| rdfs:comment
| - Der Amaranten-Orden, auch Orden vom Amarante, war ein schwedischer Ritterorden. Stifterin war die Königin Christina von Schweden, Stiftungsjahr war 1653. Der Orden wurde zu Ehren und zur Erinnerung an ihre Zusammenkünfte mit dem spanischen Gesandten Don Antonio Pimentel eingerichtet. Er war auch der Erste, der die Auszeichnung erhielt. In anderer Literatur wird der Orden auf 15 Ritter und 15 Damen beschränkt und der spanische Gesandte wird als Don Pimantelli benannt. Der Orden sollte an das gemeinsame Mahl mit der Königin bei einer Wassermühle Amarante erinnern.Die auszuzeichnenden ledigen Ritter mussten schwören, unverheiratet zu bleiben. Verheiratete mussten bei Tod der Ehefrau auf eine Wiederheirat verzichten. Im Jahr 1656 erlosch der Orden. (de)
- L’ ordre de l’Amarante , est un ordre de chevalerie suédois Institué par la reine Christine de Suède le 6 janvier 1653 (Épiphanie). (fr)
- La orden del amaranto fue una institución de caballería fundada por la reina Cristina de Suecia. Queriendo perpetuar la memoria del triunfo de la creencia ortodoxa sobre la de los luteranos, instituyó esta orden en 1653 concediendo su collar a varios caballeros y a varias damas de su corte que abandonaron las doctrinas de Lutero. La divisa de esta orden consistía en una joya de diamantes con dos aes de oro contrapuestas dentro de una corona de laurel atada con una cinta blanca, en la que estaba bordado en oro el epígrafe «Dolce nella memoria». (es)
- The Order of Amarante, or Amarante Order (French: La frairie d'Amarante; Swedish: Amaranterorden), was a fraternal order of Swedish knights, founded in 1653 by Queen Christina of Sweden at Epiphany. The Order was established in honor and memory of her meetings with the Spanish ambassador Antonio Pimentel de Prado, who originated from Amarante, Portugal. He was also the first to receive the award. The Order was limited to 15 knights, who had to remain unmarried. (en)
- De Amaranthenorde is een Zweedse ridderorde.De orde werd in 1653 opgericht als koninklijke orde en bestaat in de 21e eeuw nog steeds, nu heeft de orde het karakter van een liefdadig gezelschap dat onder bescherming van de Zweedse koning en de koninklijke familie staat. De in het Latijn "Ordo Amaranthibus" genoemde orde werd in 1653 ingesteld. De aanleiding was dat de vorstin de Spaanse ambassadeur in Zweden, Don Antonio Pimentel del Prado, wilde eren. (nl)
- Орден Амаранта (швед. Amarantorden) был учреждён в 1653 году для шестнадцати пар кавалеров и дам шведской королевой Кристиной, чтобы увековечить особенно удавшийся ночной праздник-маскарад, участники которого были одеты в костюмы пастушков и нимф; королева изображала нимфу по имени Амаранта. По другим данным орден был учреждён в честь одного из любимцев королевы, а имя получил по названию местности, служившей королеве и её друзьям местом романтических утех. Знаком ордена был медальон с вензелем, составленным из двух «А» и девизом «Сладкое воспоминание». (ru)
- Amaranterorden (franska: La frairie d'Amarante, "Amarantas brödraskap") var en grundad av drottning Kristina år 1653. Orden var ursprungligen avsedd endast för drottningens närmaste bekantskapskrets, men kom att delas ut även till främmande furstar i likhet med en statsorden. Den upphörde i och med drottningens abdikation år 1654. År 1760 återupptogs tanken på detta svenska ordenssällskap, vilket ledde till att Stora Amaranterorden instiftades, inspirerad av drottning Kristinas orden. Stora Amaranterorden fortlever ännu. (sv)
- Орден Амаранту, Орден Амаранта (швед. Amarantorden) — був заснований в 1653 р. для шістнадцяти пар кавалерів і дам шведською королевою Христиною, щоб увічнити успішне нічне свято-маскарад, учасники якого були одягнені у костюми пастушків і німф; королева зображувала німфу на ім'я Амаранта.За іншими даними орден був заснований на честь одного з улюбленців королеви, а назву орден отримав за назвою місцевості, що служила королеві і її друзям для романтичних утіх.За вірогідною версією медаль Амаранту, орден Амаранту належав до шведського лицарства, надавався через хрещення мечем.Орден названий на честь міфологічного пастушка, іменованого Амарантом в грецькій Аркадії немов в Едемському саду, де згідно з розписаними за сценарієм ролями богів та богинь члени ордену вдягалися у вельми коштовний од (uk)
|
| has abstract
