| rdfs:comment
| - El no-res és un concepte que es refereix a l'absència de qualsevol ens. En el llenguatge col·loquial, és usat per a referir-se a qualsevol persona, cosa o succés de poca importància. S'oposa als conceptes de tot i d'alguna cosa. (ca)
- Nic je podle Ottova naučného slovníku pojem nevymezitelný. Je to záporný pojem, který získává význam teprve svým protikladem – něco. (cs)
- اللا وجود هو اللا شيء، الذي يدل على غياب شيء ما. واللا وجود هو ضمير مرتبط بـ العدم. ويدل مصطلح اللا وجود، في الاستخدامات غير التقنية، على الأشياء التي تفتقر إلى التقدير أو الاهتمام أو القيمة أو الملاءمة أو الأهمية. ويُعتبر العدم هو حالة من كون اللا شيء، أو حالة عدم وجود أو تملك أو حيازة أي شيء. (ar)
- Τίποτα ονομάζεται το επίρρημα που δηλώνει την απουσία του οτιδήποτε. Διαφορετικά, το τίποτα σημαίνει την έλλειψη σημασίας, ενδιαφέροντος, αξίας, σχέσης, ή σημαντικότητας από κάποιο πράγμα ή μία έννοια. Ανυπαρξία ονομάζεται η κατάσταση κατά την οποία δεν υπάρχει τίποτα, η κατάσταση της μη ύπαρξης. (el)
- La esprimo nenio troviĝas kaj en la ĉiutaga lingvaĵo, kaj kiel abstrakta koncepto en la filozofio. Kiam nenio estas uzata en la ĉiutaga lingvaĵo, ĝi estas uzata kiel pronomo por nei la ekziston de io (ekz-e "nenio estas sur la tablo" neas la ekziston de surtablaj aĵoj). En la filozofio, oni ankaŭ kelkfoje uzas nenio kvazaŭ substantivo (la nenio). Multaj filozofoj pensadis pri tio, ĉu la nenio estas pensebla. (eo)
- Ezereza edozer gauzaren gabezia da. (eu)
- La nada se define como ausencia e inexistencia de cualquier objeto. Según el contexto, existen varios conceptos de nada. La necesidad de este concepto es un escollo para el realismo ingenuo y el empirismo, porque, a ese respecto, en la realidad no existe equivalente. En el sentido común la palabra «nada» se usa para referirse a la ausencia de objetos determinados en un lugar y tiempo concretos. (es)
- Le néant est, en philosophie métaphysique et selon la philosophie occidentale un concept d'absence absolue, ou de nullité absolue, directement et indissociablement lié à la notion d'être. (fr)
- Ketiadaan adalah ketidak-, yang berarti tidak adanya suatu hal. Dalam pemakaian secara nonteknis, ketiadaan berarti hal-hal yang tidak memiliki kepentingan, ketertarikan, nilai, relevansi, atau kelebihan. Angka nol sering dipakai untuk menyatakan ketiadaan. Himpunan kosong tidak berisi elemen apa-apa. (in)
- Nulla è un termine comunemente usato per indicare la mancanza o l'assenza completa di qualcosa. Colloquialmente la parola si usa spesso per indicare la mancanza di qualcosa di rilevante o di significativo, o per descrivere una cosa, un evento o un oggetto particolarmente insignificante. Nel parlare comune si usa come equivalente nel significato il termine niente che nell'incerta etimologia dimostra un senso diverso che cerca una maggiore precisione di linguaggio. Niente infatti viene fatto derivare dal latino ne inde o nec entem o nec gentem. (it)
- Niets, in de fysische betekenis, wil zeggen een absolute leegheid, de afwezigheid van enige materie. Het al of niet bestaan van een "niets" is lang een onderwerp van discussie geweest. (nl)
