| rdfs:comment
| - Elektrogravimetrie ist ein physikalisches Verfahren zur quantitativen Analyse einer Probe und stellt eine spezielle Anwendung der Elektrolyse dar. Die erste Anwendung dieser Analysentechnik geht auf Wolcott Gibbs zurück. (de)
- L'électrogravimétrie est une méthode d’électroanalyse qui est utilisée pour séparer et quantifier les ions d'une substance, généralement d'un métal. Dans ce processus, la solution d'analyte est électrolysée. L'analyse se fait en mesurant la masse du produit de l'électrolyse déposé sur une des électrodes. (fr)
- In de elektrogravimetrie wordt een elektrolyse uitgevoerd, waarbij een opgeloste component, meestal een metaalion, als vaste stof neerslaat op de werkelektrode. Door de werkelektrode voor en na de elektrolyse te wegen, kan de massa van de component worden vastgesteld. (nl)
- Electrogravimetry is a method used to separate and quantify ions of a substance, usually a metal. In this process, the analyte solution is electrolyzed. Electrochemical reduction causes the analyte to be deposited on the cathode. The mass of the cathode is determined before and after the experiment, and the difference is used to calculate the mass of analyte in the original solution. Controlling the potential of the electrode is important to ensure that only the metal being analyzed will be deposited on the electrode. The process is similar to electroplating. Ea (min)= Ed= Eb+ Es+ Ev where: (en)
- A diferencia de otro método, en la electrogravimetría es necesario que haya una corriente eléctrica considerable a lo largo del proceso analítico. Cuando pasa corriente en una celda electroquímica, el potencial de la celda ya no es simplemente la diferencia entre los potenciales de los electrodos: el cátodo y el ánodo (o potencial termodinámico). Debido a este proceso es necesario aplicar potenciales mayores a los potenciales termodinámicos.
* Datos: Q902953
* Multimedia: Electrogravimetry / Q902953 (es)
- L'elettrogravimetria è una metodica elettroanalitica che permette di determinare quantitativamente, in modo molto accurato, il contenuto in metallo di un campione portato in soluzione acquosa. In termini pratici si tratta di una elettrolisi effettuata a potenziale catodico controllato, ovvero a corrente costante, collegando al catodo un terzo elettrodo che funge da elettrodo di riferimento. In questo modo è possibile aumentare il potenziale del catodo per compensare la diminuzione di corrente dovuta alla minore concentrazione della soluzione in seguito all'avanzamento del processo elettrolitico, diminuzione di corrente elettrica che altrimenti protrarrebbe eccessivamente la durata dell'elettrolisi col rischio di ottenere alla fine un minore deposito catodico di analita. Tuttavia in alcuni (it)
- Еле́ктрогравіметрі́я (рос. электрогравиметрия, англ. electrogravimetry) — електроаналітичний метод кількісного аналізу, в якому досліджувана речовина (зазвичай, метал) осаджується на електроді та за різницею мас електрода після і до осаджування визначають її вміст. Потенціал електрода відрегульовують таким чином, щоб осаджувалася лише задана речовина.Ряд сучасних інструментальних методів хімічного аналізу дозволяютьодночасно в одній і тій же пробі виконувати як якісний, так і кількісний аналізкомпонентів. Точність аналізу сучасних інструментальних методів порівнюваназ точністю класичних методів, а в деяких випадках, наприклад, в кулонометрії –істотно вища. У порівнянні з класичними хімічними методами аналізу(гравіметрія, ) інструментальні методи аналізу мають ряд переваг:високу чутливість, (uk)
|
| has abstract
| - Elektrogravimetrie ist ein physikalisches Verfahren zur quantitativen Analyse einer Probe und stellt eine spezielle Anwendung der Elektrolyse dar. Die erste Anwendung dieser Analysentechnik geht auf Wolcott Gibbs zurück. (de)
- A diferencia de otro método, en la electrogravimetría es necesario que haya una corriente eléctrica considerable a lo largo del proceso analítico. Cuando pasa corriente en una celda electroquímica, el potencial de la celda ya no es simplemente la diferencia entre los potenciales de los electrodos: el cátodo y el ánodo (o potencial termodinámico). Debido a este proceso es necesario aplicar potenciales mayores a los potenciales termodinámicos. Este es un método de análisis cuantitativo, se basa en el fenómeno de la electrolisis y consiste en electrolizar una solución de la muestra que se va a analizar, la cual se deposita cuantitativamente en los electrodos de la celda electrolítica.Esta electrolisis se realiza usando electrodos de gran superficie en soluciones bien agitadas hasta una deposición completa.En la práctica, el electrodo sobre el que se deposita la especie electroactiva, se pesa antes y después de la electrolisis, la diferencia de masa producida por el material depositado conduce al resultado final. La electrolisis está regida cuantitativamente por las leyes de Faraday y por las reacciones en los electrodos. La primera ley de Faraday dice: “la masa de cualquier sustancia, depositada o disuelta en el electrodo, es proporcional a la cantidad de electricidad (culombios) que pasa a través del electrolito”.La segunda ley nos dice: “las masas de diferentes sustancias depositadas o disueltas en un electrodo por un mismo número de culombios son proporcionales a sus pesos equivalentes”.Para descomponer un equivalente gramo de cualquier electrolito o para liberar un equivalente gramo de cualquier anión o catión se requiere la cantidad de 96500 culombios, esta cantidad de electricidad se denomina constante de Faraday (F).
