| rdfs:comment
| - Als Systemprogrammierung bezeichnet man das Erstellen von Softwarekomponenten, die Teil des Betriebssystems sind oder die eng mit dem Betriebssystem bzw. mit der darunter liegenden Hardware kommunizieren müssen. Der Personenkreis, der Systemsoftware entwickelt, wird als Systemprogrammierer bezeichnet. (de)
- 系統程式設計（英語：System programming，或systems programming），是針對電腦系統軟體開發而進行的編程活動。一般的應用軟體程式設計，針對的是設計與使用者互動的軟體，如文書處理器；而系統程式設計，主要是為電腦硬體提供相對應的軟體服務。進行系統程式設計時，需要對電腦硬體的特性有深入的了解。 (zh)
- برمجة الأنظمة ، أو برمجة النظام ، هي نشاط برمجة برامج نظام الكمبيوتر . الفرق الأساسي لبرمجة الأنظمة وبرمجه التطبيقات هي أن برمجة التطبيقات تهدف إلى تقديم خدمات للمستخدم مباشرة (مثل معالج الكلمات ) ، بينما تهدف برمجة الأنظمة منصات البرمجيات والبرامج إلى تقديم خدمات لبرامج أخرى، يتم التحكم الأداء أو كليهما (مثل أنظمة التشغيل وتطبيقات العلوم الحسابية ومحركات الألعاب والأتمتة الصناعية والبرامج كتطبيقات خدمة ). (ar)
- La programmation système est un type de programmation qui vise au développement de programmes qui font partie du système d’exploitation d’un ordinateur ou qui en réalisent les fonctions.Elle se distingue de la en ce qu’elle s’intéresse non pas au traitement des données, mais à la resolution des problèmes pour les humains, aux interfaces, aux protocoles et à la gestion des ressources, telles que le temps et l’espace. Donc, en réalité seuls les programmes d'application sont réellement utilisés par les utilisateurs. Les programmes système le sont implicitement. (fr)
- Systems programming, or system programming, is the activity of programming computer system software. The primary distinguishing characteristic of systems programming when compared to application programming is that application programming aims to produce software which provides services to the user directly (e.g. word processor), whereas systems programming aims to produce software and software platforms which provide services to other software, are performance constrained, or both (e.g. operating systems, computational science applications, game engines, industrial automation, and software as a service applications). (en)
- Programowanie systemowe jest rodzajem programowania systemów oprogramowania. Główną cechą odróżniającą programowanie systemowe od aplikacyjnego jest to iż programowanie aplikacyjne tworzy oprogramowanie które świadczy usługi dla użytkownika (np. edytor tekstu), natomiast programowanie systemowe służy stworzeniu oprogramowania które świadczy usługi sprzętowi komputerowemu (np. defragmentator dysku) co wymaga dużej znajomości sprzętu i wewnętrznej budowy systemu komputerowego. W szczególności (pl)
- Систе́мне програмува́ння (або програмування систем) — це вид програмування, який полягає у розробці програм, які взаємодіють з системним програмним забезпеченням (операційною системою), або апаратним забезпеченням комп'ютера. Головною відмінністю системного програмування в порівнянні з є те, що прикладне програмне забезпечення призначене для кінцевих користувачів (наприклад, текстові процесори, графічні редактори), тоді як результатом системного програмування є програми, які обслуговують апаратне забезпечення або операційну систему (наприклад, дефрагментація диска) що обумовлює значну залежність такого типу ПЗ від апаратної частини. Слід зазначити, що «звичайні» прикладні програми можуть використовувати у своїй роботі фрагменти коду, характерні для системних програм, і навпаки; тому чітко (uk)
|
| has abstract
| - برمجة الأنظمة ، أو برمجة النظام ، هي نشاط برمجة برامج نظام الكمبيوتر . الفرق الأساسي لبرمجة الأنظمة وبرمجه التطبيقات هي أن برمجة التطبيقات تهدف إلى تقديم خدمات للمستخدم مباشرة (مثل معالج الكلمات ) ، بينما تهدف برمجة الأنظمة منصات البرمجيات والبرامج إلى تقديم خدمات لبرامج أخرى، يتم التحكم الأداء أو كليهما (مثل أنظمة التشغيل وتطبيقات العلوم الحسابية ومحركات الألعاب والأتمتة الصناعية والبرامج كتطبيقات خدمة ). تتطلب برمجة الأنظمة درايه شامله بكيفيه عمل الأجهزة. هدف برمجه الانظمه تحقيق الاستخدام الفعال للموارد المتاحة، إما لأن البرنامج نفسه يعد أمرًا بالغ الأهمية في الأداء أو لأن تحسينات الكفاءة الصغيرة تتحول مباشرة إلى توفير كبير في الوقت أو المال. (ar)
