Self-criticism involves how an individual evaluates oneself. Self-criticism in psychology is typically studied and discussed as a negative personality trait in which a person has a disrupted self-identity. The opposite of self-criticism would be someone who has a coherent, comprehensive, and generally positive self-identity. Self-criticism is often associated with major depressive disorder. Some theorists define self-criticism as a mark of a certain type of depression (introjective depression), and in general people with depression tend to be more self critical than those without depression. People with depression are typically higher on self-criticism than people without depression, and even after depressive episodes they will continue to display self-critical personalities. Much of the s
| Attributes | Values |
|---|
| rdfs:label
| - نقد ذاتي (ar)
- Sebekritika (cs)
- Autocrítica (es)
- Autocritique (fr)
- Autocritica (it)
- 自己批判 (ja)
- Self-criticism (en)
- Autocrítica (pt)
- Самокритика (ru)
- Самокритика (uk)
- 检讨 (zh)
|
| rdfs:comment
| - يتضمن النقد الذاتي كيفية تقييم الفرد لنفسه، عادة ما يدرس ويناقش في علم النفس على أنه سمة شخصية سلبية يعاني فيها الشخص من اضطراب الهوية الذاتية. يأتي في مقابل النقد الذاتي الشخص الذي يمتلك هوية ذاتية متماسكة وشاملة وإيجابية بشكل عام. غالبًا ما يرتبط النقد الذاتي باضطراب الاكتئاب الشديد. يعرّف بعض المنظرين النقد الذاتي بأنه علامة على نوع معين من الاكتئاب (الاكتئاب الاستبدادي)، وبشكل عام يميل الأشخاص المصابون بالاكتئاب إلى انتقاد الذات أكثر من غير المصابين. أحد أسباب تركيز البحوث العلمية على النقد الذاته هو ارتباطه بالاكتئاب. (ar)
- Sebekritika je vlastnost (resp. schopnost) provést kritiku své vlastní osoby, kdy si jedinec přiznává své chyby a nedostatky, de facto soudí sám sebe. (cs)
- Una autocrítica es un examen crítico de los comportamientos y obras propios. Puede producirse durante una reflexión personal o una , pero también en juicios y . (es)
- Une autocritique se réfère à une critique personnelle impliquant croyances, pensées, actions ou résultats. Cela peut survenir lors d'une réflexion ou en discussion de groupe. On la retrouve dans des débats philosophiques ou des méditations, mais aussi dans des procès ou lors d' publiques. (fr)
- 自己批判（じこひはん、Self-criticism）とは、自分の誤りを自分で批判することである。これは個人が自分自身をどう評価しているかに関することであり、心理学においては、典型的には人が自己アイデンティティ（self-identity）を崩壊させる否定的なパーソナリティ特性として研究・議論されている 。自己批判の反対は、一貫性があり、完全であり、一般的にポジティブなアイデンティティである。 自己批判はしばしば大うつ病と関連付けられている。いくつかの論者はある種のうつ病（病的うつ病、introjective depression）の兆候として自己批判を挙げており、一般的にうつ病患者は一般市民よりも自己批判的な傾向がある。 うつ病患者は、一般市民よりもより自己批判的であり、患者らはうつ病エピソード後も引き続き自己批判的パーソナリティを示し続ける 自己批判に対して多くの科学的焦点が当てられるのは、うつ病との関連性によるものである。 また共産主義においては、自分の「誤り」を「自発的」に認め、公開の場で自分自身を批判する事を指す。各国の共産党や当初の武装革命を支持した革新組織などで行われ、中国では自己批判に加えて、集団で糾弾して吊し上げること（総括と呼ばれた）が行われた。 (ja)
- Autocrítica é o processo de análise crítica de um indivíduo (ou, coletivamente, de uma sociedade ou instituição) sobre seus próprios atos, considerando principalmente os erros que eventualmente tenha cometido e suas perspectivas de correção e aprimoramento. (pt)
- Самокритика — выявление ошибок и недостатков в себе самом, разбор и оценка отрицательных сторон в своей деятельности, своем мышлении и поведении. Самокритичность — рефлексивное отношение человека к себе, требовательность к себе, способность к самостоятельному поиску собственных ошибок и непримиримое к ним отношение; принятие всех возможных мер к их устранению. (ru)
