| rdfs:comment
| - Kómos (starořecky Κῶμος „oslava, hýření, pitka“, latinsky Comus) je starořecký daimón či bůh radovánek, hýření a veselí. (cs)
- Ο Κώμος ή Κάμος, (λατ. Comus) κατά την Ελληνική μυθολογία ήταν η προσωποποίηση της Διονυσιακής πομπής. (el)
- In Greek mythology, Comus (/ˈkoʊməs/; Ancient Greek: Κῶμος, Kōmos) is the god of festivity, revels and nocturnal dalliances. He is a son and a cup-bearer of the god Dionysus. He was represented as a winged youth or a child-like satyr and represents anarchy and chaos. His mythology occurs in the later times of antiquity. During his festivals in Ancient Greece, men and women exchanged clothes. He was depicted as a young man on the point of unconsciousness from drink. He had a wreath of flowers on his head and carried a torch that was in the process of being dropped. Unlike the purely carnal Pan or purely intoxicated Dionysos, Comus was a god of excess. (en)
- Como o Comos (en griego antiguo, Κῶμος: , Kōmos) es el dios de las fiestas, del disfrute y del flirteo nocturno en la mitología griega. Es hijo y copero del dios Dionisio. Está representado como un joven con alas o como joven sátiro y representa la anarquía y el caos. La mitología de este dios aparece en la antigüedad más tardía. Durante sus festivales en la Antigua Grecia, los hombres y las mujeres intercambiaban su ropa. Le describían como un hombre joven en estado inconsciente por la ebriedad. Se representaba con una corona de flores sobre su cabeza y con una antorcha que estaba a punto de caerse. A diferencia del dios Pan que destacaba por lo puramente carnal, o del dios Dionisio totalmente borracho, Como era el dios de los excesos. (es)
- Comus est une divinité latine mineure, issue des réjouissances du Komos grec. Il apparaît régulièrement dans les arts après l'Antiquité. (fr)
- Na mitologia grega, Como ou Kómos (em grego Κώμος), era um Daemon ou Sátiro que personificava os festejos e orgias. Poderia ser filho de Dioniso, companheiro de Gelos, riso, eles eram dois espíritos pederastas do séquito de Dioniso, lideravam os festivais do deus, sendo que Como era o copeiro do deus. Na Mitologia Romana é considerado o Deus da alegria. (pt)
- Ком, Комос, (др.-греч. Κῶμος), или Комус (лат. Comus) в древнегреческой мифологии — бог пиршеств и веселья, ночного праздного времяпрепровождения, сын и виночерпий Диониса. Дословный перевод с греческого языка означает «пирушка», «веселье». Поклонение Кому появляется в поздние античные времена. Кома изображали в виде крылатого юноши или в виде ребёнка-сатира с лысеющей головой и ослиными ушами. Он изображался также как молодой человек на грани потери сознания от питья, несущий факел, который вот-вот упадёт. В отличие от обычного чувственного Пана или опьянённого Диониса, Ком был богом излишеств. (ru)
- Ком, або Комус, (дав.-гр. Κῶμος, лат. Comus) — у давньогрецькій міфології бог бенкетів і веселощів, нічного бездіяльного проведення часу, а також син і виночерпій Діоніса. Дослівний переклад з грецької мови означає «гулянка», «веселощі». Поклоніння Кому з'являється в пізні античні часи. Кома зображували у вигляді крилатого юнака чи у дитини-сатира з лисіючою головою і ослячими вухами. На відміну від просто чуттєвого Пана або п'яного Діоніса, Ком був богом надмірностей. (uk)
- Komos (altgriechisch Κῶμος Kṓmos, dorisch Κᾶμος Kámos, latinisiert Comus) ist in der griechischen Mythologie die Personifikation des dionysischen Festzugs Komos. Von Komos sind keine Mythen überliefert, es sind jedoch eine Reihe von Darstellungen, insbesondere der Vasenmalerei, erhalten. Er wird als geflügeltes Kind oder als junger Satyr in Dionysos’ Gefolge oder als dessen Mundschenk dargestellt. Flavius Philostratos beschreibt in seinen Imagines ein Bild, das Komos nach einem Festmahl betrunken im Stehen schlafend darstellt. In der antiken Literatur wird er ansonsten nur bei Nonnos kurz erwähnt. (de)
- Comus è il nome attribuito, nella tarda antichità, alla personificazione semidivina del komos, quel genere di baldoria alcolica che ricorreva nei rituali dionisiaci e nel simposio. La personificazione del komos non è menzionata nella mitologia greca e romana ma compare unicamente con riferimento all'arte figurativa. Filostrato (III secolo) ce lo menziona nelle sue Εἰκόνες (Immagini), descrivendo uno degli affreschi di una villa romana di Napoli: la mano del pittore lo aveva raffigurato come un giovane alato e sbronzo, con le gambe incrociate, dal volto paonazzo e il capo reclino sul petto. In mano aveva una lancia e nell'altra una torcia rovesciata. (it)
|
_02.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)