| rdfs:comment
| - El planto (o llanto), también llamado endecha, es un tipo de elegía funeral medieval en que el poeta lamenta el fallecimiento de un ser querido. Si es de carácter popular y surgido de la lírica tradicional, se denomina endecha; si el autor es de carácter culto, planto. Los poetas bizantinos lo llamaban monodia. Aunque se registran endechas desde tiempos bíblicos, se hizo más popular en la Edad Media.El libro de Lamentaciones, atribuido al profeta Jeremías, es, por ejemplo, en sí mismo una endecha. (es)
- プラーニュ（プロヴァンス語：Planh）または哀悼歌とは、中世ラテン語のプランクトゥス（Planctus）を手本とした、トルバドゥールが歌った葬式のラメント（哀歌）のこと。世俗的な聴衆に向けられた点でプランクトゥスは異なる。 アルフレッド・ジャンロワ（Alfred Jeanroy）は哀悼を捧げた相手によって、プラーニュを3つのタイプに分けた。
* 偉大なパトロン（grandes personnages）に捧げたもの。
* 家族または友人に捧げたもの。
* 淑女または恋人に捧げたもの。 (ja)
- In lingua occitana il termine planh o plaing (in occitano [ˈplan, ˈplaⁿ], in catalano plany [ˈpɫaɲ, ˈplaɲ], in italiano traducibile con pianto, lamento o lamentazione) sta a indicare un componimento poetico dei trovatori, modellato sul latino medievale planctus (pianto, lamento funebre), in cui il poeta lamenta la morte di una persona cara. Differisce dal planctus in quanto destinato a un pubblico laico. Alfred Jeanroy distingueva tre tipi diversi di planh, quelli dedicati - ai grandes personnages (grandi mecenati),- alla famiglia e agli amici e- alle signore e agli amanti. (it)
- Плач (окс. planh или plaing) — разновидность персональной сирвенты в поэзии трубадуров, писался по случаю смерти близкого человека по образцу средневековой траурной песни en:planctus, обыкновенно на латинском языке. Отличался от planctus тем, что нёс исключительно светский характер. Французский лингвист Альфред Женруа подразделил плачи на три различных типа в поэзии трубадуров: посвященные покровителям, членам семьи и друзьям или даме поэта. (ru)
- Плач (окс. planh або plaing) — різновид персональної сірвенти в поезії трубадурів, писався з нагоди смерті близької людини за зразком середньовічної траурної пісні англ. planctus, зазвичай латинською мовою. Відрізнявся від planctus тим, що мав виключно світський характер. Французький лінгвіст Альфред Женруа підрозділив плачі в поезії трубадурів на три різних типи: присвячені покровителям, членам родини і друзям або дамі поета. (uk)
- Un plany (occ. planh) és un gènere trobadoresc consistent en una lamentació fúnebre que plora la mort d'un amic, d'un personatge famós, d'un familiar etc. Teòricament, també es podia fer un plany per la pèrdua o destrucció d'una ciutat a causa d'una guerra, però no es conserva cap plany (planh) d'aquesta modalitat. El plany sol tenir la següent estructura temàtica: Evidentment, cal considerar, en termes generals, que el plany és més sincer com més s'aparta d'aquest esquema. (ca)
- Der Planh (oc. planh aus lat. planctus „Wehklagen“) ist ein Klagelied der altprovenzalischen Trobadordichtung. Er beklagt den Tod eines Freundes, der Geliebten, eines Fürsten oder Gönners, manchmal auch ein öffentliches Unglück. In seiner Themenwahl ist er damit ähnlich wie die Complainte breit gefächert. Er entwickelte sich analog zum mittelalterlichen Planctus, der zwar ursprünglich eine gestaltete Totenklage war, aber auch andere Inhalte aufnehmen konnte, wie z. B. in Konrads von Megenberg politischer Klageschrift Planctus ecclesiae in Germaniam (1337) oder Konrads von Zimmern Planctus Augiae. (de)
- A genre of the troubadours, the planh or plaing (Old Occitan [ˈplaɲ]; "lament") is a funeral lament for "a great personage, a protector, a friend or relative, or a lady." Its main elements are expression of grief, praise of the deceased (eulogy) and prayer for his or her soul. It is descended from the medieval Latin planctus. (en)
- Un planh est une forme troubadouresque consistant en une lamentation funèbre qui pleure la mort d'un ami, d'un personnage fameux, etc. Le planh a ordinairement la structure thématique suivante: 1.
* Invitation au planh. 2.
* Lignage du défunt. 3.
* Énumération des terres ou personnes touchées par sa mort. 4.
* Éloge des vertus du défunt, dont le troubadour très souvent annonce qu'elles vont disparaître avec sa mort. Cette section est habituellement le motif principal. 5.
* Prière pour demander le salut de l'âme du défunt. 6.
* Douleur produite par cette mort. (fr)
- Planh (st. prow. planh z łac. planctus ’skarga, żal’) – staroprowansalski utwór opiewający zalety i zasługi zmarłego, odmiana planctusu. Planh mógł również zawierać skargi innego rodzaju, jak osobiste nieszczęścia, klęski narodowe, niewola chrześcijańskich rycerzy, żal i zmartwienie po utracie czegoś. Niekiedy bywa uznawany za odmianę sirventes. Zachowało się około czterdziestu staroprowansalskich utworów tego rodzaju, z których najstarszy pochodzi z 1137. (pl)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)