* Datos: Q902953
* Multimedia: Electrogravimetry / Q902953 (es)
- Electrogravimetry is a method used to separate and quantify ions of a substance, usually a metal. In this process, the analyte solution is electrolyzed. Electrochemical reduction causes the analyte to be deposited on the cathode. The mass of the cathode is determined before and after the experiment, and the difference is used to calculate the mass of analyte in the original solution. Controlling the potential of the electrode is important to ensure that only the metal being analyzed will be deposited on the electrode. The process is similar to electroplating. The phenomenon of polarization exerts a back EMF in electrolysis, which reduces the actual EMF of the cell. Thus electrolysis of an electrolyte is possible only when this back EMF is overcome. If two separated platinum electrodes are placed in a dilute solution of copper sulfate and if a source of potential is applied, no appreciable current will flow through the system, until some minimum potential is applied after which the current will increase as the applied potential increases. The applied voltage which is just sufficient to overcome the back EMF due to polarization and also to bring about the electrolysis of an electrolyte without any hindrance is known as decomposition potential. The decomposition potential Ed is composed of various potentials and is given by: Ea (min)= Ed= Eb+ Es+ Ev where:
* Ea = applied potential
* Ed = decomposition potential
* Eb = theoretical counter or back potential
* Ev = overvoltage. The origins of electrogravimetry date back to the 19th century, when Oliver Wilcott Gibbs, an American chemist, studied the electrolytic precipitation of copper and nickel. This procedure was the first of its kind until Carl Luckow did similar research on electric metal analysis. Today, these two are credited with the invention of the electrogravimetry, known at the time as “electrochemical analysis,” “electroanalysis,” or “electrolytic analysis”. All methods of electrogravimetry involve a traditional quartz crystal microbalance (QCM) system in which a sensor is used from an AT cut quartz crystal. The groundwork of the QCM is built upon the notion that any mass delivered on the quartz electrode’s interfacial region can be detected through the resonating frequency of the vibrating quartz crystal. While most vibrational modes occurring in the AT cut quartz are negligible, the vibration mode is known as thickness shear mode. These vibrations are extremely sensitive, which permits accurate detection of atomic interactions near the sensor, allowing these techniques to be used in analytical chemistry. Through combining the techniques of QCM with classic electrochemical techniques, the electrochemical quartz crystal microbalance (EQCM) was created. EQCM is a new device used to perform the process of electrogravimetry. This device employs a high frequency acoustic wave generated by a piezoelectric resonator to store and dissipate energy infused into the device’s interfacial region. Electrogravimetry has been useful in polymer studies, copper electrodeposition, gold oxidation in an acidic medium, and passivity of iron in a sulfuric medium, as well as Ionic insertion in WO3. (en)
- L'électrogravimétrie est une méthode d’électroanalyse qui est utilisée pour séparer et quantifier les ions d'une substance, généralement d'un métal. Dans ce processus, la solution d'analyte est électrolysée. L'analyse se fait en mesurant la masse du produit de l'électrolyse déposé sur une des électrodes. (fr)
