This HTML5 document contains 167 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
n7	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n26	http://composersedition.com/composers/johnpalmer/
n21	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dct	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n27	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
n20	http://uz.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n25	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Alto_flute

rdf:type

yago:Instrument103574816 yago:Instrumentality103575240 yago:Flute103372029 yago:Device103183080 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Woodwind104598582 yago:WikicatGInstruments dbo:Person yago:Object100002684 yago:WindInstrument104586932 yago:WikicatSide-blownFlutes yago:Whole100003553 yago:Artifact100021939 owl:Thing yago:MusicalInstrument103800933

rdfs:label

알토 플루트 Альтовая флейта Flûte en sol Flauta contralt Alto flute Altflöjt Альтова флейта Flauta alto 中音長笛 Flauto contralto Flauta alto Altfluit アルトフルート

rdfs:comment

La flauta travessera contralt és un tipus de flauta, per tant és un aeròfon i pertany a la família del vent de fusta. La forma pot ser recta o torçada. Va ser popularitzada per Theobald Boehm i la seva gamma de notes va des del Sol 3 fins al Do#7. En al partitura la seva part s'escriu en clau de sol i, com a instrument transpositor que és, sona una quarta més baixa del que hi ha escrit A més a més a ser utilitzat a diversos conjunts de flautes i altres tipus d'agrupacions, les flautes contralts són també usades en molts grups de jazz, en contrast amb els saxòfons. La flauta alto es un tipo de flauta traversa, un instrumento musical perteneciente a la Familia de viento-madera. Está flauta está afinada en Sol. Físicamente, la flauta alto es similar a la Flauta traversa pero con un tamaño más grande. La flauta alto tiene un sonido más meloso y rico que la flauta traversa, así también se usa más en la octava primera que La. Era la flauta favorita de Theobald Böhm, la persona que perfeccionó el diseño de la familia de esta flauta.​ アルトフルートはフルート属の楽器のひとつで、木管楽器に属する。コンサート・フルートの低音用の拡張として、フルート・ダモーレの次に位置する。低音域の目立ってやわらかい音色を特徴とする。ト調の移調楽器であり、ピッコロやバスフルートと同様に、ハ調のフルートと指使いは同じである。 アルトフルートの管はコンサート・フルートよりもかなり太く、演奏者はより多くの息を必要とする。このため、低音域の1オクターブ半でデュナーミクの変化をつけやすい。 アルトフルートのデザインを完成し、ト調（記譜より4度低い）に音程を定めたテオバルト・ベームは、この楽器を好んでいた。 音域はG3（中央ハの下のト音）からG6（実音でト音譜表の上第4線、三点ト）までで、さらに最高音域としてD♭7まで伸ばすことができる。 イギリスの音楽ではアルトフルートのことをしばしばバスフルートと称するが、同じ名前の楽器が別に存在するために混乱のもとになっている。名称の混乱の原因は、現代のコンサート・フルートの音域がルネサンス時代のテナー・フルートと同じであることに起因し、テナー・フルートより低い音域の楽器なのでバスと呼ばれるのである。 알토 플루트(alto flute)는 큰 플루트이다. 플루트의 정확히 4도 아래 소리가 나지만 기보는 플루트와 똑같이 한다. 