This HTML5 document contains 377 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n33http://www.constellation-guide.com/cygnus-x-1/
n24https://arxiv.org/abs/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
n26http://www.oa.uj.edu.pl/research/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
schemahttp://schema.org/
n45http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mkhttp://mk.dbpedia.org/resource/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n34http://lv.dbpedia.org/resource/
n28http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-euhttp://eu.dbpedia.org/resource/
n71http://ur.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-warhttp://war.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pnbhttp://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-skhttp://sk.dbpedia.org/resource/
n51http://dbpedia.org/resource/Wiktionary:
n56https://web.archive.org/web/20150915105044/http:/www.eso.org/public/outreach/eduoff/cas/cas2002/cas-projects/austria_cygnus_1/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
n32http://uz.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
n50http://sci.esa.int/integral/32709-artist-s-impression-of-cygnus-x-1/
dbpedia-brhttp://br.dbpedia.org/resource/
n20http://www.nustar.caltech.edu/image/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-rohttp://ro.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-afhttp://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n47https://global.dbpedia.org/id/
n60http://www.eso.org/public/outreach/eduoff/cas/cas2002/cas-projects/austria_cygnus_1/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ochttp://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
n11http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
n23http://ast.dbpedia.org/resource/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-simplehttp://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
n65http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Cygnus_X-1
rdf:type
yago:WikicatBinaryStars owl:Thing yago:WikicatHenryDraperCatalogueObjects yago:WikicatX-rayBinaries yago:Whole100003553 dbo:Place dbo:Location yago:NaturalObject100019128 yago:WikicatObjectsNamedWithVariableStarDesignations schema:Place yago:Object100002684 yago:Supergiant109450708 dbo:CelestialBody yago:BinaryStar109221070 yago:WikicatStars yago:Star109444100 yago:CelestialBody109239740 yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatB-typeSupergiants dbo:Star yago:WikicatO-typeStars yago:WikicatO-typeSupergiants
rdfs:label
Cygnus X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 はくちょう座X-1 Лебедь X-1 Cygnus X-1 백조자리 X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 Лебідь X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 الدجاجة X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 Cygnus X-1 天鵝座X-1
rdfs:comment
Лебідь X-1 (Cygnus X-1) — джерело рентгенівського випромінювання у сузір'ї Лебедя, і є першим серед інших подібних, що були признані як чорні діри. Його було відкрито 1964 року під час суборбітального польоту. Є одним із найяскравіших джерел рентгенівського випромінювання на небі й має максимальну густину потоку 2,3× 10−23 Вт·м−2Гц−1. Є одним із найкраще досліджених об’єктів у своєму класі. O sistema estelar Cygnus X-1 (abreviado Cyg X-1) é uma fonte de raio-X galáctica bem conhecida na constelação de Cisne. Foi descoberto em 1964 durante um lançamento de foguete e é uma das fontes de raio-X mais fortes vistas da Terra, produzindo um pico de fluxo de raio-X de 2,3×10−23 Wm−2Hz−1. Cygnus X-1 foi a primeira fonte de raio-X que foi aceita como sendo um candidato a buraco negro e pertence entre os objetos astronômicos mais estudados em sua classe. Estima-se que tenha uma massa de 8,7 vezes a massa solar e já se mostrou ser muito compacto para ser qualquer tipo de estrela normal ou outro objeto (por exemplo uma estrela de neutrons) além de um buraco negro. Se for este o caso, o raio do seu horizonte de eventos provavelmente tem 26 km. Cygnus X-1 is een röntgendubbelster (X-ray source) in het sterrenbeeld Zwaan (Cygnus). Deze bron van röntgenstraling is hoogstwaarschijnlijk een zwart gat. De naam komt van het feit dat dit de eerst ontdekte röntgenbron in het sterrenbeeld Zwaan is. Deze ontdekking leverde het eerste belangrijke bewijs voor het bestaan van zwarte gaten. Cygnus X-1 (pol. Łabędź X-1) – rentgenowski układ podwójny odkryty w 1964, położony w gwiazdozbiorze Łabędzia i znajdujący się 6070 lat świetlnych od Ziemi. Cygnus X-1 jest najsilniejszym źródłem promieniowania rentgenowskiego widzianym z Ziemi. Na układ składa się gwiazda będąca błękitnym