| rdfs:comment
| - Ein Landfrieden (oder: Landfriede; lateinisch constitutio pacis, pax instituta, auch pax jurata) war im mittelalterlichen Recht der vertragsmäßige Verzicht der Machtträger bestimmter Landschaften auf die Anwendung von (eigentlich legitimer) Gewalt zur Durchsetzung eigener Rechtsansprüche. Dies betraf vor allem das Recht der Fehdeführung. (de)
- Under the law of the Holy Roman Empire, a Landfrieden or Landfriede (Latin: constitutio pacis, pax instituta or pax jurata, variously translated as "land peace", or "public peace") was a contractual waiver of the use of legitimate force, by rulers of specified territories, to assert their own legal claims. This especially affected the right of feuding. (en)
- Una Landfrieden (o: Landfriede; del latín constitutio pacis, pax instituta o pax jurata; en castellano paz o seguridad pública) era una forma jurídica medieval por la que un señor renunciaba al uso de la fuerza. El juramento afectaba esencialmente al o fehde. Existieron diferentes asociaciones de este tipo. En 1235, el Emperador Federico II estableció que toda Alemania era una landfrieden. Fueron bastante relevantes durante los siglos XIV y XV, destacando la Liga de Suabia (1376) y la Liga de Renania (1381), situada en el sudoeste de Alemania. (es)
- ラント平和令（Landfrieden）とは、中世ドイツにおいてフェーデの制限・禁止を発したもの。 (ja)
- Un Landfrieden (lett.: pace della terra), nell'ordinamento giuridico medievale, era un accordo che sanciva la rinuncia, da parte del signore di un territorio, all'esercizio dell'uso della forza per affermare i propri diritti: ciò andava ad intaccare in primo luogo il diritto a condurre faide (le cosiddette fehde).Avendo natura contrattuale, un Landfrieden aveva durata e ambito territoriale limitato. (it)
- O Landfrieden ou Landfriede (em latim: constitutio pacis, pax instituta ou pax jurata) foi, segundo a lei medieval, uma renúncia contratual por governantes, de territórios específicos, de uso (legítimo) de força militar em seus próprios domínios para fazer valer suas reivindicações legais. Isso afetava diretamente os direitos de contenda. O Landfrieden formava a base política para reivindicação de direitos sem o uso de privado de violência. (pt)
- Landfrýd (též lantfrýd,, landfríd nebo lantfríd, z něm. Landfriede, což znamená zemský mír, latinsky constitutio pacis, pax instituta, také pax jurata) či česky sněmík byl výraz označující dohodu správních celků v rámci země o míru. Poprvé se objevují v Německu od 12. století. Účelem těchto dohod bylo omezení svémoci, ochrana veřejného pořádku, byly namířeny proti násilí, loupení a soukromým válkám. Také obsahovaly ujednání o potírání porušitelů zemského míru. Poprvé ho uzavřel Jindřich IV. v roce 1103. V českých zemích byl uzavřen poprvé roku 1396 mezi moravským markrabětem Joštem, olomouckým biskupem Mikulášem a moravskou šlechtou. (cs)
- Земский мир (нем. Landfriede; лат. constitutio pacis, pax instituta) — законодательный запрет использования военной силы для разрешения внутренних конфликтов в Священной Римской империи. Постановления императоров о земском мире служили способом обеспечения общественного порядка и недопущения частных войн на территории империи. Виновные в нарушении земского мира подвергались имперской опале и конфискации владений. В 1495 году рейхстагом Священной Римской империи был введён «Вечный земский мир» (нем. Ewiger Landfrieden) в качестве базового принципа сосуществования имперских сословий в рамках единой имперской конструкции. Несмотря на то, что полностью искоренить практику применения военной силы для разрешения конфликтов не удалось, система земского мира играла важную роль в поддержании эффект (ru)
- Земський мир (нім. Landfriede; лат. constitutio pacis, pax instituta) — законодавча заборона використання воєнної сили для вирішення конфліктів у Священної Римської імперії. Постанови імператорів про земський мир слугували способом забезпечення громадського порядку та недопущення приватних війн на території імперії. Винні у порушенні земського миру підлягали імперській опалі й конфіскації володінь. У 1495 році рейхстагом Священної Римської імперії було введено «Довічний земський мир» (нім. Ewiger Landfrieden) як базовий принцип співіснування імперських станів в рамках єдиної імперської конструкції. Попри те, що цілком викорінити практику застосування воєнної сили для розв’язання конфліктів не вдалось, система земського миру відігравала важливу роль у підтримці ефективності функціонування і (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)