rdfs:comment
| - Mechanochemie je druh chemické syntézy, kde je energie dodávána pomocí mechanické práce. Využívá se pro reakce v pevné fázi, reaktanty jsou dispergovány a následně plasticky deformovány, např. pomocí kulových mlýnů. Tím dochází ke vzniku a pohybu defektů v pevném materiálu, čímž dochází ke zvýšení četnosti kontaktu mezi pevnými částicemi. Této metody se využívá při syntéze oxidů, fosforečnanů, intermetalických fází, slitin, apod. (cs)
- La Meccanochimica o Chimica meccanica è la branca che studia i fenomeni meccanici che inducono reazioni chimiche.É la quarta modalità che può causare reazioni chimiche insieme alla modalità termica, fotochimica ed elettrochimica.Convenzionalmente, la meccanochimica si focalizza sulle trasformazioni dei legami covalenti causati da forze meccaniche La meccanochimica è diversa dalla meccanosintesi, che fa riferimento specificatamente alla costruzione di prodotti molecolari complessi controllati dalle macchine. (it)
- A Mecanoquímica é o ramo da Físico-Química que se ocupa do comportamento químico dos materiais sob o efeito de forças mecânicas. Uma definição mais antiga foi oferecida por Wilhelm Ostwald: A mecanoquímica é o estudo das relações entre as formas de energia mecânica com a energia química. Um importante ramo da mecanoquímica é a Triboquímica (do grego: tribein = atrito), que trata da alteração no comportamento das superfícies dos sólidos sob a ação mecânica. (pt)
- Механохи́мия — раздел химии, изучающий изменение свойств веществ и их смесей, а также физико-химические превращения при механических воздействиях (в мельницах, дезинтеграторах, на вальцах, экструдерах и т. п.), при деформировании, трении, . (ru)
- يشير مصطلح الكيمياء الميكانيكية إلى الدمج بين الظواهر الميكانيكية والكيميائية في هيكل جزيئي، ويشمل التحطم الميكانيكي والسلوك الكيميائي للمواد الصلبة المجهدة ميكانيكيًا (مثل التصدع التآكلي الإجهادي) وعلم الاحتكاك وانحلال البوليمر تحت تأثير القص والظواهر المتعلقة بالتكهف (مثل الكيمياء الصوتية والضيائية الصوتية) وكيمياء موجة الصدمة وفيزيائها وحتى أيضًا مجال الماكينات الجزيئية الواعد. وقد تعد الكيمياء الميكانيكية حلقة وصل بين الكيمياء والهندسة الميكانيكية. ومن الممكن تكوين منتجات كيميائية باستخدام العمليات الميكانيكية فقط. وتتميز آليات التحويل الكيميائي الميكانيكي غالبًا بالتعقيد، كما تختلف عن الآليات الحرارية أو الضوئية الكيميائية المعتادة. كما تعد عملية الطحن الكروي شائعة الاستخدام حيث تُستخدم قوة ميكانيكية للمعالجة وعمليات التحويل الكيميائية. (ar)
- Mechanochemie bezeichnet ein Teilgebiet der physikalischen Chemie, welches sich mit dem chemischen Verhalten von Stoffen unter mechanischer Einwirkung befasst. Eine ältere Definition stammt von Wilhelm Ostwald (1919): „Mechanochemie ist die Lehre von den Beziehungen der mechanischen Energieformen zur chemischen Energie.“ Als Begründer der Mechanochemie gilt Matthew Carey Lea (1882). (de)
- Mechanochemistry or mechanical chemistry is the use of mechanical phenomena to induce chemical reactions. Mechanochemistry thus represents a fourth way to cause chemical reactions, complementing thermal reactions in fluids, photochemistry, and electrochemistry. Conventionally mechanochemistry focuses on the transformations of covalent bonds by mechanical force. Not covered by the topic are many phenomena: phase transitions, dynamics of biomolecules (docking, folding), and sonochemistry. (en)
- La mécanochimie est une branche de la chimie qui traite du comportement chimique des matériaux sous l’effet d’une action mécanique. Une branche importante de la mécanochimie est la tribochimie (voir tribologie) qui traite de la modification du comportement chimique des solides par action mécanique sur leurs surfaces. Le cisaillement, le frottement et le broyage sont quelques-unes des méthodes utilisées pour la génération de comportements mécanochimiques. (fr)