| - Der Amaranten-Orden, auch Orden vom Amarante, war ein schwedischer Ritterorden. Stifterin war die Königin Christina von Schweden, Stiftungsjahr war 1653. Der Orden wurde zu Ehren und zur Erinnerung an ihre Zusammenkünfte mit dem spanischen Gesandten Don Antonio Pimentel eingerichtet. Er war auch der Erste, der die Auszeichnung erhielt. In anderer Literatur wird der Orden auf 15 Ritter und 15 Damen beschränkt und der spanische Gesandte wird als Don Pimantelli benannt. Der Orden sollte an das gemeinsame Mahl mit der Königin bei einer Wassermühle Amarante erinnern.Die auszuzeichnenden ledigen Ritter mussten schwören, unverheiratet zu bleiben. Verheiratete mussten bei Tod der Ehefrau auf eine Wiederheirat verzichten. Im Jahr 1656 erlosch der Orden. (de)
- La orden del amaranto fue una institución de caballería fundada por la reina Cristina de Suecia. Queriendo perpetuar la memoria del triunfo de la creencia ortodoxa sobre la de los luteranos, instituyó esta orden en 1653 concediendo su collar a varios caballeros y a varias damas de su corte que abandonaron las doctrinas de Lutero. La divisa de esta orden consistía en una joya de diamantes con dos aes de oro contrapuestas dentro de una corona de laurel atada con una cinta blanca, en la que estaba bordado en oro el epígrafe «Dolce nella memoria». Poco tiempo después de su institución, la orden fue olvidada por su propia fundadora, y se extinguió en 1656. (es)
- The Order of Amarante, or Amarante Order (French: La frairie d'Amarante; Swedish: Amaranterorden), was a fraternal order of Swedish knights, founded in 1653 by Queen Christina of Sweden at Epiphany. The Order was established in honor and memory of her meetings with the Spanish ambassador Antonio Pimentel de Prado, who originated from Amarante, Portugal. He was also the first to receive the award. The Order was limited to 15 knights, who had to remain unmarried. Order members were those "who participated in the Queen's most intimate pleasures." Among the original members were (besides the Spanish ambassador) the French ambassador Pierre Chanut, Venetian ambassador Francesco Morosini, Denmark's national steward Corfitz Ulfeldt, Poland's crown chancellor Hieronim Radziejowski, chamberlain Christoph Delphicus zu Dohna, Jacob De la Gardie, Magnus Gabriel De la Gardie and Clas Tott (1630–1674). The Order was also awarded to Władysław IV Vasa, Elector John George of Saxony, and Frederick, Landgrave of Hesse-Eschwege. The members of the Order had to take part in a supper on Saturday evening at Jacobsdal, called the "Feast of the Gods" in the happy Arcadia. Ulfeldt was god Jupiter, Pimentel was dressed as a war god Mars and Radziejowski as Bacchus into the hall on a barrel with a large vinstop in hand. There were fourteen dancing couples on the first evening. In 1656, the Order was dissolved. In July 1760, the Order of the Amarant was revived again in Stockholm, Sweden by Claes Qvist. The Order holds its ceremony and ball in Stockholm at Grand Hotel every even year since mid of the 19th century. "Amaranth" derives from Greek ἀμάραντος (amarantos), "unfading," with the Greek word for "flower," ἄνθος (anthos), factoring into the word's development as "amaranth." The more accurate "amarant" is an archaic variant. (en)
- L’ ordre de l’Amarante , est un ordre de chevalerie suédois Institué par la reine Christine de Suède le 6 janvier 1653 (Épiphanie). (fr)
- De Amaranthenorde is een Zweedse ridderorde.De orde werd in 1653 opgericht als koninklijke orde en bestaat in de 21e eeuw nog steeds, nu heeft de orde het karakter van een liefdadig gezelschap dat onder bescherming van de Zweedse koning en de koninklijke familie staat. Tijdens de regering van de intellectuele koningin Christina van Zweden kwam rond 1652 onder het voorzitterschap van Bourdelot een academie naar Frans en Italiaans voorbeeld tot stand. Dergelijke academies werden in die jaren op verscheidene plaatsen gesticht; in Stockholm waren "weliswaar de beste omstandigheden gegeven voor de instelling van zo'n instituut, maar de onderneming leed spoedig schipbreuk. Niet de wetenschappelijke academie, maar "eene schitterende orde" - de Amaranthenorde - werd het doel van Christina's bemoeiingen". De in het Latijn "Ordo Amaranthibus" genoemde orde werd in 1653 ingesteld. De aanleiding was dat de vorstin de Spaanse ambassadeur in Zweden, Don Antonio Pimentel del Prado, wilde eren. Aanleiding tot het instellen van de orde was een van de typisch laat-renaissancistische gekostumeerde hoffeesten waarin de Zweedse koningin en haar hovelingen vermomd als herders en goden een idyllisch en arcadisch spel hadden opgevoerd. De zaal was versierd met groen en moest arcadië voorstellen en werd met de woorden "efter Augusti exempel" beschreven. De koningin speelde de herderin , samen met de anderen bedienden zij goden en godinnen die in de allegorie voor deugden en kunsten stonden. Dergelijke feesten werden later ook in het toonaangevende Versailles en aan de Italiaanse hoven gehouden. Zestien heren en 16 dames, de intieme vrienden van de koningin, mochten zich tot een bond of gezelschap rekenen, de koningin gebruikte de woorden "frairie appelée du nom de geselschaft". (nl)