- L'elettrogravimetria è una metodica elettroanalitica che permette di determinare quantitativamente, in modo molto accurato, il contenuto in metallo di un campione portato in soluzione acquosa. In termini pratici si tratta di una elettrolisi effettuata a potenziale catodico controllato, ovvero a corrente costante, collegando al catodo un terzo elettrodo che funge da elettrodo di riferimento. In questo modo è possibile aumentare il potenziale del catodo per compensare la diminuzione di corrente dovuta alla minore concentrazione della soluzione in seguito all'avanzamento del processo elettrolitico, diminuzione di corrente elettrica che altrimenti protrarrebbe eccessivamente la durata dell'elettrolisi col rischio di ottenere alla fine un minore deposito catodico di analita. Tuttavia in alcuni casi, ad esempio quando si lavora con soluzioni contenenti specie i cui potenziali standard di riduzione differiscono di poco e che potrebbe quindi codepositarsi al catodo, è preferibile eseguire l'elettrolisi a potenziale costante. La differenza di potenziale minima necessaria per effettuare un'analisi elettrogravimetrica è definita tensione pratica di elettrolisi ed è data dalla somma della (f.c.e.m.) della pila indotta (o tensione teorica di elettrolisi), delle sovratensioni anodica e catodica dovute a polarizzazione degli elettrodi e dalla somma del contributo dovuto alla resistenza ohmica dell'elettrolita (iR). Gli elettrodi solitamente sono in platino; in casi particolari, per diminuire la tensione di elettrodeposizione di metalli più nobili, vengono utilizzati dei catodi in mercurio i quali presentano bassa sovratensione di deposito per effetto della formazione di amalgami e alta sovratensione di sviluppo per l'idrogeno gassoso. Un accurato controllo del potenziale applicato al catodo permette di effettuare l'analisi elettrogravimetrica di una miscela di cationi metallici. La quantità di metallo solido ottenuto viene determinata dalla differenza tra il peso del catodo, lavato con etanolo e seccato in stufa, dopo elettrogravimetria e il peso iniziale dello stesso elettrodo. (it)
- In de elektrogravimetrie wordt een elektrolyse uitgevoerd, waarbij een opgeloste component, meestal een metaalion, als vaste stof neerslaat op de werkelektrode. Door de werkelektrode voor en na de elektrolyse te wegen, kan de massa van de component worden vastgesteld. (nl)
- Еле́ктрогравіметрі́я (рос. электрогравиметрия, англ. electrogravimetry) — електроаналітичний метод кількісного аналізу, в якому досліджувана речовина (зазвичай, метал) осаджується на електроді та за різницею мас електрода після і до осаджування визначають її вміст. Потенціал електрода відрегульовують таким чином, щоб осаджувалася лише задана речовина.Ряд сучасних інструментальних методів хімічного аналізу дозволяютьодночасно в одній і тій же пробі виконувати як якісний, так і кількісний аналізкомпонентів. Точність аналізу сучасних інструментальних методів порівнюваназ точністю класичних методів, а в деяких випадках, наприклад, в кулонометрії –істотно вища. У порівнянні з класичними хімічними методами аналізу(гравіметрія, ) інструментальні методи аналізу мають ряд переваг:високу чутливість, селективність, експресність, можливість автоматизації ікомп’ютеризації процесу аналізу.До недоліків деяких інструментальних методів аналізу слід віднестидорожнечу приладів, що використовуються, необхідність використанняеталонів. Тому класичні методи аналізу, як і раніше, не втратили свогозначення і їх застосовують там, де немає обмежень у швидкості виконанняаналізу і потрібна висока точність аналізу.Оптичні методи аналізу ґрунтуються на вимірюванні параметрів, щохарактеризують взаємодію електромагнітного випромінювання з речовинами:інтенсивність випромінювання збуджених атомів, поглинаннямонохроматичного випромінювання, показника заломлення світла, кутаобертання площини поляризованого променя світла тощо. Всі ці параметри єфункцією концентрації речовини в аналізованому об’єкті.Хроматографічні методи – це методи розділення одноріднихбагатокомпонентних сумішей на окремі компоненти сорбційними методами вдинамічних умовах. У цих умовах компоненти суміші розподіляються міждвома фазами – рухомою і нерухомою. Розподіл компонентів ґрунтується навідмінності їх коефіцієнтів розподілу між рухомою і нерухомою фазами, щопризводить до різних швидкостей перенесення цих компонентів з нерухомоїфази у рухому. Після розділення суміші компоненти ідентифікують івизначають різними методами аналізу. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
