rdfs:comment
| - 계면(界面)은 한 균일한 액체와 고체의 위상이 다른 균일한 상과 접하고 있는 경계이다. (ko)
- 界面(かいめん、英: interface)とは、ある均一な液体や固体の相が他の均一な相と接している境界のことである。この「他の均一な相」が気体もしくは真空であるとき、界面を特に表面(surface)とよぶ(例外もある)。ただし、お互いが完全に混ざり合うことはしない(混ざり合うと界面でなくなる。ただし、界面付近数原子層程度で互いの原子からなる化合物を形成する場合はある)。界面は気相と液相、液相と液相、液相と固相、固相と固相の二相間で形成される。界面を構成する分子・原子は、界面を挟んでいる相から連続的に続いているにもかかわらず、相内部とは性質が異なり、膜のようなはたらきをする。たとえば界面では光線が反射や屈折、散乱、吸収を起こし、界面間には界面張力がはたらく。 エレクトロニクス産業の要請によって固体材料の薄膜やナノテクノロジーを研究する科学分野が重要性を帯びており、特に固体同士の界面は固相界面と呼ばれて界面研究の重要分野となっている。単に界面といえば固相界面を指す場合が多い。 学問上は界面化学および表面物理学で取り扱われる。 (ja)
- Granica faz, powierzchnia międzyfazowa, granica międzyfazowa – granica między fazami układu dwufazowego (ciecz–ciało stałe, ciecz–gaz, ciało stałe–gaz, ciało stałe–ciało stałe, dwie ciecze niemieszające się), na której następuje szybka zmiana fizykochemicznych właściwości układu (często określana jako skokowa). (pl)
- Грани́ца разде́ла (англ. interface) — переходный слой между двумя фазами или поверхность касания двух зёрен в поликристаллических материалах. (ru)
- Limfaco estas en fizika kemio la facoj, kiuj disigas du fazojn. La distingo inter limfacoj kaj surfacoj estas historie kaŭzita kaj iom arbitra. Surfaco normalkaze nomiĝas limfaco solida-gasa aŭ likva-gasa. La pli ĝenerala nocio limfaco ampleksas ekzemple ankaŭ la facon inter du ne mikseblaj likvoj kiel oleo kaj akvo. (eo)
- Als Grenzfläche oder Phasengrenze wird in der Physik und Materialwissenschaft die Fläche zwischen zwei Phasen bezeichnet, beispielsweise die Fläche zwischen zwei nicht mischbaren Flüssigkeiten wie Öl und Wasser. Als Grenzflächen im engeren Sinn werden nur die folgenden Flächen bezeichnet:
* zwischen flüssigen und flüssigen Phasen
* zwischen flüssigen und festen Phasen
* zwischen festen und festen Phasen, während die Fläche
* zwischen festen und gasförmigen Phasen
* zwischen flüssigen und gasförmigen Phasen meist als Oberfläche (Feststoffoberfläche) bezeichnet wird. (de)
- En las ciencias físicas, una interfase es el límite entre dos regiones espaciales ocupadas por materia diferente, o por materia en diferentes estados físicos. La interfase entre materia y aire, o materia y vacío, se denomina superficie y se estudia en la ciencia de la superficie. En el equilibrio térmico, las regiones en contacto se denominan fases, y la interfase se denomina límite de fase. Un ejemplo de una interfase fuera del equilibrio es el límite del grano en la materia policristalina. (es)
- In the physical sciences, an interface is the boundary between two spatial regions occupied by different matter, or by matter in different physical states. The interface between matter and air, or matter and vacuum, is called a surface, and studied in surface science. In thermal equilibrium, the regions in contact are called phases, and the interface is called a phase boundary. An example for an interface out of equilibrium is the grain boundary in polycrystalline matter. One topical interface system is the gas-liquid interface between aerosols and other atmospheric molecules. (en)
- Interfase materiaren bi egoera desberdinen, edo dispertsio baten bi faseen arteko ukitzegunea edo muga da. Faseak era askotakoak izan daitezke: 1.
