| rdfs:comment
| - Lateránské smlouvy jsou dohody mezi Italským státem a katolickou církví, na jejichž základě byl znovuobnoven suverénní papežský stát, zaniklý připojením Říma k nově zformovanému národnímu italskému státu. Byly uzavřeny 11. února 1929. (cs)
- Die Lateranverträge vom 11. Februar 1929, abgeschlossen zwischen dem Heiligen Stuhl (vertreten durch Kardinalstaatssekretär Pietro Gasparri) und dem damaligen Königreich Italien (vertreten durch den faschistischen Ministerpräsidenten Benito Mussolini), klärten endgültig die sogenannte Römische Frage, den Status der Vatikanstadt nach der Auflösung des Kirchenstaats 1870. Im Wesentlichen erkennt der Papst in den Lateranverträgen die Stadt Rom als Sitz der italienischen Regierung an, während der italienische Staat die politische und territoriale Souveränität des Vatikans garantiert. Der Name der Verträge leitet sich vom Ort der Unterzeichnung, dem Lateranpalast, ab. (de)
- Los Pactos de Letrán o Pactos lateranenses fueron una serie de acuerdos firmados el 11 de febrero de 1929 por el cardenal Pietro Gasparri, en nombre del papa Pío XI, y por el primer ministro de Italia, Benito Mussolini, en nombre del rey Víctor Manuel III. Significaron la independencia política de la Santa Sede del Reino de Italia como Estado soberano, así como el restablecimiento pleno de las relaciones entre los representantes de Italia y de la Iglesia católica, rotas desde 1870. (es)
- I Patti Lateranensi sono gli accordi sottoscritti tra il Regno d'Italia e la Santa Sede l'11 febbraio 1929 contenenti un trattato, una convenzione e un concordato. Sottoposti, nella parte del concordato, a revisione nel 1984, essi regolano ancora oggi i rapporti fra Italia e Santa Sede. Ai Patti si devono l'istituzione della Città del Vaticano come Stato indipendente e la piena riapertura formale dei rapporti fra Italia e Santa Sede, interrotti nel 1870 ma gradualmente riallacciati nei decenni successivi fino alla loro definitiva sistemazione con la stipula di tali accordi. Sono richiamati dall'articolo 7 della costituzione della Repubblica Italiana, entrata in vigore nel 1948. (it)
- 라테라노 조약(이탈리아어: Patti lateranensi)은 1929년 2월 11일 이탈리아 왕국과 바티칸 시국 양국이 라테라노 궁전에서 체결한 조약으로, 교황 비오 11세가 파견한 로마 교황청 대표 와 이탈리아 수상 베니토 무솔리니가 교섭에 나선 이후에 맺은 조약이다. 이 조약은 국제적 의의를 지닌 정치적 조약으로 2개의 의정서와 부속의 재무협정서로 구성되어 있다. 이 조약은 바티칸 시국을 독립시키는 내용의 조약이였다. (ko)
- ラテラノ条約（ラテラノじょうやく、イタリア語: Patti Lateranensi、ラテン語: Lateranensia Pacta/Lateranorum Pacta）は、1929年2月11日にローマ教皇庁がファシスト政権下のイタリア王国と締結した政教条約である。同年6月7日に文書が交換されて発効。 (ja)
- O Tratado de Latrão, "Tratado de Santa Sé" ou "Tratado de Roma-Santa Sé" é um dos tratos lateranenses de 1929 feitos entre o Reino de Itália e a Santa Sé, ratificado em 11 de fevereiro de 1929, dando fim à "Questão Romana". Os tratos consistiam em três documentos: 1.
* Um reconhecimento total da soberania da Santa Sé no estado do Vaticano. 2.
* Uma concordata regulando a posição da religião católica no Estado. 3.
* Uma convenção financeira acordando a liquidação definitiva das reivindicações da Santa Sé por suas perdas territoriais (Estados Pontifícios) e de propriedade. (pt)
- Lateranfördraget (it. Patti Lateranensi) var det konkordat som slöts den 11 februari 1929 mellan påven Pius XI och konungariket Italien under ledning av konseljpresident Benito Mussolini, och som avslutade den konflikt som pågått mellan Heliga stolen och Italien sedan Kyrkostatens fall 1870, då denna införlivats i samband med Italiens enande. Genom fördraget upprättades Vatikanstaten. (sv)
- 《拉特朗條約》（義大利語：Patti Lateranensi；拉丁語：Pacta Lateranensia）亦稱《拉特蘭條約》或《拉特朗協定》，是1929年2月11日意大利王國法西斯黨政府與聖座為解決「罗马问题」而簽訂的條約。此條約也被現今的意大利共和國接受。 此條約包含三項文件： 1.