- Als Systemprogrammierung bezeichnet man das Erstellen von Softwarekomponenten, die Teil des Betriebssystems sind oder die eng mit dem Betriebssystem bzw. mit der darunter liegenden Hardware kommunizieren müssen. Der Personenkreis, der Systemsoftware entwickelt, wird als Systemprogrammierer bezeichnet. (de)
- La programmation système est un type de programmation qui vise au développement de programmes qui font partie du système d’exploitation d’un ordinateur ou qui en réalisent les fonctions.Elle se distingue de la en ce qu’elle s’intéresse non pas au traitement des données, mais à la resolution des problèmes pour les humains, aux interfaces, aux protocoles et à la gestion des ressources, telles que le temps et l’espace. Donc, en réalité seuls les programmes d'application sont réellement utilisés par les utilisateurs. Les programmes système le sont implicitement. Elle inclut, en outre, l’accès aux fichiers, la programmation du clavier, de l’écran, des modems, la programmation réseau, et, en général, la programmation de tous les périphériques qui font entrer ou sortir de l’information d’un ordinateur, de la mémoire vive et des processeurs. (fr)
- Systems programming, or system programming, is the activity of programming computer system software. The primary distinguishing characteristic of systems programming when compared to application programming is that application programming aims to produce software which provides services to the user directly (e.g. word processor), whereas systems programming aims to produce software and software platforms which provide services to other software, are performance constrained, or both (e.g. operating systems, computational science applications, game engines, industrial automation, and software as a service applications). Systems programming requires a great degree of hardware awareness. Its goal is to achieve efficient use of available resources, either because the software itself is performance critical or because even small efficiency improvements directly transform into significant savings of time or money. (en)
- Programowanie systemowe jest rodzajem programowania systemów oprogramowania. Główną cechą odróżniającą programowanie systemowe od aplikacyjnego jest to iż programowanie aplikacyjne tworzy oprogramowanie które świadczy usługi dla użytkownika (np. edytor tekstu), natomiast programowanie systemowe służy stworzeniu oprogramowania które świadczy usługi sprzętowi komputerowemu (np. defragmentator dysku) co wymaga dużej znajomości sprzętu i wewnętrznej budowy systemu komputerowego. W szczególności
* programista przyjmuje założenia odnośnie do sprzętu i innych właściwości systemu na którym program jest uruchomiony, i często będzie aktywnie wykorzystywał te własności (na przykład przez zastosowanie algorytmu który jest efektywniejszy na specyficznym sprzęcie)
* używany jest język niskiego poziomu albo język który:
* potrafi działać w środowisku o limitowanych zasobach
* jest bardzo efektywny i ma małe narzuty uruchomieniowe
* ma małą bibliotekę uruchomieniową (albo wcale)
* pozwala na bezpośredni i surowy dostęp do pamięci i kontroli wykonania
* umożliwia programiście pisać części programu bezpośrednio w języku asemblera
