rdfs:comment
| - اقتران كوكبي في علم الفلك هو تكوين خط مستقيم من ثلاثة أجرام سماوية في نظام الجاذبية وغالبا ما يستخدم المصطلح للإشارة إلى الشمس، والأرض، وإما القمر أو أي كوكب آخر . ويحدث الكسوف والخسوف عندما يحدث هذا الاقتران الكوكبي . و هنالك تقسيمات مختلفة للاقتران والتقابل هي: (ar)
- En astronomia, una sizígia (/si'ziʒiə/, de l'antic grec σύζυγος suzugos, "ajuntats pel jou") és una configuració en línia recta de tres objectes celestes en un sistema gravitacional. (ca)
- En astronomio, (kaj astrologio) sizigio (el la greka σύζυγος [suzugos]: kunliĝo, unuiĝo) estas laŭliniiĝo de tri (aŭ pli) ĉielaj korpoj. Ĝeneralsence, temas pri Tero, Suno kaj Luno aŭ planedo. Sizigio estas do aŭ opozicio, kiam Tero estas inter la du aliaj astroj, aŭ konjunkcio, kiam Tero esta la unua (aŭ tria) sur la vico. La sunaj kaj lunaj eklipsoj okazas je la sizigioj de la sistemo Tero-Luno-Suno. Oni parolas ankaŭ pri sizigio por la novluno kaj plenluno, kvankam ne estas perfekta sizigio. Plej fortaj tajdoj (vivaj tajdoj aŭ sizigiaj tajdoj) okazas dum sizigioj. (eo)
- En astronomie, une syzygie (du bas latin : syzygia, lui-même du grec ancien : συζυγία / suzugía, « réunion ») est une situation où trois objets célestes ou plus sont en conjonction ou en opposition. Ce mot est généralement utilisé pour le Soleil, la Terre et la Lune ou une planète.Par exemple, les éclipses de lune ou de soleil sont des syzygies ; de même on parle de syzygie pour désigner les nouvelles et pleines lunes, lorsque le Soleil et la Lune sont respectivement en conjonction ou en opposition, bien qu'ils ne soient pas parfaitement alignés avec la Terre. (fr)
- En astronomía, una sizigia (del griego συζυγία, «reunión», y después del bajo latín, syzygia) es un término generalmente utilizado para referirse a la alineación del Sol y la Luna con respecto a la Tierra, y por extensión, también se usa para hacer referencia a una situación en la que tres objetos celestes o más están alineados. (es)
- Riocht réalteolaíochta í an tsisige (ó Ghréigis: σύζυγος / sýzygos, “cuingrithe dá chéile”) ina bhfuil an Ghrian, an Domhan is an Ghealach nó pláinéad éigin ailínithe. Seans maith go dtarlóidh uruithe más í an Ghealach atá i gceist. (ga)
- In astronomy, a syzygy (/ˈsɪzədʒi/ SIZ-ə-jee; from Ancient Greek συζυγία (suzugía) 'union, yoke') is a roughly straight-line configuration of three or more celestial bodies in a gravitational system. (en)
- 합충(合衝, syzygy)은 세 천체가 일렬로 서는 일로 합(合)과 충(衝)을 가리킨다. 지구 달 태양의 합충은 삭망(朔望)이라고 부른다. (ko)
- 惑星直列(わくせいちょくれつ)とは、太陽系内の惑星が太陽に向かってほぼ一直線に並ぶ現象。 (ja)
- La sizigia (pronuncia: sidˈʣiʤa, o più raramente sigizia, metatesi nata per eufonia) significa unione o congiunzione ed è l'equivalente, in italiano, del latino tardo syzygia, dal greco syzygía (συζυγíα), derivato di sýzygos (σύζυγος), aggiogato o accoppiato, composto di sýn (σύν), insieme, e zygón (ζυγόν), giogo. Il termine risulta utile per la sua genericità, che consente di raggruppare termini talvolta contrapposti; ad esempio in astronomia pleniluni e noviluni e più in generale congiunzioni e opposizioni sono entrambi sizigie. (it)
- Sizígia (do grego clássico σύζυγος suzugos; "ligados pelo mesmo jugo") é o termo utilizado em astronomia para designar o alinhamento de três corpos celestes pertencentes a um mesmo sistema gravitacional formando uma configuração rectilínea. (pt)