- Механохімія (рос. механохимия, англ. mechanochemistry, нім. Mechanochemie f) — розділ хімії, що вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину. До процесів, які розглядає механохімія, належать:
* та ;
* реакції при терті твердих тіл (трибохімія), а також при їхньому деформуванні й руйнуванні;
* твердих тіл;
* перетворення під дією ультразвуку;
* корозія механічно напружених металів;
* реакції під дією напружень, які розвиваються при фазових переходах та ін. (uk)
|
has abstract
| - يشير مصطلح الكيمياء الميكانيكية إلى الدمج بين الظواهر الميكانيكية والكيميائية في هيكل جزيئي، ويشمل التحطم الميكانيكي والسلوك الكيميائي للمواد الصلبة المجهدة ميكانيكيًا (مثل التصدع التآكلي الإجهادي) وعلم الاحتكاك وانحلال البوليمر تحت تأثير القص والظواهر المتعلقة بالتكهف (مثل الكيمياء الصوتية والضيائية الصوتية) وكيمياء موجة الصدمة وفيزيائها وحتى أيضًا مجال الماكينات الجزيئية الواعد. وقد تعد الكيمياء الميكانيكية حلقة وصل بين الكيمياء والهندسة الميكانيكية. ومن الممكن تكوين منتجات كيميائية باستخدام العمليات الميكانيكية فقط. وتتميز آليات التحويل الكيميائي الميكانيكي غالبًا بالتعقيد، كما تختلف عن الآليات الحرارية أو الضوئية الكيميائية المعتادة. كما تعد عملية الطحن الكروي شائعة الاستخدام حيث تُستخدم قوة ميكانيكية للمعالجة وعمليات التحويل الكيميائية. وفي بعض الأحيان، يحدث خلط بين مصطلح الكيمياء الميكانيكية والتخليق الميكانيكي والذي يشير بشكل خاص إلى هيكل الآلة الموجه للمنتجات الجزيئية المعقدة. وبدأ استخدام ظاهرة الكيمياء الميكانيكية منذ القدم في إشعال النار على سبيل المثال. وقد كانت أقدم طرق إشعال النار عبارة عن حك قطع الخشب ببعضها، مما يؤدي إلى الاحتكاك ثم الحرارة، وبالتالي يحترق الخشب في درجة حرارة عالية. وهناك طريقة أخرى تتضمن أخرى استخدام الحجر الصوان والصلب حيث تحترق شرارة (أصغر جزء من المعدن تلقائي الاشتعال) تلقائيًا في الهواء، ثم يبدأ اشتعال النار على الفور. (ar)
- Mechanochemie je druh chemické syntézy, kde je energie dodávána pomocí mechanické práce. Využívá se pro reakce v pevné fázi, reaktanty jsou dispergovány a následně plasticky deformovány, např. pomocí kulových mlýnů. Tím dochází ke vzniku a pohybu defektů v pevném materiálu, čímž dochází ke zvýšení četnosti kontaktu mezi pevnými částicemi. Této metody se využívá při syntéze oxidů, fosforečnanů, intermetalických fází, slitin, apod. (cs)
- Mechanochemie bezeichnet ein Teilgebiet der physikalischen Chemie, welches sich mit dem chemischen Verhalten von Stoffen unter mechanischer Einwirkung befasst. Eine ältere Definition stammt von Wilhelm Ostwald (1919): „Mechanochemie ist die Lehre von den Beziehungen der mechanischen Energieformen zur chemischen Energie.“ Ein wichtiges Teilgebiet der Mechanochemie ist die Tribochemie (griechisch tribein = reiben), die sich mit der Änderung des chemischen Verhaltens von Festkörpern durch mechanische Einwirkung auf ihre Grenzflächen befasst. Verwandte Disziplinen sind die Tribologie, Tribophysik, Oberflächenchemie und die Oberflächenphysik. Als Begründer der Mechanochemie gilt Matthew Carey Lea (1882). (de)
- Mechanochemistry or mechanical chemistry is the use of mechanical phenomena to induce chemical reactions. Mechanochemistry thus represents a fourth way to cause chemical reactions, complementing thermal reactions in fluids, photochemistry, and electrochemistry. Conventionally mechanochemistry focuses on the transformations of covalent bonds by mechanical force. Not covered by the topic are many phenomena: phase transitions, dynamics of biomolecules (docking, folding), and sonochemistry. Mechanochemistry is not the same as mechanosynthesis, which refers specifically to the machine-controlled construction of complex molecular products. (en)
