| rdfs:comment
| - Entscheidungsproblem (německý výraz pro „rozhodovací problém“) je úloha, kterou poprvé předložil německý matematik David Hilbert roku 1928. Ptá se, existuje-li postup (algoritmus), který by uměl rozhodnout, jestli je dané matematické tvrzení v daném formálním jazyce nebo . Alonzo Church (1936) a Alan Turing (1937) nezávisle na sobě dokázali, že takový algoritmus neexistuje. (cs)
- In mathematics and computer science, the Entscheidungsproblem (pronounced [ɛntˈʃaɪ̯dʊŋspʁoˌbleːm], German for 'decision problem') is a challenge posed by David Hilbert and Wilhelm Ackermann in 1928. The problem asks for an algorithm that considers, as input, a statement and answers "Yes" or "No" according to whether the statement is universally valid, i.e., valid in every structure satisfying the axioms. (en)
- 一个语言，是一个集合，且其补集为 。当是图灵机可识别时，语言则称为半可判定。当语言不是图灵机可识别，则为不可判定语言。当且仅当和都是图灵机可识别的时候，L才能称为可判定语言。 (zh)
- في الرياضيات تعد Entscheidungsproblem (تنطق [ɛntˈʃaɪdʊŋspʁoˌble:m], في الألمانية وتعني «مشكلة القرار») هو التحدي الذي يطرحه ديفيد هيلبرت عام 1928. Entscheidungsproblem تسأل عن خوارزمية التي ستتخذ وصفا للغة الرسمية وبيانا رياضيا في اللغة كمدخل وتقدم إما «صواب» أو «خطأ» كمخرج وفقا لصحة أو خطا البيان. الحاجة للخوارزمية لا تبرر لا إجابتها ولا تقدم دليلا ما دام صحيحا دائما. مثل هذه الخوارزمية تستطيع أن تقرر، على سبيل المثال، ما إذا كانت البيانات مثل حدسية غولدباخ أو فرضية ريمانصحيحة حتى لو لم يوجد دليل أو نقض معروف عن هذه البيانات. وكثيرا ما تم تحديد Entscheidungsproblem خاصة بأنها مشكلة قرار منطق الرتبة الأولى (وهذا يعني أن مشكلة تحديد، من الناحية الحسابية، ما إذا كان البيان من المرتبة الأولى صحيحا عالميا).في عامي 1936 و 1937 نشر ألونزو تشرتش وآلان تورنغ على الترتيب صحفا مستقلة تبين أنه من الم (ar)
- El Entscheidungsproblem (en català: problema de decisió) fou el repte en lògica simbòlica de trobar un algorisme que decidís si una fórmula de és un teorema. El 1936, de manera independent, Alonzo Church i Alan Turing demostraren que és impossible escriure tal algorisme. Com a conseqüència, és també impossible decidir amb un algorisme si una frase qualsevol de l'aritmètica és certa o falsa. (ca)
- En ciencias de la computación y matemáticas, el Entscheidungsproblem (en español: problema de decisión) fue el reto en lógica simbólica de encontrar un algoritmo general que decidiese si una fórmula del cálculo de primer orden es un teorema. En 1936, de manera independiente, Alonzo Church y Alan Turing demostraron ambos que es imposible escribir tal algoritmo. Como consecuencia, es también imposible decidir con un algoritmo si ciertas frases concretas de la aritmética son ciertas o falsas. (es)
- En logique mathématique, on appelle problème de la décision ou, sous son nom d'origine en allemand, Entscheidungsproblem, le fait de déterminer de façon mécanique (par un algorithme) si un énoncé est un théorème de la logique égalitaire du premier ordre, c’est-à-dire s'il se dérive dans un système de déduction sans autres axiomes que ceux de l'égalité (exemples : système à la Hilbert, calcul des séquents, déduction naturelle). De façon équivalente par le théorème de complétude, il s'agit finalement de savoir si un énoncé est universellement valide, c’est-à-dire vrai dans tous les modèles (de l'égalité). (fr)