nadolbrzymem oraz czarna dziura. Składniki układu podwójnego obiegają się w odległości 0,2 j.a. Masa czarnej dziury wynosi 15 M☉, wiruje ona z prędkością 800 obrotów na sekundę. Cygnus X-1 (abbreviato in Cyg X-1) è una nota sorgente di raggi X osservabile nella costellazione del Cigno. Scoperta in seguito a una campagna osservativa nel 1964, è una delle sorgenti di raggi X più intense rilevabili dalla Terra, con un picco di densità di flusso pari a 2,3×10−23 Wm−2Hz−1 (2,3×103 Jy). La sorgente è un oggetto compatto, molto probabilmente un buco nero, la cui massa, secondo le stime più recenti, ammonterebbe a 14,8 volte quella del Sole (M⊙). Cygnus X-1, auch Cyg X-1, ist ein Röntgendoppelstern mit hoher Masse (engl. High mass X-ray binary). Er besteht aus einem Riesenstern, von dem Masse auf ein Schwarzes Loch akkretiert wird. Beim Schwarzen Loch handelt es sich um das erste, das in der Milchstraße nachgewiesen werden konnte; dies gelang im Jahr 1972 Tom Bolton. Das System befindet sich nahe η Cygni und ist eine starke Röntgenquelle. Die Bezeichnung Cygnus X-1 ergibt sich daraus, dass es sich hierbei um das erste entdeckte Röntgenobjekt (engl. X-ray) im Sternbild Schwan (Cygnus) handelt. Cygnus X-1 és la font de raigs X d'alta energia més brillant que es pot observar al cel, i està situada a la constel·lació del Cigne. Es considera el primer exemple conegut de forat negre, i va ser identificat per Tom Bolton a les instal·lacions de la Universitat de Toronto. Se suposa que res no pot escapar dels forats negres, ni tan sols els fotons; però no és el forat el que emet els raigs X, sinó la matèria que està a punt de caure en ell. Tot apunta que el forat té un disc d'acreció format per gasos i plasma que s'arremolina des de la supergegant al forat. 백조자리 X-1(Cygnus X-1, 약칭 Cyg X-1)은 백조자리에 있는 대표적인 X선 천체이다. 백조자리 X-1은 1964년에 발견되었다. 그럴 수 있었던 것은 백조자리 X-1이 지구에서 관측 가능한 가장 강력한 X선 천체 중 하나이기 때문이었다. 백조자리 X-1은 블랙홀로 추정되는 최초의 X선 천체이다. 현재까지 밝혀진 관측 결과에 따르면, 백조자리 X-1의 질량은 대략 8.7 태양 질량인데, 이는 지금껏 관측된 어떤 천체보다도 밀도가 높은 것이다. 따라서 만약 백조자리 X-1이 블랙홀이라면 사건 지평선의 반지름은 대략 26 km 정도밖에 되지 않을 것이라고 한다. 백조자리 X-1은 태양에서 대략 6,500광년 떨어져 있는 고질량 엑스선 쌍성에 속해 있다. 백조자리 X-1의 쌍성은 HDE 226868이라는 청색 초거대 변광성이고, 백조자리 X-1과의 거리는 대략 0.2AU 정도이다. 백조자리 X-1의 강착 원반은 HDE 226868의 항성풍으로부터 만들어진다. 내부 원반의 물질들은 수백만 K로 가열되어 있어, X선을 내뿜는다. Cygnus X-1 (abreviado como Cyg X-1)​​​ es un agujero negro que crea una fuente muy brillante de rayos X​ situada en la constelación del Cisne. Fue descubierto en 1964 desde un detector de rayos X a bordo de un cohete suborbital Aerobee lanzado desde el White Sands Missile Range.​ Cyg X-1 es muy variable pero en (rayos X con energía de más de 30 keV) suele ser la fuente más brillante del cielo.​ Cygnus X-1 constituye el primer caso en el que se pudo probar la presencia de un agujero negro.​ El sistema se encuentra a unos 6000 años luz de la Tierra. Cygnus X-1 (Cyg X-1 bezala laburtua) Cygnus konstelazioan dagoen X izpi iturri oso distiratsu bat da. 1964an aurkitu zen White Sands Missile Rangetik jaurtitako suziri azpi orbital batean jarritako X izpi detektagailu batetik. Cyg X-1 oso aldagarria da, baina (30 KeV baino energia dutenak) zeruko iturririk distiratsuena izaten ohi da. Sistema Lurretik 8.000 argi-urte ingurura dago. 天鵝座X-1（簡稱Cyg X-1）是一個银河系内位于天鵝座的双星系统，是著名的X射線源。它在1964年的一次火箭彈道飛行時被發現，是從地球觀測最強的X射綫源之一，其頂峰X射綫通量為2.3×10−23 Wm−2Hz−1。天鵝座X-1是最先被廣泛承認為黑洞的候選星體，也是同類星體中最受研究關注的。現在估計其質量為太陽質量的14.8倍，而其密度之高使黑洞成爲唯一一種解釋。如果如此，它的事件視界半徑約為26公里。 天鵝座X-1屬於一個高質量X射線雙星系統，其距離太陽大約6,070光年，另一成員為一顆超巨星變星，編號為HDE 226868。兩者相互圍繞公轉，距離為0.2天文單位，即地球和太陽間距離的20%。該星的星風為X射綫源的吸積盤提供物質。盤的内部溫度達到幾百萬K，因此輻射出X射綫。兩條垂直于吸積盤的相對論性噴流將被吸進的物質噴射出星際空間。 這個系統可能屬於一個名為天鵝座OB3的星協，意味著天鵝座X-1的年齡超過500萬年，並源于一顆質量大於40個太陽質量的原星。這顆原星的大部分質量都散失了，很可能是以星風的形式。如果該星以超新星的形式爆炸，則其威力足以將剩餘物質噴射出這個系統。因此它可能直接坍縮成一個黑洞。 物理學家史蒂芬·霍金和基普·索恩曾拿天鵝座X-1作了一場科學的賭局。當中霍金賭天鵝座X-1不是一顆黑洞。1990年霍金讓步，因爲觀測證據顯示這個系統中存在著引力奇點。 Лебедь X-1 (сокращённо Cyg X-1) — известный галактический источник рентгеновского излучения в созвездии Лебедя. Он был открыт в 1964 году во время суборбитального полёта и является одним из ярчайших источников рентгеновского излучения, обладая максимальной плотностью потока 2,3⋅10−23 Вт·м−2Гц−1. Лебедь X-1 был первым рентгеновским источником-кандидатом в чёрные дыры и является среди них одним из самых изученных объектов. Известно, что его масса составляет 14,8 масс Солнца. Минимальная длительность полученных сигналов составляет 1 миллисекунду, следовательно, его радиус не может превышать 300 км. В общепринятом предположении, что Cyg X-1 является чёрной дырой, его радиус должен составлять 44 километра. Představa malíře o dvojhvězdě Cygnus X-1 Cygnus X-1 je zdroj rentgenového záření v souhvězdí Labutě a jeden z pravděpodobných kandidátů na černou díru. Je to masivní rentgenová dvojhvězda a jedna Zemi z nejbližších potenciálních černých děr 7 200 světelných let. Další rentgenová dvojhvězda v souhvězdí Labutě je . En astronomie, Cygnus X-1 est une binaire X à forte masse et fut le premier candidat trou noir clairement identifié. はくちょう座X-1（はくちょうざエックスワン、Cygnus X-1、Cyg X-1）は、太陽系から見てはくちょう座の方向約7,300光年の位置にある、ブラックホールに関わるものとして広く認められた最初のX線源である。