| rdfs:comment
| - Κλέφτες, ονομάζονταν τα μέλη ένοπλων παράνομων ομάδων του βουνού, την περίοδο της Τουρκοκρατίας, αλλά και πριν οι οποίοι έδωσαν το όνομά τους στα φημισμένα κλέφτικα δημοτικά τραγούδια. (el)
- Los kleftes (en griego κλέφτης, pl. κλέφτες - kléftis, pl. kléftes) eran bandidos que vivían en las montañas de Grecia durante la ocupación otomana. Originariamente se trataba de fuerzas irregulares al servicio de los nobles bizantinos, bajo el nombre de «kappos» y más tarde de los terratenientes turcos bajo el nombre de «armatolós», desempeñándose en el cobro de impuestos, débitos y venganzas de sangre rozando la marginalidad, por lo que al pasar a la clandestinidad se constituían en simples bandidos, siendo su actividad principal el asaltar caminos y desfiladeros. A menudo se dividían en unidades de cincuenta hombres liderados por un «kapetánios», quien solía combinar sus funciones con las de jefe de clan. (es)
- I Clefti (gr. κλέφτης/kléftis, pl. κλέφτες/kléftes, "ladro" o "bandito") erano una milizia irregolare greca anti-turca, attiva durante il dominio ottomano sulla Grecia, molto affine al fenomeno balcanico degli aiduchi. Per contrastare il fenomeno dei clefti, i turchi crearono la milizia degli armatoli, ma i due gruppi finirono per fare fronte comune contro la Sublime Porta, divenendo il "lievito della rivolta" greca. (it)
- クレフテス（希:κλέφτης（複数形）、山岳党とも）とはギリシャがオスマン帝国領であった時代、田園地方に存在した山賊、もしくは反オスマン帝国活動を行なった人々のこと。彼らは15世紀にギリシャがオスマン帝国に征服された際、オスマン帝国の抑圧を避けるため山岳地帯へ逃亡したギリシャ人らの子孫であり、19世紀後半まで山賊として活発な活動を行なった。彼らは山岳地帯で自由に生活しており、オスマン帝国の支配に対して戦いを続けた。トルコ・ギリシャ関係の発展に伴い、意味自体は「泥棒」を意味しているが、クレフテスはオスマン帝国支配時代に屈しなかったギリシャ人として、現在のギリシャ人らにとって特別な意味を与えられている。 オスマン帝国支配下でのクレフテスは、通常、オスマン帝国当局からの復讐、税の納付、債務の返済、軍事的報復を避けていた人々であった。彼らは旅行者を襲撃したり、村落を孤立化させたりしながら険しい山岳地帯や僻地に居住していた。クレフテスらの大部分は何らかの形でギリシャ独立戦争に参加している。 また、クレプトマニア（盗癖、窃盗症）、クレプトクラシー（泥棒政治）はクレフテスの語源である「κλέπτειν (kleptein)」と由来を同じくする。 (ja)
- Клефты (греч. κλέφτες, букв. «разбойники, воры») — в Греции времён Османской империи участники незаконных вооруженных организаций (отрядов), боровшихся против османского господства, горцы. Аналогичное явление в других государствах представляли собой такие социальные группы, как казаки, балканские гайдуки. Существовали морские клефты — пираты, нападавшие на турецкие корабли. Во время войны за независимость Греции клефты организовали эскадру вооруженных кораблей, которая могла противостоять морским силам Османской империи. (ru)
- Kleftové (řecky κλέφτης, plurál κλέφτες kleftis, kleftes, což původně znamenalo pouze zloději) byli řečtí bandité a bojovní horští lidé, kteří žili na venkově v období nadvlády Osmanské říše nad Řeckem. Vzhledem k vývoji má nyní termín kleft spíše pozitivní význam a označuje Řeky žijící v tehdejší době. Kleftové za osmanské éry byli většinou lidé snažící se uniknout pomstě, daním, dluhům a stíhání osmanskou správou. Pořádali nájezdy na lidi cestující jejich územím či na izolované osady a žili v nepřístupných horách a odlehlých krajích. (cs)
- Als Klephten (griechisch Κλέφτες Kleftes „Räuber“), auch Kleften, bezeichnet man Rebellen im Freiheitskampf der Griechen gegen die osmanische Herrschaft. Die Klephten rekrutierten sich ursprünglich aus Griechen, die sich aus verschiedenen Gründen der türkischen Justiz entzogen und in die Berge gingen. Sie wandelten sich im Lauf der Zeit von Räuberbanden zu Widerstandskämpfern. Ihr Anführer war Theodoros Kolokotronis. (de)
- Klephts (/klɛfts/; Greek κλέφτης, kléftis, pl. κλέφτες, kléftes, which means "thieves" and perhaps originally meant just "brigand") were highwaymen turned self-appointed armatoloi, anti-Ottoman insurgents, and warlike mountain-folk who lived in the countryside when Greece was a part of the Ottoman Empire. They were the descendants of Greeks who retreated into the mountains during the 15th century in order to avoid Ottoman rule. They carried on a continuous war against Ottoman rule and remained active as brigands until the 19th century. (en)
- Les klephtes (grec moderne : κλέφτες, « voleurs » ) sont à l'origine des bandits des montagnes de Grèce durant la période de la Grèce ottomane. Appelés haïdouks (du turc haydut : hors-la-loi) dans les autres pays balkaniques sous domination ottomane, ainsi qu'en Arménie et dans les principautés roumaines, les klephtes attaquaient indistinctement les chrétiens riches et les Turcs ou autres musulmans ottomans de toute condition, mais en prenant soin de redistribuer aux chrétiens pauvres de leur zone d'action une partie de leur butin, afin de s'assurer complicités et refuges. Leurs attaques contre les symboles du pouvoir ottoman, les collecteurs d'impôts en particulier, en firent, dans l'imagination populaire, des défenseurs des Grecs et autres chrétiens balkaniques opprimés par l'Empire otto (fr)
- Kleften (Grieks: Κλέφτες) waren vrijheidsstrijders die sinds het einde van de 18e eeuw vochten voor de Griekse onafhankelijkheid. Het woord betekent letterlijk dieven of rovers: het is afgeleid van het Oudgriekse werkwoord κλεπτω, kleptō dat stelen betekent (vergelijk het woord kleptomaan). De bewondering voor de kleften vanwege hun vrijheidszin en hun avontuurlijke levenswijze in de vrije natuur zal wel in veel gevallen eerder een projectie zijn van romantische zielen en nationalistische historici dan werkelijkheidsgetrouw. (nl)
- Os cleftes (em grego: κλέφτης, significando "ladrão", talvez originalmente "bandido") eram milicianos gregos independentes, insurgentes anti-otomanos, que viviam nas montanhas durante o jugo otomano sobre os gregos. Eles eram descendentes dos gregos que, fugindo da dominação dos Balcãs pelos turcos no século XV, foram para as montanhas no norte da Grécia e na Macedônia, desde então até o século XIX empreendendo esforços bélicos contra o Império. (pt)
- Клефти (грец. Κλέφτες — дослівно «грабіжники») — грецькі селяни-партизани, боролися проти турецького панування. Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці 17 століття легалізувати частину загонів клефтів (так звані, арматоли), доручивши їм функції внутрішньої варти. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)