길이는 플루트의 약 1.5이고 구조는 대략 플루트와 같다. Il flauto contralto è uno strumento a fiato della famiglia dei legni. È l'estensione immediatamente più grave del flauto in do. Si caratterizza per il suo caldo e distinto timbro nella porzione più bassa della sua estensione. Altflöjt är ett träblåsinstrument. Altflöjten är en tvärflöjt i djupare läge och tillverkas liksom den vanliga soprantvärflöjten vanligtvis i silver eller andra metaller. I jämförelse med den vanliga flöjten är den ett par decimeter längre och något tjockare. Den är ett transponerande instrument och stämd i G. Eftersom instrumentets längd kan orsaka ergonomiska problem är det ganska vanligt att den förkortas genom ett böjt (dubbelvikt) munstycke. Ett par verk på den klassiska standardrepertoaren där altflöjt ingår är Daphnis et Chloé av Maurice Ravel och Våroffer av Igor Stravinskij. Альтова флейта (італ. flauto contralto; фр. flûte alto; нім. Altflöte) ― дерев'яний духовий музичний інструмент, різновид поперечної флейти, сконструйована Теобальдом Бемом близько 1854 року. За будовою і технікою гри схожа зі звичайною флейтою, але має довшу і ширшу трубку і дещо іншу будову системи клапанів. Дихання на альтовій флейті втрачається швидше. Партія альтової флейти використовується в пісні «California Dreamin'» групи «The Mamas & the Papas» (1965). La flûte en sol (ou flûte alto) est une flûte traversière plus grave d'un intervalle de quarte par rapport à la flûte traversière classique qui elle, est accordée en do. Sa tessiture correspond à celle du violon (et donc une quarte au-dessus de l'alto) avec un ambitus de trois octaves, donc un peu moins étendu dans le suraigu que celui de ces deux instruments. The alto flute is an instrument in the Western concert flute family, the second-highest member below the standard C flute after the uncommon flûte d'amour. It is the third most common member of its family after the standard C flute and the piccolo. It is characterized by its rich, mellow tone in the lower portion of its range. Unlike the flute and piccolo, it is a transposing instrument in G (a perfect fourth below written C), although it uses the same fingerings as the C flute. 中音長笛（英語：alto flute）是長笛家族的一員，屬於木管樂器。中音長笛的音色圓潤豐厚，特別在低音及中音區域上，正好填補了長笛欠缺的音域和低音區域較弱的問題。由於中音長笛的出現時間比其他種類的長笛早，因此在現代樂團中，漸漸成為固定編制，由1名長笛手兼任。 Альтовая флейта (итал. flauto contralto; фр. flûte alto; нем. Altflöte) ― разновидность современной флейты. Основной диапазон: соль малой — фа третьей октавы. Нотируется квартой выше реального звучания. Менее распространена альтовая флейта в строе фа, нотируемая квинтой выше. Тембр инструмента полный, широкий, наибольшей красотой отличается в нижнем регистре. По сравнению с большой флейтой, альтовая несколько длиннее и толще. Аппликатура одинаковая. Вместе с большой и малой флейтой входит в состав симфонического оркестра. De altfluit is een grotere en lagere versie van de dwarsfluit. Deze fluit in G (sol) is een transponerend instrument en klinkt een kwart lager dan de dwarsfluit. Omwille van haar lengte wordt ze soms gebouwd met een gebogen kopstuk, wat voor sommigen het bespelen ervan gemakkelijker maakt. Ook in de populaire muziek wordt het instrument gebruikt; Bud Shank speelde een altfluitsolo op California Dreamin' (1965) van The Mamas and the Papas.

