| rdfs:comment
| - The draconarius was a type of signifer who bore a cavalry standard known as a draco in the Roman army. (en)
- Le draconaire ou en latin draconarius est un sous-officier d'élite de l'armée romaine qui portait l'enseigne de la légion appelée draco. Cette enseigne empruntée aux Daces était constituée d'une gueule de dragon en métal, souvent en bronze, parfois en argent, portée au bout d'une pique et dans laquelle le vent s'engouffrait dans une manche à air de couleur. (fr)
- Een draconarius droeg de vaandel in het Romeinse leger. De klassieke vaandeldragers (signiferi, aquiliferi, e.d.) evolueerden naar meer "moderne" vaandeldragers, zoals de draconarius. De draconarius droeg de draco, een laat-Romeinse standaard. Hij was een soort signifer. Begin de 2e eeuw n.Chr. raakte de draco, waarschijnlijk via de Romeinse legers bij de Sarmaten en de Daciërs, in gebruik bij de Romeinen. (nl)
- Драконарий (лат. draconarius) или Векзилифер — знаменосец, носивший в более поздние времена[какие?] знамя когорты, младший офицер в древнеримских кавалерийских отрядах, чьей задачей было нести знамя (пурпурное знамя) алы или турмы (лат. draco) во время боя (аналогично пехотному сигниферу). (ru)
- Draconarius wurde im römischen Reich jeder Kavallerist genannt, der eine Dracostandarte führte. Die Dracostandarte war eine Erfindung der iranischen Parther und wurde auch von den nordiranischen Sarmaten geführt. Als die Römer in der Spätantike die Kataphraktenreiterei von den Sarmaten übernahmen, übernahmen sie auch deren Feldzeichen. (de)
- Draconarius ήταν το όνομα μιας βαθμίδας του στρατού της Αρχαίας Ρώμης. Για την ακρίβεια ανήκε στην ομάδα των ατόμων που μετέφεραν στη μάχη τα εμβλήματα του ρωμαϊκού στρατού. Το όνομά του προέρχεται από τη λέξη «draco», το όνομα του εμβλήματος του ιππικού το οποίο και κρατούσε. Η προέλευσή του ανάγεται στους Σαρμάτες, ενώ υιοθετήθηκε από το ρωμαϊκό στρατό όταν χρησιμοποιήθηκαν Σαρμάτες και Δάκες ως βοηθητικοί στις αρχές του 2ου αιώνα. (el)
- El draconarius era una clase de abanderado romano que portaba el estandarte de los cuerpos de caballería de su ejército, conocido como el . Se cree que su origen tuvo lugar cuando los ejércitos romanos aceptaron a los sármatas y a los dacios entre las filas de sus regimientos auxiliares a principios del siglo II. (es)
- Il draconarius era un signifer incaricato di portare il draco, uno stendardo di cavalleria usato in epoca tarda nell'esercito romano, ma anche della stessa coorte. Il draco era un'insegna della cavalleria, consistente in un'asta a cui era fissata una testa metallica raffigurante un animale ruggente (lupo o drago) collegata a una lunga manica a vento, variamente decorata. Il draco è raffigurato tra i trofei catturati ai Daci nella colonna traiana e tra le truppe nell'arco di Galerio. Si ritiene che tale insegna abbia avuto origine tra i cavalieri dei popoli barbari, in particolare i daci e i sarmati e sia stato adottato anche dai romani quando questi popoli iniziarono a fornire truppe ausiliarie a Roma nel II secolo.Parimenti, fu definito con questo termine militare colui che nelle processi (it)
- Draconário (em latim: Draconarius) foi um tipo de signífero que portou uma estandarte de cavalaria conhecido como dragão no exército romano. Em sentido estrito, o termo denota o portador desse estandarte, contudo com o tempo passou a ser empregado pelo cristianismo para descrever o portador do lábaro em batalha e também os portadores da cruz em procissões. (pt)
