| rdfs:comment
| - Harmonia Caelestis is a cycle of 55 sacred cantatas attributed to the Hungarian composer Paul I, 1st Prince Esterházy of Galántha (1635–1713) and published in 1711. They are in the Baroque style and incorporate traditional Hungarian and German melodies. Each of the cantatas consists of one movement. They are composed for solo voices (the majority for one solo voice, although there are some duets), choir, and orchestra (including violas, violone, harp, bassoon, theorba, violins, flutes, trumpets, organ, timpani). (en)
- Harmonia Caelestis («Небесная гармония») — музыкальный барочный цикл из 55 духовных кантат, написанный венгерским князем и композитором Палом Эстерхази (1635—1713). Был завершён приблизительно в 1700 году, опубликован в Вене в 1711 году. Является первой попыткой создать венгерскую традицию в духовной музыке. Также цикл интересен тем, что в нём широко используются традиционные венгерские и немецкие мелодии. Именем цикла назван роман венгерского писателя Петера Эстерхази, вышедший в 2000 году. (ru)
- Harmonia Caelestis («Небесна гармонія») — музичний бароковий цикл з 55 духовних кантат, написаний угорським князем і композитором Паулем I Естергазі (1635—1713). Був завершений приблизно в 1700 році, опублікований у Відні в 1711 році. Є першою спробою створення угорської традиції в духовній музиці. Цикл цікавий тим, що в ньому широко використовуються традиційні угорські та німецькі мелодії. Іменем циклу названа новела угорського письменника Петера Естергазі, що вийшла в 2000 році. (uk)
|
| has abstract
| - Harmonia Caelestis is a cycle of 55 sacred cantatas attributed to the Hungarian composer Paul I, 1st Prince Esterházy of Galántha (1635–1713) and published in 1711. They are in the Baroque style and incorporate traditional Hungarian and German melodies. Each of the cantatas consists of one movement. They are composed for solo voices (the majority for one solo voice, although there are some duets), choir, and orchestra (including violas, violone, harp, bassoon, theorba, violins, flutes, trumpets, organ, timpani). Péter Esterházy's 2000 novel, Harmonia Caelestis, takes its name from the composition. (en)
- Harmonia Caelestis («Небесна гармонія») — музичний бароковий цикл з 55 духовних кантат, написаний угорським князем і композитором Паулем I Естергазі (1635—1713). Був завершений приблизно в 1700 році, опублікований у Відні в 1711 році. Є першою спробою створення угорської традиції в духовній музиці. Цикл цікавий тим, що в ньому широко використовуються традиційні угорські та німецькі мелодії. Кожна кантата складається з однієї частини. Вони написані для соліста, хору і оркестру, з використанням багатьох комбінацій таких інструментів, як скрипка, віола, , арфа, фагот, теорба, флейти, труби, орган і литаври. У деяких кантат присутні оркестральні прелюдії і інтерлюдії (під назвами «соната» і «ріторнелла»). Роль хору зводиться здебільшого до гомофонних ансамблів. З іншого боку, роль сольної партії (частіше один голос, але є і дуети) різниться від кантати до кантаті (Ascendit Deus і Saule, quid me persequeris). Деякі композиції мають строфічну форму (Ave maris stella), в інших має місце чергування сольних партій і ріпієно, тобто тутті (лат. Sol recedit igneus, Veni sancte spiritus). Очевидним є вплив на цикл творчості композиторів-сучасників, які творили в XVII столітті в Південній Німеччині (Кель, Шмельцер), Італії та Відні (Честі, Берталі, Драгі, Ціані). Але також варто відзначити і те, що там і тут використовуються народні угорські мотиви, а дві кантати (Jesu dulcedo cordium і Cur fles Jesu) навіть є адаптаціями угорських хоралів. У наступні сто років в творах сучасників угорському народному музичної спадщини практично не приділялося уваги. Іменем циклу названа новела угорського письменника Петера Естергазі, що вийшла в 2000 році. (uk)
- Harmonia Caelestis («Небесная гармония») — музыкальный барочный цикл из 55 духовных кантат, написанный венгерским князем и композитором Палом Эстерхази (1635—1713). Был завершён приблизительно в 1700 году, опубликован в Вене в 1711 году. Является первой попыткой создать венгерскую традицию в духовной музыке. Также цикл интересен тем, что в нём широко используются традиционные венгерские и немецкие мелодии. Каждая кантата состоит из одной части. Они написаны для солиста, хора и оркестра, с использованием богатых комбинаций таких инструментов как скрипка, виола, , арфа, фагот, теорба, флейты, трубы, орган и литавры. У некоторых кантат присутствуют оркестральные прелюдии и интерлюдии (под названиями «соната» и «риторнелла»). Роль хора сводится большей частью к гомофонным ансамблям. С другой стороны, роль сольной партии (чаще один голос, но есть и дуэты) разнится от кантаты к кантате (Ascendit Deus и Saule, quid me persequeris). Некоторые композиции обладают строфической формой (Ave maris stella), в других имеет место чередование сольных партий и рипиено, то есть тутти (Sol recedit igneus, Veni sancte spiritus). Очевидным видится влияние на цикл творчества композиторов-современников, творивших в XVII веке в Южной Германии (Кель, Шмельцер), Италии и Вене (Чести, Бертали, Драги, ). Но также стоит отметить и то, что там и тут используются народные венгерские мотивы, а две кантаты (Jesu dulcedo cordium и Cur fles Jesu) даже являются адаптациями венгерских хоралов. В последующие сто лет в сочинениях современников венгерскому народному музыкальному наследию практически не уделялось внимания. Именем цикла назван роман венгерского писателя Петера Эстерхази, вышедший в 2000 году. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