dbp:name

Alto flute

foaf:depiction

n21:Yamaha_Flute_YFL-A421S.png n21:Yamaha_Flute_YFL-A421U.png n21:Range_Alto_flute.png n21:Alto_flute_006.jpg

dct:subject

dbc:G_instruments dbc:Side-blown_flutes

dbo:wikiPageID

1156759

dbo:wikiPageRevisionID

1113117070

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Jon_Gibson_(minimalist_musician) dbc:G_instruments dbr:Woodwind_instrument dbc:Side-blown_flutes dbr:Music_of_The_Lord_of_the_Rings_film_series dbr:Perfect_fourth dbr:Sergei_Prokofiev dbr:Lady_Macbeth_of_the_Mtsensk_District_(opera) dbr:Webern dbr:John_Palmer_(composer) dbr:Matthias_Ziegler dbr:The_Rite_of_Spring dbr:Franco_Alfano dbr:Maurice_Ravel dbr:Classical_music dbr:Members_of_the_western_concert_flute_family dbr:Western_concert_flute dbr:Brian_Landrus dbr:Transposing_instrument dbr:Flûte_d'amour dbr:Music_in_the_Air dbr:Piccolo dbr:Flute dbr:Aerophone dbr:Harvey_Sollberger dbr:Gustav_Holst dbr:Robert_Russell_Bennett n27:Yamaha_Flute_YFL-A421S.png dbr:Howard_Shore n27:Yamaha_Flute_YFL-A421U.png dbr:Alexander_Shchetynsky dbr:Theobald_Boehm dbr:Ali_Ryerson dbr:Anne_La_Berge dbr:Bruno_Bartolozzi dbr:Cyrano_de_Bergerac_(Alfano) dbr:Kaija_Saariaho dbr:Clarinet dbr:Ledger_line dbr:Alexander_Goehr dbr:Gary_Schocker dbr:Karlheinz_Stockhausen dbr:Oboe dbr:Dmitri_Shostakovich dbr:Opera dbr:Symphony_No._7_(Shostakovich) dbr:Woodwind dbr:Daphnis_et_Chloé dbr:Licht dbr:Kraftwerk dbr:Florian_Schneider dbr:Bass_flute dbr:Bassoon dbr:Edwin_Roxburgh dbr:Montag_aus_Licht n27:Range_Alto_flute.png dbr:Stefan_Keller dbr:Philippe_Hersant dbr:Scythian_Suite dbc:Flautists dbr:Igor_Stravinsky dbr:Very_Warm_for_May dbr:Patrick_Nunn dbr:The_Planets

dbo:wikiPageExternalLink

n26:ce-jp1a2

owl:sameAs

n7:Ալտֆլեյտա dbpedia-fr:Flûte_en_sol dbpedia-es:Flauta_alto wikidata:Q544352 dbpedia-ru:Альтовая_флейта yago-res:Alto_flute dbpedia-ja:アルトフルート n20:Alto_fleyta dbpedia-fa:فلوت_آلتو dbpedia-no:Altfløyte freebase:m.0l15f_ n25:4jkcr dbpedia-ca:Flauta_contralt dbpedia-is:Altflauta dbpedia-pt:Flauta_alto dbpedia-uk:Альтова_флейта dbpedia-nn:Altfløyte dbpedia-zh:中音長笛 dbpedia-ko:알토_플루트 dbpedia-da:Altfløjte dbpedia-nl:Altfluit dbpedia-it:Flauto_contralto dbpedia-sv:Altflöjt dbpedia-simple:Alto_flute dbpedia-tr:Alto_flüt

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Authority_control dbt:Western_concert_flutes dbt:Music dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Infobox_Instrument dbt:Frac

