| rdfs:comment
| - ソルド（イタリア語：Soldo）は、中世イタリアの硬貨である。12世紀後半にミラノで初めて神聖ローマ皇帝ハインリヒ6世によって発行された。 名前は、ローマ時代後期のソリドゥス金貨を由来とする。 発行後すぐにジェノバ、ボローニャ、および他の多くの都市で造られイタリアで広く普及した。 ヴェネツィアでは、統治時代に鋳造され、ヴェネツィア共和国が無くなった1797年からオーストリア占領下の1862年まで使用された。14世紀のフィレンツェでは、銀貨として発行され12ドゥニエ、1/20リラと等価であったが、急速に品位が低下し合金貨となり、17世紀には銅貨がほとんどとなった。 そして19世紀にオーストリアのクローネンターレル銀貨がヴェネツィアとミラノで発行され、6リラと等価となるとリラが主要な通貨基準となり、ソルドは名称だけの存在となった。 (ja)
- Soldo (także soldino) – srebrna moneta włoska odpowiadająca szelągowi, wprowadzona jako półgrosz w Mediolanie przez cesarza Henryka VI Hohenstaufa pod koniec XII w. W 1332 r. została wprowadzona w Wenecji przez Francesca Dandola i emitowana do roku 1797, czyli do końca istnienia Republiki Weneckiej. (pl)
- Сольдо (итал. soldo, soldino) — разменная монета, имевшая хождение в итальянских государствах в конце XII — 2-й половине XIX века. Название происходит от римского золотого солида. Название монеты послужило основой слова «солдат» для обозначения наёмника, который куплен за мелкую монету и жизнь которого ценится так же ничтожно. (ru)
- 索尔多（Soldo，复数soldi）是12至18世纪的一种意大利银币，于12世纪末由皇帝亨利六世在米兰首次发行。该币名称来源于罗马晚期钱币索利都斯。 (zh)
- Το σολδίο, ιταλ.: soldo, ήταν ένα ιταλικό μεσαιωνικό αργυρό νόμισμα, που εκδόθηκε για πρώτη φορά στα τέλη του 12ου αι. στο Μιλάνο από τον Ερρίκο ΣΤ΄ της Γερμανίας. Το όνομα προέρχεται από το ύστερο-ρωμαϊκό νόμισμα σόλιδος (solidus). Ο όρος, που χρησιμοποιήθηκε στους μεσαιωνικούς χρόνους για να δηλώσει την αμοιβή των στρατιωτών, έγινε συνώνυμός τους τόσο στα ιταλικά όσο και στα γερμανικά (ως sold, ο μισθός ενός στρατιώτη). (el)
- Soldo ist die Bezeichnung für eine italienische Münze (in Mehrzahl Soldi). Die Münze wurde erstmals Ende des 12. Jahrhunderts in Mailand durch Kaiser Heinrich VI. in Silber mit einem Gewicht von 1,25 g geprägt. Sie verbreitete sich rasch in ganz Italien, sank aber allmählich im Wert, so dass sie schließlich erst in Billon, also als Barren, und dann im 18. Jahrhundert in Kupfer geprägt wurde. Ein Soldo hatte 12 Denari. 20 Soldi bildeten eine Lira (ein Pfund Silber). Vom Soldo leitet sich der deutsche Begriff Sold ab. (de)
- The soldo was an Italian medieval silver coin, issued for the first time in the late 12th century at Milan by Emperor Henry VI. The name derives from the late Roman coin solidus. It quickly became widespread in Italy, where it was coined in Genoa, Bologna, and numerous other cities. In Venice, the soldo was minted from the reign of Francesco Dandolo onward, remaining in use also after the republic's dissolution in 1797 and during the Austrian occupation, until 1862. In the 14th century Florence, a soldo equaled 1⁄20 of a lira and 12 denari. (en)
- Soldo è la denominazione di una moneta d'argento italiana emessa per la prima volta alla fine del XII secolo a Milano dall'imperatore Enrico VI (argento, 1,25 g). Il nome deriva dal latino solidus, una moneta tardoromana e bizantina. Una moneta omonima esisteva già nella monetazione carolingia, che si basava sull'argento e aveva come unità il denaro e il soldo, ma in quel caso il soldo non era una moneta tangibile, realmente coniata, bensì una moneta di conto, e corrispondeva a 12 denari e a 1/20 di lira. Soldi furono coniati nella monetazione genovese, a Milano, a Bologna e in altre città. (it)
- Со́льдо (італ. soldo, від лат. solidus) — італійська назва середньовічного шилінга, срібна монета багатьох держав середньовічної Італії. Почала карбуватися королем Генріхом VI (1190—1197) в Мілані масою в 1,25 — 1,30 г. Подвійний сольдо (італ. doppio soldo) — або грош — важив 2,06 — 2,2 г. Монета карбувалася також в Пармі, Луцці. Зазвичай 5 — 8 сольдо прирівнювалися до одного гроссо. У XVIII ст. став мідним. З введенням французької монетної системи за Наполеона I (1804—1814) став дорівнювати 1/20 ліри, або 5 чентезимо. (uk)
|
| has abstract
