| rdfs:comment
| - سوناتا بيانو رقم 14 تصنيف Op. 27, No. 2 والتي تعرف باسم "Quasi una fantasia"، كما تعرف بالاسم الشائع سوناتا ضوء القمر Moonlight Sonata، هي للموسيقار لودفيج فان بيتهوفن على سلم دو مرتفع الصغير. أتم بيتهوفن هذا العمل سنة 1801، وفي سنة 1802 أهداه إلى طالبته الكونتيسة جيوليتا جيكياردي Giulietta Guicciardi. وتعد هذه المقطوعة الموسيقية أحد أشهر أعمال بيتهوفن على البيانو. (ar)
- Klavírní sonáta č. 14 cis moll „Quasi una fantasia“, Op. 27 č. 2, obecně známá jako Měsíční sonáta či Sonáta měsíčního svitu (německy Monscheinsonate) je sonáta pro sólový klavír, jejímž autorem je Ludwig van Beethoven. Dokončil ji v roce 1801 a o rok později vydal s věnováním své klavírní studentce, hraběnce Giuliettě Guicciardi. Sonáta (a zejména její první věta) si získala oblibu už za Beethovenova života a dnes patří mezi nejznámější klavírní skladby vůbec. (cs)
- 14. sonata pianorentzat Do sostenitu minorrean (Op. 27, No. 2), Quasi una fantasia deitua baina normalean ilargi zuriaren sonata izenaz ezaguna, Ludwig van Beethovenen pianorako konposizioa da, bere lanik ezagunetariko bat dena. Berez, sonata bat da eta kondesaren omenez idatzi zuen. (eu)
- La Sonata para piano n.º 14 en do sostenido menor «Quasi una fantasia», Op. 27, n.º 2, popularmente conocida como Claro de luna (en alemán, Mondscheinsonate), fue escrita por Ludwig van Beethoven en 1801 y publicada en 1802. Se trata de una de las obras más famosas del autor, junto con el primer movimiento de la Quinta Sinfonía, la bagatela para piano Para Elisa y la Novena Sinfonía. (es)
- La Sonate no 14 en do dièse mineur, opus 27 no 2 de Ludwig van Beethoven, surnommée « Sonate au Clair de lune », pour piano seul, en 3 mouvements, fut composée en 1801 et publiée en 1802 avec une dédicace à la comtesse Giulietta Guicciardi, son élève de piano de dix-sept ans dont le musicien semble avoir été amoureux. Comme sa jumelle la Sonate no 13, Beethoven l'intitula Sonata quasi una Fantasia per il Clavicembalo o Piano-Forte, mais pas tant pour traduire sa volonté de s'affranchir des structures formelles de la sonate classique, que pour le sentiment d'improvisation que suscite le célèbre premier mouvement, précurseur de la musique romantique du XIXe siècle. (fr)
- Piano Sonata no. 14 di C# minor "Quasi una Fantasia", op. 7 no. 2 adalah karya Ludwig van Beethoven, dikenal dengan nama Moonlight Sonata, diselesaikan pada tahun 1801. Lagu ini merupakan salah satu sonata Beethoven yang paling terkenal, dan merupakan salah satu piano yang paling hebat. Nama "Moonlight" Sonata diambil dari sebuah deskripsi dari , orang yang membandingkan lagu ini dengan cahaya bulan di danau Lucerne. (in)
- 《피아노 소나타 14번 올림다단조, 작품번호 27-2》는 루트비히 판 베토벤에 의해 쓰인 작품으로, 두 개의 소나타, 작품 번호 27의 두 번째 소나타이다. 월광 소나타라는 별칭은 베토벤의 사망 이후 평론가의 논평으로부터 비롯되었다. 비창 소나타, 열정 소나타와 함께 베토벤의 3대 피아노 소나타로 불리기도 한다. (ko)
- ピアノソナタ第14番嬰ハ短調 作品27-2 『幻想曲風ソナタ』（"Sonata quasi una Fantasia"）は、ルートヴィヒ・ヴァン・ベートーヴェンが1801年に作曲したピアノソナタ。『月光ソナタ』という通称とともに広く知られている。 (ja)
- Sonata fortepianowa nr 14 cis-moll op. 27 nr 2 „Sonata quasi una fantasia” Ludwiga van Beethovena, znana jako sonata Księżycowa (niem. Mondscheinsonate) to jedna z najsłynniejszych sonat w . Powstała w latach 1800-1801. Trzydziestoletni kompozytor zadedykował ją swojej ukochanej, hr. Giulietcie Guicciardi, która była równocześnie jego uczennicą. (pl)
- Соната для фортепиано № 14 до-диез минор, ор. 27, № 2 (более известна под названием «Лунная») — музыкальное произведение, написанное немецким композитором Людвигом ван Бетховеном в 1800—1801 годах. Обе сонаты опуса 27 (№ 13 и 14) имеют заголовок Sonata quasi una fantasia. «Лунной» первую часть сонаты (Adagio sostenuto) назвал музыкальный критик Людвиг Рельштаб в 1832 году, уже спустя 5 лет после смерти автора — он сравнил это произведение с «лунным светом над Фирвальдштетским озером». (ru)
- 《C♯小調第14號鋼琴奏鳴曲》，作品27之2，是路德維希·范·貝多芬於1801年在匈牙利創作的獨奏鋼琴作品，并于1802年題獻給貝多芬的學生（Giulietta Guicciardi）伯爵夫人。流行的別稱《月光奏鳴曲》（英語：Moonlight Sonata，德語：Mondscheinsonate）来自贝多芬去世后评论家的评论。該作品是貝多芬最受歡迎的鋼琴作品之一。 (zh)
- La Sonata per a piano núm. 14 en do sostingut menor, opus 27 núm. 2, de Ludwig van Beethoven, va ser composta el 1801 i dedicada a la seva alumna la comtessa Giulietta Guicciardi. El sobrenom de Clar de lluna es faria popular després de la mort de Beethoven, sorgint arran d'una comparació que el poeta i crític musical alemany va realitzar entre el primer moviment de la peça i el clar de lluna del llac de Lucerna. (ca)
