| rdfs:comment
| - Les accords de la Jamaïque font suite à la réunion de Kingston en Jamaïque les 7 et 8 janvier 1976, du Comité intérimaire du Fonds monétaire international (FMI) qui met un terme définitif au système monétaire de parités fixes mais ajustables. Ils confirment officiellement l'abandon du rôle légal international de l'or. (fr)
- Gli accordi della Giamaica sono il seguito della riunione di Kingston (Giamaica), avvenuta il 7 e l’8 gennaio 1976, del Comitato interinale del Fondo Monetario Internazionale (FMI), il quale mette fine definitivamente al sistema monetario delle parità fisse ma aggiustabili. Questi accordi sono la conferma ufficiale dell’abbandono del ruolo legale internazionale dell’oro. (it)
- 牙买加协定（Jamaica Accords）指布雷顿森林体系和史密森协定相继崩溃之后，1976年国际货币基金组织的“临时委员会”在牙买加首都金斯敦的会议上达成的的新协定。1978年4月生效。 (zh)
- The Jamaica Accords were a set of international agreements that ratified the end of the Bretton Woods monetary system. They took the form of recommendations to change the "articles of agreement" that the International Monetary Fund (IMF) was founded upon. The agreement was concluded after meetings 7–8 January 1976 at Kingston, Jamaica by a committee of the board of governors of the IMF. (en)
- Яма́йская валю́тная систе́ма — современная международная валютная система, принятая на Ямайке 8 января 1976 года, при которой курсы валют устанавливаются не государством, а рынком. Для неё характерно постоянное колебание обменных курсов, поэтому они называются плавающими, в отличие от фиксированных. Эта система действует в мире и по настоящее время, хотя в свете глобального кризиса 2008—2009 годов начались консультации о принципах новой мировой валютной системы (см. Антикризисный саммит G20, Лондонский саммит G-20). (ru)
- Ямáйська вал́ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінгстон (Ямайка, 1976). Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення. (uk)
|
| has abstract
| - The Jamaica Accords were a set of international agreements that ratified the end of the Bretton Woods monetary system. They took the form of recommendations to change the "articles of agreement" that the International Monetary Fund (IMF) was founded upon. The agreement was concluded after meetings 7–8 January 1976 at Kingston, Jamaica by a committee of the board of governors of the IMF. The accords allowed the price of gold to float with respect to the U.S. dollar and other currencies, albeit within a set of agreed constraints. In practice the dollar had been floating in this way, in contravention of the articles of an agreement of the IMF, since the Nixon shock in 1971. The accords also made provisions for financial assistance to developing countries representing the Group of 77 member countries to compensate for lost earnings from the export of primary commodities. An amendment was made in 1978 to allow for the creation of Special Drawing Rights, described as "a rather cheap line of credit" for developing countries. (en)
- Les accords de la Jamaïque font suite à la réunion de Kingston en Jamaïque les 7 et 8 janvier 1976, du Comité intérimaire du Fonds monétaire international (FMI) qui met un terme définitif au système monétaire de parités fixes mais ajustables. Ils confirment officiellement l'abandon du rôle légal international de l'or. (fr)
- Gli accordi della Giamaica sono il seguito della riunione di Kingston (Giamaica), avvenuta il 7 e l’8 gennaio 1976, del Comitato interinale del Fondo Monetario Internazionale (FMI), il quale mette fine definitivamente al sistema monetario delle parità fisse ma aggiustabili. Questi accordi sono la conferma ufficiale dell’abbandono del ruolo legale internazionale dell’oro. (it)
- Яма́йская валю́тная систе́ма — современная международная валютная система, принятая на Ямайке 8 января 1976 года, при которой курсы валют устанавливаются не государством, а рынком. Для неё характерно постоянное колебание обменных курсов, поэтому они называются плавающими, в отличие от фиксированных. Эта система действует в мире и по настоящее время, хотя в свете глобального кризиса 2008—2009 годов начались консультации о принципах новой мировой валютной системы (см. Антикризисный саммит G20, Лондонский саммит G-20). Ямайская система образована в 1976—1978 годах как итог реорганизации Бреттон-Вудской валютной системы. Основные особенности и принципы:
* официально отменён золотой стандарт и золотые паритеты (отменена привязка валют к золоту как для внутренних, так и для международных операций);
* зафиксирована демонетизация золота: центральным банкам разрешается продавать и покупать золото как обычный товар по рыночным ценам;
* введена система СДР (специальные права заимствования, англ. SDR), которые можно использовать как «мировые деньги» для формирования валютных резервов. Эмиссию СДР осуществляет МВФ. В функции СДР также входит регулирование платёжных балансов и соизмерение стоимости национальных валют;
* помимо СДР, резервными валютами официально были признаны доллар США, фунт стерлингов, швейцарский франк, японская иена, марка ФРГ, французский франк (последние две трансформировались в евро);
* установлен режим свободно плавающих валютных курсов: их котировка формируется на валютном рынке на основе спроса и предложения;
* государства могут самостоятельно определять режим формирования валютного курса из нескольких вариантов. Главным практическим значением новой системы стал переход от фиксированных валютных курсов, в основе которых лежало золотое содержание валют, к плавающим валютным курсам. Рынок золота из основного денежного рынка превратился в разновидность товарного рынка. Механизм действия Ямайской валютной системы можно описать так. Страны — члены МВФ получили определённую долю СДР в соответствии с долями в основном капитале фонда. СДР функционируют только как расчётные единицы, при определённых условиях они могут быть обращены в национальную валюту. С 1 января 1981 года МВФ использовал упрощённую котировку СДР на основе средневзвешенного курса валютной корзины, состоявшей из следующих валют: доллар США — 42 %, немецкая марка — 19 %, французский франк, английский фунт стерлингов, японская иена — по 13 % (в соответствии с удельным весом валют в международной торговле, они периодически пересматриваются). (ru)
- 牙买加协定（Jamaica Accords）指布雷顿森林体系和史密森协定相继崩溃之后，1976年国际货币基金组织的“临时委员会”在牙买加首都金斯敦的会议上达成的的新协定。1978年4月生效。 (zh)
- Ямáйська вал́ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінгстон (Ямайка, 1976). Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення. Ямайська система утворена в 1976—1978 роках як підсумок реорганізації Бреттон-Вудської валютної системи. Основні особливості і принципи:
* офіційно скасований золотий стандарт і золоті паритети (скасована прив'язка валют до золота, як для внутрішніх, так і для міжнародних операцій);
* припинення розміну доларів на золото;
* зафіксована демонетизація золота: центральним банкам дозволяється продавати і купувати золото як звичайний товар за ринковими цінами;
* введена система СПЗ (спеціальні права запозичення, англ. SDR), які можна використовувати як «світові гроші» для формування валютних резервів. Випуск СПЗ здійснює МВФ. У функції СПЗ також входить регулювання платіжних балансів і порівняння вартості національних валют;
* крім СПЗ, резервними валютами офіційно були визнані долар США, фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська ієна, марка ФРН, французький франк (останні дві трансформувалися в євро);
* встановлений режим вільно плаваючих валютних курсів: їх котирування формується на валютному ринку на основі попиту і пропозиції (вільна торгівля валютою);
* держави можуть самостійно визначати режим формування валютного курсу з декількох варіантів;
* надання повноважень МВФ з нагляду за валютною політикою країн-членів. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)