| rdfs:comment
| - El Pantxatantra (en sànscrit: पञ्चतन्त्र Pañcatantra, 'Cinc principis') és un recull antic de contes de la (~200 dC), d'autor desconegut. Les narracions són en forma de faula on els vicis solen prendre forma d'animal i acostumen a acabar amb una estrofa moral. El llibre ha estat traduït al català. El recull inclou els consells polítics locals de l'Índia antiga però també històries de la tradició oral, dels contes jatakas (ensenyament budistes) i fragments dels upanixads. (ca)
- Das Panchatantra (Sanskrit, n., पञ्चतन्त्र, pañcatantra, [pʌɲʧʌtʌntɽʌ], wörtl.: „fünf Gewebe“) ist eine altindische Dichtung in fünf Büchern. Die heute bekannte Form ist zwischen dem späten 3. und 6. Jahrhundert n. Chr. entstanden. Es handelt sich um eine Sammlung moralischer Geschichten, Fabeln und Tiergeschichten. Sie wurden im indo-iranischen Kulturkreis zur Erziehung der Prinzen am Hofe benutzt, um die Kunst der Verwaltung und weltliche Weisheiten zu vermitteln. Im persischen Sassanidenreich wurde das Werk stark rezipiert, die ersten Übersetzungen ins Mittelpersische wurden im 6. Jahrhundert vorgenommen. (de)
- Panchatantra (sanskritoz: पञ्चतन्त्र; euskaraz: Bost liburuak) Indiako ipuin- eta elezahar-bilduma da. VI. mendekoa da ipuinik zaharrena; 70 dira denetara. Persierara itzuli ziren (VI. mendea) eta arabierara gero (VIII. mendea). Bidpai edo Pilpay izenaz iritsi ziren ipuin hauek Europara; haietan oinarritu dira Europako elezahar eta ipuin zahar asko. (eu)
- El Panchatantra es una colección de fábulas en idioma sánscrito, en prosa y verso, cuyos manuscritos más antiguos datan del siglo XI, pero que se cree compuesto varios siglos antes, entre el siglo III a. C. y el siglo III d. C.Se atribuye a Vishnú Sharma.
* पञ्चतन्त्र, en escritura devánagari del sánscrito.
* pañcatantra, en el sistema IAST de transliteración sánscrita.
* Etimología: ‘cinco principios’ (siendo pañchá: ‘cinco’, y tantra: ‘principio’). (es)
- Pañcatantra adalah sebuah karya sastra dunia yang berasal dari Kashmir, India dan ditulis pada abad-abad pertama Masehi. (in)
- パンチャタントラ (サンスクリット語: पञ्चतन्त्र、pañcatantra) は、西暦200年ごろにによって作られたインドの説話集。サンスクリット語で記された。王族の子に対して動物などを用いて政治、処世、倫理を教示する目的で作られた。児童向け書籍としては世界最古のものである。 5巻から成り、84の説話が収められている。 (ja)
- 판차탄트라(Pancatantra, 5편의 이야기)는 고대 인도의 설화집(說話集)이다. 원본은 없어져 현존하지 않아 원작자도 연대도 불명이나 6세기 경에는 이미 중세 페르시아어인 로 번역되었다고 한다. 원본에서 다수의 파생본(派生本)이 생겨서 몇 가지의 산스크리트어의 이본(異本)이 전해지고 있으나, <탄트라키야이카>가 가장 고본(古本)이라 하며 벵골에 전해진 <히토파데샤>는 5편으로 되어 있는 원본이 4편으로 개작되어 널리 보급되었다. 현자(賢者) 비시누샤르만이 3명의 왕자(王子)에게 교육을 베풀기 위해 우화(寓話)를 통해 처세·통수(統帥)·외교·윤리의 요결(要訣)을 가르친다는 것이 이 책의 줄거리로 되어 있고, 각 편은 많은 삽화를 수록하고 있으며, 산문 형식에 격언적(格言的) 시구를 섞어 넣고 있다. (ko)
- Il Pañchatantra (o Panchatantra o Panciatantra; IAST: Pañcatantra, sanscrito: पञ्चतन्त्र, "Libro di istruzione in cinque parti") è un'antica raccolta indiana di favole in prosa e versi. (it)
- De Pañcatantra ( Devanagari: पञ्चतन्त्र ) is een werk uit Kasjmir en werd geschreven in de eerste eeuwen van de jaartelling. (nl)
- Pańćatantra, Pańczatantra (sans. पञ्चतन्त्र - pięcioksiąg) – najsławniejszy zbiór bajek (ponad 200) powstały w Indiach między IV a III wiekiem p.n.e. Według przedmowy do Pańcatantry jej twórcą był bramin , który stworzył ją dla oddanych mu pod opiekę synów króla Amaratśaki. Pańczatantrę na język polski przełożyły Wanda Markowska i Anna Milska (1956) (pl)
- «Панчатантра» (санскр. पञ्चतन्त्र, IAST: Pañcatantra, буквально «пять принципов или текстов») — памятник санскритской повествовательной прозы. Сложился к III—IV векам н. э., имеет более давние фольклорные истоки; при этом самые ранние сохранившиеся санскритские рукописи «Панчатантры» относятся к XI столетию. Авторство, история создания книги, степень её «фольклорности» и «литературной обработки» представляет собой до сих пор не разрешённую научную проблему. Традиция называет автором некоего брахмана Вишнушармана, будто бы жившего в V—VI веках, который по просьбе одного раджи научить его мудрому управлению государством и составил этот сборник аллегорических поучительных рассказов. (ru)
- «Панчатантра» або «П'ять кошиків житейської мудрості» (санскр. पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі. П'ять розділів збірки були написані санскритом десь між 100 р.до н.е. та 500 р. н.е. Початковий санскритський текст давно втрачений.Однак, ймовірно, казки ще набагато раніше передавалися з уст в уста й розповідалися казкарями та оповідачами. (uk)