dbo:thumbnail

n21:Alto_flute_006.jpg?width=300

dbp:classification

Woodwind

dbp:range

170

dbp:related

*Woodwind family *Flute, bass flute, piccolo

dbo:abstract

알토 플루트(alto flute)는 큰 플루트이다. 플루트의 정확히 4도 아래 소리가 나지만 기보는 플루트와 똑같이 한다. 길이는 플루트의 약 1.5이고 구조는 대략 플루트와 같다. La flauta alto es un tipo de flauta traversa, un instrumento musical perteneciente a la Familia de viento-madera. Está flauta está afinada en Sol. Físicamente, la flauta alto es similar a la Flauta traversa pero con un tamaño más grande. La flauta alto tiene un sonido más meloso y rico que la flauta traversa, así también se usa más en la octava primera que La. Era la flauta favorita de Theobald Böhm, la persona que perfeccionó el diseño de la familia de esta flauta.​ La flûte en sol (ou flûte alto) est une flûte traversière plus grave d'un intervalle de quarte par rapport à la flûte traversière classique qui elle, est accordée en do. Sa tessiture correspond à celle du violon (et donc une quarte au-dessus de l'alto) avec un ambitus de trois octaves, donc un peu moins étendu dans le suraigu que celui de ces deux instruments. Le diamètre du tube est plus grand que celui de la flûte traversière classique. Elle est parfois dotée d'une tête recourbée comme la flûte basse, qui sonne une octave en dessous de la flûte traversière classique. Les instrumentistes de petite taille préfèrent la version à tête recourbée, mais la version droite est plus utilisée pour des raisons acoustiques. L'étendue de la flûte en sol, de trois octaves, avec très exceptionnellement des notes suraiguës supplémentaires, est équivalente à celle de la flûte en do.Son timbre diffère cependant quelque peu, sensiblement plus sonore dans le grave, chaleureux, en même temps un peu voilé, dans le medium, plus doux et moins strident dans l'aigu.C'est un instrument transpositeur, les partitions étant écrites une quarte au-dessus du son émis.Theobald Boehm a construit au milieu du XIXe siècle des flûtes alto et a composé des pièces pour cet instrument qui n'a cependant été utilisé qu'à partir du début du XXe siècle. Elle est beaucoup moins usitée que la grande flûte en ut et même que le piccolo. Elle est surtout présente dans les ensembles de flûtes mais on en trouve des emplois dans la musique symphonique du XXe siècle chez Maurice Ravel (Daphnis et Chloé, L'Enfant et les Sortilèges), Igor Stravinsky (Le Sacre du printemps), Gustav Holst (Les Planètes), Edgard Varèse (premières mesures d'Amériques) ou, plus récemment, chez John Williams (Harry Potter à l'école des sorciers). Альтовая флейта (итал. flauto contralto; фр. flûte alto; нем. Altflöte) ― разновидность современной флейты. Основной диапазон: соль малой — фа третьей октавы. Нотируется квартой выше реального звучания. Менее распространена альтовая флейта в строе фа, нотируемая квинтой выше. Тембр инструмента полный, широкий, наибольшей красотой отличается в нижнем регистре. По сравнению с большой флейтой, альтовая несколько длиннее и толще. Аппликатура одинаковая. Вместе с большой и малой флейтой входит в состав симфонического оркестра. Альтовая флейта применяется, как правило, в оркестре, для получения специфических низких звуков особого тембра, но во второй половине XX века также начала использоваться как ансамблевый и сольный инструмент. Одним из первых её использование предписал Римский-Корсаков в опере-балете «Млада» (1890). В дальнейшем партия альтовой флейты появлялась в сочинениях А. К. Глазунова (Восьмая симфония), М. Равеля («Дафнис и Хлоя»), И. Ф. Стравинского («Весна священная»), Г. Холста («Планеты»), Д. Д. Шостаковича (Седьмая симфония) и других композиторов. Альтовая флейта введена в ансамбль сочинения Пьера Булеза «Молоток без мастера». Сольные сочинения для альтовой флейты написаны Мати Куулбергом, , Леонидом