- La mécanochimie est une branche de la chimie qui traite du comportement chimique des matériaux sous l’effet d’une action mécanique. Une branche importante de la mécanochimie est la tribochimie (voir tribologie) qui traite de la modification du comportement chimique des solides par action mécanique sur leurs surfaces. Le cisaillement, le frottement et le broyage sont quelques-unes des méthodes utilisées pour la génération de comportements mécanochimiques. Ces forces mécaniques conduisent à des changements structurels au niveau de la surface. L'abrasion peut induire l’augmentation de la surface, la diminution de la taille des particules, la formation de nouvelles surfaces et même des transitions de phase. Cette activation mécanique conduit à l'émission de photons, d’électrons et même à la formation de nouveaux composés par réaction mécanochimique. (fr)
- La Meccanochimica o Chimica meccanica è la branca che studia i fenomeni meccanici che inducono reazioni chimiche.É la quarta modalità che può causare reazioni chimiche insieme alla modalità termica, fotochimica ed elettrochimica.Convenzionalmente, la meccanochimica si focalizza sulle trasformazioni dei legami covalenti causati da forze meccaniche La meccanochimica è diversa dalla meccanosintesi, che fa riferimento specificatamente alla costruzione di prodotti molecolari complessi controllati dalle macchine. (it)
- A Mecanoquímica é o ramo da Físico-Química que se ocupa do comportamento químico dos materiais sob o efeito de forças mecânicas. Uma definição mais antiga foi oferecida por Wilhelm Ostwald: A mecanoquímica é o estudo das relações entre as formas de energia mecânica com a energia química. Um importante ramo da mecanoquímica é a Triboquímica (do grego: tribein = atrito), que trata da alteração no comportamento das superfícies dos sólidos sob a ação mecânica. (pt)
- Механохи́мия — раздел химии, изучающий изменение свойств веществ и их смесей, а также физико-химические превращения при механических воздействиях (в мельницах, дезинтеграторах, на вальцах, экструдерах и т. п.), при деформировании, трении, . (ru)
- Механохімія (рос. механохимия, англ. mechanochemistry, нім. Mechanochemie f) — розділ хімії, що вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину. До процесів, які розглядає механохімія, належать:
* та ;
* реакції при терті твердих тіл (трибохімія), а також при їхньому деформуванні й руйнуванні;
* твердих тіл;
* перетворення під дією ультразвуку;
* корозія механічно напружених металів;
* реакції під дією напружень, які розвиваються при фазових переходах та ін. Механохімічні реакції — це хімічні перетворення речовини, ініційовані або прискорені механічним діянням. Мають місце у твердих тілах при їх стисканні, подрібненні, дії ударних хвиль, зсувах, деформації тощо, а також в рідинах при кавітації, розвиненій турбулентності. У полімерах, речовинах з надмолекулярною структорою, в тому числі вугіллі, під дією механічних напруг змінюються відстані між атомами і валентні кути в основному ланцюгу мактомолекули, геометричні параметри надмолекулярних утворень, що зменшує енергію активації в реакціях за участі цих атомів. При певних напругах відбувається розпад хімічних зв'язків. Продукти розпаду — вільні радикали — ініціюють подальші рекції (заміщення, розпад, приєднання тощо). У кристалах, аморфних речовинах деформації викликають появу точкових дефектів, дислокацій з порушенням структури, які є центрами наступних хімічних реакцій; поверхневе руйнування теж викликає виникнення поверхневих активних центрів. У водному середовищі у місцях накопичення дислокацій виникають локальні зміни електрохімічного потенціалу, що, зокрема, стає причиною активізації корозійних процесів. Досягнення механохімії важливі для розвитку теорії міцності і довговічності матеріалів, , теорії тертя і зношування, старіння полімерів, окремих розділів геохімії, технології механічної обробки матеріалів, а також використовуються в деяких процесах збагачення корисних копалин. (uk)
|