A foray (Polish: zajazd, Belarusian: наезд, Ukrainian: наїзд) was a traditional method of law enforcement in Grand Duchy of Lithuania and Polish–Lithuanian Commonwealth. In view of the weakness of the executive in the Polish-Lithuanian Commonwealth, it was used by members of the szlachta to defend their rights. Since the mid-17th century, forays were increasingly done without a legal sanction simply when a member of szlachta would gather his supporters and raid an estate of his opponent. They would become a common occurrence during the period of noble's anarchy in the Commonwealth.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Foray (en)
- Zajazd (zwyczaj) (pl)
- Наезд (ru)
- Наїзд (звичай) (uk)
|
| rdfs:comment
| - Нае́зд или Заезд (польск. zajazd) — социальное явление общеевропейского характера периода Средневековья и раннего Нового времени. Организованное представителями правящего захудалого сословия вооруженное нападение на шляхетское, княжеское или монастырское поселение или владение с целью грабежа, мести, а также завладения землёй, подданными, силовое решение имущественных споров (часто между родственниками), подрыва экономических позиций конкурентов. Первоначально, в старом польском законодательстве, способ выполнения решения суда силами истца. Позже — вооружённое нападение с целью отъёма собственности. Так был совершён наезд (из-за усадьбы и женщины) подстаростой Данило Чаплинским, с разрешения чигиринского старосты Станислава Конецпольского, на собственность Б. М. Хмельницкого. (ru)
- A foray (Polish: zajazd, Belarusian: наезд, Ukrainian: наїзд) was a traditional method of law enforcement in Grand Duchy of Lithuania and Polish–Lithuanian Commonwealth. In view of the weakness of the executive in the Polish-Lithuanian Commonwealth, it was used by members of the szlachta to defend their rights. Since the mid-17th century, forays were increasingly done without a legal sanction simply when a member of szlachta would gather his supporters and raid an estate of his opponent. They would become a common occurrence during the period of noble's anarchy in the Commonwealth. (en)
- Zajazd – sposób egzekucji wyroku sądowego w prawodawstwie staropolskim. Wobec słabości władzy wykonawczej I Rzeczypospolitej, stał się faktycznym sposobem dochodzenia swoich praw przez szlachtę. Zajazd był 4 etapem egzekucji wobec szlachty wyroków z nieruchomości. Odbywał się po wcześniejszych etapach (wwiązaniu, ponownym wwiązaniu, rumacji). Polegał na zwołaniu przez starostę pospolitego ruszenia powiatu i usunięciu siłą opornego dłużnika. Zwyczaj został upamiętniony w literaturze dziełem Adama Mickiewicza pod tytułem Pan Tadeusz, czyli ostatni zajazd na Litwie. (pl)
- Наїзд (пол. zajazd) — спосіб виконання вироку в литовському і речипосполитському праві. Внаслідок слабкості виконавчої влади Речі Посполитої став фактично дійсним способом реалізації своїх прав шляхтою. Наїзд став четвертим кроком виконання вироків стосовно спірної нерухомості шляхетським загалом. Наїзд полягав у силовій ліквідації злісного боржника посполитим рушенням повіту на заклик старости. (uk)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - A foray (Polish: zajazd, Belarusian: наезд, Ukrainian: наїзд) was a traditional method of law enforcement in Grand Duchy of Lithuania and Polish–Lithuanian Commonwealth. In view of the weakness of the executive in the Polish-Lithuanian Commonwealth, it was used by members of the szlachta to defend their rights. In legal practice, foray was sanctioned by starosta officials, and was the fourth step in the execution of a legal ruling. After the guilty party refused to abandon the disputed property, starosta would call his supporters as well as opponents of the guilty party (therefore creating a temporary force of militia) and attempt to remove the guilty party from his manor. Since the mid-17th century, forays were increasingly done without a legal sanction simply when a member of szlachta would gather his supporters and raid an estate of his opponent. They would become a common occurrence during the period of noble's anarchy in the Commonwealth. In literature, forays were most famously portrayed in Adam Mickiewicz's Pan Tadeusz, as well as in The Trilogy (With Fire and Sword, The Deluge, Fire in the Steppe) of Henryk Sienkiewicz. (en)
- Zajazd – sposób egzekucji wyroku sądowego w prawodawstwie staropolskim. Wobec słabości władzy wykonawczej I Rzeczypospolitej, stał się faktycznym sposobem dochodzenia swoich praw przez szlachtę. Zajazd był 4 etapem egzekucji wobec szlachty wyroków z nieruchomości. Odbywał się po wcześniejszych etapach (wwiązaniu, ponownym wwiązaniu, rumacji). Polegał na zwołaniu przez starostę pospolitego ruszenia powiatu i usunięciu siłą opornego dłużnika. Od drugiej połowy XVII wieku zaczęto urządzać samowolne (bez udziału starosty) zajazdy celem egzekucji wyroków w drodze samopomocy. Czasem zajazdy były całkowicie bezprawne, w tej sytuacji można je uznać za formę łupiestw. Zwyczaj został upamiętniony w literaturze dziełem Adama Mickiewicza pod tytułem Pan Tadeusz, czyli ostatni zajazd na Litwie. (pl)
- Нае́зд или Заезд (польск. zajazd) — социальное явление общеевропейского характера периода Средневековья и раннего Нового времени. Организованное представителями правящего захудалого сословия вооруженное нападение на шляхетское, княжеское или монастырское поселение или владение с целью грабежа, мести, а также завладения землёй, подданными, силовое решение имущественных споров (часто между родственниками), подрыва экономических позиций конкурентов. Первоначально, в старом польском законодательстве, способ выполнения решения суда силами истца. Позже — вооружённое нападение с целью отъёма собственности. Так был совершён наезд (из-за усадьбы и женщины) подстаростой Данило Чаплинским, с разрешения чигиринского старосты Станислава Конецпольского, на собственность Б. М. Хмельницкого. (ru)
- Наїзд (пол. zajazd) — спосіб виконання вироку в литовському і речипосполитському праві. Внаслідок слабкості виконавчої влади Речі Посполитої став фактично дійсним способом реалізації своїх прав шляхтою. Наїзд став четвертим кроком виконання вироків стосовно спірної нерухомості шляхетським загалом. Наїзд полягав у силовій ліквідації злісного боржника посполитим рушенням повіту на заклик старости. З другої половини XVII століття розпочалося самовільне вчинення наїздів (без участі старости), як спосіб здійснення вироків в цілях самопомочі. Інколи наїзди не мали нічого спільного з правом, відтак їх можна класифікувати як форму насилля. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