地球から観測可能なX線源としては最も強力な天体の1つで、HD 226868という青色超巨星とブラックホールによる連星系であると考えられている。1964年に観測ロケットによる観測で発見された。 ブラックホールと考えられるコンパクト天体の質量は21.2 M☉（太陽質量）と推定されている。主星の青色超巨星とブラックホールは、約0.16 天文単位 (au) の距離で公転している。これは、太陽-水星間の距離の半分にも満たない。 強力なX線は、ブラックホールを取り巻く降着円盤の内側で生じている。降着円盤は、青色超巨星の強力な恒星風で吹き飛ばされたガスがブラックホールに流れ込むことで形成されており、数百万ケルビン (K) に加熱された降着円盤の内側から強いX線が放出されている。ブラックホールに落下しようとする物質のエネルギーの一部は、降着円盤を挟むかたちで位置する一対の垂直なジェットによって星間空間に運び出されている。 Cygnus X-1 (disingkat Cyg X-1) adalah galaktik dan kandidat lubang hitam yang terletak di rasi bintang Cygnus. Cygnus X-1 ditemukan pada tahun 1964 oleh alat sinar-X yang dibawa oleh roket yang diluncurkan dari di New Mexico. Sumber sinar-X ini merupakan salah satu sumber sinar-X terkuat yang terlihat dari Bumi, dengan sinar-X sebesar 2,3×10−23 W m−2 Hz−1 (2,3×103 ) pada puncaknya. Cygnus X-1 adalah sumber sinar-X pertama yang diterima sebagai kandidat lubang hitam dan salah satu sumber sinar-X yang paling banyak dipelajari. Massa objek ini diperkirakan 14,8 kali lebih besar dari massa Matahari dan mungkin merupakan lubang hitam karena kepadatannya yang jauh melebihi bintang biasa. Jika objek ini memang lubang hitam, jari-jari cakrawala peristiwanya diperkirakan sebesar 44 km. نجم الدجاجة اكس-1 (Cygnus X-1) هو مصدر للأشعة السينية متواجد في كوكبة الدجاجة. اكتُشف سنة 1965 بالأقمار الصناعية التي سجلت الأشعة السينية القادمة من الفضاء الخارجي، وعلى الأخص من هذا النجم الذي لا يُرى بالتلسكوبات الضوئية برغم أنه يقع في مجرتنا. Cygnus X-1 (kortform Cyg X-1) är den röntgenstrålande komponenten (därav beteckningen X) i en röntgenbinär som ligger i stjärnbilden Svanen (Cygnus) 6 000 ljusår från Solen. Röntgenbinären består, förutom av Cygnus X-1 på 8,7 M☉, även av en blå variabel superjätte betecknad HDE 226868 med en massa på 20 - 40 M☉. Cygnus X-1 kretsar runt HDE 226868 på cirka 0,2 AU avstånd med en omloppstid på 5,6 dygn. Röntgenstrålningen från Cygnus X-1 uppkommer när materia från den blå jättestjärnans massutkastningar krossas av Cygnus X-1:s kraftiga gravitation. Röntgenstrålningen från Cygnus X-1 fladdrar oregelbundet ca 1 000 gånger per sekund. Cygnus X-1 (abbreviated Cyg X-1) is a galactic X-ray source in the constellation Cygnus and was the first such source widely accepted to be a black hole. It was discovered in 1964 during a rocket flight and is one of the strongest X-ray sources detectable from Earth, producing a peak X-ray flux density of 2.3×10−23 W/(m2⋅Hz) (2.3×103 jansky). It remains among the most studied astronomical objects in its class. The compact object is now estimated to have a mass about 21.2 times the mass of the Sun and has been shown to be too small to be any known kind of normal star or other likely object besides a black hole. If so, the radius of its event horizon has 300 km "as upper bound to the linear dimension of the source region" of occasional X-ray bursts lasting only for about 1 ms.
foaf:name
Cygnus X-1/HDE 226868
foaf:depiction
n45:Red_circle.svg n45:V1357CygLightCurve.png n45:Chandra_image_of_Cygnus_X-1.jpg n45:Cygnus_x1_xray.jpg n45:Cygx1_spectrum.jpg n45:Cygnus_IAU.svg n45:Cygnus_X-1.png n45:2259_Black_Hole_1280_English.jpg
dct:subject
dbc:Stellar_black_holes dbc:Objects_with_variable_star_designations dbc:Hipparcos_objects dbc:X-ray_binaries dbc:Cygnus_(constellation) dbc:O-type_supergiants dbc:Henry_Draper_Catalogue_objects dbc:Durchmusterung_objects
dbo:wikiPageID
86061
dbo:wikiPageRevisionID
1119237576
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Celestial_sphere dbr:Doppler_shift dbr:Hubble_Space_Telescope dbr:Kelvin dbr:Compton_scattering dbr:Penthouse_(magazine) dbr:Nova_(American_TV_series) dbr:Epsilon_Orionis dbr:Signal_strength dbr:Constellation dbc:Stellar_black_holes dbr:Gravity_darkening dbr:Meter dbr:X-ray_astronomy dbr:Apparent_magnitude dbr:A_Farewell_to_Kings dbr:Supergiant_star dbr:P_Cygni dbc:Objects_with_variable_star_designations dbr:CENBOL dbr:Carina–Sagittarius_Arm dbr:Leiden_Observatory dbr:Solar_luminosity dbr:Declination dbr:Orion_Arm dbr:Blue_supergiant dbr:Quasi-periodic_oscillations dbr:Helium dbr:Royal_Observatory,_Greenwich dbr:Limb_darkening dbr:Advection dbr:Schwarzschild_radius dbr:Hemispheres_(Rush_album) n28:V1357CygLightCurve.png