| rdfs:comment
| - Más de treinta Concilios o Sínodos de Antioquía fueron realizados en la antigüedad. La mayoría de ellos coincidió con las diversas fases de la controversia arriana. (es)
- Vari sinodi dei vescovi cristiani furono tenuti, tra il III e il IV secolo, ad Antiochia, città fra le più importanti del Vicino Oriente e della prima cristianità. (it)
- Il Concilio di Antiochia (Concilium Antiochenum), conosciuto anche come Sinodo di Antiochia o Concilio della Dedicazione, (chiamato così in occasione della dedicazione della grande basilica ivi costruita per volontà di Costantino), si celebrò nel 341 in Antiochia di Siria (l’odierna Antakya in Turchia), fu un sinodo locale presieduto dal patriarca di Antiochia, l'ariano Flacillo (o Placillo) di Antiochia, e con la partecipazione dell'imperatore Costanzo II, dell'ariano Eusebio di Nicomedia e di un totale di novantasette vescovi, di cui quaranta ariani. (it)
- Mais de trinta Concílios ou Sínodos de Antioquia foram realizados na antiguidade. A maioria deles lidou com as diversas fases da controvérsia ariana. (pt)
- Ξεκινώντας με τρεις συνόδους που συγκαλέστηκαν μεταξύ 264 και 269 με το θέμα του Παύλου Σαμοσατέας, περισσότερα από τριάντα συμβούλια πραγματοποιήθηκαν στην Αντιόχεια στην αρχαιότητα. Τα περισσότερα από αυτά ασχολήθηκαν με τα προβλήματα των Αρειανικών και των αντιπαραθέσεων. Για παράδειγμα, το άρθρο της Καθολικής Εγκυκλοπαίδειας για τον Παύλο της Αντιόχειας (ή Σαμοσατέας) αναφέρει: (el)
- Die Synode von Antiochia 341 wurde im Sommer des genannten Jahres anlässlich der Einweihung einer noch von Konstantin I. in Auftrag gegebenen Basilika in Antiochia abgehalten. Dort wurde der Beschluss der im Vorjahr in Rom abgehaltenen Synode zur Rehabilitation des Athanasios abgelehnt und ein neues Glaubensbekenntnis, die so genannte erste antiochenische Formel, beschlossen. Da auch der Kaiser des Ostteils des Römischen Reiches, Constantius II., anwesend war, handelte es sich formal um eine Reichssynode. (de)
- Beginning with three synods convened between 264 and 269 in the matter of Paul of Samosata, more than thirty councils were held in Antioch in ancient times. Most of these dealt with phases of the Arian and of the Christological controversies. For example, the Catholic Encyclopedia article on Paul of Samosata states: (en)
- On appelle Concile d'Antioche ou synode de la Dédicace ou synode « in encaeniis » ou encore concile des Encénies la réunion d'évêques orientaux rassemblés sous le règne de Constance II à Antioche en 341, à la suite de la dédicace de la (en). (fr)
- Антиохи́йский собо́р (греч. Σύνοδος ἐν Ἀντιοχείᾳ τῆς Συρίας) — поместный собор, состоявшийся в 341 году. Возглавлял его епископ . Никейская формула «единосущия» Сына Отцу на соборе не была принята, так как участники собора были консервативно настроены в отношении нового термина «единосущный». Взамен него признаны четыре символьных формулы, осуждавшие как ересь крайнее арианство. В первой формуле этого собора было сказано: «И во Единого Сына Божия, Единородного, сущего прежде всех веков и со-сущего (то есть имеющего общую cущность) родившему Его Отцу». Во второй формуле или так называемом «символе Лукиана», было сказано, что «Сын Божий — неотличимый Образ божества Отца, κак существа, так и силы, воли и славы Его», также предавались анафеме те, «кто учит, вопреки здравой и прямой вере Писани (ru)
- Починаючи з трьох синодів, скликаних між 264 і 269 роками у справі Павла Самосатського, в Антіохії в стародавні часи було проведено понад тридцять соборів. Більшість із них стосувалися фаз аріанських і христологічних суперечок. Наприклад, у статті Католицької енциклопедії про Павла Самосатського сказано: Найвідоміший скликався влітку 341 року на освячення Domus Aurea, і тому називається in encaeniis або ради посвячення. Присутні були майже сотня східних єпископів, але не був представлений єпископ Риму. Імператор Констанцій II був присутній особисто. (uk)
- Антіохійський собор (грец. Σύνοδος ἐν Ἀντιοχείᾳ τῆς Συρίας) — помісний собор, що відбувся в 341 році. Собор був відкритий як вселенський, однак одразу не був визнаний представниками Західних церков. Згодом за ним визнавався лише статус «Помісного собору». Очолював його Євсевій Нікомидійський. У 361 році імператор Юліан Відступник дозволив як аріанство, так і вчення Афанасія Олександрійського. Вже в 362 році під головуванням Афанасія був відкритий помісний собор прихильників православного сповідання віри, який проголошував вірність Нікейського символу віри. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)