Башмаковым, Аулисом Саллиненом, Эрландом фон Кохом. Писал для альтовой флейты и Теобальд Бём, который в преклонном возрасте отдавал ей предпочтение. Il flauto contralto è uno strumento a fiato della famiglia dei legni. È l'estensione immediatamente più grave del flauto in do. Si caratterizza per il suo caldo e distinto timbro nella porzione più bassa della sua estensione. La flauta travessera contralt és un tipus de flauta, per tant és un aeròfon i pertany a la família del vent de fusta. La forma pot ser recta o torçada. Va ser popularitzada per Theobald Boehm i la seva gamma de notes va des del Sol 3 fins al Do#7. En al partitura la seva part s'escriu en clau de sol i, com a instrument transpositor que és, sona una quarta més baixa del que hi ha escrit A més a més a ser utilitzat a diversos conjunts de flautes i altres tipus d'agrupacions, les flautes contralts són també usades en molts grups de jazz, en contrast amb els saxòfons. 中音長笛（英語：alto flute）是長笛家族的一員，屬於木管樂器。中音長笛的音色圓潤豐厚，特別在低音及中音區域上，正好填補了長笛欠缺的音域和低音區域較弱的問題。由於中音長笛的出現時間比其他種類的長笛早，因此在現代樂團中，漸漸成為固定編制，由1名長笛手兼任。 Альтова флейта (італ. flauto contralto; фр. flûte alto; нім. Altflöte) ― дерев'яний духовий музичний інструмент, різновид поперечної флейти, сконструйована Теобальдом Бемом близько 1854 року. За будовою і технікою гри схожа зі звичайною флейтою, але має довшу і ширшу трубку і дещо іншу будову системи клапанів. Дихання на альтовій флейті втрачається швидше. Застосовується найчастіше in G (в строї «соль»), рідше in F (в строї «фа»), тобто звучить на чисту кварту або квінту нижче написаних нот. Діапазон — від g (соль малої октави) до d³ (ре третьої октави). Теоретично можливо витягти і вищі звуки, але на практиці вони майже не використовуються. Звучання інструменту в нижньому регістрі яскраве, більш густе, ніж у великої флейти, однак досягається лише в динаміці не сильніше за mezzo-forte. Середній регістр — гнучкий в нюансуванні, повнозвучний; верхній — різкий, менш тембрально забарвлений, ніж у флейти, найвищі звуки важко витягти на piano. Альтова флейта застосовується, як правило, в оркестрі, для отримання специфічних низьких звуків особливого тембру, але в другій половині XX століття також почала використовуватися як ансамблевий і сольний інструмент. Одним з перших її використав Римський-Корсаков в опері-балеті «Млада» (1890). Надалі партія альтової флейти з'являлася в творах А. К. Глазунова (Восьма симфонія), М. Равеля («Дафніс і Хлоя»), І. Стравинського («Весна священна»), Г. Голста («Планети»), Д. Шостаковича (Сьома симфонія) тощо. Альтова флейта введена в ансамбль твору П'єра Булеза «Молоток без майстра». Сольні твори для альтової флейти написані , , Леонідом Башмаковим, Аулісом Салліненом. Партія альтової флейти використовується в пісні «California Dreamin'» групи «The Mamas & the Papas» (1965). The alto flute is an instrument in the Western concert flute family, the second-highest member below the standard C flute after the uncommon flûte d'amour. It is the third most common member of its family after the standard C flute and the piccolo. It is characterized by its rich, mellow tone in the lower portion of its range. Unlike the flute and piccolo, it is a transposing instrument in G (a perfect fourth below written C), although it uses the same fingerings as the C flute. The bore of the alto flute is considerably larger in diameter and longer than a C flute and requires more breath from the player. This gives it a greater dynamic presence in the bottom octave and a half of its range. It was the favourite flute variety of Theobald Boehm, who perfected its design, and is pitched in the key of G (sounding a perfect fourth lower than written). Its range is from G3 (the G below middle C) to G6 (4 ledger lines above the treble clef staff) plus an altissimo register