dbr:Hard_X-ray dbr:Electron dbc:Hipparcos_objects dbr:Astronomer dbr:Sub-orbital_spaceflight dbr:Betty_Louise_Turtle dbr:Galactic_latitude dbr:Gravitational_redshift dbr:Carbon dbr:Galactic_longitude dbr:David_Dunlap_Observatory dbr:Microquasar dbr:Progressive_rock dbr:Rush_(band) dbc:X-ray_binaries dbr:Gravity dbr:Ångström dbr:Radio_astronomy dbr:Bonner_Durchmusterung dbr:Right_ascension dbr:Astronomische_Gesellschaft_Katalog n28:Cygnus_X-1.png n28:Cygnus_x1_xray.jpg n28:Cygx1_spectrum.jpg dbc:Cygnus_(constellation) dbr:No-hair_theorem dbr:Paul_Murdin dbr:Photon dbr:New_Mexico dbr:Interstellar_medium dbr:Jansky dbr:Visible_spectrum dbr:X-ray_astronomy_detector dbr:Conjunction_(astronomy) dbr:Eta_Cygni dbr:Tidal_force dbr:Geiger_counters dbr:Binary_star dbr:Hipparcos_catalogue n28:2259_Black_Hole_1280_English.jpg dbr:Astrophysical_X-ray_source dbr:Angular_momentum dbr:Astrophysical_jet dbr:Perpendicular dbr:V616_Monocerotis dbr:Riccardo_Giacconi dbr:National_Radio_Astronomy_Observatory dbr:X-ray_binary dbr:Aerobee dbr:Parsec dbr:Pulsar dbr:Black_hole dbr:Stellar_corona dbr:H-alpha dbr:Ultraviolet dbr:Accretion_disk dbr:Atmosphere_of_Earth dbr:Extinction_(astronomy) dbr:Light dbr:Solar_radius dbr:Semi-major_axis dbr:White_Sands_Missile_Range dbr:General_relativity n51:progenitor dbr:Henry_Draper_catalogue dbr:Stephen_Hawking dbr:Astronomical_Unit dbr:Cygnus_(constellation) dbr:Magnetic_field dbr:NASA dbr:Astronomical_object dbr:Millisecond dbr:Stellar_black_hole dbr:Wavelength dbr:Supernova dbr:Smithsonian_Astrophysical_Observatory dbr:Uhuru_(satellite) dbc:O-type_supergiants dbr:Neutron_star dbr:Solar_mass dbr:Russia dbr:Erg dbr:Sun dbr:Line-of-sight_propagation dbr:Active_galactic_nuclei dbr:Active_galaxy dbr:List_of_nearest_black_holes dbr:Kip_Thorne dbr:Cygnus_X-1_(song_series) dbc:Henry_Draper_Catalogue_objects dbr:Orbital_inclination dbr:Wolf–Rayet_star dbr:Stellar_wind dbr:Private_Eye dbr:Ellipsoidal_variable dbr:Quasar dbr:Tom_Bolton_(astronomer) dbr:Degree_(angle) dbr:Watt dbr:Precession dbr:Event_horizon dbr:Flux_density dbr:PBS dbr:Electromagnetic_radiation dbr:Stellar_association dbr:Chandra_X-ray_Observatory dbr:Relativistic_jet dbr:Speed_of_light dbr:Compact_object dbr:Eclipse dbr:Plasma_(physics) dbr:Gamma-ray dbr:Turbulence dbr:Milky_Way dbr:Celestial_coordinate_system dbr:Electromagnetic_spectrum dbr:Matter dbr:Special_relativity dbc:Durchmusterung_objects dbr:Spectral_class dbr:Center_of_mass dbr:Canadians dbr:Nebula dbr:Gravitational_energy dbr:University_of_Toronto dbr:The_Black_Hole dbr:Orbital_eccentricity n28:Chandra_image_of_Cygnus_X-1.jpg dbr:Roche_lobe dbr:High_Speed_Photometer dbr:V_0332+53 dbr:Black_Holes_and_Time_Warps dbr:Variable_star dbr:Herbert_Gursky dbr:Rocinante dbr:Hertz
dbo:wikiPageExternalLink
n20:nustar120628a n24:1506.00007 n26:cygx1.html n33: n50: n56: n60:
owl:sameAs
dbpedia-nl:Cygnus_X-1 dbpedia-ar:الدجاجة_X-1 dbpedia-sr:Labud_X-1 n11:सिग्नस_ऍक्स-१ dbpedia-pt:Cygnus_X-1 dbpedia-ja:はくちょう座X-1 dbpedia-id:Cygnus_X-1 dbpedia-tr:Cygnus_X-1 dbpedia-sk:Cygnus_X-1 dbpedia-sv:Cygnus_X-1 dbpedia-ro:Cygnus_X-1 n23:Cygnus_X-1 dbpedia-mk:Лебед_X-1 dbpedia-oc:Cygnus_X-1 dbpedia-no:Cygnus_X-1 dbpedia-simple:Cygnus_X-1 dbpedia-fr:Cygnus_X-1 n32:Oqqush_X-1 n34:Gulbis_X-1 dbpedia-eu:Cygnus_X-1 dbpedia-hu:Cygnus_X-1 dbpedia-ca:Cygnus_X-1 dbpedia-sl:Labod_X-1 dbpedia-zh:天鵝座X-1 dbpedia-pnb:دجاجہ_ایکس_اول dbpedia-it:Cygnus_X-1 dbpedia-pl:Cygnus_X-1 dbpedia-fa:ماکیان_ایکس_یک dbpedia-br:Cygnus_X-1 n47:34TES dbpedia-ru:Лебедь_X-1 dbpedia-de:Cygnus_X-1 wikidata:Q332674 yago-res:Cygnus_X-1 dbpedia-cs:Cygnus_X-1 dbpedia-war:Cygnus_X-1 dbpedia-ko:백조자리_X-1 dbpedia-es:Cygnus_X-1 dbpedia-uk:Лебідь_X-1 dbpedia-fi:Cygnus_X-1 n65:Gulbė_X-1 dbpedia-vi:Cygnus_X-1 freebase:m.0lt5h dbpedia-af:Cygnus_X-1 dbpedia-he:ברבור_X-1 n71:دجاجہ_ایکس_اول
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:WikiSky dbt:Commons_category dbt:Sky dbt:Convert dbt:Cite_web dbt:RA dbt:Stars_of_Cygnus dbt:Portal_bar dbt:Starbox_reference dbt:S-end dbt:S-bef dbt:S-ach dbt:S-aft dbt:Location_mark dbt:S-ttl dbt:S-start dbt:Val dbt:Reflist dbt:DEC dbt:Other_uses dbt:Cite_APOD dbt:Bquote dbt:Starbox_image dbt:Starbox_observe dbt:Starbox_detail dbt:Starbox_end dbt:Starbox_character dbt:Starbox_begin dbt:Starbox_catalog dbt:Starbox_astrometry dbt:Featured_article dbt:Short_description
dbo:thumbnail
n45:Cygnus_IAU.svg?width=300
dbp:ageMyr
5
dbp:appmagV
8.949999999999999
dbp:bV
+0.81
dbp:class
O9.7Iab
dbp:colwidth
30
dbp:constell
dbr:Cygnus_(constellation)
dbp:epoch
J2000
dbp:luminosity
3
dbp:mass
21.2
dbp:pError
0.0149
dbp:parallax
0.4439
dbp:radius
20
