| rdfs:comment
| - جيزولف الأول (مايو 930 - نوفمبر أو ديسمبر 977) كان أكبر أبناء غايمار الثاني من زوجته الثانية غايتلغريما. ارتبط اسمه بوالده كأمير ساليرنو في 943 وخلفه على العرش بعد وفاته في 952. تقلد لقب أمير اللومبارد. (ar)
- Ο Γισούλφος Α΄ (Gisulf, Gisulph, Gisolf, Gisulfo, Gisolfo, Gisulphus ή Gisulfus) (Μάιος 930 - Νοέμβριος ή Δεκέμβριος 977) από τον Οίκο των Νταουφεριδών, ήταν ο μεγαλύτερος γιος του Γουαϊμάρος Β΄, Λομβαρδού πρίγκιπα του Σαλέρνο, και της δεύτερης συζύγου του Γκαϊτελγκρίμα. Συγκυβέρνησε με τον πατέρα του ως ηγεμόνας το 943 και τον διαδέχθηκε μετά το τέλος του το 952. Συνέχισε να χρησιμοποιεί τον τίτλο πρίγκιπας του λαού των Λομβαρδών (Langobardorum gentis princeps). Αρχικά ήταν υπό την τής μητέρας του και του Πρίσκου, θησαυροφύλακα (comes tesaurarium) και κόμη του παλατιού (magister palatii). (el)
- Gisolf ou Gisulf Ier de Salerne, (né vers 930 mort en novembre/décembre 977) prince de Salerne de 946 à 973 et de 974 à 977 (fr)
- Gisulfo I (maggio 930 – 977 o 978) è stato un principe longobardo, principe di Salerno dal 946 al 977 (o 978). (it)
- Гизульф I (итал. Gisulfo I, май 930 — 977/978) — князь Салерно с 952 года, сын и соправитель (с 943 года) Гвемара II. Принял титул «Langobardorum gentis princes» — князь лангобардского народа. (ru)
- Gisulf I (also Gisulph, Gisolf, Gisulfo, Gisolfo, Gisulphus, or Gisulfus) (May 930 – November or December 977) was the eldest son of Guaimar II, Lombard Prince of Salerno, and his second wife Gaitelgrima. He was associated with his father as ruler in 943 and succeeded him on his death in 952. He took to using the title Langobardorum gentis princeps, "prince of the people of the Lombards". He was originally under the regency of his mother and Prisco (Priscus), treasurer (comes tesaurarium) and count of the palace (magister palatii). (en)
- Гізульф I ( травень 930—977), князь Салернський (952—972), син князя Гваймара II та його другої дружини , дочки князя Беневентського Атенульфа I. У 946 його атакували об'єднані сили князя Беневентського Ландульфа II та неаполітанського дуки , однак його союзник патрицій Амальфі Мастал I прибув на допомогу та влаштував успішну засаду на війська Ландульфа. Наступного року Гізульф разом з Ландульфом обложили неаполітанське місто Нолу. Близько 955 візантійський стратег Маріан Аргір надав йому титул патриція. Восени 966 папа Римський Іоанн XIII повів римсько-тоскансько-сполетанське військо проти Ландульфа III і його брата Пандульфа I, проте Гізульф прибув на допомогу і бій не відбувся. папа і Гузільф підписали договір у Террачіна. (uk)
|
| has abstract
| - جيزولف الأول (مايو 930 - نوفمبر أو ديسمبر 977) كان أكبر أبناء غايمار الثاني من زوجته الثانية غايتلغريما. ارتبط اسمه بوالده كأمير ساليرنو في 943 وخلفه على العرش بعد وفاته في 952. تقلد لقب أمير اللومبارد. (ar)
- Ο Γισούλφος Α΄ (Gisulf, Gisulph, Gisolf, Gisulfo, Gisolfo, Gisulphus ή Gisulfus) (Μάιος 930 - Νοέμβριος ή Δεκέμβριος 977) από τον Οίκο των Νταουφεριδών, ήταν ο μεγαλύτερος γιος του Γουαϊμάρος Β΄, Λομβαρδού πρίγκιπα του Σαλέρνο, και της δεύτερης συζύγου του Γκαϊτελγκρίμα. Συγκυβέρνησε με τον πατέρα του ως ηγεμόνας το 943 και τον διαδέχθηκε μετά το τέλος του το 952. Συνέχισε να χρησιμοποιεί τον τίτλο πρίγκιπας του λαού των Λομβαρδών (Langobardorum gentis princeps). Αρχικά ήταν υπό την τής μητέρας του και του Πρίσκου, θησαυροφύλακα (comes tesaurarium) και κόμη του παλατιού (magister palatii). (el)
- Gisulf I (also Gisulph, Gisolf, Gisulfo, Gisolfo, Gisulphus, or Gisulfus) (May 930 – November or December 977) was the eldest son of Guaimar II, Lombard Prince of Salerno, and his second wife Gaitelgrima. He was associated with his father as ruler in 943 and succeeded him on his death in 952. He took to using the title Langobardorum gentis princeps, "prince of the people of the Lombards". He was originally under the regency of his mother and Prisco (Priscus), treasurer (comes tesaurarium) and count of the palace (magister palatii). In 946, he was attacked by Landulf II of Benevento in alliance with John III of Naples, but his own ally, Mastalo I of Amalfi, came to his rescue and ambushed Landulf's forces at La Cava. In the next year, he allied with Landulf and besieged Neapolitan Nola. In October 953, he issued a diploma favouring the bishop of Naples, but the unscrupulous diplomacy of his neighbours never seemed to favour him. Sometime after 955, however, he was made a patrician by Marianus Argyrus, the Byzantine strategos of Bari. In Autumn 966, Pope John XIII led a Roman-Tuscan-Spoletan army against Landulf III of Benevento and his brother Pandulf Ironhead, but Gisulf came to his rescue and no battle was given. The pope and Gisulf made a treaty at Terracina. It was this act which bought him later assistance from the powerful Ironhead. In 973, Gisulf was deposed and removed from office by Landulf of Conza and his sons in alliance with Marinus II of Naples and Manso of Amalfi. His neighbour, the prince of Benevento and Capua, Pandulf Ironhead, restored Gisulf as his vassal. Though Gisulf was married to Gemma, he died heirless in late 977 (or perhaps 978) and Pandulf succeeded in Salerno. (en)
- Gisolf ou Gisulf Ier de Salerne, (né vers 930 mort en novembre/décembre 977) prince de Salerne de 946 à 973 et de 974 à 977 (fr)
- Gisulfo I (maggio 930 – 977 o 978) è stato un principe longobardo, principe di Salerno dal 946 al 977 (o 978). (it)
- Гизульф I (итал. Gisulfo I, май 930 — 977/978) — князь Салерно с 952 года, сын и соправитель (с 943 года) Гвемара II. Принял титул «Langobardorum gentis princes» — князь лангобардского народа. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)