* solido baten eta gas edo lurrun baten artekoa; 2.
* solido bat beste isurkari batean dispertsioan; 3.
* isurkari baten tantak beste isurkari batean dispertsioan; 4.
* bi solidoen artekoa. (eu)
- In chimica, l'interfaccia rappresenta la superficie di separazione che delimita il contorno di due differenti fasi. Ad esempio, un'interfaccia può delimitare la fase solida da quella liquida in un sistema eterogeneo formato da un liquido e da un solido in esso insolubile, due fasi liquide formate da liquidi fra loro immiscibili e la fase gassosa da quella liquida in un sistema liquido-gas insolubile. (it)
- Міжфазна поверхня (англ. interface (matter) or interfacial surface) у фізиці та хімії поверхні — це межа між двома просторовими областями, зайнятими різною речовиною або матерією в різних фізичних станах. (uk)
|
has abstract
| - Als Grenzfläche oder Phasengrenze wird in der Physik und Materialwissenschaft die Fläche zwischen zwei Phasen bezeichnet, beispielsweise die Fläche zwischen zwei nicht mischbaren Flüssigkeiten wie Öl und Wasser. Als Grenzflächen im engeren Sinn werden nur die folgenden Flächen bezeichnet:
* zwischen flüssigen und flüssigen Phasen
* zwischen flüssigen und festen Phasen
* zwischen festen und festen Phasen, während die Fläche
* zwischen festen und gasförmigen Phasen
* zwischen flüssigen und gasförmigen Phasen meist als Oberfläche (Feststoffoberfläche) bezeichnet wird. Die Unterscheidung zwischen Grenz- und Oberflächen ist historisch bedingt und teilweise willkürlich. Dass auch der dritte oben angesprochene Fall (Grenzflächen innerhalb eines Festkörpers) Bedeutung hat, zeigen die zahlreichen Diskontinuitäten in der Erdkruste und im Erdmantel. Mit den Eigenschaften von Grenzflächen im weiteren Sinne beschäftigen sich die Oberflächenchemie und Oberflächenphysik. (de)
- Limfaco estas en fizika kemio la facoj, kiuj disigas du fazojn. La distingo inter limfacoj kaj surfacoj estas historie kaŭzita kaj iom arbitra. Surfaco normalkaze nomiĝas limfaco solida-gasa aŭ likva-gasa. La pli ĝenerala nocio limfaco ampleksas ekzemple ankaŭ la facon inter du ne mikseblaj likvoj kiel oleo kaj akvo. Por atomoj aŭ molekuloj, el kiuj la fazoj estas konstruitaj, ĝenerale estas ergetike malfavore, restadi proksime al la limfaco, ĉar ili tie havas malpli da ol en la interno de sia fazo. El tio rezultas , kaze de likva-gasa limfaco la surfaca tensio. kiel la (aŭ ankaŭ la malpliigas la limfacan tension kaj povas akceli la intermiksiĝon de du fazoj al emulsio aŭ . Estas pripensende, ke la nocio de surfaco ne estas tiel bone difinita, kiel oni povus supozi.La geometria difino kiel tuto de la facoj, kiuj limigas korpon de ekstere plej malfrue en la mikroskopa sfero fariĝas problema. Tie malklariĝas, kio estas surfaco, ĉar "limigo de korpo" ne plu estas trovebla. (eo)
- En las ciencias físicas, una interfase es el límite entre dos regiones espaciales ocupadas por materia diferente, o por materia en diferentes estados físicos. La interfase entre materia y aire, o materia y vacío, se denomina superficie y se estudia en la ciencia de la superficie. En el equilibrio térmico, las regiones en contacto se denominan fases, y la interfase se denomina límite de fase. Un ejemplo de una interfase fuera del equilibrio es el límite del grano en la materia policristalina. La importancia de la interfase depende del tipo de sistema: cuanto mayor sea el área / volumen del cociente, mayor será el efecto que tendrá la interfase. En consecuencia, las interfaces son muy importantes en sistemas con grandes relaciones de área a volumen de interfase, como los coloides. Las interfaces pueden ser planas o curvas. Por ejemplo, las gotas de aceite en un aderezo para ensaladas son esféricas, pero la interfase entre el agua y el aire en un vaso de agua es en su mayoría plana. La tensión superficial es la propiedad física que regula los procesos de interfase que involucran líquidos. Para una película líquida sobre superficies planas, la interfase líquido-vapor se mantiene plana para minimizar el área interfacial y la energía libre del sistema. Para una película líquida sobre , la tensión superficial tiende a mantener el menisco plano, mientras que la hace que la película se adapte al sustrato. La forma del menisco de equilibrio es el resultado de la competencia entre la presión capilar y la presión inconexa. Las interfaces pueden causar diversos , como la refracción. Las lentes ópticas sirven como ejemplo de una aplicación práctica de la interfase entre el vidrio y el aire. Un sistema de interfase tópica es la interfase gas-líquido entre los aerosoles y otras moléculas atmosféricas. (es)
- Interfase materiaren bi egoera desberdinen, edo dispertsio baten bi faseen arteko ukitzegunea edo muga da. Faseak era askotakoak izan daitezke: 1.