- Самокри́тика — рефлексивне ставлення людини до себе, здатність до самостійного пошуку помилок, оцінки своєї поведінки і результатів мислення. Наявність критики до себе вважається умовою психічного здоров'я особистості, але надмірна самокритика може розглядатися як ознака нездоров'я (див. «Психопатологія»). Це також громадська критика недоліків роботи власного підприємства, своєї організації, а також праці й поведінки окремих робітників. (uk)
- 检讨又稱自我批評，是指一个人否定自己所做所為的一種行為。根據心理学特质理论的觀點，一個人如果過於頻繁的检讨，則表明這個人比較消极，而且其對自我的認識也比較混亂。 頻繁的检讨甚至与重性抑鬱疾患都有一定的關聯。 (zh)
- Self-criticism involves how an individual evaluates oneself. Self-criticism in psychology is typically studied and discussed as a negative personality trait in which a person has a disrupted self-identity. The opposite of self-criticism would be someone who has a coherent, comprehensive, and generally positive self-identity. Self-criticism is often associated with major depressive disorder. Some theorists define self-criticism as a mark of a certain type of depression (introjective depression), and in general people with depression tend to be more self critical than those without depression. People with depression are typically higher on self-criticism than people without depression, and even after depressive episodes they will continue to display self-critical personalities. Much of the s (en)
- L'autocritica è esaminare e giudicare il proprio comportamento o il proprio operato. Questo termine originalmente nasce nell'ambito politico e più precisamente in quello del Marxismo. "Fare autocritica", per un uomo politico, un militante o un gruppo di militanti, significa analizzare e riconoscere pubblicamente, rispetto alla dottrina politica riconosciuta o la linea del partito a cui si appartiene, i propri errori o deviazioni. È il risultato di una rigorosa riflessione personale e di gruppo. È un elemento essenziale del pensiero critico. Sebbene se ne possa abusare, l'autocritica è considerata generalmente sana e necessaria per imparare. Era un tratto della pratica del Maoismo cinese. Nell'ambito della fede cristiana si parla, a livello individuale, di esame di coscienza e di confession (it)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - يتضمن النقد الذاتي كيفية تقييم الفرد لنفسه، عادة ما يدرس ويناقش في علم النفس على أنه سمة شخصية سلبية يعاني فيها الشخص من اضطراب الهوية الذاتية. يأتي في مقابل النقد الذاتي الشخص الذي يمتلك هوية ذاتية متماسكة وشاملة وإيجابية بشكل عام. غالبًا ما يرتبط النقد الذاتي باضطراب الاكتئاب الشديد. يعرّف بعض المنظرين النقد الذاتي بأنه علامة على نوع معين من الاكتئاب (الاكتئاب الاستبدادي)، وبشكل عام يميل الأشخاص المصابون بالاكتئاب إلى انتقاد الذات أكثر من غير المصابين. أحد أسباب تركيز البحوث العلمية على النقد الذاته هو ارتباطه بالاكتئاب. (ar)
- Sebekritika je vlastnost (resp. schopnost) provést kritiku své vlastní osoby, kdy si jedinec přiznává své chyby a nedostatky, de facto soudí sám sebe. (cs)
- Una autocrítica es un examen crítico de los comportamientos y obras propios. Puede producirse durante una reflexión personal o una , pero también en juicios y . (es)
- Une autocritique se réfère à une critique personnelle impliquant croyances, pensées, actions ou résultats. Cela peut survenir lors d'une réflexion ou en discussion de groupe. On la retrouve dans des débats philosophiques ou des méditations, mais aussi dans des procès ou lors d' publiques. (fr)