- 무(無, 영어: nothingness)는 일반적으로 아무것도 없는 상태를 가리키며, 이는 철학, 물리학 등에서 여러 가지 의미로 받아들여진다.어떠한 것이 '있다'고 말을 하기 위해서는 인간의 인식 능력을 통한 판단이 필요하다. 여기의 판단이란 분별인데 분별이란 다른 것과 구분하여 가르는 것이다. 유(有)에 대한 판단을 내리려면 유와 구분하여 가를 수 있는 반대 항이 필요하다. 이것이 없음, 무(無)이다. 무(無)는 이렇게 유(有)를 끌어 들여와야 설명이 가능한, 유와는 상대적인 개념이다. 무와 유는 서로 관련 없이 독자적으로 성립할 수 없다. 무(無), 없음은 두 가지 차원에서 살펴볼 수 있다. 하나는 있음, 존재 그 자체와 관련되어 있는 무로서 살피는 것이고 다른 하나는 현상 속의 실재와 관련하여 살피는 것이다. 존재 그 자체와 관련되어 있는 무란 비존재(非存在)를 뜻한다. 즉, 절대적인 무이다. 이 절대적 무는 모순을 내포하고 있다. (비존재로서의) 무는 무(없음)이다. 이 명제는 결국 유와의 관련성, 상대성을 끊어낸다. 절대적인 무는 절대적으로 없다. 그렇기 때문에 이 현상계에서 어떠한 방법으로든 포착할 수 없다. 그리고 다른 하나의 무는 상대적 의미의 무이다. 이는 우리의 현상 세계에서 포착이 가능한 운동, 상태를 뜻한다. 예를 들면 특정인의 부재를 말할 때, 이때의 없음이 이 무에 해당한다. 없다고 말하기 위해서는 있음을 생각할 수 있어야 한다는 것이다.이러한 무는 철학에서는 존재에 대한 사유와 관련하고 물리학에서는 진공과 관련한다. (ko)
- 無（む、无）とは、ないこと、存在しないこと。あるいは対象となる事柄が有を成さないといった様態及び概念。物体が物質的構成を成さないこと。一切の否定を一般化した表現。対義語は有。「定義されていない（未定義）」事とは意味合いが異なる場合がある。 (ja)
- Niebyt, nicość – przeciwieństwo bytu; jedno z kluczowych pojęć ontologii. Czasem podaje się nazwę meontologia na oznaczenie „nauki o niebycie”; jest to jednak termin praktycznie nieużywany – między innymi dlatego, że możliwości rozprawiania o nicości są ograniczone. (pl)
- Ничто́ — категория, фиксирующая отсутствие, небытие определённой сущности, или отсутствие, отрицание бытия вообще, активное начало негации. «Ничто» предметное относится к сфере относительного небытия (которое может иметь пространственно-временную локализацию), «ничто» беспредметное относится к сфере абсолютного небытия (которая бесконечна). В переносном смысле слово «ничто» используется как гипербола умаления значения объекта или явления. (ru)
- Ingenting kortform inget är ett begrepp som beskriver frånvaron av något, och är motsatsen till både allt och något. Begreppet förekommer inom discipliner som filosofi, teologi, matematik och fysik, men är inte detsamma som vakuum eller tomhet. Det är besläktat med tomrum, en avsaknad av substans och rymd. (sv)
- Ніщо — категорія, яка фіксує відсутність, небуття певної суті, або відсутність, заперечення буття взагалі, активний початок негації, негативності взагалі. «Ніщо» предметне відноситься до сфери відносного небуття (яке може мати просторово-часову локалізацію), «ніщо» Безпредметне відноситься до сфери абсолютного небуття (яка нескінченна). У переносному сенсі, слово «ніщо» використовується як применшення значення об'єкта або явища. (uk)
- 無，是沒有、虛無和空的同義詞，有（存在）的反義詞。在東方哲學中，空可能和無的意義不同，分別屬於佛家和道家的思想。神學與哲學研究無的概念已經有一段時間，例如佛教和道家。數學有時會用無來描述一些狀況。物理學上，没有真正的真空；宇宙誕生带来时间中，没有「宇宙誕生之前」的一个概念，或是宇宙誕生前是虛時間。 (zh)
- Mit Nichts wird in der Alltagssprache ein universelles abstraktes Konzept bezeichnet, das verschiedene Bedeutungsaspekte besitzt. Es kann jedoch darüber gestritten werden, ob diese Bündelung der Aspekte eine gemeinsame linguistische Quelle hat oder ob es sich dabei zum Teil um Homonyme handelt, die auf fehlerhaften Umgang mit den Regeln der Oberflächengrammatik zurückzuführen wären. Verschiedene Aspekte sind: (de)
- Nothing, the complete absence of anything, has been a matter of philosophical debate since at least the 5th century BC. Early Greek philosophers argued that it was impossible for nothing to exist. The atomists allowed nothing but only in the spaces between the invisibly small atoms. For them, all space was filled with atoms. Aristotle took the view that there exists matter and there exists space, a receptacle into which matter objects can be placed. This became the paradigm for classical scientists of the modern age like Newton. Nevertheless, some philosophers, like Descartes, continued to argue against the existence of empty space until the scientific discovery of a physical vacuum. (en)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)