rdfs:comment
| - Un ideal és un principi o valor que una entitat persegueix activament com a objectiu i manté per sobre d'altres preocupacions percebudes com a menys significatives. Els termes relacionats amb la creença general en els ideals inclouen l'idealisme ètic, l'idealisme moral, i l'idealisme de principis. Un idealista ètic, un idealista moral, un idealista de principis o simplement un idealista insisteix a mantenir els ideals fins i tot a un cost considerable com a conseqüència de mantenir aquesta creença. (ca)
- En filozofio idealo estas io enkorpiganta perfektecon, ekzemplodona modelo aŭ celimago de la homa strebado. Idealoj estas pensoskizoj de estonta realo. Ili dependas de la historiaj cirkonstancoj. Ĉiu epoko kreas proprajn idealojn. (eo)
- Samhail den rud is fearr ar fad nó is giorra do bheith foirfe is ea idéal. (ga)
- 이상(理想, 문화어: 리상, 영어: Ideal)은 특정한 사상에 맞는 최고의 상태를 말한다. 현실과 반대되는 개념(이상 ⇔ 현실)이지만, 엄밀히 말해서 무조건적으로 현실에서 절대 이룰 수 없는 상태만을 의미하는 것은 아니다. 철학적으로 실현 가능한 상대적 이상과 도달 불가능한 이상으로 나뉜다. (ko)
- Un ideale è generalmente un modello di perfezione appartenente a una dimensione astratta o avulsa dalla realtà, che funge tuttavia da sprone all'agire pratico al fine di concretizzarlo in una manifestazione tangibile, o per conformare ad esso la propria condotta. Si tratta pertanto di un concetto ricorrente nell'etica, nella filosofia pratica, oltre che nell'estetica. (it)
- 理想(りそう)とは、考えられるうちで最高の状態のこと。プラトンによる哲学思想「イデア」を明治時代に直訳した用語。 また、ある条件を定義し、それにあてはまったものを指して「理想」と呼ぶ場合もある。現実の対義語 (理想⇔現実) であるが、その現実を作る上で、目標となるものである。 実現可能な相対的な理想と、到達不可能な理想に分けられる。後者は、神や最高善などと呼ばれる。例:理想的な人、理想気体の状態方程式。 (ja)
- المثل الأعلى هو مبدأ أو قيمة يسعى الإنسان إلى تحقيقها بصفتها هدفًا من أهدافه، ويمنحها الأولوية على الاهتمامات أو الشؤون الأخرى التي تتميز بقيمة معنوية أقل. تشمل المصطلحات الأخرى المتعلقة بالإيمان العام بالمثل العليا أمورًا مثل المثالية الأخلاقية ومثالية الآداب والمثالية المبدئية. يصر المثالي، سواءً أكان مثاليًا أخلاقيًا أم مثاليّ الآداب العامة أم مثاليًّا مبدئيًا، على اعتناق مُثلٍ عليا حتى لو كانت تكلفة عواقب الالتزام بهذه المثل كبيرةً. (ar)
- Η γενικότερη σημασία του όρου είναι ότι δηλώνει οτιδήποτε θεωρείται «υποδειγματικό πρότυπο» τόσο ως ύπαρξη όσο και ως δράση ακόμη και ηθικότητα. Έτσι επειδή ο όρος αυτός ενέχει το μέγιστο βαθμό τελειότητας, μπορεί να αφορά είτε πρόσωπο, είτε αντικείμενο είτε ιδιότητα. Επειδή όμως αποτελεί το μέγιστο και τελικό σκοπό της βούλησης θεωρείται πως μπορεί ν΄ ανταποκρίνεται σε απαιτήσεις τέλειας ύπαρξης ή πραγμάτωσής της. Με δεδομένα τα παραπάνω απαντώνται πολλά είδη ιδεωδών όπως: Το Ιδεώδες αποτελεί επίσης ιδιαίτερο όρο της , και των Μαθηματικών. (el)
- Ideal (von spätlateinisch idealis „dem Urbild entsprechend“ zu lateinisch idea „Urbild, Gedanke, Einfall“, dieses als Lehnwort von altgriechisch ἰδέα idéa „Gestalt, Urbild, Erscheinung“; siehe auch Idee) ist ein Begriff der philosophischen Ästhetik, Ethik und Wissenschaftstheorie: Es ist der Inbegriff für ein Vollkommenheitsmuster. Für Immanuel Kant und Friedrich Schiller ist ein Ideal eine individuelle Idee. Beide verwenden den Ausdruck im Sinn der Ästhetik und praktischen ethischen Vernunft (Kants Kritik der Urteilskraft sowie Kritik der praktischen Vernunft). (de)
- An ideal is a principle or value that one actively pursues as a goal, usually in the context of ethics, and one's prioritization of ideals can serve to indicate the extent of one's dedication to each. The belief in ideals is called ethical idealism. In some theories of applied ethics, such as that of Rushworth Kidder, there is importance given to such orders as a way to resolve disputes. In law, for instance, a judge is sometimes called on to resolve the balance between the ideal of truth, which would advise hearing out all evidence, and the ideal of fairness. Given the complexity of putting ideals into practice, and resolving conflicts between them, it is not uncommon to see them reduced to dogma. One way to avoid this, according to Bernard Crick, is to have ideals that themselves are des (en)