* solido baten eta gas edo lurrun baten artekoa; 2.
* solido bat beste isurkari batean dispertsioan; 3.
* isurkari baten tantak beste isurkari batean dispertsioan; 4.
* bi solidoen artekoa. Elkar ukitzen duten bi gairen arteko interfasean indar fisikoak eta kimikoak agertzen dira; faseen artean tentsioak daudela esaten da. Tentsio horien eraginez buztinaren eta gisako solidoen aletxoak urak ez ditu bustitzen, eta olio tantatxoak ez dira nahasten urarekin. Hori dela eta, olioz zikinduta dauden arropak garbitzeko erabiltzen dira; garbikariek uraren eta olioaren arteko interfasean sortzen diren tentsioak gutxitzen dituzte, eta era horretan ura eta olioa elkar daitezke, eta arropak garbi ditzakete. Interfaseko gertaeren azterketa koloideen kimikaren ikerketa alor garrantzitsua da. (eu)
- In the physical sciences, an interface is the boundary between two spatial regions occupied by different matter, or by matter in different physical states. The interface between matter and air, or matter and vacuum, is called a surface, and studied in surface science. In thermal equilibrium, the regions in contact are called phases, and the interface is called a phase boundary. An example for an interface out of equilibrium is the grain boundary in polycrystalline matter. The importance of the interface depends on the type of system: the bigger the quotient area/volume, the greater the effect the interface will have. Consequently, interfaces are very important in systems with large interface area-to-volume ratios, such as colloids. Interfaces can be flat or curved. For example, oil droplets in a salad dressing are spherical but the interface between water and air in a glass of water is mostly flat. Surface tension is the physical property which rules interface processes involving liquids. For a liquid film on flat surfaces, the liquid-vapor interface keeps flat to minimize interfacial area and system free energy. For a liquid film on rough surfaces, the surface tension tends to keep the meniscus flat, while the disjoining pressure makes the film conformal to the substrate. The equilibrium meniscus shape is a result of the competition between the capillary pressure and disjoining pressure. Interfaces may cause various optical phenomena, such as refraction. Optical lenses serve as an example of a practical application of the interface between glass and air. One topical interface system is the gas-liquid interface between aerosols and other atmospheric molecules. (en)
- 계면(界面)은 한 균일한 액체와 고체의 위상이 다른 균일한 상과 접하고 있는 경계이다. (ko)
- In chimica, l'interfaccia rappresenta la superficie di separazione che delimita il contorno di due differenti fasi. Ad esempio, un'interfaccia può delimitare la fase solida da quella liquida in un sistema eterogeneo formato da un liquido e da un solido in esso insolubile, due fasi liquide formate da liquidi fra loro immiscibili e la fase gassosa da quella liquida in un sistema liquido-gas insolubile. Le interfacce più comuni possono essere di forma sferica o piana, ovvero si possono considerare come sfere aventi raggio rispettivamente finito o infinito. Ad esempio, l'interfaccia tra le gocce d'olio e di aceto nel condimento di un'insalata sono sferiche mentre l'interfaccia acqua-aria in un bicchiere d'acqua è considerabile piana. (it)
