| rdfs:comment
| - The Regression Theorem, first proposed by Ludwig von Mises in his 1912 book The Theory of Money and Credit, states that the value of money can be traced back ("regressed") to its value as a commodity. The theorem claims that at a point in time there was a good with objective exchange value based on the value of it as a commodity (i.e. silver, gold, etc.), which lead to the good's capacity in given circumstances to procure a specific quantity of other goods as an equivalent in exchange and is derived from the human process of valuing individual goods not granted from nature, based on emotion which was then gradually adopted as money. (en)
- Teoremat regresji – pojęcie wprowadzone do teorii ekonomii przez głównego przedstawiciela szkoły austriackiej, Ludwiga von Misesa. Miało ono służyć jako wyjaśnienie przyczyn posiadania przez pieniądz siły nabywczej. Dla wielu ekonomistów teoria wyjaśniająca genezę siły nabywczej pieniądza poprzez jego użyteczność krańcową była paradoksalna, gdyż jeśli siła nabywcza pieniądza jest determinowana przez popyt na pieniądz a popyt na pieniądz przez jego siłę nabywczą, to cała teoria przyjmuje formę błędnego koła. (pl)
- Теорема регресії (англ. Regression Theorem), вперше запропонована Людвігом фон Мізесом у його книзі 1912 року «Теорія грошей та кредиту», стверджує, що цінність грошей можна простежити («регресувати») до тих товарів та послуг, цінність яких вона отримала. Теорема стверджує, що у певний момент часу існував товар з об'єктивною обмінною вартістю, цей товар мав здатнітсь за певних обставин обмінюватися на певну кількість інших товарів й використовувався як еквівалент в обміні, він походить від людського процесу оцінки окремих товарів, не наданих від природи, цінність, заснована на емоціях, яка потім поступово була прийнята як гроші. (uk)
- Теорема регрессии — утверждение о том, что ценность (стоимость) денег можно проследить («регрессировать») до тех товаров и услуг, ценность которых они получили. Предполагается, что в определённый момент времени существовал товар с «объективной ценностью», этот товар при определённых обстоятельствах обменивался на определённое количество других товаров и начал использоваться как эквивалент в обмене, при этом его изначальная ценность была сформирована обычным способом оценки товаров, основанном на человеческих эмоциях. Мизес различает два типа спроса: (ru)
|
| has abstract
| - The Regression Theorem, first proposed by Ludwig von Mises in his 1912 book The Theory of Money and Credit, states that the value of money can be traced back ("regressed") to its value as a commodity. The theorem claims that at a point in time there was a good with objective exchange value based on the value of it as a commodity (i.e. silver, gold, etc.), which lead to the good's capacity in given circumstances to procure a specific quantity of other goods as an equivalent in exchange and is derived from the human process of valuing individual goods not granted from nature, based on emotion which was then gradually adopted as money. Recently, there has been a debate about applying Regression Theorem to Cryptocurrency such as Bitcoin. Since Bitcoin (for instance) is not backed by any commodity, it appears to fail the definition of a currency according to the Regression Theorem. Others hold the view that Bitcoin does fit the definition as it is at once a payment system and money, with the source of value being the payment system. (en)
- Teoremat regresji – pojęcie wprowadzone do teorii ekonomii przez głównego przedstawiciela szkoły austriackiej, Ludwiga von Misesa. Miało ono służyć jako wyjaśnienie przyczyn posiadania przez pieniądz siły nabywczej. Dla wielu ekonomistów teoria wyjaśniająca genezę siły nabywczej pieniądza poprzez jego użyteczność krańcową była paradoksalna, gdyż jeśli siła nabywcza pieniądza jest determinowana przez popyt na pieniądz a popyt na pieniądz przez jego siłę nabywczą, to cała teoria przyjmuje formę błędnego koła. Próbując wybrnąć z tego paradoksu, Mises tłumaczył, że jednostka, która decyduje się nabyć pieniądz po określonej cenie w danej chwili, kieruje się swoją informacją o „wczorajszej” sile nabywczej pieniądza – ustalonej podczas wcześniejszych wymian. Analogicznie, o popycie na pieniądz „wczoraj” decydowała jego siła nabywcza „przedwczoraj”. Nie prowadzi to do błędu regressus in infinitum, oddalenia problemu w nieskończoność, gdyż powstanie pieniądza miało swój początek w zastosowaniach niepieniężnych – służył wcześniej produkcji lub konsumpcji. Stąd Mises wyróżnia dwa rodzaje popytu: popyt związany z zamiarem użycia dobra do konsumpcji i produkcji oraz popyt wynikający z zamiaru użycia dobra do wymiany, z czego ten ostatni jest zawsze wtórny wobec pierwszego. W warunkach pieniądza kruszcowego można określić je jako popyt „przemysłowy” i „monetarny”. Teoremat regresji został sformułowany przez Misesa w 1912 roku w książce Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (Teoria pieniądza i kredytu). Teoremat regresji stanowi odtworzone wstecz zastosowanie teorii ewolucyjnego powstania pieniądza jako instytucji społecznej, przedstawione pierwotnie przez Carla Mengera. W swoim największym dziele – Ludzkim działaniu – Mises podejmuje się obrony teorematu przed krytyką B. M. Andersona (artykuł Value of Money) i H. Ellisa (artykuł German Monetary Theory). (pl)