dbp:rotation
483840.0
dbp:title
dbr:List_of_nearest_black_holes
dbp:uB
−0.30
dbp:variable
dbr:Ellipsoidal_variable
dbp:years
1972
dbp:e
5
dbp:u
km
dbo:abstract
Cygnus X-1 (kortform Cyg X-1) är den röntgenstrålande komponenten (därav beteckningen X) i en röntgenbinär som ligger i stjärnbilden Svanen (Cygnus) 6 000 ljusår från Solen. Röntgenbinären består, förutom av Cygnus X-1 på 8,7 M☉, även av en blå variabel superjätte betecknad HDE 226868 med en massa på 20 - 40 M☉. Cygnus X-1 kretsar runt HDE 226868 på cirka 0,2 AU avstånd med en omloppstid på 5,6 dygn. Röntgenstrålningen från Cygnus X-1 uppkommer när materia från den blå jättestjärnans massutkastningar krossas av Cygnus X-1:s kraftiga gravitation. Röntgenstrålningen från Cygnus X-1 fladdrar oregelbundet ca 1 000 gånger per sekund. Cygnus X-1 upptäcktes 1964 av en forskargrupp ledd av Riccardo Giacconi under en raketflygning, och är en av de starkaste och bäst undersökta källorna för röntgenstrålning som kan observeras från jorden. Cygnus X-1 har aldrig observerats direkt och blev det första objektet som identifierades som ett svart hål med en stjärnmassas storlek. Představa malíře o dvojhvězdě Cygnus X-1 Cygnus X-1 je zdroj rentgenového záření v souhvězdí Labutě a jeden z pravděpodobných kandidátů na černou díru. Je to masivní rentgenová dvojhvězda a jedna Zemi z nejbližších potenciálních černých děr 7 200 světelných let. Jedná se o první objevený rentgenový zdroj v souhvězdí Labutě objevený rentgenovým detektorem vyneseným nad atmosféru Země roku 1964. Cygnus X-1 je těsná dvojhvězda. Její viditelná složka je velmi svítivý nadobr HDE 226868 (hvězda o hmotnosti 10-50 Sluncí) spektrálního typu O9,7. Jeho radiální rychlost se pravidelně mění s periodou 5,6 dne, což víme z posuvu spektrálních čar. Můžeme ji tedy nazvat spektroskopickou dvojhvězdou. Nadobr obíhá okolo neviditelné složky. Předpokládáme, že touto neviditelnou složkou je černá díra s hmotností větší než 14 hmotností Slunce. Žhavá hvězda a neviditelná černá díra spolu tvoří rentgenovou dvojhvězdu. Plazma dopadá na akreční disk, který velkou rychlostí obíhá okolo černé díry. V místě dopadu se disk zahřívá na teplotu milionů K. Vysokoteplotní plazma disku je zdrojem intenzivního rentgenového záření. Cygnus X-1 má více než dvojnásobnou hmotnost neutronové hvězdy. To byl také jeden z důkazů, že neviditelnou složkou této dvojhvězdy je černá díra. Další rentgenová dvojhvězda v souhvězdí Labutě je . 天鵝座X-1（簡稱Cyg X-1）是一個银河系内位于天鵝座的双星系统，是著名的X射線源。它在1964年的一次火箭彈道飛行時被發現，是從地球觀測最強的X射綫源之一，其頂峰X射綫通量為2.3×10−23 Wm−2Hz−1。天鵝座X-1是最先被廣泛承認為黑洞的候選星體，也是同類星體中最受研究關注的。現在估計其質量為太陽質量的14.8倍，而其密度之高使黑洞成爲唯一一種解釋。如果如此，它的事件視界半徑約為26公里。 天鵝座X-1屬於一個高質量X射線雙星系統，其距離太陽大約6,070光年，另一成員為一顆超巨星變星，編號為HDE 226868。兩者相互圍繞公轉，距離為0.2天文單位，即地球和太陽間距離的20%。該星的星風為X射綫源的吸積盤提供物質。盤的内部溫度達到幾百萬K，因此輻射出X射綫。兩條垂直于吸積盤的相對論性噴流將被吸進的物質噴射出星際空間。 這個系統可能屬於一個名為天鵝座OB3的星協，意味著天鵝座X-1的年齡超過500萬年，並源于一顆質量大於40個太陽質量的原星。這顆原星的大部分質量都散失了，很可能是以星風的形式。如果該星以超新星的形式爆炸，則其威力足以將剩餘物質噴射出這個系統。因此它可能直接坍縮成一個黑洞。 物理學家史蒂芬·霍金和基普·索恩曾拿天鵝座X-1作了一場科學的賭局。當中霍金賭天鵝座X-1不是一顆黑洞。1990年霍金讓步，因爲觀測證據顯示這個系統中存在著引力奇點。 Лебедь X-1 (сокращённо Cyg X-1) — известный галактический источник рентгеновского излучения в созвездии Лебедя. Он был открыт в 1964 году во время суборбитального полёта и является одним из ярчайших источников рентгеновского излучения, обладая максимальной плотностью потока 2,3⋅10−23 Вт·м−2Гц−1. Лебедь X-1 был первым рентгеновским источником-кандидатом в чёрные дыры и является среди них одним из самых изученных объектов. Известно, что его масса составляет 14,8 масс Солнца. Минимальная длительность полученных сигналов составляет 1 миллисекунду, следовательно, его радиус не может превышать 300 км. В общепринятом предположении, что Cyg X-1 является чёрной дырой, его радиус должен составлять 44 километра. Лебедь X-1 входит в состав массивной двойной системы, располагающейся на расстоянии примерно 6070 световых лет от Солнца (в два раза дальше, чем расстояние до системы V616 Единорога с кандидатом в чёрные дыры). Один из её компонентов — чёрная дыра массой порядка 14,8 солнечных. Также в систему входит голубой сверхгигант с переменным блеском, обозначенный HDE 226868 — его масса составляет около 19 масс Солнца. Объекты находятся на расстоянии 0,2 а. е. друг от друга. Звёздный ветер сверхгиганта даёт материал для аккреционного диска вокруг рентгеновского источника. Внутренняя часть диска, разогретая до миллионов Кельвинов, генерирует наблюдаемое рентгеновское излучение. Часть вещества уносится в межзвёздное пространство двумя джетами, бьющими перпендикулярно к диску. Двойная система может принадлежать к звёздной ассоциации Лебедь OB3, что может означать, что возраст