- Орден Амаранта (швед. Amarantorden) был учреждён в 1653 году для шестнадцати пар кавалеров и дам шведской королевой Кристиной, чтобы увековечить особенно удавшийся ночной праздник-маскарад, участники которого были одеты в костюмы пастушков и нимф; королева изображала нимфу по имени Амаранта. По другим данным орден был учреждён в честь одного из любимцев королевы, а имя получил по названию местности, служившей королеве и её друзьям местом романтических утех. Знаком ордена был медальон с вензелем, составленным из двух «А» и девизом «Сладкое воспоминание». В настоящее время существует под названием «Великий орден Амаранта» (швед. Stora Amarantherorden) в качестве частной организации благотворительной направленности под покровительством шведской королевской семьи. Отделения организации находятся в Стокгольме, Мальмё, Гётеборге, Карлскруне и в Финляндии. (ru)
- Amaranterorden (franska: La frairie d'Amarante, "Amarantas brödraskap") var en grundad av drottning Kristina år 1653. Orden var ursprungligen avsedd endast för drottningens närmaste bekantskapskrets, men kom att delas ut även till främmande furstar i likhet med en statsorden. Den upphörde i och med drottningens abdikation år 1654. År 1760 återupptogs tanken på detta svenska ordenssällskap, vilket ledde till att Stora Amaranterorden instiftades, inspirerad av drottning Kristinas orden. Stora Amaranterorden fortlever ännu. År 1864 framfördes Oscar Wijkanders pjäs Amaranterorden med Elise Hwasser i huvudrollen som drottning Kristina. (sv)
- Орден Амаранту, Орден Амаранта (швед. Amarantorden) — був заснований в 1653 р. для шістнадцяти пар кавалерів і дам шведською королевою Христиною, щоб увічнити успішне нічне свято-маскарад, учасники якого були одягнені у костюми пастушків і німф; королева зображувала німфу на ім'я Амаранта.За іншими даними орден був заснований на честь одного з улюбленців королеви, а назву орден отримав за назвою місцевості, що служила королеві і її друзям для романтичних утіх.За вірогідною версією медаль Амаранту, орден Амаранту належав до шведського лицарства, надавався через хрещення мечем.Орден названий на честь міфологічного пастушка, іменованого Амарантом в грецькій Аркадії немов в Едемському саду, де згідно з розписаними за сценарієм ролями богів та богинь члени ордену вдягалися у вельми коштовний одяг. Шведська королева організовувала відповідну містерію, в якій ролі надавалися членам ордену. І орден Амаранту був заснований в честь і пам'ять королеви про аудієнції з іспанським послом дон Антоніо Піментелом, який також першим отримав нагороду, оскільки він стверджував про місце його народження в португальському місті . П'ятнадцять лицарів із дамами і дон Антоніо Піментел мали на згадку цю нагороду про спільну зустріч із королевою тоді, коли поклялися не вступати в другий шлюб, маючи одну дружину (на момент присяги), а ті хто був не одружений — залишитися самотніми лицарями. Привілеєм члену ордену стала вечеря з королевою в королівському палаці в будь-яку суботу. Після панування королеви Христини орден Амаранту почав занепадати. І у 1760 р. — став приватним орденом для «вищого суспільства», що позиціонувало себе як шведське таємне товариство (на кшталт масонів). 24 червня 1760 р. став відомим Великий Магістр Ордену Амаранту Клас Квіст (швед. Klas Qvist) та «брат» цього таємного товариства Едвард Сонделл швед. Edvard Sondell. Відомі шість градусів (ступені) в схемі даної організації. До ступеня членам надавалося право використання прикрас «зірки Христини» від імені королеви Христини, на червоній стрічці з зеленими краями. Їх мета стала жити в радості — «честь, всемогутність і обов'язки, які можуть сподобатися Всевидючому Оку». Серед відомих імен цього Ордену були К. І. Холман (швед. K.I. Hallman), К. К. Гьорвелл (швед. K.K. Gjörwell), Е. Шрьодергейм (швед. E. Schröderheim), Г. Й. Адлербет (швед. G.J. Adlerbeth), С. Санделс (швед. S. Sandels) та Ганна-Марія Ленгрен (швед. Anna Maria Lenngren).З 1800 р. Велика Ложа ордену Амаранту заснована і в Стокгольмі. Філії відкриті були у Гетеборзі, Мальме і Карлскруні (збереглися) й Норрчепінгу (у 1900 р.). У даний час він існує під назвою «Великий орден Амаранту» (швед. Stora Amarantherorden) як приватна організація благодійної спрямованості під заступництвом шведської королівської сім'ї. Відділення даної організації є у шведських містах Стокгольм, Мальме, Гетеборг, Карлскруна та в Фінляндії. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