* 承認聖座在梵蒂岡城的完整主權的政治條約，由此建立主權獨立的國家。 2.
* 規範天主教會與天主教信仰在意大利國家之地位的條約。 3.
* 同意作為最終解決賠償聖座領土與財產損失的金融公約。 (zh)
- Латеранські угоди — (Латеранські договори) укладені 11 лютого 1929, між Святим Престолом (в особі кардинала П'єтро Гаспаррі, державного секретаря), та королівством Італії (в особі прем'єр-міністра Беніто Муссоліні), що нарешті розв'язали так зване «Римське питання» — про статус Ватикану після розпаду Папської держави у 1870 році. По суті, Папа Римський визнає за Латеранськими договорами Рим як осідок італійського уряду. Італійський уряд гарантує при цьому, політичний і територіальний суверенітет Ватикану. Назва контрактів, походить від місця їх підписання — Латеранського палацу. (uk)
- معاهدة لاتران هي واحدة من ثلاثة إتفاقيات أبرمت عام 1929، بين مملكة إيطاليا والكرسي الرسولي صدقت في 7 يونيو 1920 وذلك لإنهاء المسألة الرومانية. وكانت إيطاليا حينها تحت الحكم الفاشي، غير أن الحكومات المتعاقبة قد أيّدت جميع المعاهدات. تتألف اتفاقية لاتران من ثلاث معاهدات هي: (ar)
- Els Pactes del Laterà van ser un conjunt d'acords o pactes signats a Roma l'11 de febrer del 1929 entre el Regne d'Itàlia (representat per Benito Mussolini) i la Santa Seu (representada pel cardenal i secretari d'Estat Pietro Gasparri). Són anomenats així perquè foren signats al Palau del Laterà, antic palau dels papes. Aquesta signatura tancà el conflicte polític de la Qüestió Romana, iniciat a mitjans del segle xix. Durant el pontificat de Pius XI es va trencar aquest clima d'aïllament amb Itàlia i es van firmar els Pactes del Laterà, que van entrar en vigor el 7 de juny de 1929. (ca)
- Η Συνθήκη του Λατερανού (ιταλικά: Patti Lateranensi) αποτέλεσε μέρος των Συμφώνων του Λατερανού του 1929, μεταξύ του Βασιλείου της Ιταλίας υπό τον Μπενίτο Μουσολίνι και της Αγίας Έδρας υπό τον Πάπα Πίο ΙΑ΄, για την επίλυση του μακροχρόνιου . Η συνθήκη και τα συναφή σύμφωνα πήραν το όνομά τους από το Παλάτι του Λατερανού, όπου υπογράφηκαν στις 11 Φεβρουαρίου 1929. Το ιταλικό κοινοβούλιο τα επικύρωσε στις 7 Ιουνίου 1929. Η συνθήκη αναγνώρισε την Πόλη του Βατικανού ως ανεξάρτητο κράτος υπό την κυριαρχία της Αγίας Έδρας. Η ιταλική κυβέρνηση συμφώνησε επίσης να δώσει χρηματική αποζημίωση στη Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία για την απώλεια των Παπικών Κρατών. Το 1947, η Συνθήκη του Λατερανού αναγνωρίστηκε από το Σύνταγμα της Ιταλίας ως ρυθμιστικός παράγοντας των σχέσεων μεταξύ της νέας Δημοκρατίας και τ (el)
- La Lateranaj Traktatoj - itale Patti lateranensi, do laŭvorte "Lateranaj Paktoj"- de la 11-a de februaro 1929, interkonsentitaj inter la Sankta Seĝo, reprezentita de la kardinala ŝtata sekretario Pietro Gasparri, kaj la tiama Reĝlando Italio, reprezentita de la tiama faŝisma ministroprezidento Benito Mussolini), definitive reguligis la statuson de la Sankta Seĝo, kiu malklaris post la malfondiĝo de la Eklezia Ŝtato dum la jaro 1870, kiam formiĝis la ŝtato Italio. Esence la papo en la Lateranaj Traktatoj rekonas, ke la urbo Romo estas la ĉefurbo de la ŝtato Italio, ne papa teritorio kontraŭleĝe konkerita de la ŝtato Italio, dum la itala ŝtato rekonas la politika kaj teritoria suvereneco de la Vatikanurbo, kiu do rekoniĝas kiel urboŝtato. La nomo de la traktatoj venas de la subskriba loko, l (eo)
- Laterango Itunak (edo Latrango Itunak) 1929. urteko otsailaren 11n sinatu zituzten Italiako Erresumaren (1861-1946) eta Egoitza Santuaren artean. 1870. urtera arte Aita Santuak gobernatutako Aita Santuen Lurraldea Italiak bereganatuta zuen, Italiako Bateratze prozesuan, eta ondorioz Aita Santua eta Egoitza Santua italiarren menpe zeuden. 1929ko Itunetan subiranotasuna berrezarri zuten Erromako eremu batek osatzen zuen Estatuarentzat, beraz, Eliza Katolikoarentzat ere bai. Hiru itun egin zituzten: (eu)