- 五卷书（梵文：पञ्चतन्त्र Pañca-tantra），古印度著名韵文寓言集，原以梵文和巴利文写成。据考证最早版本的五卷书当出现于前3世纪，但久已佚失，传说其作者名叫。现存的文本最早可以追述到6世纪时，此后该书被译成各种文字，包含巴列维文和叙利亚文，传播到世界各国。在欧洲被称作《比德佩寓言》（The Fables of Bidpai）。1964年出版季羡林译《五卷书》全译本。 《五卷书》的成书年代已不可考，季羡林认为，印度的寓言故事出现很早，“最老的故事至迟在公元前六世纪已经存在了”金克木認為：“现在印度有几种传本，最早的可能上溯到公元二、三世纪，最晚的梵语本是十二世纪编订的。” 《五卷书》自序说某城市有一国王，生有三名王子，都不爱读书。有位大臣推荐一婆罗门教导其子。婆罗门便以讲故事的方式教育他们，這些故事便是《五卷书》。 德国第二、三次吐鲁番考察队曾在吐鲁番盆地发现回鹘文《五卷书》写本，今存9件残片，前8件藏在德国柏林州立图书馆。 (zh)
- بنجاتنترا أو الفصول الخمسة ((بالسنسكريتية: पञ्चतन्त्र) پنچاتنترا) هو كتاب يتضمّن مجموعة من القصص والحكم والمواعظ، وقد أجمع الباحثون على أنه هندي وتمت كتابته باللغة السنسكريتية وقد ألّفه الحكيم بيدبا للملك دبشليم في القرن الرابع الميلادي، وهو أصل كتاب كليلة ودمنة الذي تُرجم عنه. (ar)
- Pančatantra (sanskrtsky, पञ्चतन्त्र, doslova „pět tkanin“, přeneseně Kniha o pěti oddílech) je sbírka bajek a dalších vyprávění původem z Indie vzniklá mezi roky 300 př. n. l. až 200 n. l. a později podrobená celé řadě různých redakcí. (cs)
- Panĉatantra (skr: पञ्चतन्त्रम्, kvinparta instrulibro, Panĉa signifas "kvin", kaj tantra signifas "traktatoj") estas unu el la plej aĝaj kompiladoj de fabloj, diraĵoj kaj rakontoj en sanskrito, kiu estas atribuita al la brahmana erediciulo Visnuśarman. tiuj fabloj iĝis unu el la plej vaste tradukitaj nereligiaj skribaĵoj en la mondo. La fabloj de Panĉatanta apartenas al la plej disvastigataj verkoj de la mondliteraturo, kaj influis la popolajn literaturojn de la tuta oriento. Multaj fabloj estas bazitaj sur la instruaj rakontoj el la budhana Jātakamalā. (eo)
- The Panchatantra (IAST: Pañcatantra, ISO: Pañcatantra, Sanskrit: पञ्चतन्त्र, "Five Treatises") is an ancient Indian collection of interrelated animal fables in Sanskrit verse and prose, arranged within a frame story. The surviving work is dated to about 200 BCE, but the fables are likely much more ancient. The text's author is unknown, but it has been attributed to Vishnu Sharma in some recensions and in others, both of which may be fictitious pen names. It is likely a Hindu text, and based on older oral traditions with "animal fables that are as old as we are able to imagine". (en)
- Le Pañchatantra (du sanskrit पञ्चतन्त्र, IAST : Pañcatantra signifiant « Le Livre d’instruction en cinq parties ») est un ancien recueil de contes et de fables (probablement le plus ancien qui nous soit parvenu). Ce livre écrit sous forme d’apologues racontant l’histoire des chacals Karataka (करटक) et Damanaka (दमनक). Le Pañchatantra a eu une riche postérité littéraire, notamment via le Kalîla wa Dimna arabo-persan. (fr)
- O Panchatantra (IAST: Pañcatantra, sânscrito: पञ्चतन्त्र, 'Cinco Princípios') é a mais antiga coleção de fábulas indianas conhecida. Originalmente era uma coleção de fábulas com animais em verso e prosa em sânscrito (hindu) e em pali (budista). O texto original em sânscrito, atualmente perdido, que foi provavelmente composto no século III a.C., é atribuído a Vishnu Sarma. Entretanto, sendo baseado em tradições orais mais antigas, seus antecedentes entre contadores de histórias provavelmente são tão antigos quanto a origem da língua e dos primeiros agrupamentos sociais do subcontinente de caçadores e pescadores reunidos em torno de fogueiras. É certamente o produto literário da Índia mais traduzido e possui mais de 200 versões em mais de 50 línguas. (pt)
- Panchatantra [pantja-] (sanskrit: "femboken"), arbete bestående av fem böcker, är ett av den klassisk-indiska litteraturens berömdaste och tillika mest kända alster, som haft ett enormt inflytande på den västerländska litteraturen särskilt under medeltiden och tillika till stor del utgör källan för den grupp fabler och berättelser, som på litterär väg ända sedan början av vår tidräkning spritt sig till de flesta kulturfolk och ytterligare - på den muntliga traditionens väg - som folksagor såväl trängt ned till de mindre bildade folklagren som också spritts långt utanför området av litterär påverkan till mindre kultiverade folk och stammar i alla världsdelar. (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)