| - Soldo ist die Bezeichnung für eine italienische Münze (in Mehrzahl Soldi). Die Münze wurde erstmals Ende des 12. Jahrhunderts in Mailand durch Kaiser Heinrich VI. in Silber mit einem Gewicht von 1,25 g geprägt. Sie verbreitete sich rasch in ganz Italien, sank aber allmählich im Wert, so dass sie schließlich erst in Billon, also als Barren, und dann im 18. Jahrhundert in Kupfer geprägt wurde. Ein Soldo hatte 12 Denari. 20 Soldi bildeten eine Lira (ein Pfund Silber). Unter der Herrschaft Napoleons galten 100 Centesimi = 20 Soldi = 1 Lira. Auch nach Einführung des Königreichs Italien, als keine Soldi mehr geprägt wurden, blieb die Bezeichnung Soldo im Volk für die 5-Centesimi-Münze erhalten. Die Bezeichnung des Soldo ist abgeleitet von der Bezeichnung Solidus für eine spätrömische/byzantinische Münze. Verwandt mit dem Soldo sind auch die französischen Münzen Sol (Münze) und Sou, der Schilling, sowie der Nuevo Sol in Peru. Vom Soldo leitet sich der deutsche Begriff Sold ab. (de)
- Το σολδίο, ιταλ.: soldo, ήταν ένα ιταλικό μεσαιωνικό αργυρό νόμισμα, που εκδόθηκε για πρώτη φορά στα τέλη του 12ου αι. στο Μιλάνο από τον Ερρίκο ΣΤ΄ της Γερμανίας. Το όνομα προέρχεται από το ύστερο-ρωμαϊκό νόμισμα σόλιδος (solidus). Γρήγορα έγινε ευρέως διαδεδομένο στην Ιταλία, όπου κόπηκε στη Γένοβα, τη Μπολόνια και πολλές άλλες πόλεις. Στη το σολδίο κόπηκε από τον Φραντσέσκο Ντάντολο (δόγης 1329-39) και μετά, και παρέμεινε σε χρήση και έπειτα από τη διάλυση της Δημοκρατίας το 1797 και κατά τη διάρκεια της Αυστριακής κατοχής, μέχρι το 1862. Τον 14ο αι. στη , ένα σολδίο είχε ισοτιμία με το 1⁄20 μίας και 12 . Καθώς περνούσε ο καιρός, το σολδίο άρχισε να κατασκευάζεται σε κράμα αργύρου-χαλκού και, από τον 18ο αι., σε χαλκό. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Λεοπόλδου Β΄ μεγάλου δούκα της Τοσκάνης (19ος αι.), άξιζε τρία κουατρίνι. Η Ναπολεόντεια μεταρρύθμιση της Ιταλικής νομισματοκοπίας (αρχές 19ου αι.) το έκανε να αξίζει 5 λεπτά (cents), ενώ χρειαζόταν 20 σολδία για να σχηματιστεί μία λίρα. Ο όρος, που χρησιμοποιήθηκε στους μεσαιωνικούς χρόνους για να δηλώσει την αμοιβή των στρατιωτών, έγινε συνώνυμός τους τόσο στα ιταλικά όσο και στα γερμανικά (ως sold, ο μισθός ενός στρατιώτη). (el)
- The soldo was an Italian medieval silver coin, issued for the first time in the late 12th century at Milan by Emperor Henry VI. The name derives from the late Roman coin solidus. It quickly became widespread in Italy, where it was coined in Genoa, Bologna, and numerous other cities. In Venice, the soldo was minted from the reign of Francesco Dandolo onward, remaining in use also after the republic's dissolution in 1797 and during the Austrian occupation, until 1862. In the 14th century Florence, a soldo equaled 1⁄20 of a lira and 12 denari. As time passed, the soldo started to be coined in billon and, from the 18th century, in copper. During the reign of Leopoldo II of Tuscany (19th century), it was worth three quattrini. The Napoleonic reformation of Italian coinage (early 19th century) made it worth 5 cents, while 20 soldi were needed to form a lira. The term, used in medieval times to designate the pay of soldiers, became its synonym in both Italian and German (as Sold). (en)
- Soldo è la denominazione di una moneta d'argento italiana emessa per la prima volta alla fine del XII secolo a Milano dall'imperatore Enrico VI (argento, 1,25 g). Il nome deriva dal latino solidus, una moneta tardoromana e bizantina. Una moneta omonima esisteva già nella monetazione carolingia, che si basava sull'argento e aveva come unità il denaro e il soldo, ma in quel caso il soldo non era una moneta tangibile, realmente coniata, bensì una moneta di conto, e corrispondeva a 12 denari e a 1/20 di lira. Dopo il XII secolo il soldo si diffuse rapidamente da Milano al resto d'Italia, dove era coniato accanto al denaro e al grosso. Soldi furono coniati nella monetazione genovese, a Milano, a