- The Lateran Treaty (Italian: Patti Lateranensi; Latin: Pacta Lateranensia) was one component of the Lateran Pacts of 1929, agreements between the Kingdom of Italy under King Victor Emmanuel III of Italy and the Holy See under Pope Pius XI to settle the long-standing Roman Question. The treaty and associated pacts were named after the Lateran Palace where they were signed on 11 February 1929, and the Italian parliament ratified them on 7 June 1929. The treaty recognized Vatican City as an independent state under the sovereignty of the Holy See. The Italian government also agreed to give the Roman Catholic Church financial compensation for the loss of the Papal States. In 1948, the Lateran Treaty was recognized in the Constitution of Italy as regulating the relations between the state and th (en)
- Perjanjian Lateran (bahasa Italia: Patti Lateranensi; bahasa Latin: Pacta Lateranensia) adalah salah satu dari bagian dari Pakta Lateran 1929, perjanjian kesepakatan antara Kerajaan Italia di bawah pemerintahan Raja Vittorio Emanuele III dan Takhta Suci di bawah kepemimpinan Paus Pius XI untuk mengakhiri Permasalahan Roma yang telah ada sejak dulu. Perjanjian dan pakta terkait dinamakan berdasarkan tempat ditandatanganinya pada tanggal 11 Februari 1929 di Istana Lateran, dan kemudian diratifikasi oleh Parlemen Italia pada tanggal 7 Juni 1929. Perjanjian tersebut mengakui Kota Vatikan sebagai negara yang merdeka di bawah kedaulatan Takhta Suci. Pemerintah Italia juga setuju untuk memberikan kompensasi finansial kepada Gereja Katolik Roma atas hilangnya wilayah Negara Kepausan. Pada tahun 19 (in)
- Les accords du Latran sont un ensemble de trois textes diplomatiques dont le plus connu est le traité entre le Saint-Siège et l'Italie. Ils sont signés au palais du Latran le 11 février 1929 entre le royaume d'Italie, représenté par le président du Conseil des ministres Benito Mussolini, et le Saint-Siège, représenté par le cardinal Pietro Gasparri, secrétaire d'État du pape Pie XI. Ratifiés le 7 juin 1929, ils mettent fin à la « question romaine », survenue en 1870 après la prise de Rome et son annexion par la monarchie italienne. Ils réduisent la souveraineté temporelle du pape au seul État de la Cité du Vatican. Ils confirment que la religion catholique, apostolique et romaine demeure la seule religion de l'État italien, conformément au statut du royaume de 1848. (fr)
- Het Verdrag van Lateranen is een verdrag dat op 11 februari 1929 in het Lateraanse paleis werd gesloten tussen de Heilige Stoel en de Italiaanse regering onder de fascistische dictator Benito Mussolini. Ratificatie van het verdrag vond plaats op 7 juni 1929. Het verdrag bestond uit drie delen: De kerk mocht de officiële functies benoemen, de Staat betaalde hun salaris. Mussolini voerde zelf de onderhandelingen. Namens de paus deed dat zijn staatssecretaris kardinaal Pietro Gasparri. (nl)
- Traktaty laterańskie, wł. Patti Lateranensi, łac. Pacta Lateranensia – grupa trzech traktatów wyodrębniających politycznie i terytorialnie państwo Watykan, uznających jego niezależność i niepodległość. Zostały podpisane 11 lutego 1929 przez premiera Włoch Benita Mussoliniego i papieskiego sekretarza stanu, kardynała Pietra Gasparriego. Traktat uznawał także władzę papieża nad wieloma posesjami poza terenem Watykanu, w Rzymie i w jego okolicach, np. bazylika św. Jana na Lateranie, bazylika św. Pawła za Murami, bazylika Matki Bożej Większej, Pałac Papieski w Castel Gandolfo i inne (art.13-16). (pl)
- Латера́нские соглаше́ния — система договоров между итальянским государством и Святым Престолом. Привели к правовому урегулированию взаимных претензий между Италией и Святым Престолом, к разрешению «Римского вопроса», существовавшего с 1870 года; определили права и привилегии Римско-католической церкви, её положение в Итальянском королевстве. В 1969 году палата депутатов Италии приняла закон, разрешавший развод; этот закон фактически отменял ст. 34 конкордата. (ru)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)