| rdfs:comment
| - Diecéze (latinsky Dioecesis) byla oblast finanční správy římské říše. Za účelem zajištění efektivnějšího odvodu daní a jiných dávek a kvůli snazšímu vynucení práva vzrostlo za Diocletiana množství provincií ze zhruba padesáti na téměř sto. Provincie byly navíc seskupeny v dvanáct diecézí (od západu na východ: Britannia, Gallia, Viennensis, Hispania, Africa, Italia, Pannoniae, Moesia, Thraciae, Asiana, Pontica, Oriens), v jejichž čele stáli úředníci s titulem vicarius. Rozdělení provincií muselo být později zčásti revidováno, k čemuž došlo krátce po roce 293 nebo na počátku 4. století. (cs)
- الأبرشية (باللاتينية: Dioecesis ؛ باليونانية: διοίκησις) هي إحدى التقسيمات الإدارية في الإمبراطورية الرومانية خلال فتراتها المتأخرة. شكّلت هذه الأبرشيات المستوى المتوسط في الحكومة، حيث كانت تتكون من عدد من المقاطعات، كما كانت بدورها جزءا من تقسيم أكبر هو الولايات الإمبراطورية. (ar)
- Dioikesis (altgriechisch διοίκησις dioíkēsis, deutsch „Diözese“) bezeichnete in der Antike ursprünglich die Verwaltung und insbesondere die staatliche Finanzverwaltung. Der latinisierte Begriff dioecesis entwickelte sich später zur Bezeichnung der Mittelinstanz im römischen Verwaltungssystem der Spätantike. Der Begriff wird im heutigen Griechischen bedeutungsgleich für „Verwaltung“ weiterhin verwendet (neugriechisch διοίκηση; Aussprache diíkissi). (de)
- Diozesi (latinez: diœcēsis, grekerazko διοίκησις dioíkēsis-etik eratorria, "administrazioa") Erromatar Inperio berantiarreko banaketa administratiboetako bat zen, tetrarkiatik aurrera. Tarteko gobernu maila bat osatzen zuen, probintzia ezberdinak bilduz. Diozesi bakoitza vicarius ("bikario") batek gobernatzen zuen, ren menpekoak. Ez da eliza kristauaren hiztegiko elizbarruti edo diozesiarekin nahastu behar, gotzain baten ardurapean dagoen barrutia. Batzuetan, elizbarruti edo diozesitik bereizteko, diozesi zibila izena erabiltzen da. (eu)
- Keuskupan sipil Romawi (bahasa Latin: dioecēsis, dari bahasa Yunani: διοίκησις, "administrasi") adalah salah satu divisi administratif dari Kekaisaran Romawi, yang bermula pada masa Tetrarki. Divisi tersebut membentuk tingkat antar-mediasi pemeritnahan, yang mengelompokkan beberapa provinsi dan kemudian dibagi pada sebuah prefektur praetoria. (in)
- In the Late Roman Empire, usually dated 284 AD to 602 AD, the regional governance district known as the Roman or civil diocese was made up of a grouping of provinces each headed by a Vicarius, who were the representatives of praetorian prefects (who governed directly the dioceses they were resident in). There were initially twelve dioceses, rising to fourteen by the end of the 4th century. The term diocese comes from the Latin: dioecēsis, which derives from the Greek: dioíkēsis (διοίκησις) meaning "administration", "management", "assize district", or "group of provinces". (en)
- 管区（かんく、古典ラテン語：dioecesis ディオエケーシス、ギリシア語：διοίκησις, dioikēsis）とは、帝政後期のローマ帝国における行政区画である。テトラルキア体制の始まりとともに創設された。複数の属州を束ねる中位の行政府を形成し、道の下位に置かれた。 (ja)
- Diecezja (łac. dioecēsis, od gr. διοίκησις, „administracja”) – jedna z jednostek podziału administracyjnego późnego Cesarstwa Rzymskiego, począwszy od okresu tetrarchii. Stanowiła pośredni poziom podziału państwa, zawierała kilka prowincji, sama będąc częścią prefektury. (pl)
- Dieces (Diœces), latin diœcesis (av grekiska dioikesis, egentligen förvaltning) var från kejsar Diocletianus och efter Tetrarkins slutliga fall 324 grupperingar av romerska rikets provinser under . De flesta var styrda av vicariuser med undantag för bland annat den östliga , som leddes av en . Dieceserna var i sin tur indelade i provinser. Det fanns ursprungligen 12 dieceser och 101 provinser.
