| rdfs:comment
| - Segons la mitologia grega, Argos (en grec antic Άργος) fou un heroi, fill de Zeus i de Níobe, una noia descendent d'Oceà i de Tetis. Níobe va ser la primera mortal amb què s'uní Zeus. Argos va obtenir, quan es va repartir el Peloponès, tota l'Argòlida, a la qual donà nom, com també als pobles argòlids, i va fundar la ciutat d'Argos. Casat amb , va ser pare de quatre fills: Ecbas, Piras, Epidaure i . A l'heroi Argos se'l considera l'introductor de la sembra i el cultiu del blat a la zona de Grècia. (ca)
- Argos (altgriechisch Ἄργος Árgos) ist in der griechischen Mythologie der Begründer der gleichnamigen Stadt. Seine Eltern sind Zeus und Niobe. Er ist somit der Enkel von Phoroneus. Mit seiner Gattin Euadne, der Tochter des Strymon und der , hatte er die Kinder Peiras, Epidauros, Kriasos und Ekbasos. Pausanias nennt als weitere Söhne noch Phorbas und . Argos soll als erster Getreide aus Libyen eingeführt und dessen Anbau gelehrt haben. Kriasos wurde der Nachfolger von Argos, der in Argos begraben wurde. Hier gab es auch einen heiligen Hain, in dem der Heros ktistes verehrt wurde. (de)
- In Greek mythology, Argus (/ˈɑːrɡəs/; Ancient Greek: Ἄργος Argos) was the king and eponym of Argos. (en)
- En la mitología griega, Argos (Ἄργος, Argos) fue un rey de Foronea, renombrado como Argos por él mismo. Fue hijo de Zeus y Niobe, hija de Foroneo, y alternativamente hermano de Pelasgo. Argos sucedió a su tío materno. Un escolio sobre Homero considera a Argos como hijo y sucesor de Apis. La tumba de Argos todavía podía visitarse en tiempos de Pausanias, el cual también hace mención a un bosquecillo consagrado a Argos en Lacedemonia, donde algunos argivos fueron a refugiarse tras ser vencidos por Cleómenes I, y en el que perecieron abrasados. (es)
- Argos, na mitologia grega, foi, segundo vários autores, o quarto rei de Argos. Sua mãe Níobe foi a primeira mortal a ser possuída por um deus. Árvore genealógica segundo Pseudo-Apolodoro: (pt)
- Στην ελληνική μυθολογία ο Άργος ήταν γιος του Δία και της Νιόβης, αδελφός του Πελασγού και σύζυγος της Ωκεανίδας Πειθούς ή της Ασωπίδας Ισμήνης ή της Ευάδνης. Αναφέρεται ως ο τρίτος στη σειρά μυθικός βασιλιάς του Άργους, διαδεχθείς στον θρόνο τον παππού του εκ μητρός Φορωνέα που είχε δαδεχθεί τον άτεκνο Άπι. Με τη σύζυγό του, όποια κι αν ήταν, έκαναν αρκετά παιδιά. Σχεδόν ομόφωνα αποδεκτά από τις πηγές είναι τα εξής οκτώ: ο Κρίασος, ο Έκβασος, ο Πείρασος, η , ο , ο Φόρβαντας, ο Ίασος και ο συνώνυμος του πατέρα του Άργος (Ησιόδου Ηοίαι, απόσπ. 155, Φερεκύδη απ. 22, Σχόλια στον Ορέστη του Ευριπίδη 932, 1244, Παυσανίας Β 1, 2,1, Υγίνου Fabulae 145). Αυτός ο Άργος ανήκει στους «πολιτιστικούς ήρωες» και από αυτόν πήραν το όνομά τους όχι μόνο η πόλη Άργος και η γύρω περιοχή (από όπου και ο σημε (el)
- Dans la mythologie grecque, Argos (en grec ancien Ἄργος / Árgos), fils de Zeus et de Niobé, devint le roi de la ville d'Argos, à qui il donna son nom. Niobé fut la première mortelle à concevoir de Zeus, un enfant qui fut nommé Argos. Argos hérita du trône à la mort de Phoronée, son grand-père, et il donna son nom au royaume. Le nom d’Argos désigne parfois le Péloponnèse, voire la Grèce dans son entier. Dans certains textes, les Grecs peuvent être qualifiés d'Argiens Il passe parfois pour le père d'Argos Panoptès, conçu avec Ismène. (fr)
- Nella mitologia greca, Argo (Ἄργος, Argos) è stato un re di Foronea, città da lui in seguito rinominata come Argo. Figlio di Zeus e Niobe, figlia di Foroneo e probabilmente fratello di Pelasgo. Argo è succeduto al suo zio materno. Una nota su Omero considera Argo come figlio e successore di Apis. La tomba di Argo poteva ancora essere visitata al tempo di Pausania, il quale fa anche menzione a un bosco consacrato ad Argo in Laconia, dove alcuni argivi si rifugiarono dopo essere stati vinti da Cleomene I, e dove perirono abbracciati. (it)
- А́ргос (др.-греч. Ἄργος) — в древнегреческой мифологии эпоним города Аргос. Сын Зевса и Ниобы. Стал царём после Форонея. Назвал Пелопоннес Аргосом, назвал город Аргосом. Либо сын Аписа, четвёртый царь Аргоса. Жена Евадна, дети Экбас, Пирант, Эпидавр и Криас (у Гигина то же, но пропущен Эпидавр, у Павсания названы дети Пейрас и Форбант, а также Тиринф). (ru)
- А́ргос (дав.-гр. Ἄργος) — персонаж давньогрецької міфології, четвертий цар Аргоса, син Зевса (або ) і . Став царем або після Форонея, або після Апіса. Одружився з Евадною, з нею мав синів Форбанта (за деякими джерелами його мати була Мелантоміка), , , , і Тірінфа. Він є епонімом міста Аргос, назвав Пелопоннес Аргосом. На його честь названо ще гай, у якому за легендою сховалися 5 тисяч жителів Аргоса під час спартанської навали у V столітті до н. е. Спартанський цар Клеомен I наказав його підпалити і всі ті, хто там сховався, згоріли насмерть. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)