stretching to D♭7. The headjoint may be straight or curved. British music that uses this instrument often refers to it as a bass flute, which can be confusing since there is a distinct instrument known by that name. This naming confusion originated in the fact that the modern flute in C is pitched in the same range as the Renaissance tenor flute; therefore, a lower pitched instrument would be called a bass. De altfluit is een grotere en lagere versie van de dwarsfluit. Deze fluit in G (sol) is een transponerend instrument en klinkt een kwart lager dan de dwarsfluit. Omwille van haar lengte wordt ze soms gebouwd met een gebogen kopstuk, wat voor sommigen het bespelen ervan gemakkelijker maakt. Op enkele aanpassingen na is de altfluit zoals we die nu kennen ontworpen door Theobald Böhm in 1854 of 1855. De bouw ervan werd mogelijk dankzij het kleppensysteem dat Böhm had bedacht, waardoor de toongaten niet meer allemaal binnen het bereik van de vingers hoefden te liggen. Böhm noemde de altfluit zijn beste vinding. Technisch wordt de altfluit op dezelfde manier bespeeld als de dwarsfluit, behalve (uiteraard) de houding van de handen die door de lengte van het instrument verder uit elkaar staan en de grotere spreiding van de vingers. Ondanks Böhms enthousiasme wordt de altfluit slechts weinig voorgeschreven in orkestwerken. De belangrijkste orkestwerken waarin de altfluit gebruikt wordt zijn Daphnis et Chloé van Maurice Ravel, Le Sacre du printemps van Igor Stravinsky en The Planets van Gustav Holst. Veel hedendaagse componisten voelen zich aangesproken door de klankkleur van het instrument - die warmer en "dieper" is dan bij de gewone fluit - wat leidt tot een groeiend repertoireaanbod voor de altfluit in de kamermuziek en als solo-instrument, zie bijvoorbeeld Kamermuziek II van Aulis Sallinen, Good night van Henryk Górecki en Couleurs du vent van Kaija Saariaho. Ook in de populaire muziek wordt het instrument gebruikt; Bud Shank speelde een altfluitsolo op California Dreamin' (1965) van The Mamas and the Papas. アルトフルートはフルート属の楽器のひとつで、木管楽器に属する。コンサート・フルートの低音用の拡張として、フルート・ダモーレの次に位置する。低音域の目立ってやわらかい音色を特徴とする。ト調の移調楽器であり、ピッコロやバスフルートと同様に、ハ調のフルートと指使いは同じである。 アルトフルートの管はコンサート・フルートよりもかなり太く、演奏者はより多くの息を必要とする。このため、低音域の1オクターブ半でデュナーミクの変化をつけやすい。 アルトフルートのデザインを完成し、ト調（記譜より4度低い）に音程を定めたテオバルト・ベームは、この楽器を好んでいた。 音域はG3（中央ハの下のト音）からG6（実音でト音譜表の上第4線、三点ト）までで、さらに最高音域としてD♭7まで伸ばすことができる。 イギリスの音楽ではアルトフルートのことをしばしばバスフルートと称するが、同じ名前の楽器が別に存在するために混乱のもとになっている。名称の混乱の原因は、現代のコンサート・フルートの音域がルネサンス時代のテナー・フルートと同じであることに起因し、テナー・フルートより低い音域の楽器なのでバスと呼ばれるのである。 Altflöjt är ett träblåsinstrument. Altflöjten är en tvärflöjt i djupare läge och tillverkas liksom den vanliga soprantvärflöjten vanligtvis i silver eller andra metaller. I jämförelse med den vanliga flöjten är den ett par decimeter längre och något tjockare. Den är ett transponerande instrument och stämd i G. Eftersom instrumentets längd kan orsaka ergonomiska problem är det ganska vanligt att den förkortas genom ett böjt (dubbelvikt) munstycke. Tonomfånget sträcker sig från g0 till g3, det vill säga en kvart djupare än sopranflöjten. I den lägsta oktaven har altflöjten en markant fylligare och mer bärkraftig klang än sopransyskonet. Mellanregistret har en karakteristiskt beslöjad karaktär. I den högsta oktaven klingar alten mer likt sopranen, men klangfärgen är mattare. Därför används altflöjten främst för de låga och mellanhöga registrens skull. Ett par verk på den klassiska standardrepertoaren där altflöjt ingår är Daphnis et Chloé av Maurice Ravel och Våroffer av Igor Stravinskij.

dbp:musicians

*List of Flautists

gold:hypernym

dbr:Flute

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Alto_flute?oldid=1113117070&ns=0

dbo:wikiPageLength

8495

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Alto_flute