- Дракона́рій (лат. draconarius) — молодший офіцер у давньоримських кавалерійських загонах, чиїм завданням було нести прапор-дракон (лат. draco) али або турми під час бою (аналогічно піхотному сигніферу). У римській армії вперше вони з'явилися в другому столітті нашої ери, у зв'язку з використанням у допоміжних кавалерійських загонах сарматів і даків (перша згадка у Аррвана). Дракон використовувався також у Візантійській імперії. (uk)
|
| has abstract
| - Draconarius ήταν το όνομα μιας βαθμίδας του στρατού της Αρχαίας Ρώμης. Για την ακρίβεια ανήκε στην ομάδα των ατόμων που μετέφεραν στη μάχη τα εμβλήματα του ρωμαϊκού στρατού. Το όνομά του προέρχεται από τη λέξη «draco», το όνομα του εμβλήματος του ιππικού το οποίο και κρατούσε. Η προέλευσή του ανάγεται στους Σαρμάτες, ενώ υιοθετήθηκε από το ρωμαϊκό στρατό όταν χρησιμοποιήθηκαν Σαρμάτες και Δάκες ως βοηθητικοί στις αρχές του 2ου αιώνα. Το έμβλημα αυτό ήταν ένας μπρούτζινος δράκος με ανοιχτό στόμα, ο οποίος είχε υφασμάτινο φιδίσιο σώμα. Το στόμα διαπερνούσε ο αέρας κάνοντας το υφασμάτινο σώμα να κυματίζει, όπως περίπου ένας σύγχρονος ανεμοδείκτης. Πιστεύεται πως ο λαιμός του δράκου μπορούσε να παράγει ένα σφύριγμα, δημιουργώντας τρομαχτικό ήχο κατά τον καλπασμό. (el)
- Draconarius wurde im römischen Reich jeder Kavallerist genannt, der eine Dracostandarte führte. Die Dracostandarte war eine Erfindung der iranischen Parther und wurde auch von den nordiranischen Sarmaten geführt. Als die Römer in der Spätantike die Kataphraktenreiterei von den Sarmaten übernahmen, übernahmen sie auch deren Feldzeichen. Ein römischer Draconarius war zumeist ein mit einer Contus-Lanze bewaffneter Lanzenreiter, Contarius genannt. Bei den Contarii kann es sich sowohl um schwer gepanzerte (Katafracti, Clibanarii) als auch um leicht gepanzerte Reiter handeln. Römische Draconarii trugen oft einen Maskenhelm. Dracostandarten tragende Reiter verbreiteten sich ab der Völkerwanderung teils über die Sarmaten teils über die Römer in ganz Europa. Daker, Goten, Slawen, Hunnen, Langobarden, Byzantiner, Awaren, Franken, Bulgaren, Rus, Petschenegen, Polowzer und sogar die Kelten und Angelsachsen in Britannien verwendeten die Dracostandarte in ihrer Kavallerie. (de)
- The draconarius was a type of signifer who bore a cavalry standard known as a draco in the Roman army. (en)
- El draconarius era una clase de abanderado romano que portaba el estandarte de los cuerpos de caballería de su ejército, conocido como el . Se cree que su origen tuvo lugar cuando los ejércitos romanos aceptaron a los sármatas y a los dacios entre las filas de sus regimientos auxiliares a principios del siglo II. El draco consistía en una cabeza de dragón hecha de bronce a la que se añadía una manga de viento hecha de tela que semejaba el cuerpo de una serpiente. Algunos autores afirman que los romanos lograron colocar una especie de silbato en la boca del dragón, de modo que este emitía un silbido cuando cabalgaba, probablemente con el fin de desmoralizar a los enemigos en las cargas. (es)
- Le draconaire ou en latin draconarius est un sous-officier d'élite de l'armée romaine qui portait l'enseigne de la légion appelée draco. Cette enseigne empruntée aux Daces était constituée d'une gueule de dragon en métal, souvent en bronze, parfois en argent, portée au bout d'une pique et dans laquelle le vent s'engouffrait dans une manche à air de couleur. (fr)
- Il draconarius era un signifer incaricato di portare il draco, uno stendardo di cavalleria usato in epoca tarda nell'esercito romano, ma anche della stessa coorte. Il draco era un'insegna della cavalleria, consistente in un'asta a cui era fissata una testa metallica raffigurante un animale ruggente (lupo o drago) collegata a una lunga manica a vento, variamente decorata. Il draco è raffigurato tra i trofei catturati ai Daci nella colonna traiana e tra le truppe nell'arco di Galerio. Si ritiene che tale insegna abbia avuto origine tra i cavalieri dei popoli barbari, in particolare i daci e i sarmati e sia stato adottato anche dai romani quando questi popoli iniziarono a fornire truppe ausiliarie a Roma nel II secolo.Parimenti, fu definito con questo termine militare colui che nelle processioni era addetto a portare la croce (croce processionale) ispirata, pare, al labaro costantiniano, inalberata su un'asta (croce astata o croce astile). (it)
