The crook and flail (heka and nekhakha) were symbols used in ancient Egyptian society. They were originally the attributes of the deity Osiris that became insignia of pharaonic authority. The shepherd's crook stood for kingship and the flail for the fertility of the land. The only extant pharaonic examples of both the crook and flail come from the Tomb of Tutankhamun. Their staffs are made of heavy bronze covered with alternating stripes of blue glass, obsidian, and gold, while the flail's beads are made of gilded wood.
Attributes | Values |
---|
rdfs:label
| - El cayado y el mayal (es)
- Crook and flail (en)
- Cajado e mangual (pt)
- Ґирлиґа і ціп (uk)
|
rdfs:comment
| - The crook and flail (heka and nekhakha) were symbols used in ancient Egyptian society. They were originally the attributes of the deity Osiris that became insignia of pharaonic authority. The shepherd's crook stood for kingship and the flail for the fertility of the land. The only extant pharaonic examples of both the crook and flail come from the Tomb of Tutankhamun. Their staffs are made of heavy bronze covered with alternating stripes of blue glass, obsidian, and gold, while the flail's beads are made of gilded wood. (en)
- El cayado (heka) y mayal (nekhakha) eran símbolos utilizados en la sociedad antigua egipcia. Eran originalmente los atributos de la deidad Osiris que se volvieron insignias de la autoridad faraónica. El cayado del pastor simbolizaba el estatus de rey y el mayal la fertilidad de la tierra. Los únicos ejemplos faraónicos existentes de ambos cayado y mayal en la misma figura provienen de la tumba de Tutankhamun. Sus varas están hechas de bronce pesado cubierto con rayas alternas de esmalte azul, obsidiana, y oro, mientras que las cuentas del mayal están hechas de madera enchapada. (es)
- O cajado (heka) e o mangual (nekhakha) são símbolos usados na sociedade do Antigo Egito. Eram originalmente os atributos da divindade antiga Osíris mas se tornaram insígnias da autoridade faraônica. O cajado de pastor significa a realeza e o mangual a fertilidade da terra. Os únicos exemplos faraônicos existentes tanto do cajado quanto do mangual vêm do túmulo de Tutancâmon. Os cajados são feitos de bronze e cobertos com listras alternadas de vidro azul, obsidiana e ouro, enquanto as contas do mangual são feitas de madeira folheadas em ouro. (pt)
- Ґирлиґа і ціп — символи, вживані в Стародавньому Єгипті. Первісно вони були атрибутами Осіріса, потім стали знаками влади фараона. Ґирлиґа (гека) мала символізувати царську владу, а ціп (нехаха) — плодючість землі. Єдиний збережений екземпляр комплекту ґирлиґи і ціпа походить з гробниці Тутанхамона. Їхні держаки зроблені з бронзи, покритої почерговими смужками смальти, обсидіану і золота, а намистини ціпа виконані з позолоченого дерева. Традиційно ці клейноди тримали перехрещеними на грудях. Вони, здогадно, представляли правителя як пастуха, чия милість значно поміркована його могутністю. (uk)
|
foaf:depiction
| |
dct:subject
| |
Wikipage page ID
| |
Wikipage revision ID
| |
Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
sameAs
| |
dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
thumbnail
| |
has abstract
| - The crook and flail (heka and nekhakha) were symbols used in ancient Egyptian society. They were originally the attributes of the deity Osiris that became insignia of pharaonic authority. The shepherd's crook stood for kingship and the flail for the fertility of the land. The earliest known example of a crook is from the Gerzeh culture (Naqada II), and comes from tomb U547 in Abydos. By late Predynastic times, the shepherd's crook was already an established symbol of rule. The flail initially remained separate, being depicted alone in some earliest representations of royal ceremonial. Approximately by the time of the Second Dynasty the crook and flail became paired. The only extant pharaonic examples of both the crook and flail come from the Tomb of Tutankhamun. Their staffs are made of heavy bronze covered with alternating stripes of blue glass, obsidian, and gold, while the flail's beads are made of gilded wood. (en)
- El cayado (heka) y mayal (nekhakha) eran símbolos utilizados en la sociedad antigua egipcia. Eran originalmente los atributos de la deidad Osiris que se volvieron insignias de la autoridad faraónica. El cayado del pastor simbolizaba el estatus de rey y el mayal la fertilidad de la tierra. El ejemplo más antiguo conocido de un cayado real es del la cultura Gerzeh (Naqada II), y proviene de la tumba U547 en Abydos. Para posteriores tiempos predinásticos, el cayado del pastor era ya un símbolo establecido de regla. El mayal inicialmente permaneció separado, siendo puesto de forma separada en algunas representaciones más antiguas de ceremoniales reales. Aproximadamente por el tiempo de la Segunda Dinastía, el cayado y el mayal venían juntos. Los únicos ejemplos faraónicos existentes de ambos cayado y mayal en la misma figura provienen de la tumba de Tutankhamun. Sus varas están hechas de bronce pesado cubierto con rayas alternas de esmalte azul, obsidiana, y oro, mientras que las cuentas del mayal están hechas de madera enchapada. (es)
- O cajado (heka) e o mangual (nekhakha) são símbolos usados na sociedade do Antigo Egito. Eram originalmente os atributos da divindade antiga Osíris mas se tornaram insígnias da autoridade faraônica. O cajado de pastor significa a realeza e o mangual a fertilidade da terra. Os únicos exemplos faraônicos existentes tanto do cajado quanto do mangual vêm do túmulo de Tutancâmon. Os cajados são feitos de bronze e cobertos com listras alternadas de vidro azul, obsidiana e ouro, enquanto as contas do mangual são feitas de madeira folheadas em ouro. Tradicionalmente são cruzados sobre o peito quando segurado, provavelmente representavam o governante como um pastor cuja benevolência é formidavelmente temperada com poder. Na interpretação de Toby Wilkinson, o mangual, usado para incitar o gado, era um símbolo do poder coercivo do governante: como pastor de seu rebanho, o governante encorajava seus súditos, assim como os restringia. (pt)
- Ґирлиґа і ціп — символи, вживані в Стародавньому Єгипті. Первісно вони були атрибутами Осіріса, потім стали знаками влади фараона. Ґирлиґа (гека) мала символізувати царську владу, а ціп (нехаха) — плодючість землі. Найраніший відомий зразок царського жезла-ґирлиґи походить з Герзейської культури (доба Наґада II), знайдений у гробниці U547 в Абідосі. На пізні додинастичні часи ґирлиґа вже була узвичаєним клейнодом царя. Ціп первісно використовувався окремо, фігуруючи на деяких найраніших зображеннях царського церемоніалу. Приблизно ближче до часу Другої династії ґирлиґа і ціп починають використовуватися в парі. Єдиний збережений екземпляр комплекту ґирлиґи і ціпа походить з гробниці Тутанхамона. Їхні держаки зроблені з бронзи, покритої почерговими смужками смальти, обсидіану і золота, а намистини ціпа виконані з позолоченого дерева. Традиційно ці клейноди тримали перехрещеними на грудях. Вони, здогадно, представляли правителя як пастуха, чия милість значно поміркована його могутністю. Згідно з тлумаченням , ціп вживався для поганяння худоби, отже, він був символом примусової влади правителя: подібно пастуху стада, правитель спонукав своїх підданих так само, як обмежував їх. припускає, що це ціп для обмолоту зерна. (uk)
|
prov:wasDerivedFrom
| |
page length (characters) of wiki page
| |
foaf:isPrimaryTopicOf
| |
is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
is Wikipage redirect
of | |
is foaf:primaryTopic
of | |