| rdfs:comment
| - Der Metallismus ist eine Geldtheorie, die den Geldwert alleine vom Metallwert der Münzen abhängig machte. Gegensatz ist der Nominalismus. (de)
- 金属主義（きんぞくしゅぎ、Metallism）とは、貨幣の価値が貨幣のもとづくコモディティの購買力から派生するものであるとする経済学上の原理である。金属主義的貨幣制度における通貨は、ベースとなるコモディティそのもので作られる（実物貨幣）か、コモディティに償還可能な国立銀行券などの（兌換紙幣）が使用される。ゲオルク・フリードリヒ・クナップにより、銀貨や金貨など金属製の硬貨を用いる貨幣制度を説明する用語として造語された。 (ja)
- Metallism is the economic principle that the value of money derives from the purchasing power of the commodity upon which it is based. The currency in a metallist monetary system may be made from the commodity itself (commodity money) or it may use tokens (such as national banknotes) redeemable in that commodity. Georg Friedrich Knapp (1842–1926) coined the term "metallism" to describe monetary systems using coin minted in silver, gold or other metals. (en)
- Le métallisme est le principe économique selon lequel la valeur de la monnaie dérive du pouvoir d'achat du métal sur laquelle elle est basée. La monnaie dans un système monétaire métalliste peut être fabriquée à partir du métal lui-même ou elle peut utiliser des jetons (tels que des billets de banque) remboursables dans cette marchandise. (fr)
- Pieniądz kruszcowy – jedna z form pieniądza, która pojawiła się w początkowej fazie jego rozwoju i zastąpiła inną z form, pełniących funkcję płatniczą – towary powszechnego użytku. Pomysł zastąpienia towarów konsumpcyjnych metalami znacznie usprawnił wymianę handlową. Na początku rolę pieniądza pełniły metale nieszlachetne, takie jak żelazo, miedź oraz brąz, natomiast w toku dalszej ewolucji zastąpiły je metale szlachetne – złoto i srebro, a także platyna. (pl)
- Metalismo é o princípio econômico de que o valor do dinheiro deriva do poder de compra da mercadoria sobre a qual está baseada. A moeda em um sistema monetário baseado em metais, pode ser feita a partir da própria commodity (mercadoria-dinheiro) ou usar representações como as notas resgatáveis em lugar da mercadoria. O termo foi cunhado por Georg Friedrich Knapp para descrever sistemas monetários utilizando a moeda cunhada em prata, ouro ou outros metais. (pt)
- Металізм — економічний принцип, який полягає у тому, що вартість грошей випливає з купівельної спроможності товару, на якому вона ґрунтується. Грошова одиниця в металістській грошовій системі може вироблятися з самого товару ( товарних грошей ) або використовувати такі як національні банкноти, підкріплені цим товаром. Термін був введений Георгом Фрідріхом Кнаппом, щоб описати грошові системи, які використовували монети, карбовані у сріблі, золоті чи інших металах. (uk)
|
| has abstract
| - Der Metallismus ist eine Geldtheorie, die den Geldwert alleine vom Metallwert der Münzen abhängig machte. Gegensatz ist der Nominalismus. (de)
- Metallism is the economic principle that the value of money derives from the purchasing power of the commodity upon which it is based. The currency in a metallist monetary system may be made from the commodity itself (commodity money) or it may use tokens (such as national banknotes) redeemable in that commodity. Georg Friedrich Knapp (1842–1926) coined the term "metallism" to describe monetary systems using coin minted in silver, gold or other metals. In metallist economic theory, the value of the currency derives from the market value of the commodity upon which it is based independent of its monetary role. Carl Menger (1840–1921) theorized that money came about when buyers and sellers in a market agreed on a common commodity as a medium of exchange in order to reduce the costs of barter. The intrinsic value of that commodity must be sufficient to make it highly "saleable", or readily accepted as payment. In this system, buyers and sellers of real goods and services establish the medium of exchange, independently of any sovereign state. Metallists view the state's role in the minting or official stamping of coins as one of authenticating the quality and quantity of metal used in making the coin. Knapp distinguished metallism from chartalism (or antimetallism), a monetary system in which the state has monopoly power over its own currency and creates a unique market and demand for that currency by imposing taxes or other such legally enforceable debts upon its people which they can only pay by using that currency. Joseph Schumpeter (1883–1950) distinguished between "theoretical" and "practical" metallism. Schumpeter categorized the Menger position, that a commodity link is essential to understanding the origins and nature of money, as "theoretical metallism". He defined "practical metallism" as the theory that although a sovereign state has unfettered power to create non-backed currencies (money with no intrinsic or redeemable commodity value), it is more prudent to adopt a backed currency system. (en)