- Een draconarius droeg de vaandel in het Romeinse leger. De klassieke vaandeldragers (signiferi, aquiliferi, e.d.) evolueerden naar meer "moderne" vaandeldragers, zoals de draconarius. De draconarius droeg de draco, een laat-Romeinse standaard. Hij was een soort signifer. Begin de 2e eeuw n.Chr. raakte de draco, waarschijnlijk via de Romeinse legers bij de Sarmaten en de Daciërs, in gebruik bij de Romeinen. (nl)
- Draconário (em latim: Draconarius) foi um tipo de signífero que portou uma estandarte de cavalaria conhecido como dragão no exército romano. Em sentido estrito, o termo denota o portador desse estandarte, contudo com o tempo passou a ser empregado pelo cristianismo para descrever o portador do lábaro em batalha e também os portadores da cruz em procissões. Dos dácios e sármatas conquistados, os romanos no tempo do imperador Trajano (r. 98–117) portaram a insígnia do dragão que logo tornar-se-ia o estandarte da coorte, como a águia era da legião. Sua importância cresceu no seio das coortes romanas, e pelo século século IV, segundo Vegécio, foi introduzido como o novo estandarte romano. O ofício de draconário é atestado tão tardiamente quanto o século VI, embora é impreciso se por essa época o emprego do termo significa que ainda exercia alguma função ou se meramente seria uma acepção anacronística. Seja como for, sabe-se mediante as fontes existentes que pelo século VIII, quando a guarda imperial dos excubitores, criados durante o reinado do imperador bizantino Leão I, o Trácio (r. 457–474), tornar-se-iam um tagma após as reformas de Constantino V Coprônimo (r. 741–775), havia um oficial de nome draconário (em grego: δρακονάριος; romaniz.: drakonários), certamente derivado do oficial clássico, que compunha essa unidade. (pt)
- Дракона́рій (лат. draconarius) — молодший офіцер у давньоримських кавалерійських загонах, чиїм завданням було нести прапор-дракон (лат. draco) али або турми під час бою (аналогічно піхотному сигніферу). У римській армії вперше вони з'явилися в другому столітті нашої ери, у зв'язку з використанням у допоміжних кавалерійських загонах сарматів і даків (перша згадка у Аррвана). Спочатку дракони використовувалися степовими народами, такими як сармати і алани, а також парфянами і даками (не менше 20 з них зображено на колоні Траяна). Основним його завданням було визначення напрямку вітру для кінних лучників (аналогічно сучасному вітровказівнику). Дракон являв із себе довгу жердину, увінчану бронзовою головою дракона з широко розкритим ротом і прив'язаною до неї ззаду матерією, виконаною у формі шкарпетки, щоб коли вітер дув через відкритий рот дракона вона розвивалася у вигляді змії. Історик Арріан описує його як довгий рукав, «зроблений з прошитих і забарвлених шматків тканини». Коли вершник, що його ніс, відпочивав, цей рукав звисав вздовж древка, але під час руху він свистів і розвивався. Дракон використовувався також у Візантійській імперії. (uk)
- Драконарий (лат. draconarius) или Векзилифер — знаменосец, носивший в более поздние времена[какие?] знамя когорты, младший офицер в древнеримских кавалерийских отрядах, чьей задачей было нести знамя (пурпурное знамя) алы или турмы (лат. draco) во время боя (аналогично пехотному сигниферу). (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
