Shives, also known as shoves, boon or hurd, are the wooden refuse removed during processing flax, hemp, or jute, as opposed to the fibres (tow). Shives consist of "the woody inner portion of the hemp stalk, broken into pieces and separated from the fiber in the processes of breaking and scutching" and "correspond to the shives in flax, but are coarser and usually softer in texture". Shives are a by-product of fiber production.
| Attributes | Values |
|---|
| rdfs:label
| - Pazdeří (cs)
- Schäbe (de)
- Paździerze (pl)
- Shives (en)
- Костра (ru)
- Костриця (uk)
|
| rdfs:comment
| - Pazdeří je dřevitá dužina obsažená ve stoncích rostlin, ze kterých se získávají lýková textilní vlákna. Konopné pazdeří Pazdeří vzniká jako odpad v procesu rozvolňování stonků lýkových rostlin (trháním – rosením nebo máčením – odsemeňováním a lámáním stonků – potěráním) v tírně. (cs)
- Als Schäben (Einzahl: die Schäbe) werden die relativ gleichmäßig gebrochenen, holzähnlichen Teilchen bezeichnet, die bei der Erzeugung von Bastfasern, vor allem von Flachs- oder Hanffasern, im maschinellen Prozess der Entholzung (Dekortikation) des Pflanzenstängels anfallen. Sie entstammen der holzigen Kernröhre des Stängels, der von den Fasern umgeben ist. Ihre Länge variiert von unter einem bis zu wenigen Zentimetern. Sie sind ein Neben- oder Kuppelprodukt der Fasererzeugung, das vorwiegend als Tiereinstreu Verwendung findet. (de)
- Shives, also known as shoves, boon or hurd, are the wooden refuse removed during processing flax, hemp, or jute, as opposed to the fibres (tow). Shives consist of "the woody inner portion of the hemp stalk, broken into pieces and separated from the fiber in the processes of breaking and scutching" and "correspond to the shives in flax, but are coarser and usually softer in texture". Shives are a by-product of fiber production. (en)
- Paździerze (paździerz) – zdrewniałe części łodyg roślin włóknistych (len, konopie), połamane i oddzielone od włókna w procesie przetwarzania słomy lnianej lub konopnej na włókno. Proces pozyskiwania włókna z lnu i konopi jest podobny i składa się z następujących faz:
* odziarnianie – oddzielenie torebek nasiennych od łodyg słomy
* roszenie – oddzielenie włókna (łyka) od zdrewniałej części łodyg polegający na rozkładzie pektyn
* przerób mechaniczny – oczyszczenie włókna z paździerzy i rozdzielenie włókna długiego (czesankowego) od włókna krótkiego (pakulanego) (pl)
- Костра́ (кострика, костеря, кострица) — одревесневшие части стеблей прядильных растений, получаемые при мятье и трепании льна, конопли, кенафа, кендыря (см. Декортикация). Костра составляет 65—70 % массы лубяного стебля и в основном состоит из целлюлозы (45—58 %), лигнина (21—29 %) и (23—26 %). Из костры делают строительные и теплоизоляционные плиты (см. Костробетон), бумагу, топливо (см. ), и др. (ru)
- Костри́ця, термі́ття, заст. па́здір, паздір'я — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання). У загальній масі костриці міститься до 64 % целюлози. У непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80 %. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. (uk)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| footer
| - Development of water-repellent silica particles to protect hemp shives used as insulating material. Dyed water droplets on a silica-coated hemp shive specimen sample having a water contact angle greater than 125°. (en)
|
| image
| - Development of Highly Repellent Silica Particles for Protection of Hemp Shiv Used as Insulation Materials by Marion A. Bourebrab, Géraldine G. Durand and Alan Taylor. Courtesy of TWI Ltd.png (en)
- Development of Highly Repellent Silica Particles for Protection of Hemp Shiv Used as Insulation Materials by Marion A. Bourebrab, Géraldine G. Durand and Alan Taylor, courtesy of TWI Ltd.png (en)
|
| total width
| |
| has abstract
