About: Casimir's Code     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : dbo:Film, within Data Space : dbpedia.demo.openlinksw.com associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.demo.openlinksw.com/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FCasimir%27s_Code

The Casimir's Code (Lithuanian: Kazimiero teisynas, Polish: Statut Kazimierza) was a legal code adopted in 1468 by Grand Duke of Lithuania and King of Poland Casimir IV Jagiellon with an approval of the Lithuanian Council of Lords. It was the first attempt to codify the laws of the Grand Duchy of Lithuania. The code prescribed punishment for property crimes and limited court procedures. Much of the legal system was left uncodified and was governed by customs.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Casimir's Code (en)
  • Statut Kazimierza IV Jagiellończyka (pl)
  • Судебник Казимира (ru)
  • Судебник 1468 (uk)
rdfs:comment
  • The Casimir's Code (Lithuanian: Kazimiero teisynas, Polish: Statut Kazimierza) was a legal code adopted in 1468 by Grand Duke of Lithuania and King of Poland Casimir IV Jagiellon with an approval of the Lithuanian Council of Lords. It was the first attempt to codify the laws of the Grand Duchy of Lithuania. The code prescribed punishment for property crimes and limited court procedures. Much of the legal system was left uncodified and was governed by customs. (en)
  • Суде́бник Казими́ра или Судебник 1468 года — сборник норм права XV века, составленный великим князем литовским Казимиром IV. В оригинале имел общепринятое для правовых памятников тех лет название «Письмо». Другое название — «Судебник» (так назывались учебники права, которыми пользовались в судах при рассмотрении уголовных и гражданских дел). Дату издания судебника (29 февраля 1468 года) установил протоиерей Иван Григорович. Утвержден на Виленском сейме. Состоял из вступления и двадцати восьми статей, в которых определялась система судов, их компетенция, а также содержались нормы гражданского, уголовного и процессуального права. (ru)
  • Statut Kazimierza IV Jagiellończyka, inaczej Sudiebnik 1468 – pierwszy litewski kodeks nadany przez Kazimierza IV Jagiellończyka 29 lutego 1468 r. Zapoczątkował kodyfikację prawa litewskiego kontynuowaną w Statutach Litewskich. Składał się z 24 artykułów. Regulował cztery kwestie prawne. (pl)
  • Судебник великого князя Казимира, Статут Казимира або Судебник 1468 — збірник норм права 15 ст., складений за великого князя литовського, пана та дідича Русі Казимира IV Ягеллончика. В оригіналі мав загальноприйняту для тогочасних правових пам'яток назву «Лист». Інша назва — «Судебник» (так називалися підручники права, якими користувалися в судах під час розгляду кримінальних і цивільних справ). Дату видання судебника (29.2.1468) встановив протоієрей І. Григорович. Судебник 1468 розрізняв 3 види крадіжок: (uk)
dcterms:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Link from a Wikipage to an external page
sameAs
dbp:wikiPageUsesTemplate
has abstract
  • The Casimir's Code (Lithuanian: Kazimiero teisynas, Polish: Statut Kazimierza) was a legal code adopted in 1468 by Grand Duke of Lithuania and King of Poland Casimir IV Jagiellon with an approval of the Lithuanian Council of Lords. It was the first attempt to codify the laws of the Grand Duchy of Lithuania. The code prescribed punishment for property crimes and limited court procedures. Much of the legal system was left uncodified and was governed by customs. (en)
  • Statut Kazimierza IV Jagiellończyka, inaczej Sudiebnik 1468 – pierwszy litewski kodeks nadany przez Kazimierza IV Jagiellończyka 29 lutego 1468 r. Zapoczątkował kodyfikację prawa litewskiego kontynuowaną w Statutach Litewskich. Składał się z 24 artykułów. Regulował cztery kwestie prawne. * Przestępstwa chłopów. Konieczność tych regulacji wynikała z postępującego w XV w. przekształcania wolnych chłopów w ludność zależną. * Spory o ziemię. Zakazywał „zajazdów” ustanawiając jednocześnie procedury sądowe rozstrzygania tych sporów. * Zakazywał przywłaszczania rzeczy znalezionych oraz udzielania schronienia zbiegłym ludziom niewolnym. * Ustanawiał kary za szkody powstałe wskutek nieutrzymywania w należytym stanie dróg i mostów. W Sudiebniku Kazimierza Jagiellończyka znalazła się po raz pierwszy w prawie litewskim definicja przestępstwa jako złamania prawa. Zniesiona została możliwość wykupu od kary śmierci.Pomimo szczątkowego charakteru regulacji, Sudiebnik 1468 ma ogromne znaczenie dla budowania porządku prawnego w Wielkim Księstwie Litewskim. Dał początek kodyfikacjom (Statuty Litewskie), które doprowadziły system prawa litewskiego do pełnego i nowoczesnego uregulowania, stanowiącego wzór dla państw sąsiednich, również dla Polski. (pl)
