| rdfs:comment
| - البرهان (بالإنجليزية: Proof) في الفلسفة أو المنطق هو عملية استدلال تهدف إلى تأكيد الصدق (أو الكذب) في قضية ما. والاستدلالات التي يبنى عليها البرهان، والتي تترتب عليها القضية منطقياً تسمى الحجج. ويفترض في الحجج أنها صادقة ولا تتضمن مقدمات تفترض القضية المراد البرهنة عليها، وإلا كانت النتيجة مصادرة على المطلوب. والبرهان الذي يقيم صدق القضية يسمى برهاناً فحسب، أما البرهان الذي يقيم كذب القضية فيسمى تفنيداً. (ar)
- La dimostrazione è una serie di ragionamenti logici che, partendo da una ipotesi, porta necessariamente a una tesi. Consiste nel verificare, nel senso di mostrarne la ragionevole verità, un predicato, una frase. (it)
- En lógica, una derivación formal (o prueba formal) es una secuencia finita de sentencias donde cada sentencia puede ser un axioma o puede ser obtenida como consecuencia directa de las sentencias anteriores en la secuencia utilizándose una regla de inferencia. La última frase siguiente es un teorema del sistema formal. La noción del teorema no es efectiva en general, porque no puede haber un método mediante el cual siempre podemos encontrar una derivación de una resolución dictada o determinar que no hay derivación. El concepto de deducción es una generalización del concepto de derivación. (es)
- In logic and mathematics, a formal proof or derivation is a finite sequence of sentences (called well-formed formulas in the case of a formal language), each of which is an axiom, an assumption, or follows from the preceding sentences in the sequence by a rule of inference. It differs from a natural language argument in that it is rigorous, unambiguous and mechanically verifiable. If the set of assumptions is empty, then the last sentence in a formal proof is called a theorem of the formal system. The notion of theorem is not in general effective, therefore there may be no method by which we can always find a proof of a given sentence or determine that none exists. The concepts of Fitch-style proof, sequent calculus and natural deduction are generalizations of the concept of proof. (en)
- Une démonstration formelle est une séquence finie de propositions (appelées formules bien formées dans le cas d'un langage formel) dont chacun est un axiome, une hypothèse, ou résulte des propositions précédentes dans la séquence par une règle d'inférence. La dernière proposition de la séquence est un théorème d'un système formel. La notion de théorème n'est en général pas effective, donc n'existe pas de méthode par laquelle nous pouvons à chaque fois trouver une démonstration d'une proposition donnée ou de déterminer s'il y en a une. Le concept de déduction naturelle est une généralisation de la notion de démonstration. (fr)
- Formeel bewijs in de formele wetenschap is een eindige reeks proposities ( in formele taal) binnen het kader van de beschrijving van formele systemen waarbij elke propositie door middel van afleidingsregels uit voorafgaande proposities of axiomas kan worden afgeleid. De uiteindelijke propositie is een stelling. Het afleiden van een stelling is een logisch gevolg van de voorafgaande formules. Een logische consequentie is het resultaat van het deductieve systeem van een formeel systeem. (nl)
- Em lógica, uma derivação formal (ou prova formal) é uma sequência finita de sentenças onde cada sentença pode ser um axioma ou então pode ser obtida como consequência direta de sentenças anteriores na sequência utilizando-se uma regra de inferência. A última sentença na sequência é um teorema do sistema formal. A noção de teorema não é em geral efetiva, pois pode não haver um método através do qual nós possamos sempre encontrar uma derivação de uma dada sentença ou determinar que não existe nenhuma derivação. O conceito de dedução é uma generalização do conceito de derivação. (pt)
- Доказ, доведення — визначення істинності твердження шляхом встановлення його необхідного зв'язку з іншими твердженнями, прийнятими за істинні. Доведення полягає у висуненні тези (положення, що доводиться), всіх інших можливих гіпотез і підшукуванні аргументів — істинних тверджень, що впливають на ймовірність гіпотез. Доведення закінчене, якщо жодна гіпотеза, крім тези, неможлива. Доведення буває пряме, якщо істинність тези безпосередньо випливає з аргументів, і непряме, якщо доводиться хибність альтернативних гіпотез. Поняття Доведення для кожної теорії вказує на способи, якими аргументи пов'язуються з гіпотезами, й залежить від характеру знань, підсумованих у теорії. Встановлювані формальною логікою правила Доведення загальнозначимі лише в тому розумінні, що порушення їх неприпустиме. Дов (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)