- Le métallisme est le principe économique selon lequel la valeur de la monnaie dérive du pouvoir d'achat du métal sur laquelle elle est basée. La monnaie dans un système monétaire métalliste peut être fabriquée à partir du métal lui-même ou elle peut utiliser des jetons (tels que des billets de banque) remboursables dans cette marchandise. Georg Friedrich Knapp (1842-1926) a inventé le terme « métallisme » pour décrire les systèmes monétaires utilisant des pièces frappées en argent, en or ou en d'autres métaux. Il a émis l'hypothèse que l'argent est apparu lorsque les acheteurs et les vendeurs sur un marché se sont mis d'accord sur un produit commun comme moyen d'échange afin de réduire les coûts du troc. La valeur intrinsèque de cette marchandise doit être suffisante pour la être « vendable », ou facilement acceptée comme moyen de paiement. Dans ce système, les acheteurs et les vendeurs de biens et de services réels établissent le moyen d'échange, indépendamment de tout État souverain. Les métallistes considèrent que le rôle de l'État dans la frappe ou l'estampage officiel des pièces consiste à authentifier la qualité et la quantité de métal utilisé dans la fabrication de la pièce. Knapp a distingué le métallisme du chartalisme (ou antimétallisme), un système monétaire dans lequel l'État a le pouvoir de monopole sur sa propre monnaie et crée un marché et une demande uniques pour cette monnaie en imposant des taxes ou d'autres dettes légalement exécutoires à son peuple qu'ils ne peuvent que payer en utilisant cette devise. Schumpeter (1883–1950) a fait la distinction entre métallisme «théorique» et «pratique». Schumpeter a classé la position de Menger, selon laquelle un lien marchand est essentiel pour comprendre les origines et la nature de l'argent, comme « métallisme théorique ». Il a défini le « métallisme pratique » comme la théorie selon laquelle, bien qu'un État souverain ait le pouvoir absolu de créer des devises non garanties (de l'argent sans valeur marchande intrinsèque ou remboursable), il recommande d'adopter un système monétaire garanti. (fr)
- 金属主義（きんぞくしゅぎ、Metallism）とは、貨幣の価値が貨幣のもとづくコモディティの購買力から派生するものであるとする経済学上の原理である。金属主義的貨幣制度における通貨は、ベースとなるコモディティそのもので作られる（実物貨幣）か、コモディティに償還可能な国立銀行券などの（兌換紙幣）が使用される。ゲオルク・フリードリヒ・クナップにより、銀貨や金貨など金属製の硬貨を用いる貨幣制度を説明する用語として造語された。 (ja)
- Pieniądz kruszcowy – jedna z form pieniądza, która pojawiła się w początkowej fazie jego rozwoju i zastąpiła inną z form, pełniących funkcję płatniczą – towary powszechnego użytku. Pomysł zastąpienia towarów konsumpcyjnych metalami znacznie usprawnił wymianę handlową. Na początku rolę pieniądza pełniły metale nieszlachetne, takie jak żelazo, miedź oraz brąz, natomiast w toku dalszej ewolucji zastąpiły je metale szlachetne – złoto i srebro, a także platyna. W trakcie rozwoju i doskonalenia się wymiany towarowej okazało się, że właśnie kruszce szlachetne najlepiej nadają się do pełnienia funkcji pośrednika w wymianie handlowej, za który można było zakupić każdy towar. Metale te ze względu na swoje cechy i właściwości fizyczne świetnie nadawały się na ekwiwalent wymiany. Gwarantowały one bowiem trwałość i tak ważną stabilność wartości (były one bowiem towarem rzadkim, co sprawiało, że nie były podatne na gwałtowne spadki wartości). Ponadto cechy, takie jak duża wartość przy stosunkowo małej objętości, podzielność bez utraty wartości użytkowej i niezniszczalność, ułatwiały jego przechowywanie, transport i wymianę. Początkowo pieniądz kruszcowy był uciążliwy w użytkowaniu ze względu na wielkość i nieregularność brył oraz konieczność każdorazowego ważenia podczas wymiany. Sztaby złota lub srebra zaczęto więc dzielić na mniejsze kawałki, z których każdy odpowiadał przyjętej wartości. Posiadały one różne kształty, najpierw były to kawałki stopu złota i srebra (zwanego elektronem) bądź wykonane z brązu wyobrażenia delfinów, ale najczęściej przyjmowały postać kulistych lub spłaszczonych bryłek. Tak właśnie powstały monety, czyli powszechnie znane znaki pieniężne – kawałki metalu o określonym składzie i wadze, które opatrzone były znakiem emitenta. Emitent gwarantował umowną wartość monety. Pierwotnie wartość ta zbliżona była do rynkowej wartości kruszców zawartych w monecie, a widniała na niej podobizna panującego władcy. Zapobiegało to umniejszaniu jej wartości. Dla zabezpieczenia przed kradzieżą posiadacze dużych zasobów pieniądza kruszcowego oddawali go na przechowanie posiadającym skarbce złotnikom. Część z nich przekształciła się później w bankierów. W zamian za zdeponowanie oszczędności złotnicy wydawali ich właścicielom kwity depozytowe, które były zobowiązaniami do natychmiastowego zwrotu przechowywanego kruszca. Posiadanie takiego kwitu było równoznaczne z posiadaniem złota czy srebra. Zapoczątkowało to dematerializację pieniądza – pieniądz towarowy, poprzez pieniądz metalowy (monetę), przekształcił się w pieniądz papierowy (banknot). (pl)