Лебедь X-1 составляет порядка пяти миллионов лет, и он сформировался из звезды с массой более 40 солнечных. Звезда лишилась бо́льшей части вещества, скорее всего из-за звёздного ветра. Если бы после звезда взорвалась как сверхновая, взрыв с большой вероятностью выбросил бы звёздный остаток из системы. Это значит, что звезда сколлапсировала непосредственно в чёрную дыру. Лебедь X-1 был предметом шутливого пари между Стивеном Хокингом и Кипом Торном в 1974 году. Хокинг ставил на то, что Лебедь X-1 не является чёрной дырой. Он признал поражение в 1990, когда данные наблюдений укрепили уверенность в наличии гравитационной сингулярности в системе. Однако в 2011 году уже Кип Торн признал наличие чёрной дыры после того, как были опубликованы три статьи, завершившие описание Лебедя X-1. Cygnus X-1 és la font de raigs X d'alta energia més brillant que es pot observar al cel, i està situada a la constel·lació del Cigne. Es considera el primer exemple conegut de forat negre, i va ser identificat per Tom Bolton a les instal·lacions de la Universitat de Toronto. El sistema es troba a uns 8.000 anys llum (2.500 parsecs) i forma part d'un sistema binari al costat d'una estrella supergegant blava d'una magnitud aparent de 8,9. Es tracta d'un objecte molt compacte la massa del qual és entre 7 i 13 vegades la massa del Sol, i com la massa màxima calculada per a una estrella de neutrons és de 3 sols, es dedueix que és un forat negre. Se suposa que res no pot escapar dels forats negres, ni tan sols els fotons; però no és el forat el que emet els raigs X, sinó la matèria que està a punt de caure en ell. Tot apunta que el forat té un disc d'acreció format per gasos i plasma que s'arremolina des de la supergegant al forat. نجم الدجاجة اكس-1 (Cygnus X-1) هو مصدر للأشعة السينية متواجد في كوكبة الدجاجة. اكتُشف سنة 1965 بالأقمار الصناعية التي سجلت الأشعة السينية القادمة من الفضاء الخارجي، وعلى الأخص من هذا النجم الذي لا يُرى بالتلسكوبات الضوئية برغم أنه يقع في مجرتنا. En astronomie, Cygnus X-1 est une binaire X à forte masse et fut le premier candidat trou noir clairement identifié. 백조자리 X-1(Cygnus X-1, 약칭 Cyg X-1)은 백조자리에 있는 대표적인 X선 천체이다. 백조자리 X-1은 1964년에 발견되었다. 그럴 수 있었던 것은 백조자리 X-1이 지구에서 관측 가능한 가장 강력한 X선 천체 중 하나이기 때문이었다. 백조자리 X-1은 블랙홀로 추정되는 최초의 X선 천체이다. 현재까지 밝혀진 관측 결과에 따르면, 백조자리 X-1의 질량은 대략 8.7 태양 질량인데, 이는 지금껏 관측된 어떤 천체보다도 밀도가 높은 것이다. 따라서 만약 백조자리 X-1이 블랙홀이라면 사건 지평선의 반지름은 대략 26 km 정도밖에 되지 않을 것이라고 한다. 백조자리 X-1은 태양에서 대략 6,500광년 떨어져 있는 고질량 엑스선 쌍성에 속해 있다. 백조자리 X-1의 쌍성은 HDE 226868이라는 청색 초거대 변광성이고, 백조자리 X-1과의 거리는 대략 0.2AU 정도이다. 백조자리 X-1의 강착 원반은 HDE 226868의 항성풍으로부터 만들어진다. 내부 원반의 물질들은 수백만 K로 가열되어 있어, X선을 내뿜는다. 이 쌍성계는 시그너스 OB3이라는 이름의 성협으로도 취급되는데, 백조자리 X-1의 나이가 5백만 년 정도이고 그 HDE 226868의 질량은 30 태양 질량 정도이기 때문에 OB형 성협으로 불린다. HDE 226868의 질량은 대부분이 항성풍 등과 같은 이유로 숨겨져 있었다. 백조자리 X-1이 초신성 폭발을 겪은 적이 있었다면, 폭발력의 대부분은 쌍성계를 탈출했을 것이고, 대신 백조자리 X-1은 곧바로 블랙홀로 붕괴했을 것이다. 백조자리 X-1은 1974년 스티븐 호킹과 킵 손 의 대상이었다. 스티븐 호킹 교수는 백조자리 X-1이 블랙홀이 아니라는 데에 걸었고 킵 손은 그 반대에 걸었다. 관측한 자료가 특이점의 존재를 입증하자 1990년 호킹은 내기에 졌음을 인정했다. はくちょう座X-1（はくちょうざエックスワン、Cygnus X-1、Cyg X-1）は、太陽系から見てはくちょう座の方向約7,300光年の位置にある、ブラックホールに関わるものとして広く認められた最初のX線源である。地球から観測可能なX線源としては最も強力な天体の1つで、HD 226868という青色超巨星とブラックホールによる連星系であると考えられている。1964年に観測ロケットによる観測で発見された。 ブラックホールと考えられるコンパクト天体の質量は21.2 M☉（太陽質量）と推定されている。主星の青色超巨星とブラックホールは、約0.16 天文単位 (au) の距離で公転している。これは、太陽-水星間の距離の半分にも満たない。 強力なX線は、ブラックホールを取り巻く降着円盤の内側で生じている。降着円盤は、青色超巨星の強力な恒星風で吹き飛ばされたガスがブラックホールに流れ込むことで形成されており、数百万ケルビン (K) に加熱された降着円盤の内側から強いX線が放出されている。ブラックホールに落下しようとする物質のエネルギーの一部は、降着円盤を挟むかたちで位置する一対の垂直なジェットによって星間空間に運び出されている。 HD 226868星系は「はくちょう座OB3」と呼ばれるアソシエーションに属している可能性があり、その場合ブラックホールの年齢は約500万歳で、前駆天体となった恒星は40 M☉以上の質量を持っていたものと推測される。前駆天体の質量の多くは恒星として輝いていた期間のうちに恒星風として排出されてしまったと思われる。もし前駆天体が超新星爆発を起こしていれば、残されたコンパクト天体が連星系から弾き出されてしまうこともあり得るため、超新星爆発を経ずに直接ブラックホールとなった可能性も示唆されている。 1974年に、スティーブン・ホーキングとキップ・ソーンは、はくちょう座X-1がブラックホールか否かという賭けを行い、ホーキングは否定、ソーンは肯定に回った。その後1990年にブラックホールであることを支持する観測結果が報告され、ホーキングは負けを認めている。 Cygnus X-1, auch Cyg X-1, ist ein Röntgendoppelstern mit hoher Masse (engl. High mass X-ray binary). Er besteht aus einem Riesenstern, von dem Masse auf ein Schwarzes Loch akkretiert wird. Beim Schwarzen Loch handelt es sich um das erste, das in der Milchstraße nachgewiesen werden konnte; dies gelang im Jahr 1972 Tom Bolton. Das System befindet sich nahe η Cygni und ist eine starke Röntgenquelle. Die Bezeichnung Cygnus X-1 ergibt sich daraus, dass es sich hierbei um das erste entdeckte Röntgenobjekt (engl. X-ray) im Sternbild Schwan (Cygnus) handelt. Cygnus X-1 (abbreviato in Cyg X-1) è una nota sorgente di raggi X osservabile nella costellazione del Cigno. Scoperta in seguito a una campagna osservativa nel 1964, è una