* (7)
* (9)
* (4)
* (8)
* (6)
* (12)
* (11)
* (17)
* (7)
* (7)
* (6)
* (7) Efteruppdelning av romarriket år 395 fanns det 15 dieceser och 109 provinser. (sv)
- Diócesis (en latín, diœcēsis, διοίκησις dioíkēsis 'administración') era la denominación de una de las divisiones administrativas del Imperio romano tardío, a partir de la tetrarquía. Formaba un nivel de gobierno intermedio, agrupando diversas provincias. Cada diócesis se gobernaba por un vicarius ("vicario") subordinado al prefecto del pretorio. No debe confundirse con la circunscripción eclesiástica también denominada diócesis, que está a cargo de un obispo. A veces se usa para distinguirla de ésta la denominación de diócesis civil. (es)
- Un diocèse (latin : diœcesis ou diocesis, mot féminin) est une subdivision géographique du territoire de l'Empire romain. Dans son acception la plus connue, c'est une subdivision de l'Empire romain propre à l'Antiquité tardive, qui regroupe plusieurs provinces romaines sous l'autorité d'un vicaire. Le système des diocèses a été mis en place par l'empereur Dioclétien, dans le cadre des réformes administratives de la Tétrarchie. Constantin Ier ajoute ensuite au-dessus des diocèses des préfectures du prétoire, qui regroupent plusieurs diocèses. (fr)
- La diocesi (in latino: dioecesis, dal greco διοίκησις, cioè "amministrazione") era una divisione amministrativa del tardo impero romano, al cui interno erano raggruppate diverse province. La diocesi era subordinata ad una prefettura del pretorio, che costituiva la massima divisione amministrativa dell'impero. La diocesi, perciò, era ad un livello intermedio fra le province e le suddette prefetture. (it)
- Een Romeins diocees (Latijn: dĭœcēsĭs, van het Griekse διοίκησις, wat "bestuur" betekent) was de bestuurslaag in het Romeinse Rijk tussen de pretoriaanse prefecturen en de provincies, ingevoerd door keizer Diocletianus vanaf 290. Aan het hoofd van ieder diocees stond een vicarius. De provincies Africa en Asia bleven dioceesloos. (nl)
- Диоцез (или гражданский диоцез; лат. dioecēsis, от греч. διοίκησις, «администрация») — административная единица Римской империи, включавшая в себя несколько провинций. Система из 12 диоцезов была создана при императоре Диоклетиане (правил 284—305). К моменту раздела империи на Западную и Восточную в 395 году стало 15 диоцезов. Руководил диоцезом (и провинциями) викарий (лат. vicarius), подчинённый после 312 года префекту претория. Система диоцезов просуществовала в Византийской империи до VII века, когда было введено деление на фемы. (ru)
- Термін Діоцез (лат. dioecesis, грец. διοίκησις — адміністрація) з I століття до н. е. позначав міський округ в Стародавньому Римі. Пізніше, за часів принципату це частина провінції (єпархії). Згодом після реформ Діоклетіана наприкінці III століття — Діоцез — це вже велика адміністративна одиниця, до складу якої входило кілька провінцій. Всі провінції були розподілені до 12 діоцезів. А до моменту поділу імперії на західну і східну у 395 році їх вже було 15. Керував діоцезом (і провінціями) — вікарій (лат. vicarius), підпорядкований після 312 року префекту преторія. (uk)
- 在公元284年至公元602年罗马帝国晚期，地方统治行政区被称为罗马管区或民事管区（拉丁語：dioecēsis，源于古希臘語：διοίκησις，意为“行政”、“管理”、“审判”的省份）。管区由行省组成，其最高行政长官为（简称总长，最初为禁卫军长官，后为近卫大区的最高行政长官，直接统治下辖的管区）派遣的（Vicarius，由其替代或代表总长行事）。到380年，管区由最初的12个增加到14个（意大利管区的代理官驻地在罗马，管辖亚平宁半岛南部和周边岛屿；北部由总长直辖，通常驻地在米兰）。 民事管区不能与共和国和帝国初期行省下辖的早期司法辖区（judicial districts）混为一谈。管区建立于第一次四帝共治时期（293-305年），通常认为是297年或一些最近研究表明的313/314年，但不会晚于《》记载的公元314年6月，具体创立时间仍有争议。在三到四个属地化（成为行政区划）的近卫大区逐渐出现后，管区成为介于近卫大区和行省之间的二级行政区职能更为明显。但这些早期的大区在325年至330年（如5世纪晚期的历史学家佐西姆斯所宣称的）是否已经具备了行政性和领土性仍然是学术界争论的话题：早期的大区可能在4世纪40年代就已经在很多领域具备管理能力。最新一项研究报告指出在354年的近卫大区就已经明显的“行政区”化了。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)