- Un ideal, en ética, es un principio o un valor que se plantea como un modelo de perfección a seguir. Como tal, se trata de un estado inalcanzable pero infinitamente aproximable. Los términos relacionados con el ideal son el idealismo ético, el idealismo moral, y el idealismo de principios. Un idealista ético, idealista moral, idealista de principios o sencillamente un idealista insiste en mantener los ideales incluso a pesar de un coste considerable como consecuencia de sostener tal creencia. (es)
- Ideal berasal dari kata dalam bahasa Yunani yaitu idea, yang memiliki arti dalam bahasa Indonesia sebagai sebuah visi atau kontemplasi. Plato, salah satu tokoh filsafat Yunani, menggunakan istilah ideal untuk menunjukkan ide-ide kekal yang setiap ide tersebut mempunyai . Istilah ideal, pada masa sekarang, digunakan untuk menunjukkan sebuah bentuk sikap mempertahankan aspek , sedangkan aspek dan aspek dalam istilah ideal telah diabaikan. Dua arti dari istilah ideal ini tetap bertahan dalam penggunaan istilah idealisme. Dalam sistem filsafat yang membawa dan menggunakan istilah ideal itu, ide merupakan bagian kategori sentral. Dalam situasi seperti itu, konsep kesempurnaan selalu atau hampir selalu dihadirkan dalam sistem itu. Immanuel Kant, salah satu tokoh filsafat, menggunakan ungkapan (in)
- De term ideaal kan zowel slaan op een doel (teleologisch) of op een oorsprong (principieel). Het woord komt van het Griekse begrip idea (vorm, gestalte, idee) dat vooral bekend is geworden door Plato’s ideeënleer. In Platonische zin slaat de idee (niet: het idee) op iets dat niet in de alledaagse werkelijkheid bestaat,maar daarin wel gestalte kan krijgen of gedeeltelijk gerealiseerd kan worden. Het is te vergelijken met eenblauwdruk, een visioen of een definitie. Tegenover idealisme staan nihilistische en cynische uitspraken als: (nl)
- Um ideal (do termo latino ideale) é um princípio, valor ou bem material que serve como uma meta para algum indivíduo. Por exemploː alguém que alega ter um ideal de honestidade, mas está disposto a mentir para proteger um amigo, está demonstrando que tem a amizade como um ideal mais importante do que a honestidade. No direito, um juiz é, frequentemente, chamado a estabelecer o equilíbrio entre o ideal de verdade - usar todas as provas, mesmo as recolhidas injustamente - e o ideal da justiça - que exigiria que se excluíssem, do processo, as provas recolhidas injustamente. (pt)
- Идеа́л (лат. idealis от греч. ἰδέα — образ, идея) — высшая ценность, наилучшее, завершённое состояние того или иного явления; образец личных качеств, способностей; высшая норма нравственной личности (личностный идеал); высшая степень нравственного представления о благом и должном (аксиологический идеал); совершенство в отношениях между людьми (этический идеал); наиболее совершенное устройство общества (социальный идеал). Идея означает, собственно говоря, некое понятие разума, а идеал — представление о единичной сущности, адекватной какой-либо идее (ru)
- Ідеа́л (лат. idealis від грец. ίδέα — образ, ідея, пор. також ейдос) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми; найбільш довершений устрій суспільства, вища абсолютна істина, довершений взірець Бог. Уявлення про ідеал, перетворення природи на основі цього уявлення є специфічно людською формою життєдіяльності, що відрізняє її від діяльності тварин. Як загальна форма діяльності, ідеал виступає у всіх областях суспільного життя: (uk)
|