| rdfs:comment
| - مفارقة دولاب أرسطو (بالإنجليزية: Aristotle's wheel paradox) هي مفارقة ألفها أرسطو وتقول بأن هناك دولابين أحدهما ضمن الآخر والتي تأخذ حوافهما شكل دائرة بأقطار مختلفة. تدور الدواليب بدون انزلاق لدورة كاملة، يكون المسارين الذان تخلفه أسفل العجلات هو خطان مستقيمان طولهما يساويا طول محيط العجلة، ولكن طول الخطين متساويين، إذا يجب أن يكون للعجلتين نصف القطر ذاته، وهذا ما يخالف الفرض بأن العجلتين ذات نصف قطر مختلف.إن الخطأ الذي أدى لحصول المفارقة هو افتراض أن العجلة الصغيرة أيضاً تدور بدون انزلاق، ولكن في الحقيقة فإن هذه الحركة غير ممكنة الحدوث فيزيائياً. (ar)
- Als Rad des Aristoteles bzw. Rota Aristotelis wird ein mechanisches Paradoxon bezeichnet, das in den Quaestiones mechanicae beschrieben wird. Das Werk wird Aristoteles zugeschrieben, der tatsächliche Urheber ist allerdings nicht bekannt. (de)
- Aristotle's wheel paradox is a paradox or problem appearing in the Greek work Mechanica, traditionally attributed to Aristotle. It states as follows: A wheel is depicted in two-dimensional space as two circles. Its larger, outer circle is tangential to a horizontal surface (e.g. a road that it rolls on), while the smaller, inner one has the same center and is rigidly affixed to the larger. (The smaller circle could be the bead of a tire, the rim it is mounted upon, or the axle.) Assuming the larger circle rolls without slipping (or skidding) for one full revolution, the distances moved by both circles' circumferences are the same. The distance travelled by the larger circle is equal to its circumference, but for the smaller it is greater than its circumference, thereby creating a paradox. (en)
- Το παράδοξο του τροχού του Αριστοτέλη βρίσκεται στο βιβλίο Προβλήματα - Μηχανικά (η γνησιότητα του είναι αμφισβητούμενη). Με σύγχρονους όρους μπορεί να περιγραφεί ως εξής: Δύο ομόκεντροι τροχοί (κύκλοι), στερεά συνδεδεμένοι μεταξύ τους με κοινό άξονα, ο ένας μικρότερης και ο άλλος μεγαλύτερης διαμέτρου όπως στο σχήμα, κυλούν χωρίς ολίσθηση σε αντίστοιχα παράλληλα επίπεδα. Ας πούμε ότι ο μεγάλος τροχός έχει διάμετρο και ο μικρότερος . Παρατηρούμε ότι όταν ο μεγάλος τροχός θα έχει διατρέξει απόσταση ίση με την περιφέρεια του, δηλαδή το σημείο Α εφάπτεται ξανά με το κάτω επίπεδο, τότε και ο μικρός θα έχει διατρέξει επίσης απόσταση . Όμως και το σημείο Β αναγκαστικά την ίδια στιγμή θα εφάπτεται με το πάνω επίπεδο. Δηλαδή και ο μικρός τροχός θα έχει διατρέξει απόσταση ίση με την περιφέρεια το (el)
- La paradoja de las ruedas de Aristóteles es una paradoja o problema que aparece en la obra griega Mecánica tradicionalmente atribuida a Aristóteles. Una rueda se puede representar en dos dimensiones usando dos círculos. El círculo más grande es tangente a una superficie horizontal (por ejemplo, una carretera) sobre la que puede rodar. El círculo más pequeño tiene el mismo centro y está rígidamente fijado al más grande. El círculo más pequeño podría representar el talón de un neumático, una llanta sobre la cual está montado, un eje, etc. Supongamos que los círculos más grandes ruedan sin deslizarse (o patinar) para una revolución completa. Las distancias recorridas por ambos círculos son de la misma longitud, como se muestra en las líneas discontinuas azules y rojas. La distancia para el (es)
- Le paradoxe de la roue d'Aristote, ou paradoxe des deux roues d'Aristote, est un problème énoncé pour la première fois dans (en), dont la paternité est généralement attribuée à l’École d'Aristote. Il concerne un montage de deux roues concentriques et solidaires de différents rayons. La roue ayant le plus grand diamètre est appuyée sur une surface horizontale sur laquelle elle peut rouler. La roue plus petite, ayant le même centre que la roue plus grande et fixée à cette dernière, parcourra la même distance que la grande roue. Ainsi, la distance parcourue par la grande roue correspond à sa circonférence, alors que la petite roue parcourra une distance plus grande que sa propre circonférence, d'où le problème. (fr)
- «Колесо Аристотеля» — физико-математический парадокс, описанный в книге «Механика», которая считается трудом Аристотеля (IV век до н. э.). Рассмотрим два соединённых колеса, одно внутри другого, с общим центром (см. рисунок). Когда внешнее колесо движется без скольжения по плоскости и описывает полный оборот, его путь равен длине его окружности. При этом путь внутреннего колеса точно такой же, из чего можно сделать ошибочный вывод, что их окружности (а, следовательно, и диаметры) равны. (ru)
- «Ко́лесо Арісто́теля» — фізичний парадокс, вперше описаний у книзі «Механіка», яка вважається працею Арістотеля (IV століття до н. е.). Розглянемо два з'єднаних колеса, одне всередині другого, із спільним центром (див. рисунок). Коли зовнішнє колесо рухається без ковзання по площині й описує повний оберт, його шлях дорівнює довжині кола, тобто його периметру. При цьому шлях внутрішнього колеса точно такий же, з чого можна зробити помилковий висновок, що величини їхніх периметрів (а, отже, і діаметри) рівні між собою. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)