Bologna e in altre città. A Venezia il soldo fu coniato a partire dal dogato di Francesco Dandolo (1328-1339) e battuto sino al tramonto della Repubblica di Venezia. Fu coniato anche sotto la dominazione austriaca fino al 1862; era una monetina di rame dal peso poco superiore ai 3 grammi. Anche nella Firenze del Trecento il soldo valeva la ventesima parte della lira e occorrevano dodici denari per fare un soldo. Con il passare del tempo si svalutò e venne coniata prima in biglione e dal XVIII secolo in rame. Nel Granducato di Toscana di Leopoldo II nel XIX secolo il soldo era la moneta che valeva 3 quattrini. Con l'introduzione della lira italiana napoleonica il soldo divenne pari a 5 centesimi, quindi 20 soldi formavano una lira. Con la formazione dello stato nazionale non furono più coniate monete con questa denominazione, ma il termine rimase in uso per indicare la moneta da 5 centesimi. Questa abitudine era ancora ampiamente diffusa fino alla seconda guerra mondiale. Collegati al soldo sono le monete francesi dal nome di sou (o sol), lo scellino (e lo Schilling, skilling etc.). Il termine fu impiegato per indicare il compenso dato ai militari mercenari (che venivano "assoldati") e poi diventò sinonimo di paga militare. In tedesco la paga dei militari è chiamata Sold. (it)
- ソルド（イタリア語：Soldo）は、中世イタリアの硬貨である。12世紀後半にミラノで初めて神聖ローマ皇帝ハインリヒ6世によって発行された。 名前は、ローマ時代後期のソリドゥス金貨を由来とする。 発行後すぐにジェノバ、ボローニャ、および他の多くの都市で造られイタリアで広く普及した。 ヴェネツィアでは、統治時代に鋳造され、ヴェネツィア共和国が無くなった1797年からオーストリア占領下の1862年まで使用された。14世紀のフィレンツェでは、銀貨として発行され12ドゥニエ、1/20リラと等価であったが、急速に品位が低下し合金貨となり、17世紀には銅貨がほとんどとなった。 そして19世紀にオーストリアのクローネンターレル銀貨がヴェネツィアとミラノで発行され、6リラと等価となるとリラが主要な通貨基準となり、ソルドは名称だけの存在となった。 (ja)
- Soldo (także soldino) – srebrna moneta włoska odpowiadająca szelągowi, wprowadzona jako półgrosz w Mediolanie przez cesarza Henryka VI Hohenstaufa pod koniec XII w. W 1332 r. została wprowadzona w Wenecji przez Francesca Dandola i emitowana do roku 1797, czyli do końca istnienia Republiki Weneckiej. (pl)
- Сольдо (итал. soldo, soldino) — разменная монета, имевшая хождение в итальянских государствах в конце XII — 2-й половине XIX века. Название происходит от римского золотого солида. Название монеты послужило основой слова «солдат» для обозначения наёмника, который куплен за мелкую монету и жизнь которого ценится так же ничтожно. (ru)
- 索尔多（Soldo，复数soldi）是12至18世纪的一种意大利银币，于12世纪末由皇帝亨利六世在米兰首次发行。该币名称来源于罗马晚期钱币索利都斯。 (zh)
- Со́льдо (італ. soldo, від лат. solidus) — італійська назва середньовічного шилінга, срібна монета багатьох держав середньовічної Італії. Почала карбуватися королем Генріхом VI (1190—1197) в Мілані масою в 1,25 — 1,30 г. Подвійний сольдо (італ. doppio soldo) — або грош — важив 2,06 — 2,2 г. Монета карбувалася також в Пармі, Луцці. Зазвичай 5 — 8 сольдо прирівнювалися до одного гроссо. У XVIII ст. став мідним. З введенням французької монетної системи за Наполеона I (1804—1814) став дорівнювати 1/20 ліри, або 5 чентезимо. Венеція карбувала сольдо до 1797 р. Вперше карбував дож Франческо Дандоло (1328—1339) в 1332 році з 670-ї проби масою 0,957 г. В 1797 р. через припинення існування Венеційської республіки (за мирним договором в Кампо-Форміо Венеція відійшла до Австрії) карбування було припинено. У період перебування під владою Австрії (з 1814 р.) був замінений монетою в 5 чентезімо. Крім Венеції карбували інші італійські держави. З введенням французької монетної системи за Наполеона I (1804—1814/15) 1 ліра = 20 сольдо = 100 чентезимо. Папська область включила сольдо до своєї монетної системи 1866: 100 чентезимо = 20 сольдо = 1 лірі. До 1869 карбувалися монети в 1/2, 1, 2 і 4 сольдо в міді і в 5 і 100 сольдо в сріблі. Папська держава випускала сольдо до 1866 р. (з міді: 1/2, 1, 2 і 4 сольдо; зі срібла: 5 і 10 сольдо). Назва сольдо збереглося в народі досі за монетою в 5 чентезимо. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
