| rdfs:comment
| - Poemas saturnianos (en francés: Poèmes saturniens) es el título del primer conjunto de poemas de Paul Verlaine, publicado en 1866 gracias al editor . Paul Verlaine formaba parte de los llamados poetas malditos, aunque nunca fue especialmente reconocido en su época.[cita requerida] (es)
- Poèmes saturniens est le premier recueil poétique de Paul Verlaine. Il a été publié à compte d'auteur en 1866 chez l'éditeur Alphonse Lemerre. (fr)
- Wiersze saturnijskie (fr. Poèmes saturniens) – debiutancki tomik wierszy francuskiego poety Paula Verlaine’a, opublikowany w 1866, będący jednym z jego najważniejszych dzieł i wytyczający kierunek rozwoju poezji francuskiej w 2 połowie XIX wieku. Zbiorek dzieli się na cykle Melancholia, Eaux-fortes, Paysages tristes i Caprices. W tomiku znalazł się najbardziej znany utwór poety, Chanson d’automne (Pieśń jesienna). Wiele wierszy z omawianego tomiku zostało przełożonych na język polski, niekiedy wielokrotnie. (pl)
- Poemas Saturninos (em francês: Poèmes saturniens) é a primeira colecção de poesia escrita por Paul Verlaine, primeiramente publicada em 1866. Verlaine estava ligado ao parnasianismo, um movimento literário poético. Ele publicou o seu primeiro poema no jornal Revue du Progrès moral, littéraire, scientifique et artistique, em Agosto de 1863. Pensa-se que os Poemas Saturninos são uma versão retrabalhada de uma colecção anterior, planeada sob o título de Poèmes et Sonnets. (pt)
- Poèmes saturniens is the first collection of poetry by Paul Verlaine, first published in 1866. Verlaine was linked with the Parnassien movement in French poetry. He published his first poem in their journal, Revue du Progrès moral, littéraire, scientifique et artistique, in August 1863. Poèmes saturniens is thought to be a partial re-working of an earlier collection planned under the title Poèmes et Sonnets. The collection is divided into sections under the headings: (en)
- Poèmes Saturniens è una raccolta di poesie di Paul Verlaine del 1866. La prima edizione dei Poèmes esce nel 1866, edita da Alphonse Lemerre, con una tirata di 505 esemplari, sostenuta economicamente da Elisa, cugina di Verlaine. Ben accolta da tutta l'élite letteraria, Hugo, Banville, Mallarmé, e tanti altri, anche se quasi nessuno sembra capirne la novità. Verlaine apparentemente sembra rifarsi a Baudelaire, Gautier, Banville, Hugo, ma in effetti egli sta già iniziando a percorrere una strada tutta sua che lo porterà di lì a poco a Romances sans Paroles. Poco prima, nello stesso anno, Verlaine già aveva pubblicato alcune sue poesie nella prima edizione del Parnasse contemporain, tra cui la nota Mon rêve familier che sarà inclusa nei Poèmes Saturniens. (it)
- «Сатурнічні поезії» (фр. «Poèmes saturniens») — перша збірка віршів французького поета-символіста Поля Верлена, опублікована у 1866 році в Парижі. Збірка містить вступний вірш «Давня мудрість», пролог, розділи: «Меланхолія», «Офорти», «Сумні пейзажі», «Примхи», «Інші поезії» та епілог. До книги увійшов один з найвідоміших віршів Верлена — «Осіння пісня». У «Сатурнічних поезіях» відчутний вплив естетики літературної групи «Парнас», з якою Поль Верлен був тісно пов'язаний. (uk)
|
| has abstract
| - Poemas saturnianos (en francés: Poèmes saturniens) es el título del primer conjunto de poemas de Paul Verlaine, publicado en 1866 gracias al editor . Paul Verlaine formaba parte de los llamados poetas malditos, aunque nunca fue especialmente reconocido en su época.[cita requerida] (es)
- Poèmes saturniens est le premier recueil poétique de Paul Verlaine. Il a été publié à compte d'auteur en 1866 chez l'éditeur Alphonse Lemerre. (fr)
- Poèmes saturniens is the first collection of poetry by Paul Verlaine, first published in 1866. Verlaine was linked with the Parnassien movement in French poetry. He published his first poem in their journal, Revue du Progrès moral, littéraire, scientifique et artistique, in August 1863. Poèmes saturniens is thought to be a partial re-working of an earlier collection planned under the title Poèmes et Sonnets. The collection is divided into sections under the headings:
* Melancholia
* "Résignation"
* "Nevermore"
* "Après trois ans"
* "Voeu"
* "Lassitude"
* "Mon rêve familier"
* "À une femme"
* "L’Angoisse"
* Eaux-Fortes
* "Croquis parisien"
* "Cauchemar"
* "Marine"
* "Effet de nuit"
* "Grotesques"
* Paysages tristes
* "Soleils couchants"
* "Crépuscule du soir mystique"
* "Promenade sentimentale"
