The za (座, 'seat' or 'pitch') were one of the primary types of trade guilds in feudal Japan. The za grew out of protective cooperation between merchants and religious authorities. They became more prominent during the Muromachi period where they would ally themselves with noble patrons, before they became more independent later in the period. The za commonly organized by locality, and not by trade in the rural areas; but grouped by trade in the larger cities, more familiar to their European counterparts.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Za (gremios) (es)
- Za (corporazione) (it)
- Za (corporations) (fr)
- 座 (ja)
- Дза (гильдии) (ru)
- Za (guilds) (en)
- Дза (uk)
|
| rdfs:comment
| - Les za (座, littéralement « siège » ou « emplacement ») sont l'un des principaux types de corps de métiers dans le Japon féodal. (fr)
- 座（ざ）は、平安時代から戦国時代まで存在した主に商工業者や芸能者による同業者組合のこと。貴族・寺社などに金銭など払う代わりに営業や販売の独占権などの特権を認められた。 (ja)
- Le za (座?, letteralmente "sedi") sono state uno dei principali tipi di corporazioni nel Giappone feudale. (it)
- Дза (яп. 座, ざ, «сидение», «место заседаний») — японские средневековые самоуправляемые корпорации, существовавшие с периода Хэйан до периода Мэйдзи. Среди них выделяют несколько видов: торгово-ремесленные и транспортные дза (аналоги европейских средневековых цехов), художественные и театральные дза (прихрамовые труппы), крестьянские дза (сельские советы) и монетные дза (монетные дворы). (ru)
- Дза (яп. 座, ざ, «сидіння», «місце засідань») — японські середньовічні самоврядні корпорації, що існували з періоду Хей'ан по період Мейдзі. Серед них виділяють декілька видів: торгово-ремісничі і транспортні дза, (аналоги європейських середньовічних цехів), мистецькі і театральні дза (прихрамові труппи), селянські дза (селищні ради), та монетні дза (монетні двори). (uk)
- El Za era uno de los tipos primarios de gremios comerciales en el Japón feudal. Crecieron con la cooperación protectora entre los comerciantes, los templos y las capillas; los comerciantes viajarían y transportarían mercancías en grupos, para la protección contra bandidos y contra los caprichos del samurái y del daimyō (señores feudales). También entrarían en arreglos con los templos y las capillas para vender sus mercancías en estos, colocándose bajo los auspicios y protección del templo o de la capilla. Hoy en día los actores de kabuki y noh se asocian en za, como Kabuki-za. (es)
- The za (座, 'seat' or 'pitch') were one of the primary types of trade guilds in feudal Japan. The za grew out of protective cooperation between merchants and religious authorities. They became more prominent during the Muromachi period where they would ally themselves with noble patrons, before they became more independent later in the period. The za commonly organized by locality, and not by trade in the rural areas; but grouped by trade in the larger cities, more familiar to their European counterparts. (en)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - El Za era uno de los tipos primarios de gremios comerciales en el Japón feudal. Crecieron con la cooperación protectora entre los comerciantes, los templos y las capillas; los comerciantes viajarían y transportarían mercancías en grupos, para la protección contra bandidos y contra los caprichos del samurái y del daimyō (señores feudales). También entrarían en arreglos con los templos y las capillas para vender sus mercancías en estos, colocándose bajo los auspicios y protección del templo o de la capilla. Los gremios comerciales del za aparecieron en el Siglo XII, cobraron fuerza importante en el siglo XIV, y duraron en sus formas originales hasta finales del siglo XVI, cuando otros gremios y organizaciones comerciales aparecieron e incluyeron el za. El concepto básico de za perduró en Japón hasta el siglo XVIII. Hoy en día los actores de kabuki y noh se asocian en za, como Kabuki-za. (es)
- Les za (座, littéralement « siège » ou « emplacement ») sont l'un des principaux types de corps de métiers dans le Japon féodal. (fr)
- The za (座, 'seat' or 'pitch') were one of the primary types of trade guilds in feudal Japan. The za grew out of protective cooperation between merchants and religious authorities. They became more prominent during the Muromachi period where they would ally themselves with noble patrons, before they became more independent later in the period. The za commonly organized by locality, and not by trade in the rural areas; but grouped by trade in the larger cities, more familiar to their European counterparts. The monopoly of the za was challenged during the reign of Oda Nobunaga. Later in the early 18th century, the za gained in influence by working more closely with the Tokugawa government; this brought more centralization and a return to their monopoly power. After the Meiji restoration, the za was either replaced, eclipsed or would gradually adopt more modern forms of business, eventually giving rise to the modern zaibatsu and keiretsu monopolies of the 20th century. (en)
- 座（ざ）は、平安時代から戦国時代まで存在した主に商工業者や芸能者による同業者組合のこと。貴族・寺社などに金銭など払う代わりに営業や販売の独占権などの特権を認められた。 (ja)
- Le za (座?, letteralmente "sedi") sono state uno dei principali tipi di corporazioni nel Giappone feudale. (it)
- Дза (яп. 座, ざ, «сидение», «место заседаний») — японские средневековые самоуправляемые корпорации, существовавшие с периода Хэйан до периода Мэйдзи. Среди них выделяют несколько видов: торгово-ремесленные и транспортные дза (аналоги европейских средневековых цехов), художественные и театральные дза (прихрамовые труппы), крестьянские дза (сельские советы) и монетные дза (монетные дворы). (ru)
- Дза (яп. 座, ざ, «сидіння», «місце засідань») — японські середньовічні самоврядні корпорації, що існували з періоду Хей'ан по період Мейдзі. Серед них виділяють декілька видів: торгово-ремісничі і транспортні дза, (аналоги європейських середньовічних цехів), мистецькі і театральні дза (прихрамові труппи), селянські дза (селищні ради), та монетні дза (монетні двори). (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