* debugowanie może być utrudnione, albo niemożliwe z powodu ograniczonych zasobów w których program działa. Uruchomienie programu w środowisku symulowanym (emulacja, ) jest sposobem przezwyciężenia tego problemu. Programowanie systemowe jest tak różne od programowania aplikacyjnego iż programiści raczej specjalizują się w jednym bądź drugim. W programowaniu systemowym istnieje spektrum sposobów rozwiązania tego samego problemu jest ograniczone w stosunku do programowania aplikacyjnego. Używanie (przez garbage collector) jest rzadkie, a odpluskwianie czasami trudne do wykonania. Biblioteka uruchomieniowa (standardowa), jeśli w ogóle dostępna, zwykle ma mniejsze możliwości i większą podatność na błędy. Z powodu tych ograniczeń, monitorowanie i logowanie jest często używane. System operacyjny może być bardzo rozbudowany podsystem logowania. Oryginalnie programiści systemowi pisali w języku asemblera. Eksperymenty z obsługą sprzętu w językach wysokiego poziomu spowodowało stworzenie w późnych latach 60. takich języków jak i BCPL, ale dopiero C, z pomocą zwiększonej popularności UNIX-a stał się standardem w latach 80. Ostatnio jest czasami używany, na przykład w sterownikach systemu macOS. PrzykładyImplementacja wielu części systemu operacyjnego (jądra) czy też wymaga programowania systemowego. Najczęstszym przykładem są sterowniki urządzeń systemu operacyjnego. (pl)
- Систе́мне програмува́ння (або програмування систем) — це вид програмування, який полягає у розробці програм, які взаємодіють з системним програмним забезпеченням (операційною системою), або апаратним забезпеченням комп'ютера. Головною відмінністю системного програмування в порівнянні з є те, що прикладне програмне забезпечення призначене для кінцевих користувачів (наприклад, текстові процесори, графічні редактори), тоді як результатом системного програмування є програми, які обслуговують апаратне забезпечення або операційну систему (наприклад, дефрагментація диска) що обумовлює значну залежність такого типу ПЗ від апаратної частини. Слід зазначити, що «звичайні» прикладні програми можуть використовувати у своїй роботі фрагменти коду, характерні для системних програм, і навпаки; тому чіткої межі між прикладним та системним програмуванням немає.Оскільки різні операційні системи відрізняються як внутрішньою архітектурою, так і способами взаємодії з апаратним та програмним забезпеченням, то принципи системного програмування для різних ОС є відмінними. Тому розробка прикладних програм, які здійснюватимуть одні і ті ж дії на різних ОС, може суттєво відрізнятися. В загальному для системного програмування характерні такі особливості (одна або кілька):
* програміст повинен враховувати особливості операційної системи та/або апаратного забезпечення, на яких передбачається запуск програми, та використовувати ці особливості (наприклад, застосовуючи оптимізовані алгоритми для певної архітектури)
* зазвичай використовуються або діалекти які:
* можуть працювати у ресурсо-обмеженому середовищі
* максимально раціональні та мають мінімальні затримки за часом виконання
* мають малі бібліотеки (RTL), або взагалі їх не мають
* дозволяють виконувати прямий доступ до пам'яті та керівної логіки
* дозволяють програмісту писати частини програми на асемблері
* зневадження може бути складним, якщо неможливо запустити програму у відповідному режимі через обмеження у ресурсах. Виконання програми у імітованому середовищі може зняти цю проблему. Системне програмування суттєво відрізняється від прикладного програмування, що змушує програмістів спеціалізуватися в одній із цих галузей. Для системного програмування часто доступна тільки обмежена кількість інструментів. Зневадження інколи має підвищену складність. Бібліотеки періоду виконання, якщо взагалі доступні, мають набагато менші можливості, і роблять менше перевірок на помилки. Через ці обмеження, часто використовуються моніторинг та реєстрація даних; операційні системи мають бути забезпечені дуже якісними підсистемами реєстрації даних. (uk)
- 系統程式設計（英語：System programming，或systems programming），是針對電腦系統軟體開發而進行的編程活動。一般的應用軟體程式設計，針對的是設計與使用者互動的軟體，如文書處理器；而系統程式設計，主要是為電腦硬體提供相對應的軟體服務。進行系統程式設計時，需要對電腦硬體的特性有深入的了解。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)