delle sorgenti di raggi X più intense rilevabili dalla Terra, con un picco di densità di flusso pari a 2,3×10−23 Wm−2Hz−1 (2,3×103 Jy). La sorgente è un oggetto compatto, molto probabilmente un buco nero, la cui massa, secondo le stime più recenti, ammonterebbe a 14,8 volte quella del Sole (M⊙). Cygnus X-1 fa parte di una binaria a raggi X di grande massa formata, oltre che dall'oggetto compatto, da una supergigante blu variabile (catalogata come HDE 226868); la stella e l'oggetto compatto orbitano attorno al baricentro del sistema ogni 5,6 giorni, con una separazione media di 0,2 UA. Il vento emesso dalla stella spiraleggia attorno al buco nero alimentando un disco di accrescimento dalle cui regioni più interne, scaldate a temperature di milioni di kelvin, si origina l'emissione di raggi X osservata. Perpendicolarmente al disco si dipartono due getti relativistici, che espellono nello spazio interstellare una parte della materia che va ad affluire verso il buco nero. Cygnus X-1 avrebbe un'età di circa 5 milioni di anni e si sarebbe formata a partire da una stella massiccia di 40 M⊙, che avrebbe perso gran parte della propria materia attraverso il vento stellare. Secondo i modelli più accreditati, il nucleo della stella, al termine della fase di fusione del silicio, sarebbe collassato direttamente in un buco nero, senza determinare l'esplosione dell'astro in supernova: infatti, qualora ciò fosse accaduto, la forza rilasciata dall'esplosione avrebbe determinato l'espulsione del residuo compatto e, quindi, la disgregazione del sistema. Il sistema appartiene con probabilità all'associazione OB Cygnus OB3, un'associazione stellare che dista circa 6070 anni luce dal sistema solare. Cygnus X-1 è stata l'oggetto nel 1974 di una scommessa scherzosa tra i fisici Stephen Hawking e Kip Thorne, nella quale Hawking scommise che la sorgente non fosse originata da un buco nero. Il fisico britannico decise però di arrendersi quando, a partire dal 1990, i dati osservativi rinforzarono l'ipotesi dell'esistenza del buco nero, oggi in larga parte confermata. Cygnus X-1 is een röntgendubbelster (X-ray source) in het sterrenbeeld Zwaan (Cygnus). Deze bron van röntgenstraling is hoogstwaarschijnlijk een zwart gat. De naam komt van het feit dat dit de eerst ontdekte röntgenbron in het sterrenbeeld Zwaan is. Deze ontdekking leverde het eerste belangrijke bewijs voor het bestaan van zwarte gaten. Al in 1962 bestond het vermoeden dat in dit sterrenbeeld een sterke röntgenbron aanwezig was. Dit werd bevestigd door waarnemingen met de -röntgentelescoop in 1970.In 1971 ontdekten L.L.E. Braes en G.K. Miley van Sterrewacht Leiden, en, onafhankelijk daarvan, R.M. Hjellming en C.M. Wade van het Amerikaanse (NRAO), radiostraling van Cygnus X-1. Hun nauwkeurige positiebepalingen met de Westerbork Synthese Radio Telescoop en de NRAO interferometer leidden tot de identificatie van de röntgenbron met de zeer zware, blauwe ster AGK2 +35 1910 = HDE 226868. Cygnus X-1 is waarschijnlijk een zwart gat van 8,7 ± 0,8 zonnemassa's en een doorsnede van ongeveer 300 km. Het vormt een dubbelster met HDE 226868.De röntgenstraling ontstaat doordat gas uit de grote ster in het zwarte gat wordt gezogen. Het vormt daarbij een accretieschijf. Hierin wordt de massa zo sterk versneld dat deze röntgenstraling gaat uitzenden. Cygnus X-1 (abbreviated Cyg X-1) is a galactic X-ray source in the constellation Cygnus and was the first such source widely accepted to be a black hole. It was discovered in 1964 during a rocket flight and is one of the strongest X-ray sources detectable from Earth, producing a peak X-ray flux density of 2.3×10−23 W/(m2⋅Hz) (2.3×103 jansky). It remains among the most studied astronomical objects in its class. The compact object is now estimated to have a mass about 21.2 times the mass of the Sun and has been shown to be too small to be any known kind of normal star or other likely object besides a black hole. If so, the radius of its event horizon has 300 km "as upper bound to the linear dimension of the source region" of occasional X-ray bursts lasting only for about 1 ms. Cygnus X-1 belongs to a high-mass X-ray binary system, located about 2.22 kiloparsecs from the Sun, that includes a blue supergiant variable star designated HDE 226868, which it orbits at about 0.2 AU, or 20% of the distance from Earth to the Sun. A stellar wind from the star provides material for an accretion disk around the X-ray source. Matter in the inner disk is heated to millions of degrees, generating the observed X-rays. A pair of relativistic jets, arranged perpendicularly to the disk, are carrying part