| rdfs:comment
| - Κατά τις δεκαετίες 1940 έως 1960, τα filmstrip ήταν συνηθισμένο είδος ταινιών με στατικές εικόνες, που απευθυνόταν κυρίως στο παιδικό κοινό. Επρόκειτο για ταινίες θετικού φιλμ 35 mm που περιείχαν περίπου τριάντα με πενήντα στατικές εικόνες τύπου slide. Αντίθετα με τους προβολείς slide όπου οι εικόνες περνούσαν οριζόντια μπροστά από το φακό, στα filmstrip η ταινία τοποθετούνταν στον ειδικό προβολέα κάθετα, έτσι σε ένα φιλμ των 25 εκθέσεων μπορούσαν να τοποθετηθούν μέχρι και 50 εικόνες. (el)
- Ein Bildband ist eine auf einen Zelluloidstreifen belichtete Folge von Positiv-Einzelbildern (s. Diapositiv), die über ein Projektionsgerät an eine Leinwand projiziert werden kann. Andere zeittypische Bezeichnungen sind Dia-Filmband, Diafilm, Stehfilm, Filmstehbild, Einbildstreifen und Dia-Rollfilm. Im französischsprachigen Ausland ist die Bezeichnung Film fixe üblich, in englischsprachigen Regionen Filmstrip. (de)
- The filmstrip is a form of still image instructional multimedia, once commonly used by educators in primary and secondary schools (K-12), overtaken at the end of the 1980s by newer and increasingly lower-cost full-motion videocassettes and later on by DVDs. From the 1940s to 1980s, filmstrips provided an easy and inexpensive alternative to 16 mm educational films, requiring very little storage space and being very quick to rewind for the next use. Filmstrips were large and durable, and rarely needed splicing. They are still used in some areas. (en)
- Ett bildband, rulle med omonterade diabilder, oftast 135-film, avsedda att visas med hjälp av särskild typ av projektor. Bildbandsrullen placeras på ett fäste, filmen dras genom projektorn mellan lampan och objektivet och kläms fast på en spole på vilken filmen sedan lindas upp. Därefter vrider man fram bilderna i visningsläge en i taget, oftast steglöst, så att det är användarens sak att se till att bilden visas korrekt. Från början av 1950-talet till slutet av 1980-talet var bildband vanliga i skolundervisningen. De var billigare och mindre utrymmeskrävande än med diabilder monterade i ram, men också mer känsliga för slitage och ovarsam hantering. Till bildbandet hörde ofta ett ljudspår (på rullband eller kassett) med ett karakteristiskt pip som markerade byte av bild. (sv)
- Діафільм (від грец. δια — префікс, який тут означає «перехід від початку до кінця», і англ. film — «кінострічка») — послідовність зображень, віддрукованих на стандартній позитивній 35-мм , кадри якої тематично пов'язані один з одним і, як правило, забезпечені текстом, що перетворює кадри в ілюстровану розповідь. Можливість колективного перегляду діафільмів на великому екрані дозволяла замінити дорогу кінопроєкцію більш доступним шоу, особливо популярним у дітей, які більш воліли проглядати діафільми ніж читати ілюстровані книги вголос. (uk)
- Diafilmo estas rigidscena filmo diapozitiva, kiun oni uzas por projekciado de historietoj, ĉefe por infanoj.Tipa amplekso estas 20 ĝis 40 bildoj (scenoj).La filmon akompanas presita teksto, laŭtlegata dum projekciado.Turno de butono aperigas la sekvan scenon. La diafilmoj estis tre popularaj en la orienta socialisma bloko. Oni uzis la diafilmojn per diafilmaj projekciiloj, kiuj aperigis la bildojn sur blanka surfaco, muro. (eo)
- La filmina es un rollo de película positiva de 35 mm, con un contenido promedio de treinta a cincuenta imágenes, dispuestas en orden secuencial, que se insertaba en un proyector para poder ver las imágenes de una en una en una pantalla. En algunos dispositivos podía sincronizarse la proyección con sonido grabado previamente. Era un formato común de , utilizado antiguamente como herramienta multimedia en la educación, que fue superado al final de los años ochenta por el entonces novedoso y de menor costo videocassette, y éste más tarde por el DVD. (es)
- Диафи́льм — разновидность слайд-шоу, сопровождаемого титрами, которая использовалась в образовательных и развлекательных целях до конца XX века, когда была вытеснена фильмами на видеокассетах, а позднее на DVD. Диафильмы были дешёвой альтернативой узкоплёночных кинопроекторов, требующих специальных навыков и дорогих в обслуживании. В СССР были особенно популярны в детских дошкольных учреждениях, некоторые из которых до сих пор заменяют чтение вслух показом диафильмов. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)