- Metalismo é o princípio econômico de que o valor do dinheiro deriva do poder de compra da mercadoria sobre a qual está baseada. A moeda em um sistema monetário baseado em metais, pode ser feita a partir da própria commodity (mercadoria-dinheiro) ou usar representações como as notas resgatáveis em lugar da mercadoria. O termo foi cunhado por Georg Friedrich Knapp para descrever sistemas monetários utilizando a moeda cunhada em prata, ouro ou outros metais. Na teoria econômica metalista, o valor da moeda deriva do valor de mercado da mercadoria em que é baseado independente de seu papel monetário. O dinheiro teorizado por Carl Menger surgiu quando os compradores e vendedores de um mercado concordaram com uma commodity comum como meio de troca, a fim de reduzir os custos do escambo. O valor intrínseco dessa mercadoria deve ser suficiente para torná-la altamente “vendável” ou prontamente aceita como pagamento. Nesse sistema, compradores e vendedores de bens e serviços reais estabelecem o meio de troca, não um estado soberano. Os metalistas vêem o papel do estado na cunhagem ou na estampagem oficial das moedas como uma forma de autenticar a qualidade e quantidade do metal usado na fabricação da moeda. O metalismo difere do chartalismo (ou antimetallismo), um sistema monetário em que o estado tem o poder de monopólio sobre sua própria moeda e cria um mercado e uma demanda originais para essa moeda impondo impostos ou outras tais dívidas legalmente executáveis em seus povos que podem somente ser pago nessa moeda. Joseph Schumpeter distinguiu entre metalismo "teórico" e "prático". Schumpeter categorizou a posição de Menger de que um elo de mercadoria é essencial para entender as origens e a natureza do dinheiro, como "metalismo teórico". Ele definiu "metalismo prático" como a teoria de que, embora um Estado soberano tenha poder irrestrito para criar moedas sem respaldo, dinheiro sem valor intrínseco ou resgatável, é mais prudente adotar um sistema monetário respaldado. (pt)
- Металізм — економічний принцип, який полягає у тому, що вартість грошей випливає з купівельної спроможності товару, на якому вона ґрунтується. Грошова одиниця в металістській грошовій системі може вироблятися з самого товару ( товарних грошей ) або використовувати такі як національні банкноти, підкріплені цим товаром. Термін був введений Георгом Фрідріхом Кнаппом, щоб описати грошові системи, які використовували монети, карбовані у сріблі, золоті чи інших металах. В металістичній економічній теорії вартість валюти випливає з ринкової вартості товару, на якому вона базується незалежно від її грошової ролі. Карл Менгер вважав, що гроші з'явились коли покупці та продавці на ринку домовилися про звичайний товар як засіб обміну, щоб зменшити вартість бартеру. Внутрішня вартість цього товару повинна бути достатньою, аби зробити його високо “комерційним” або легко прийнятним як оплату. У цій системі покупці та продавці реальних товарів і послуг встановлюють засіб обміну, а не суверенна держава . Металісти розглядають роль держави у карбуванні чи офіційному маркуванні монет як гаранта якості та кількості металу, що використовується при виготовленні монети. Кнапп відрізняв металізм від (або антиметалізму), грошової системи, в якій держава має монопольну владу над власною валютою і створює унікальний ринок і попит на цю валюту шляхом введення податків або інших подібних боргів, які можна законно стягнути, для свого народу. Сплатити такі податки чи борги можна лише у цій валюті. Йозеф Шумпетер розрізняв "теоретичний" і "практичний" металізм. Шумпетер категоризував позицію Менгера, що товарний зв'язок має важливе значення для розуміння походження та природи грошей, як "теоретичний металізм". Він визначив "практичний металізм" як теорію про те, що, хоча суверенна держава має необмежену владу створювати незабезпечені валюти (гроші без внутрішньої або викупної товарної вартості), більш розумним є прийняття гарантованої валютної системи. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)