rdfs:comment
| - The geology of Estonia is the study of rocks, minerals, water, landforms and geologic history in Estonia. The crust is part of the East European Craton and formed beginning in the Paleoproterozoic nearly two billion years ago. Shallow marine environments predominated in Estonia, producing extensive natural resources from organic matter such as oil shale and phosphorite. The Mesozoic and much of the Cenozoic are not well-preserved in the rock record, although the glaciations during the Pleistocene buried deep valleys in sediment, rechanneled streams and left a landscape of extensive lakes and peat bogs. (en)
- Геологія Естонії Визначається розташуванням Е. в півн.-зах. частині Сх.-Європейської платформи. Б.ч. являє собою півд. схил Балтійського щита, або , лише крайні південно-зах. і південно-сх. частини є крилами відповідно Балтійської синеклізи і . Глибина залягання кристалічного фундаменту 110-240 м, максимум 600 м. Породи фундаменту представлені археєм і нижнім протерозоєм – гнейси, мігматити та ін., які зім'яті в складки, розчленовані на окремі блоки і прорвані інтрузивами або гранітоїдними жилами. Місцями розвинене залізне зруденіння. (uk)
|
has abstract
| - The geology of Estonia is the study of rocks, minerals, water, landforms and geologic history in Estonia. The crust is part of the East European Craton and formed beginning in the Paleoproterozoic nearly two billion years ago. Shallow marine environments predominated in Estonia, producing extensive natural resources from organic matter such as oil shale and phosphorite. The Mesozoic and much of the Cenozoic are not well-preserved in the rock record, although the glaciations during the Pleistocene buried deep valleys in sediment, rechanneled streams and left a landscape of extensive lakes and peat bogs. (en)
- Геологія Естонії Визначається розташуванням Е. в півн.-зах. частині Сх.-Європейської платформи. Б.ч. являє собою півд. схил Балтійського щита, або , лише крайні південно-зах. і південно-сх. частини є крилами відповідно Балтійської синеклізи і . Глибина залягання кристалічного фундаменту 110-240 м, максимум 600 м. Породи фундаменту представлені археєм і нижнім протерозоєм – гнейси, мігматити та ін., які зім'яті в складки, розчленовані на окремі блоки і прорвані інтрузивами або гранітоїдними жилами. Місцями розвинене залізне зруденіння. Осадовий чохол представлений піщано-глинистими відкладами венду (потужність до 110 м) і кембрію (до 125 м), карбонатними породами (вапняк, доломіт, мергель) ордовика (до 183 м) і силуру (до 436 м), теригенними і карбонатними породами девону (до 550 м) і покривними четвертинними відкладами. До ордовицької частини розрізу на півночі і півн.-сх. приурочені поклади фосфоритів і горючих сланців, а також більшість родов. нерудних буд. м-лів (вапняк, доломіт). З відкладами кембрію та девону пов'язані родов. і скляних пісків. , які розвинені повсюдно і представлені різними генетичними типами, мають потужність 207 м. Найпоширеніші льодовикові і водно-льодовикові відклади – морена, гравій, пісок, та ін. З четвертинними відкладами пов'язані осн. родов. буд. пісків, поклади торфу, вапна, а також сапропелі і лікувальні грязі. Сейсмічність тер. Е. невисока. (uk)
|