- L'Entscheidungsproblem (in italiano: "problema della decisione") è un problema posto da David Hilbert nel 1928, all'interno dell'allora fervente dibattito sui fondamenti della matematica. Il problema consiste nel chiedere di esibire una procedura, eseguibile del tutto meccanicamente, in grado di stabilire, per ogni formula espressa nel linguaggio formale della logica del primo ordine, se tale formula è o meno un teorema della logica del primo ordine: in altri termini, se tale enunciato è o meno deducibile all'interno del sistema formale. (it)
- In de wiskunde en informatica is het zogeheten Entscheidungsproblem (Duits voor 'beslissingsprobleem') een uitdaging van David Hilbert in 1928. Het Entscheidungsproblem vraagt om een algoritme dat als invoer een uitspraak in een eerste-ordelogica (eventueel met een eindig aantal axioma's in plaats van de gebruikelijke axioma's van de eerste-ordelogica) krijgt en antwoordt met "ja" of "nee" al naargelang de uitspraak universeel geldig is of niet, dat wil zeggen, geldig in elke structuur die voldoet aan de axioma's. Vanwege de Volledigheidsstelling van Gödel is een uitspraak slechts dan universeel geldig als hij kan worden afgeleid uit de axioma's, zodat het Entscheidungsproblem ook kan worden gezien als de vraag naar een algoritme om te beslissen of een bepaalde uitspraak bewijsbaar is vanu (nl)
- Проблема разрешения (нем. Entscheidungsproblem) — задача из области оснований математики, сформулированная Давидом Гильбертом в 1928 году: найти алгоритм, который бы принимал в качестве входных данных описание любой проблемы разрешимости (формального языка и математического утверждения «» на этом языке) — и, после конечного числа шагов, останавливался бы и выдавал один из двух ответов: «Истина!» или «Ложь!», — в зависимости от того, истинно или ложно утверждение «». Ответ не требует обоснований, но должен быть верным. (ru)
- Inom matematik och datavetenskap är Avgörbarhetsproblemet eller Entscheidungsproblemet (av tyskans Entscheidung 'beslut') en fråga som ursprungligen formulerades av David Hilbert 1928: Enligt för första ordningens logik är en utsaga universellt giltig om och endast om den kan härledas från dess axiom, så avgörbarhetsproblemet kan också ses som frågan om huruvida en utsaga är bevisbar utifrån axiomen eller inte. (sv)
- O Entscheidungsproblem (termo alemão para "problema de decisão") é um problema da lógica simbólica que consiste em achar um algoritmo genérico para determinar se um dado enunciado da lógica de primeira ordem pode ser provado. Em , trabalhando independentemente, Alonzo Church e Alan Turing mostraram que é impossível decidir algoritmicamente se um enunciado na lógica de primeira ordem é verdadeiro ou falso. Entretanto, a teoria de primeira ordem dos números naturais expressa nos axiomas de Peano não pode ser decidida por tal algoritmo. Isso segue do argumento de Turing mostrado acima. (pt)
- В математиці пробле́ма розв'я́зності (нім. Entscheidungsproblem) — проблема, сформульована Давидом Гільбертом 1928 року: знайти алгоритм, який би брав як вхідні дані опис формальної мови та математичного твердження цією мовою, і після скінченного числа кроків зупинявся би й видавав одну з двох відповідей: «Істина» або «Хиба», залежно від того, чи є твердження істинним, чи хибним. Не потрібно, щоб алгоритм давав якесь обґрунтування своєї відповіді, проте відповідь завжди має бути вірною. Такий алгоритм міг би, наприклад, визначити, чи є правдивими такі твердження, як гіпотеза Гольдбаха або гіпотеза Рімана, попри те, що жодного доведення (або спростування) цих тверджень поки не відомо. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)