- 界面(かいめん、英: interface)とは、ある均一な液体や固体の相が他の均一な相と接している境界のことである。この「他の均一な相」が気体もしくは真空であるとき、界面を特に表面(surface)とよぶ(例外もある)。ただし、お互いが完全に混ざり合うことはしない(混ざり合うと界面でなくなる。ただし、界面付近数原子層程度で互いの原子からなる化合物を形成する場合はある)。界面は気相と液相、液相と液相、液相と固相、固相と固相の二相間で形成される。界面を構成する分子・原子は、界面を挟んでいる相から連続的に続いているにもかかわらず、相内部とは性質が異なり、膜のようなはたらきをする。たとえば界面では光線が反射や屈折、散乱、吸収を起こし、界面間には界面張力がはたらく。 エレクトロニクス産業の要請によって固体材料の薄膜やナノテクノロジーを研究する科学分野が重要性を帯びており、特に固体同士の界面は固相界面と呼ばれて界面研究の重要分野となっている。単に界面といえば固相界面を指す場合が多い。 学問上は界面化学および表面物理学で取り扱われる。 (ja)
- Granica faz, powierzchnia międzyfazowa, granica międzyfazowa – granica między fazami układu dwufazowego (ciecz–ciało stałe, ciecz–gaz, ciało stałe–gaz, ciało stałe–ciało stałe, dwie ciecze niemieszające się), na której następuje szybka zmiana fizykochemicznych właściwości układu (często określana jako skokowa). (pl)
- Грани́ца разде́ла (англ. interface) — переходный слой между двумя фазами или поверхность касания двух зёрен в поликристаллических материалах. (ru)
- Міжфазна поверхня (англ. interface (matter) or interfacial surface) у фізиці та хімії поверхні — це межа між двома просторовими областями, зайнятими різною речовиною або матерією в різних фізичних станах. С точки зору математики, міжфазна поверхня розглядається як межа або край об'ємного тіла, двовимірне топологічне утворення, геометрична фігура, кожна точка якої та її оточення можуть бути відображені в проєкції на площину без розриву. В малих проміжках часу поняття неперервності та квантування не суперечать одне одному і пов'язані між собою в просторі та часі. Неперервна лінія як і неперервна поверхня складаються із окремих дискретних точок. Точка може рухатися на поверхні лише у двох напрямках. Неперервний рух об'єкта складається із множини окремих стрибків. Міжфазна поверхня може бути, зокрема, оболонкою певного тіла, місцем його контакту з іншими тілами, сукупністю точок, розташованих на краю фізичного тіла, або межею об'ємного фізичного тіла — у загальному випадку поверхня являє собою деяку деформовану площину. Поверхня та об'єм — дві різні просторові характеристики одного й того ж тіла. Під об'ємом розуміється тривимірна частину простору, яка обмежена замкнутою поверхнею. Це може бути порожнина (пустота) або ж наповнення певної форми речовиною: твердим тілом, рідиною, газом або плазмою. Геометрично, об'єм можна представити у вигляді сукупності точок та спроектувати на поверхню, так він вироджується в поверхню, поверхня — в лінію, лінія — в точку. Об'єм контактує із іншими тілами поверхнею. Поверхня у фізиці і хімії поверхні, перш за все, розглядається як міжфазне утворення, кордон між твердим тілом, рідиною та газом. Типовими міжфазними поверхнями є границя поділу між відмінними видами речовини, які перебувають у різних агрегатних станах, наприклад, міжфазні поверхні тверде тіло — газ SG, рідина — газ LG, тверде тіло — рідина SL. У рамках фізики і хімії поверхні досліджується поведінка атомів та молекул газу (повітря) GM, рідини LM та йонів І на кордоні твердого тіла S, рідини L та газового (повітряного) середовища G (AIR). (uk)
|