| - Pazdeří je dřevitá dužina obsažená ve stoncích rostlin, ze kterých se získávají lýková textilní vlákna. Konopné pazdeří Pazdeří vzniká jako odpad v procesu rozvolňování stonků lýkových rostlin (trháním – rosením nebo máčením – odsemeňováním a lámáním stonků – potěráním) v tírně. (cs)
- Als Schäben (Einzahl: die Schäbe) werden die relativ gleichmäßig gebrochenen, holzähnlichen Teilchen bezeichnet, die bei der Erzeugung von Bastfasern, vor allem von Flachs- oder Hanffasern, im maschinellen Prozess der Entholzung (Dekortikation) des Pflanzenstängels anfallen. Sie entstammen der holzigen Kernröhre des Stängels, der von den Fasern umgeben ist. Ihre Länge variiert von unter einem bis zu wenigen Zentimetern. Sie sind ein Neben- oder Kuppelprodukt der Fasererzeugung, das vorwiegend als Tiereinstreu Verwendung findet. (de)
- Shives, also known as shoves, boon or hurd, are the wooden refuse removed during processing flax, hemp, or jute, as opposed to the fibres (tow). Shives consist of "the woody inner portion of the hemp stalk, broken into pieces and separated from the fiber in the processes of breaking and scutching" and "correspond to the shives in flax, but are coarser and usually softer in texture". Shives are a by-product of fiber production. (en)
- Paździerze (paździerz) – zdrewniałe części łodyg roślin włóknistych (len, konopie), połamane i oddzielone od włókna w procesie przetwarzania słomy lnianej lub konopnej na włókno. Proces pozyskiwania włókna z lnu i konopi jest podobny i składa się z następujących faz:
* odziarnianie – oddzielenie torebek nasiennych od łodyg słomy
* roszenie – oddzielenie włókna (łyka) od zdrewniałej części łodyg polegający na rozkładzie pektyn
* przerób mechaniczny – oczyszczenie włókna z paździerzy i rozdzielenie włókna długiego (czesankowego) od włókna krótkiego (pakulanego) Podczas ostatnich dwóch procesów paździerze są oddzielane od włókna i przy pomocy wentylatorów transportowane do magazynu paździerzy, gdzie są prasowane w bele po 80 kg. W tej postaci są sprzedawane do zakładów płyt paździerzowych. Mieszanina składająca się z paździerzy konopnych (hempcrete) wykorzystywana jest do budowy do wypełniania ścian domów. (pl)
- Костра́ (кострика, костеря, кострица) — одревесневшие части стеблей прядильных растений, получаемые при мятье и трепании льна, конопли, кенафа, кендыря (см. Декортикация). Костра составляет 65—70 % массы лубяного стебля и в основном состоит из целлюлозы (45—58 %), лигнина (21—29 %) и (23—26 %). Из костры делают строительные и теплоизоляционные плиты (см. Костробетон), бумагу, топливо (см. ), и др. Также костра может являться хорошим субстратом для выращивания шампиньонов. А в компостированном виде может использоваться и для выращивания овощей в закрытом грунте. Ещё из костры можно получить адсорбенты, которые эффективно выводят из организма различные токсичные вещества. Для производства костробетона конопля имеет ряд существенных преимуществ перед льном. Хорошие прочностные показатели костробетона на портландцементе с использованием костры конопли объясняются тем, что на пенькозаводах до извлечения лубяных волокон стебли конопли подвергаются длительной гидротермальной обработке (в течение 20—30 суток вымачиваются, затем сушатся), что позволяет существенно снизить содержание в них легкогидролизуемых веществ, тормозящих твердение портландцемента. От названия костры происходят названия месяца октябрь (сезона обработки прядильных растений) в белорусском (кастрычнік), польском (październik, от paździerze — костра) и литовском (spalis — костра) языках. (ru)
- Костри́ця, термі́ття, заст. па́здір, паздір'я — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання). У загальній масі костриці міститься до 64 % целюлози. У непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80 %. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів. Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним. За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. (uk)
|
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
