rdfs:comment
| - الدين الإلهي فلسفة دينية صوفية جديدة وضع أصولها السلطان جلال الدين أكبر، سلطان مغول الهند. (ar)
- La Dîn-i-Ilâhî (arabe: دينِ اللهِ [dīni (a)llāhi], le culte de Dieu) est une religion fondée en 1582 par l'empereur moghol Akbar. (fr)
- Din-i-ilahi albo din-e illahi (wiara boska ew. boża) – synkretyczna religia stworzona przez Wielkiego Mogoła Akbara (1542–1605). System wierzeń łączył w sobie elementy wielu religii występujących na subkontynencie indyjskim – przede wszystkim islamu i hinduizmu, ale także w mniejszym stopniu chrześcijaństwa, dżinizmu i zaratusztrianizmu. (pl)
- Дин-и иллахи (дин-и илахи; перс. دین الهی — «божественная вера», таухид-и иллахи, перс. توحید الهی — «божественное единение») — синкретическая религиозная доктрина, созданная могольским императором Акбаром Великим в попытке объединить индуизм, ислам и некоторые элементы других религий Империи Великих Моголов — христианства, джайнизма и зороастризма. Акбар надеялся, что созданная им религия устранит конфессиональные противоречия между его подданными, но в конечном счёте в его веру обратились лишь некоторые люди из ближайшего окружения императора. (ru)
- 丁伊拉賀教(波斯語:دین الهی,直譯為『神的信仰』)是由蒙兀兒帝國第三任統治者阿克巴於1582年創立的綜攝宗教。它以伊斯蘭教為基礎,並結合印度教、祆教、基督教、耆那教、佛教等元素。其目的是為促進帝國境內的民族和諧與鞏固王權。但即使是阿克巴在位時期,該教信眾總人數仍不超過20人。阿克巴逝世後,丁伊拉賀教逐漸被世人遺忘。 17世紀的蒙兀兒帝王達拉·希科 (1615-1659)一度想重振丁伊拉賀教,但隨即遭其弟奧朗則布 (1618-1707)篡位並以叛教之名處死。奧朗則布在位期間捨棄宗教寬容政策,以強硬的伊斯蘭教法推行帝國全面伊斯蘭化,並大舉迫害印度教與錫克教徒,使丁伊拉賀教再無重生機會。 (zh)
- Tauhid-i Ilahi ('monoteisme diví') va ser un moviment religiós sincrètic creat l'any 1582 a l'Índia per l'emperador mogol Àkbar. Aquest va intentar reunir-hi allò que segons ell tenien en comú les diverses religions que coneixia, és a dir, l'islam (tant sunnita com xiïta), l'hinduisme (en especial el jainisme), el sufisme, el mazdeisme i el cristianisme. Aquest moviment, però, va tenir molt pocs seguidors i no li va sobreviure. (ca)
- Dīn-i Ilāhī ("Religio de Dio") estis sinkretisma religio proponita de la Mogola imperiestro Akbar en la jaro 1582, kun la intenco kunigi kelkajn el la elementoj de la religioj el sia imperio, kaj tiel reamikigi la diferencojn kiuj estis dividintaj liajn subulojn. La elementoj estis ĉefe prenitaj el Islamo kaj Hinduismo, sed kelkaj aliaj estis prenitaj ankaŭ el Kristanismo, Ĝainismo kaj el Zoroastrismo. Dīn-i Ilāhī estis simpla, unudeisma kulto, tolerema laŭaspekte, kaj centriĝis sur la figuro de Akbar mem kiel profeto, pro kio li altiris la koleron de la ulemo kaj de la ortodoksaj islamanoj. (eo)
- The Dīn-i-Ilāhī (Persian: دین الهی, lit. 'Religion of God'), known during its time as Tawḥīd-i-Ilāhī ("Divine Monotheism", lit. 'Oneness of God') or Divine Faith, was a new syncretic religion or spiritual leadership program propounded by the Mughal emperor Akbar in 1582, intending to merge some of the elements of the various religions practiced by his subjects and create a new religion for his empire, and thereby reconcile the differences that divided his subjects. According to Iqtidar Alam Khan, it was based on the Timurid concept of Yasa-i Changezi (Code of Genghis Khan), to consider all sects as one. The elements were primarily drawn from Hinduism, Islam, and Zoroastrianism, but some others were also taken from Christianity, Jainism, and Buddhism. The Mughal emperor Akbar himself, along (en)
- Dīn-i Ilāhī (bahasa Persia: دین الهی artinya "Agama Ilahi") adalah sebuah agama sinkretis yang dibuat oleh kaisar Mughal Akbar yang Agung pada 1582 Masehi, yang menggabungkan unsur-unsur terbaik dari agama-agama di kekaisarannya. Unsur-unsur tersebut kebanyakan berasal dari Islam dan Hindu, tetapi beberapa unsur lainnya juga diambil dari Kristen, Jainisme dan Zoroastrianisme. Dīn-i Ilāhī muncul untuk menyelamatkan Akbar menurut Dabestān-e Mazāheb dari (Mohsin Fani). Namun, gerakan tersebut tidak pernah berjumlah lebih dari 19 orang. (in)
- Дін-і Іллахі (перс. دين إلهي - божественна віра) — релігія створення правителем Акбаром Великим, що мала примирити індуїзм, мусульманство та інші релігійні течії, які побутували в Індії. Керівником релігії був сам Акбар I Великий. Правитель Індії мав звичку збирати представників різних релігій і слухати їхні суперечки. Збереглося багато свідчень про це. Вивчаючи різні релігії Акбар I Великий прийшов до висновку, що всі вони прославляють єдиного Бога, отже, релігійні чвари не мають ніякого сенсу і ніяка з релігій не володіє монополією на істину. (uk)
|