- Self-criticism involves how an individual evaluates oneself. Self-criticism in psychology is typically studied and discussed as a negative personality trait in which a person has a disrupted self-identity. The opposite of self-criticism would be someone who has a coherent, comprehensive, and generally positive self-identity. Self-criticism is often associated with major depressive disorder. Some theorists define self-criticism as a mark of a certain type of depression (introjective depression), and in general people with depression tend to be more self critical than those without depression. People with depression are typically higher on self-criticism than people without depression, and even after depressive episodes they will continue to display self-critical personalities. Much of the scientific focus on self-criticism is because of its association with depression. (en)
- 自己批判（じこひはん、Self-criticism）とは、自分の誤りを自分で批判することである。これは個人が自分自身をどう評価しているかに関することであり、心理学においては、典型的には人が自己アイデンティティ（self-identity）を崩壊させる否定的なパーソナリティ特性として研究・議論されている 。自己批判の反対は、一貫性があり、完全であり、一般的にポジティブなアイデンティティである。 自己批判はしばしば大うつ病と関連付けられている。いくつかの論者はある種のうつ病（病的うつ病、introjective depression）の兆候として自己批判を挙げており、一般的にうつ病患者は一般市民よりも自己批判的な傾向がある。 うつ病患者は、一般市民よりもより自己批判的であり、患者らはうつ病エピソード後も引き続き自己批判的パーソナリティを示し続ける 自己批判に対して多くの科学的焦点が当てられるのは、うつ病との関連性によるものである。 また共産主義においては、自分の「誤り」を「自発的」に認め、公開の場で自分自身を批判する事を指す。各国の共産党や当初の武装革命を支持した革新組織などで行われ、中国では自己批判に加えて、集団で糾弾して吊し上げること（総括と呼ばれた）が行われた。 (ja)
- L'autocritica è esaminare e giudicare il proprio comportamento o il proprio operato. Questo termine originalmente nasce nell'ambito politico e più precisamente in quello del Marxismo. "Fare autocritica", per un uomo politico, un militante o un gruppo di militanti, significa analizzare e riconoscere pubblicamente, rispetto alla dottrina politica riconosciuta o la linea del partito a cui si appartiene, i propri errori o deviazioni. È il risultato di una rigorosa riflessione personale e di gruppo. È un elemento essenziale del pensiero critico. Sebbene se ne possa abusare, l'autocritica è considerata generalmente sana e necessaria per imparare. Era un tratto della pratica del Maoismo cinese. Nell'ambito della fede cristiana si parla, a livello individuale, di esame di coscienza e di confessione di peccato, quando il credente si confronta con il metro morale e spirituale della Parola di Dio. È anche quanto un'intera chiesa è chiamata a fare quando esamina attentamente se stessa. Essa fa autocritica quando, verificando se stessa alla luce della Parola di Dio, riconosce i propri errori e fallimenti e ne fa ammenda. La Bibbia afferma: “Esaminate voi stessi per vedere se siete nella fede; provate voi stessi. Non riconoscete voi stessi che Gesù Cristo è in voi? A meno che non siate riprovati” (2 Corinzi 13:5). (it)
- Autocrítica é o processo de análise crítica de um indivíduo (ou, coletivamente, de uma sociedade ou instituição) sobre seus próprios atos, considerando principalmente os erros que eventualmente tenha cometido e suas perspectivas de correção e aprimoramento. (pt)
- Самокритика — выявление ошибок и недостатков в себе самом, разбор и оценка отрицательных сторон в своей деятельности, своем мышлении и поведении. Самокритичность — рефлексивное отношение человека к себе, требовательность к себе, способность к самостоятельному поиску собственных ошибок и непримиримое к ним отношение; принятие всех возможных мер к их устранению. (ru)
- Самокри́тика — рефлексивне ставлення людини до себе, здатність до самостійного пошуку помилок, оцінки своєї поведінки і результатів мислення. Наявність критики до себе вважається умовою психічного здоров'я особистості, але надмірна самокритика може розглядатися як ознака нездоров'я (див. «Психопатологія»). Це також громадська критика недоліків роботи власного підприємства, своєї організації, а також праці й поведінки окремих робітників. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)