- Η Σονάτα για πιάνο αρ. 14 σε Ντο δίεση ελάσσονα, έργο 27, αρ. 2, κοινώς γνωστή ως Σονάτα του Σεληνόφωτος (γερμανικά: Mondscheinsonate), είναι σονάτα για πιάνο του Λούντβιχ βαν Μπετόβεν, που ολοκληρώθηκε το 1801 και αφιερώθηκε, το 1802, στη μαθήτρια του Τζουλιέτα Τζικάρντι. (el)
- Die Klaviersonate Nr. 14 op. 27 Nr. 2 in cis-Moll von Ludwig van Beethoven, vollendet 1801, wird auch als Mondscheinsonate bezeichnet. Beethoven selbst nannte sein Werk eine Sonata quasi una Fantasia [„gleichsam eine Fantasie“] per il Clavicembalo o Piano-Forte. Die Bezeichnung Fantasia bezieht sich auf die ungewöhnliche Satzfolge der Klaviersonate, deren Sätze in ihren Tempi von der herkömmlichen Sonatenform abweichen. So hat das Werk keinen ersten (schnellen) Satz in Sonatenhauptsatzform, wie ihn Sonaten dieser Zeit üblicherweise enthalten. Es beginnt vielmehr mit einem Adagio, dem ein lebhafteres Allegretto mit Trio folgt, worauf sich ein schnelles, hochdramatisches Finale anschließt, das die Struktur eines Sonatenhauptsatzes aufweist. Auffällig ist hierbei, dass sich das Tempo von Satz (de)
- The Piano Sonata No. 14 in C-sharp minor, marked Quasi una fantasia, Op. 27, No. 2, is a piano sonata by Ludwig van Beethoven. It was completed in 1801 and dedicated in 1802 to his pupil Countess Giulietta Guicciardi. The popular name Moonlight Sonata goes back to a critic's remark after Beethoven's death. (en)
- La sonata per pianoforte n. 14 in Do diesis minore, più comunemente nota come Sonata al chiaro di luna (titolo attribuitole dal critico tedesco Rellstab), è l'op. 27 n. 2 del catalogo di Ludwig van Beethoven, e fu completata nel 1801 e pubblicata per la prima volta nel 1802 "per il clavicembalo o piano-Forte". Beethoven dedicò quest'opera alla sua alunna prediletta, la diciannovenne contessa Giulietta Guicciardi, di cui lui era stato innamorato. (it)
- De pianosonate nr. 14 in cis mineur, opus 27 nr. 2, ook wel bekend als de Mondscheinsonate (Maanlichtsonate) is de veertiende pianosonate van Beethoven en een van zijn bekendste werken. Vooral het eerste deel is erg bekend. Beethoven noemde het werk net als de vorige pianosonate een Sonata quasi una Fantasia (Een sonate die als fantasie aandoet). Het stuk werd opgedragen aan gravin Giulietta Guicciardi. (nl)
- A Sonata para piano n.º 14, Op. 27 n.º 2 é uma sonata de Beethoven. Essa sonata foi muito tocada na época de Beethoven, que chegou a dizer que tinha feito músicas melhores. A "Sonata ao Luar", que serviu de tema para inúmeros filmes e romances, só recebeu seu apelido em 1832, cinco anos depois da morte de Beethoven. Foi o crítico Rellstab que comparou a música a um luar ao lago Lucerna. Tal comparação foi adotada como apelido para a obra. O segundo movimento é um minueto com trio. Possui uma melodia simples, porém Beethoven usa uma mudança rítmica com síncopes. A atmosfera é bem leve e alegre. (pt)
- "Månskenssonaten", egentligen Piano sonata Nr. 14 Quasi una fantasia op. 27 Nr. 2 i ciss-moll är en pianosonat skriven av Ludwig van Beethoven år 1801. Den tillhör de mer kända och omtyckta sonaterna av Beethoven. Stycket sägs vara tillägnat en av hans elever, den då sjuttonåriga adelsflickan Giulietta Guicciardi som han, enligt vissa källor, skulle ha varit förälskad i. Beethoven inkluderade frasen "Quasi una fantasia" (italienska: "likt en fantasi") eftersom sonaten inte inordnar sig i den klassiska sonatformen utan istället följer ett slags sakta–fort–fortare-mönster. (sv)
- Соната для фортепіано № 14 op. 27 № 2, відома також як «Місячна соната» (нім. Mondscheinsonate), яку написав був Л. Бетховен в 1800–1801 роках, присвячена його 17-річній учениці, графині Джульєтті Гвічарді, яка була дружиною австрійського композитора В. Р. Галенберга. Назву «Місячна» запропонував у 1832 році, вже після смерті автора, поет Людвіг Рельштаб. Соната має підзаголовок Sonata quasi una fantasia (Соната в дусі фантазії): Бетховен хотів наголосити на тому, що її форма відрізняється від класичної форми сонати. У сонаті три частини, з яких найвідоміша перша: (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)