rdfs:comment
| - Die serbische epische Dichtung ist eine Form der oral tradierten Heldendichtungen in überwiegend serbisch wie sowohl kroatisch besiedelten Regionen Südosteuropas, die aber auch stark nach Albanien und Bulgarien gewirkt haben. Stilmittel, Narration, Themen, die formularischen poetischen Elemente, wie die der dieser reinen Volksdichtung wurden von den Barden der Epen der ehemals feudalen Bugarštice übernommen. Diese höfische Dichtung war ursprünglich im aristokratischen Umfeld des serbischen Reiches verbreitet. Mit der Emigration der Aristokratie und der Barden in die nicht von den Osmanen eroberten angrenzenden Länder entwickelte sich in der patriarchalischen Milieu des im Einfluss der Osmanen verbliebenen christlichen Slawen und unter Nutzung der Sprache des Dorfes und Landes aus diesem a (de)
- La poesía épica serbia (en serbio: Српске епске народне песме) es una forma de poesía épica creada por los serbios originarios de la actual Serbia, Bosnia y Herzegovina, Croacia, Macedonia y Montenegro. Los principales ciclos fueron compuestos por autores serbios desconocidos entre los siglos xiv y xix. Ellas tienen que ver principalmente con los acontecimientos históricos y personajes. El instrumento en la realización de la epopeya serbia es la guzla. (es)
- Serbian epic poetry (Serbian: Српске епске народне песме, romanized: Srpske epske narodne pesme) is a form of epic poetry created by Serbs originating in today's Serbia, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Montenegro and North Macedonia. The main cycles were composed by unknown Serb authors between the 14th and 19th centuries. They are largely concerned with historical events and personages. The instrument accompanying the epic poetry is the gusle. (en)
- Сербська епічна народна поезія — це форма епічної поезії (пісень), створена сербами, яка походить від сучасної Сербії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Македонії та Чорногорії. Основні цикли були створені невідомими сербськими авторами між XIV і XIX століттями. Вони в значній мірі пов'язані з історичними подіями та особистостями. Зазвичай поеми читаються речитативом у супроводі гуслі. (uk)
- Сербская эпическая народная поэзия (Сербская эпическая народная песня; серб. Српске епске народне песме) — это форма эпической поэзии (песен), созданная сербами, происходящими из сегодняшней Сербии, Боснии и Герцеговины, Хорватии, Северной Македонии и Черногории. Основные циклы были созданы неизвестными сербскими авторами между XIV и XIX веками. Они в значительной степени связаны с историческими событиями и личностями. Поэмы обычно читаются речитативом сопровождении гусле. (ru)
|