- Теорема регрессии — утверждение о том, что ценность (стоимость) денег можно проследить («регрессировать») до тех товаров и услуг, ценность которых они получили. Предполагается, что в определённый момент времени существовал товар с «объективной ценностью», этот товар при определённых обстоятельствах обменивался на определённое количество других товаров и начал использоваться как эквивалент в обмене, при этом его изначальная ценность была сформирована обычным способом оценки товаров, основанном на человеческих эмоциях. Утверждение было сформулировано одним из основоположников австрийской школы Людвигом фон Мизесом в 1912 году в его книге «Теория денег и кредита» как объяснение причин, по которым деньги обладают покупательной способностью. В своей следующей работе Человеческая деятельность... Мизес защищает теорему от критики со стороны Бенджамина Андерсона и Говарда Эллиса. По своей сути, теорема регрессии является следствием ретроспективного применения теории эволюционного происхождения денег как социального института, первоначально представленной Карлом Менгером. Для многих экономистов объяснение происхождения покупательной способности денег через их предельную полезность было нелогичным и парадоксальным: если покупательная способность денег определяется спросом на деньги, а спрос на деньги — их покупательной способностью, тогда возникает бесконечный цикл без видимых причинно-следственных связей. Чтобы разорвать замкнутый круг, Мизес обуславливает поведение человека, решающего купить (получи) деньги по определённой в данный момент цене, доступной информацией о «вчерашней» покупательной способности денег (что было при предыдущих обменах). Точно так же спрос на деньги «вчера» определялся их покупательной способностью «позавчера». Это не приводит к регрессу в бесконечность, потому что есть некая точка появления денег из неденежных обменов, которые ранее служили лишь для производства или потребления. Мизес различает два типа спроса: 1.
* возникающий из намерения использовать товар для потребления и производства; 2.
* возникающий из намерения использовать товар исключительно для последующего обмена. При этом второй вариант всегда вторичен по отношению к первому. Что касается слитков, их можно определить как «промышленный» и «денежный» спрос. (ru)
- Теорема регресії (англ. Regression Theorem), вперше запропонована Людвігом фон Мізесом у його книзі 1912 року «Теорія грошей та кредиту», стверджує, що цінність грошей можна простежити («регресувати») до тих товарів та послуг, цінність яких вона отримала. Теорема стверджує, що у певний момент часу існував товар з об'єктивною обмінною вартістю, цей товар мав здатнітсь за певних обставин обмінюватися на певну кількість інших товарів й використовувався як еквівалент в обміні, він походить від людського процесу оцінки окремих товарів, не наданих від природи, цінність, заснована на емоціях, яка потім поступово була прийнята як гроші. Хесус Уерта де Сото так пояснює теорему регресії: "Попит на гроші визначається не їхньою сьогоднішньою купівельною спроможністю, а заснованому на досвіді знанням про їхню учорашню купівельну спроможність. Учорашня купівельна спроможність у свою чергу визначається попитом на гроші, який спирається на знання дійових осіб про позаучорашню купівельній спроможності грошей. Цей процес веде нас назад у минуле, аж до тієї точки історії,коли вперше з'явився попит на товар (золото або срібло) як на засіб обміну. Таким чином, теорема регресії - це просто ретроспективне застосування запропонованої Менгером теорії еволюційного виникнення грошей" Останнім часом точилася дискусія про застосування теореми регресії до криптовалют, таких як Bitcoin. Оскільки біткойн не підтримується жодним товаром, він, здається, не відповідає визначенню валюти відповідно до теореми регресії. Інші дотримуються думки що Біткойн відповідає визначенню, оскільки це одночасно платіжна система та гроші, причому джерелом вартості виступає платіжна система. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)