| rdfs:comment
| - In relativistic physics, Supplee's paradox (also called the submarine paradox) is a physical paradox that arises when considering the buoyant force exerted on a relativistic bullet (or in a submarine) immersed in a fluid subject to an ambient gravitational field. If a bullet has neutral buoyancy when it is at rest in a perfect fluid and then it is launched with a relativistic speed, observers at rest within the fluid would conclude that the bullet should sink, since its density will increase due to the length contraction effect. On the other hand, in the bullet's proper frame it is the moving fluid that becomes denser and hence the bullet would float. But the bullet cannot sink in one frame and float in another, so there is a paradox situation. (en)
- Парадо́кс субмари́ны (иногда называемый парадо́ксом Са́ппли) — мысленный эксперимент в рамках теории относительности Эйнштейна, приводящий к трудноразрешимому парадоксу. Согласно специальной теории относительности Эйнштейна с точки зрения неподвижного наблюдателя размеры объекта, движущегося со скоростью, близкой к скорости света, уменьшаются в направлении движения. Однако с точки зрения объекта, напротив, именно неподвижные наблюдатели кажутся короче. (ru)
- Парадокс субмарини (іноді називають парадоксом Архімеда або парадоксом Сапплі) - уявний експеримент у рамках теорії відносності Ейнштейна, що приводить до парадокса який важко розв'язати. Відповідно до спеціальної теорії відносності Ейнштейна з точки зору нерухомого спостерігача розміри об'єкта, що рухається зі швидкістю, близькою до швидкості світла, зменшуються в напрямку руху. Однак з точки зору об'єкта, навпаки, саме нерухомі спостерігачі здаються коротшими. (uk)
|
| has abstract
| - In relativistic physics, Supplee's paradox (also called the submarine paradox) is a physical paradox that arises when considering the buoyant force exerted on a relativistic bullet (or in a submarine) immersed in a fluid subject to an ambient gravitational field. If a bullet has neutral buoyancy when it is at rest in a perfect fluid and then it is launched with a relativistic speed, observers at rest within the fluid would conclude that the bullet should sink, since its density will increase due to the length contraction effect. On the other hand, in the bullet's proper frame it is the moving fluid that becomes denser and hence the bullet would float. But the bullet cannot sink in one frame and float in another, so there is a paradox situation. The paradox was first formulated by James M. Supplee (1989), where a non-rigorous explanation was presented. George Matsas has analysed this paradox in the scope of general relativity and also pointed out that these relativistic buoyancy effects could be important in some questions regarding the thermodynamics of black holes. A comprehensive explanation of Supplee's paradox through both the special and the general theory of relativity was presented by Vieira.Hrvoje Nikolic noticed that rigidity of the submarine is not essential and presented a general relativistic analysis revealing that paradox resolves by the fact that the relevant velocity of the submarine is relative to Earth (which is the source of the gravitational field), not relative to the observer. (en)
- Парадо́кс субмари́ны (иногда называемый парадо́ксом Са́ппли) — мысленный эксперимент в рамках теории относительности Эйнштейна, приводящий к трудноразрешимому парадоксу. Согласно специальной теории относительности Эйнштейна с точки зрения неподвижного наблюдателя размеры объекта, движущегося со скоростью, близкой к скорости света, уменьшаются в направлении движения. Однако с точки зрения объекта, напротив, именно неподвижные наблюдатели кажутся короче. Если предположить, что некая подлодка движется под водой с околосветовой скоростью, неподвижным наблюдателям она покажется сжавшейся. Плотность её, соответственно, должна увеличиться, что непременно потянет её на дно. Но со стороны объекта — находящегося на борту подлодки экипажа — всё воспринималось бы с точностью до наоборот: «бегущая» вода вокруг них сжимается, а значит становится более плотной и выталкивает лодку на поверхность. В 1989 году Джеймс Саппли разрешил парадокс с использованием специальной теории относительности. В честь него эту задачу называют также «Парадокс Саппли». В 2003 году бразилец Джордж Матсас из Сан-Паулу рассмотрел этот парадокс, используя общую теорию относительности. У обоих учёных вывод был одинаков: подлодка будет погружаться. Учёные объясняют парадокс по-разному. На слои и на лодку действует масса факторов, требующих обязательного учёта для успешного решения этого парадокса. Здесь и увеличение воздействия гравитации на лодку, которая потянет её вниз, и искажение формы слоёв воды вверх (они «задираются» с точки зрения подлодки из-за нарушения одновременности начала ускорения). (ru)
- Парадокс субмарини (іноді називають парадоксом Архімеда або парадоксом Сапплі) - уявний експеримент у рамках теорії відносності Ейнштейна, що приводить до парадокса який важко розв'язати. Відповідно до спеціальної теорії відносності Ейнштейна з точки зору нерухомого спостерігача розміри об'єкта, що рухається зі швидкістю, близькою до швидкості світла, зменшуються в напрямку руху. Однак з точки зору об'єкта, навпаки, саме нерухомі спостерігачі здаються коротшими. Якщо припустити, що якась субмарина рухається під водою зі швидкістю, близькою до швидкості світла, нерухомим спостерігачам вона здасться сплюснутою. Густина її, відповідно, повинна збільшитися, що неодмінно потягне її на дно. Але з точки зору об'єкта, що знаходиться на борту субмарини, екіпажу - все сприймалося б з точністю до навпаки: вода навколо них стискається, а значить стає більш щільною і виштовхує човен на поверхню. Теорія відносності каже, що правильним є перше припущення - підводний човен потоне. Вчені пояснюють парадокс по-різному. На шари і на човен діє маса факторів, які потребують обов'язкового врахування для успішного вирішення цього парадоксу. Тут і збільшення впливу гравітації на човен, який потягне його вниз, і спотворення форми шарів води вгору (вони «задираються» з точки зору субмарини через порушення одночасності початку прискорення). У 1989 році вирішив цей парадокс з використанням спеціальної теорії відносності. На честь нього цю задачу називають також «Парадокс Сапплі». У 2003 році бразилець Джордж Матсас з Сан-Паулу розглянув цей парадокс, використовуючи загальну теорію відносності. Обидва вчених дійшли однакового висновку: субмарина буде занурюватися. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)