- 朔望是天文學中在引力系統中的三個天體配置在一條直線。這個字經常用於太陽、地球和月球或其它行星,後者在天文學中又稱為合或衝。日食和月食分別發生在朔望,天文學上的凌和掩星也是一樣。這個名詞也使用於每一次月球位於合或衝的新月和滿月,即使它們並未精確的與地球在一條直線上。 朔望這個詞很少使用在行星的位置配置上。例如,在1894年3月21日大約23:00世界時,從金星上看見水星凌日,而從土星能夠看見金星和水星這兩顆行星都凌日。它也用於描述下面的情況:當所有的行星都在太陽的同一側時,雖然它們並沒有在一條直線上,例如1982年3月10日。 (zh)
- Στην αστρονομία, συζυγία είναι η κατά προσέγγιση ευθυγράμμιση δύο ή περισσοτέρων ουράνιων σωμάτων όταν παρατηρούνται από ορισμένη θέση (συνήθως από τη Γη), δηλαδή όταν ο παρατηρητής και τα δύο ουράνια σώματα (3 «σημεία») βρίσκονται προσεγγιστικά πάνω στην ίδια ευθεία γραμμή. Από τα αρχαία χρόνια οι συζυγίες πλανητών μεταξύ τους ή με αστέρια, είχαν ιδιαίτερη θέση και στην Αστρονομία, αλλά και στην Αστρολογία. Λέγεται επίσης ότι το άστρο των Χριστουγέννων (Άστρο της Βηθλεέμ), που οδήγησε τους τρεις Μάγους στη φάτνη, ήταν μια συζυγία των πλανητών Δία και Κρόνου, που σύμφωνα με τον Κέπλερ έλαβε χώρα το έτος 7 π.Χ.. (el)
- Syzygie (auch Syzygium, Plural Syzygien, gr.-lat. ‚Zusammenfügung‘; von altgriechisch συζυγία syzygía, deutsch ‚Zweigespann‘) bezeichnet in der Astronomie eine Konstellation, bei der die Sonne einerseits sowie der Mond oder einer der Planeten andererseits auf gleicher geozentrischer ekliptikaler Länge stehen. Bei heliozentrischer Betrachtung tritt an die Stelle der Sonne z. B. die Erde, die dann gleiche heliozentrische ekliptikale Länge wie der Erdmond oder einer der Planeten hat. Es handelt sich bei Syzygie also um einen Sammelbegriff für Opposition und Konjunktion. (de)
- Met een syzygie wordt in de astronomie een configuratie van drie hemellichamen bedoeld, waarbij deze zich in een rechte lijn ten opzichte van elkaar bevinden, collineair in de hemel staan. Meer in het bijzonder is het van toepassing op de Zon en de Aarde en anderzijds de Maan of een andere planeet binnen het zonnestelsel op dezelfde ecliptische lengte. Laatstgenoemde hemellichamen bevinden zich in dit geval in conjunctie of juist in oppositie. (nl)
- Сизи́гия (от др.-греч. σύ-ζῠγος, «сопряжение, соединение») — выравнивание трёх или более астрономических тел в пределах Солнечной системы на одной прямой. Этот термин обычно применяется в астрономическом контексте. Термин чаще всего используется для обозначения положения Солнца, Земли и Луны во время новолуний или полной луны. Сизигией называют положение Луны, когда её долгота совпадает с долготой Солнцa (при этом наблюдают новолуние) или отличается от долготы Солнца на 180° (при этом наблюдают полнолуние). Солнечные и лунные затмения происходят во время сизигий. С сизигиями связаны особенно большие приливы, поскольку при этом синфазно складываются лунные и солнечные приливы (напротив, в моменты квадратур, когда долгота Луны и Солнца отличается на 90°, амплитуда приливов минимальна, поскол (ru)
- Сизи́гія (грец. syzygia - поєднання, парне сполучення) — природне явище розташування на одній прямій трьох або й більшої кількості астрономічних тіл в межах Сонячної системи. Термін найчастіше використовують для позначення вирівнювання положення Сонця, Землі і Місяця під час молодика (нового Місяця) або повні (повного Місяця). Сизигією називають таке розташування Місяця, коли його довгота збігається з довготою Сонця (Місяць у фазі молодика) або відрізняється від довготи Сонця на 180° (фаза Місяця - повня). Під час сизигій відбуваються сонячні і місячні затемнення. (uk)
|