  • Суде́бник Казими́ра или Судебник 1468 года — сборник норм права XV века, составленный великим князем литовским Казимиром IV. В оригинале имел общепринятое для правовых памятников тех лет название «Письмо». Другое название — «Судебник» (так назывались учебники права, которыми пользовались в судах при рассмотрении уголовных и гражданских дел). Дату издания судебника (29 февраля 1468 года) установил протоиерей Иван Григорович. Утвержден на Виленском сейме. Состоял из вступления и двадцати восьми статей, в которых определялась система судов, их компетенция, а также содержались нормы гражданского, уголовного и процессуального права. (ru)
  • Судебник великого князя Казимира, Статут Казимира або Судебник 1468 — збірник норм права 15 ст., складений за великого князя литовського, пана та дідича Русі Казимира IV Ягеллончика. В оригіналі мав загальноприйняту для тогочасних правових пам'яток назву «Лист». Інша назва — «Судебник» (так називалися підручники права, якими користувалися в судах під час розгляду кримінальних і цивільних справ). Дату видання судебника (29.2.1468) встановив протоієрей І. Григорович. Авторів або автора Судебника не встановлено; можна вважати, що його уклали правники великокняжої канцелярії, скерували на розгляд і прийняття Ради панів і великого князя Казимира Ягайловича, а затвердили на сеймі 29 лютого 1468 р. у Вільні. Діяв у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, а отже — на більшості українських земель, що входили тоді до складу Литовсько-Руської держави, в Аукштайтії, Білій та Чорній Русі. Складався зі вступу і 28 артикулів (статей) (на думку деяких науковців — 25), в яких визначалася система судів, їхня компетенція, а також містилися норми цивільного, кримінального і процесуального права. Рукописний текст Судебника взагалі не був поділений на артикули, проте М. Владимирський-Буданов у «Хрестоматии по истории русского права» поділив його текст на 25 артикулів. Оригінал не зберігся, є лише його списки кінця XV–XVI ст. Судебник 1468 встановлював порядок захисту маєткових прав, визначав порядок досудового провадження і судового розгляду кримінальних та земельних справ, окреслював види покарань. Щодо прав української шляхти, то Лист продовжив справу Віленського привілею, який урівнював католицьку та православну шляхту, й надавав їм рівні права. Згідно з «Листом» кримінальна відповідальність наставала з досягненням 7-річного віку. Члени родини, що знали про злочин родича, відповідали своїм майном за його дії. Діти до семи років не несли ніякої відповідальності, навіть, якщо знали про злочин. Судебник зрівнював представників усіх суспільних верств перед законом у кримінальних справах. Так пан ніс відповідальність на рівні з усімами, якщо злочин відбувся з його відома або він сам брав участь у ньому і все це було доведено. У ст. 2-8 йдеться про крадіжку і співучасть, у ст. 13-19 — про покарання за крадіжку відповідно до розмірів і обтяжуючих обставин. Ст. 9-10 визначають компетенцію державного суду над княжими селянами, а ст. 11-12 — компетенцію державних судів над панськими селянами у випадку, коли пани не виконують своїх обов'язків як судді. Судебник 1468 розрізняв 3 види крадіжок: * дрібні крадіжки (вартість вкраденого менше 1/2 рубля), * середні — більше вартості 1/2 коня, * великі крадіжки — вартість вкраденого становить вартість одного коня. У ст. 20-22 визначався порядок розгляду земельних суперечок землевласників-феодалів і їхня відповідальність за наїзди і поруби. Ст. 23-25 стосувалися відповідальності за інші, крім крадіжки, правопорушення. За дрібну крадіжку, вчинену вперше, застосовувалось покарання у формі штрафу, за середню та велику - смертна кара через повішання. Крім крадіжки, С. називає такі види злочинів, як розбій, грабунок (ст. 22), чаклунство (ст. 19). Слідчі дії проводив сам потерпілий (т.зв. «право сліду»). Злочини, пов'язані з самовільною порубкою лісу, розбої, грабунки були підвідомчі королю. Провадити слідство міг воєвода (мав право застосовувати до підозрюваних запобіжний захід — утримання у в'язниці). Ст. 19 допускає застосування тортур щодо осіб звинувачених у крадіжці та чаклунстві. С. містить таке поняття, як співучасть. Співучасниками найчастіше виступали близькі родичі — дружина, діти. Співучасники несли солідарну відповідальність. Вищою судовою інстанцією у всіх справах був король. Основні види покарань — смертна кара через повішання або спалення, штраф. Екзекуцію проводив суддя (тіун, воєвода) або потерпілий чи його близькі. (uk)
gold:hypernym
prov:wasDerivedFrom
page length (characters) of wiki page
foaf:isPrimaryTopicOf
is Link from a Wikipage to another Wikipage of
is Wikipage redirect of
is foaf:primaryTopic of
Faceted Search & Find service v1.17_git139 as of Feb 29 2024


Alternative Linked Data Documents: ODE     Content Formats:   [cxml] [csv]     RDF   [text] [turtle] [ld+json] [rdf+json] [rdf+xml]     ODATA   [atom+xml] [odata+json]     Microdata   [microdata+json] [html]    About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3330 as of Mar 19 2024, on Linux (x86_64-generic-linux-glibc212), Single-Server Edition (378 GB total memory, 59 GB memory in use)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2024 OpenLink Software