* "Nuit du Walpurgis classique"
* "Chanson d'automne" (famous for phrases use as a message to the Resistance in 1944)
* "L’Heure du berger"
* "Le Rossignol"
* Caprices
* "Femme et chatte"
* "Jésuitisme"
* "La Chanson des ingénues"
* "Une grande dame"
* "Monsieur Prudhomme"
* Autres poèmes
* "Initium"
* "Çavitrî"
* "Sub urbe"
* "Sérénade"
* "Un dahlia"
* "Nevermore (2)"
* "Il bacio"
* "Dans les bois"
* "Nocturne parisien"
* "Marco"
* "César Borgia"
* "La Mort de Philippe II" (en)
- Poèmes Saturniens è una raccolta di poesie di Paul Verlaine del 1866. La prima edizione dei Poèmes esce nel 1866, edita da Alphonse Lemerre, con una tirata di 505 esemplari, sostenuta economicamente da Elisa, cugina di Verlaine. Ben accolta da tutta l'élite letteraria, Hugo, Banville, Mallarmé, e tanti altri, anche se quasi nessuno sembra capirne la novità. Verlaine apparentemente sembra rifarsi a Baudelaire, Gautier, Banville, Hugo, ma in effetti egli sta già iniziando a percorrere una strada tutta sua che lo porterà di lì a poco a Romances sans Paroles. Poco prima, nello stesso anno, Verlaine già aveva pubblicato alcune sue poesie nella prima edizione del Parnasse contemporain, tra cui la nota Mon rêve familier che sarà inclusa nei Poèmes Saturniens. Io faccio spesso questo sogno strano e penetranted'una misteriosa donna, che amo, e che m'ama,e ch'ogni volta non è mai sempre la stessa,né mai del tutto un'altra, e m'ama e mi comprende.Si, mi comprende, e il mio cuore, trasparente,per lei sola, ah! cessa d'essere un problemaper lei sola, e il madore della mia livida fronte,lei solo lo sa rinfrescare, piangendo.È ella bruna, bionda o rossa ? — Io l'ignoro.Il suo nome? Ricordo ch'è dolce e sonorocome quello degli amanti dalla Vita esiliati.Il suo sguardo è simile a quello delle statue,e, la sua voce, lontana, calma, e grave, hail suono delle care voci ormai estinte. Le altre sei delle sette poesie dei Poèmes Saturniens pubblicate precedentemente nel Parnasse contemporain sono: Il bacio, Dans les bois, Cauchemar, Sub urbe, Marine, e Angoisse. Mentre altre due compaiono invece nella Revue du XIX secolo: Nuit du Walpurgis classique (sotto il titolo di: Walpurgis classique, nell'agosto 1866) e Grotesques (nel numero di ottobre-dicembre 1866). (it)
- Wiersze saturnijskie (fr. Poèmes saturniens) – debiutancki tomik wierszy francuskiego poety Paula Verlaine’a, opublikowany w 1866, będący jednym z jego najważniejszych dzieł i wytyczający kierunek rozwoju poezji francuskiej w 2 połowie XIX wieku. Zbiorek dzieli się na cykle Melancholia, Eaux-fortes, Paysages tristes i Caprices. W tomiku znalazł się najbardziej znany utwór poety, Chanson d’automne (Pieśń jesienna). Wiele wierszy z omawianego tomiku zostało przełożonych na język polski, niekiedy wielokrotnie. (pl)
- Poemas Saturninos (em francês: Poèmes saturniens) é a primeira colecção de poesia escrita por Paul Verlaine, primeiramente publicada em 1866. Verlaine estava ligado ao parnasianismo, um movimento literário poético. Ele publicou o seu primeiro poema no jornal Revue du Progrès moral, littéraire, scientifique et artistique, em Agosto de 1863. Pensa-se que os Poemas Saturninos são uma versão retrabalhada de uma colecção anterior, planeada sob o título de Poèmes et Sonnets. (pt)
- «Сатурнічні поезії» (фр. «Poèmes saturniens») — перша збірка віршів французького поета-символіста Поля Верлена, опублікована у 1866 році в Парижі. Збірка містить вступний вірш «Давня мудрість», пролог, розділи: «Меланхолія», «Офорти», «Сумні пейзажі», «Примхи», «Інші поезії» та епілог. До книги увійшов один з найвідоміших віршів Верлена — «Осіння пісня». Збірку відкриває вірш «Давня мудрість» (фр. «Les sages d'autrefois»), в якому йдеться про тих, що «народжені під знаком Сатурна, драпіжної планети», причому на долю цих людей припадає «багато нещасть і жовчі». Згідно з уявленнями астрологів, Сатурн — похмура, сумна планета. Отже, й людина, народжена під знаком цієї зірки, відзначається неспокійною важкою вдачею й не має щастя в житті. За такого вважав себе й Верлен. Прикметник «сатурнічний» — протиставлення «йовіальному» (народженому під знаком Юпітера), тобто людині погожої, веселої вдачі. Термін «сатурнічний» Верлен міг запозичити з вірша «Епіграф до засудженої книги» Шарля Бодлера, що належав до його улюблених поетів. У «Сатурнічних поезіях» відчутний вплив естетики літературної групи «Парнас», з якою Поль Верлен був тісно пов'язаний. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)