The situation calculus is a logic formalism designed for representing and reasoning about dynamical domains. It was first introduced by John McCarthy in 1963. The main version of the situational calculus that is presented in this article is based on that introduced by Ray Reiter in 1991. It is followed by sections about McCarthy's 1986 version and a logic programming formulation.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Situationskalkül (de)
- Calcul des situations (fr)
- Situation calculus (en)
- Ситуаційне числення (uk)
|
| rdfs:comment
| - Beim Situationskalkül handelt es sich um ein Konzept der künstlichen Intelligenz. Es werden Auswirkungen von Aktionen auf Situationen in einer Modellwelt unter Verwendung der Prädikatenlogik beschrieben. Angewendet wird der Situationskalkül zum Beispiel in der Sprache GOLOG, welche unter anderem in der Robotik zur Aktionsplanung eingesetzt wird. Es geht auf John McCarthy und Pat Hayes in den 1960er Jahren zurück. Weiterentwickelt wurde er von Ray Reiter in den 1990er Jahren. (de)
- En intelligence artificielle, le calcul des situations est une logique formelle pour représenter et raisonner sur des situations et des actions. Le calcul des situations a été introduit par John McCarthy en 1963. (fr)
- The situation calculus is a logic formalism designed for representing and reasoning about dynamical domains. It was first introduced by John McCarthy in 1963. The main version of the situational calculus that is presented in this article is based on that introduced by Ray Reiter in 1991. It is followed by sections about McCarthy's 1986 version and a logic programming formulation. (en)
- Ситуаці́йне чи́слення (Situational Calculus) — логічний формалізм (логіка першого порядку) розроблений для представлення і обґрунтування динамічно змінних світів, областей і систем. Вперше поняття було введене Джоном Маккарті в 1963 році. Основна версія ситуаційного числення базується на представленні, введеному у 1991 році.Ситуаційне числення завойовує нову популярність у наші дні. Однією із причин такого є те, що його виразність виявилась значно багатшою, ніж було заплановано. Іншою причиною є властивість чітко охарактеризувати сильні і слабкі сторони різних загальних теорій про дії, виражені в цьому формалізмі.Основними елементами ситуаційного числення є: (uk)
|
| dct:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Beim Situationskalkül handelt es sich um ein Konzept der künstlichen Intelligenz. Es werden Auswirkungen von Aktionen auf Situationen in einer Modellwelt unter Verwendung der Prädikatenlogik beschrieben. Angewendet wird der Situationskalkül zum Beispiel in der Sprache GOLOG, welche unter anderem in der Robotik zur Aktionsplanung eingesetzt wird. Es geht auf John McCarthy und Pat Hayes in den 1960er Jahren zurück. Weiterentwickelt wurde er von Ray Reiter in den 1990er Jahren. (de)
- En intelligence artificielle, le calcul des situations est une logique formelle pour représenter et raisonner sur des situations et des actions. Le calcul des situations a été introduit par John McCarthy en 1963. (fr)
- The situation calculus is a logic formalism designed for representing and reasoning about dynamical domains. It was first introduced by John McCarthy in 1963. The main version of the situational calculus that is presented in this article is based on that introduced by Ray Reiter in 1991. It is followed by sections about McCarthy's 1986 version and a logic programming formulation. (en)
- Ситуаці́йне чи́слення (Situational Calculus) — логічний формалізм (логіка першого порядку) розроблений для представлення і обґрунтування динамічно змінних світів, областей і систем. Вперше поняття було введене Джоном Маккарті в 1963 році. Основна версія ситуаційного числення базується на представленні, введеному у 1991 році.Ситуаційне числення завойовує нову популярність у наші дні. Однією із причин такого є те, що його виразність виявилась значно багатшою, ніж було заплановано. Іншою причиною є властивість чітко охарактеризувати сильні і слабкі сторони різних загальних теорій про дії, виражені в цьому формалізмі.Основними елементами ситуаційного числення є:
* Ситуації — терм першого порядку, що визначає ймовірнісну історію світу. Послідовність представлена за допомогою бінарного функціонального символу do :do(a, s) визначає історію, що є результатом додавання нової дії в історію s. Тут також визначається стан світу.
* Дія — це діяння, що може бути заподієне у світі, визначається функціональним символом. Дії є термами першого порядку:Put(x, y): може визначати дію при якій об'єкт x покласти на об'єкт y.Do(put(A,B), s): визначає стан, що є результатом того, що A поклали на B, коли світ перебуває в стані(ситуації) s.
* Змінні — це змінні величини, що описують стан світу. Змінна являє собою відношення або функцію, значення якої можуть змінюватися, залежно від ситуації. Змінні визначені або за допомогою предикатів, або функціональних символів, що приймають терм ситуації як аргумент.closeTo(x, y, s) : x близький до y в ситуації s.Pos(x, s) : визначає позицію x в ситуації s. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is Wikipage disambiguates
of | |
| is known for
of | |
| is known for
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)