of the energy of the infalling material away into interstellar space. This system may belong to a stellar association called Cygnus OB3, which would mean that Cygnus X-1 is about 5 million years old and formed from a progenitor star that had more than 40 solar masses. The majority of the star's mass was shed, most likely as a stellar wind. If this star had then exploded as a supernova, the resulting force would most likely have ejected the remnant from the system. Hence the star may have instead collapsed directly into a black hole. Cygnus X-1 was the subject of a friendly scientific wager between physicists Stephen Hawking and Kip Thorne in 1975, with Hawking betting that it was not a black hole. He conceded the bet in 1990 after observational data had strengthened the case that there was indeed a black hole in the system. This hypothesis lacks direct empirical evidence but has generally been accepted from indirect evidence. Лебідь X-1 (Cygnus X-1) — джерело рентгенівського випромінювання у сузір'ї Лебедя, і є першим серед інших подібних, що були признані як чорні діри. Його було відкрито 1964 року під час суборбітального польоту. Є одним із найяскравіших джерел рентгенівського випромінювання на небі й має максимальну густину потоку 2,3× 10−23 Вт·м−2Гц−1. Є одним із найкраще досліджених об’єктів у своєму класі. Являє собою подвійну систему, що розташована в нашій Галактиці на відстані близько 6 000 світлових років від Сонця. Супутник — зоря —, є блакитним надгігантом із поверхневою температурою близько 31 000 K. Обертається навколо чорної діри з періодом 5,6 доби. Чорна діра має масу приблизно 14.8 мас сонця і відповідно, гравітаційний радіус приблизно 300 км. Cygnus X-1 (disingkat Cyg X-1) adalah galaktik dan kandidat lubang hitam yang terletak di rasi bintang Cygnus. Cygnus X-1 ditemukan pada tahun 1964 oleh alat sinar-X yang dibawa oleh roket yang diluncurkan dari di New Mexico. Sumber sinar-X ini merupakan salah satu sumber sinar-X terkuat yang terlihat dari Bumi, dengan sinar-X sebesar 2,3×10−23 W m−2 Hz−1 (2,3×103 ) pada puncaknya. Cygnus X-1 adalah sumber sinar-X pertama yang diterima sebagai kandidat lubang hitam dan salah satu sumber sinar-X yang paling banyak dipelajari. Massa objek ini diperkirakan 14,8 kali lebih besar dari massa Matahari dan mungkin merupakan lubang hitam karena kepadatannya yang jauh melebihi bintang biasa. Jika objek ini memang lubang hitam, jari-jari cakrawala peristiwanya diperkirakan sebesar 44 km. Cygnus X-1 tergolong dalam sistem yang berjarak sekitar 6070 tahun cahaya dari Matahari. Di sistem tersebut terdapat bintang variabel biru yang disebut HDE 226868. Cygnus X-1 mengorbit bintang tersebut dari jarak 0,2 SA atau sekitar 20% jarak Bumi dari Matahari. Angin bintang dari bintang tersebut menghasilkan materi yang membentuk piringan akresi di sekitar Cygnus X-1. Materi di dalam piringan dalam mengalami pemanasan hingga jutaan derajat, sehingga menghasilkan sinar-X. Sistem biner HDE 226868/Cyg X-1 mungkin tergolong dalam yang disebut Cygnus OB3, sehingga Cygnus X-1 mungkin berusia lima juta tahun dan terbentuk dari bintang pendahulu yang bermassa 40 massa matahari. Jika bintang tersebut mengalami ledakan supernova, gaya yang dihasilkan mungkin akan mengeluarkan sisa-sisa bintang ini dari sistem bintangnya. Maka dari itu, bintang tersebut mungkin mengalami keruntuhan menjadi lubang hitam. Cygnus X-1 menjadi bahan taruhan ilmiah antara ilmuwan Stephen Hawking dengan Kip Thorne pada tahun 1975. Hawking bertaruh bahwa objek ini bukan lubang hitam. Ia mengakui kekalahannya pada tahun 1990 setelah hasil pengamatan memperkuat hipotesis bahwa objek ini merupakan lubang hitam. Hipotesis ini belum pasti karena kurangnya data pengamatan langsung, tetapi diterima secara umum berdasarkan bukti tak langsung. O sistema estelar Cygnus X-1 (abreviado Cyg X-1) é uma fonte de raio-X galáctica bem conhecida na constelação de Cisne. Foi descoberto em 1964 durante um lançamento de foguete e é uma das fontes de raio-X mais fortes vistas da Terra, produzindo um pico de fluxo de raio-X de 2,3×10−23 Wm−2Hz−1. Cygnus X-1 foi a primeira fonte de raio-X que foi aceita como sendo um candidato a buraco negro e pertence entre os objetos astronômicos mais estudados em sua classe. Estima-se que tenha uma massa de 8,7 vezes a massa solar e já se mostrou ser muito compacto para ser qualquer tipo de estrela normal ou outro objeto (por exemplo uma estrela de neutrons) além de um buraco negro. Se for este o caso, o raio do seu horizonte de eventos provavelmente tem 26 km. Cygnus X-1 pertence a um sistema binária massiva de raio-X cerca de 6000 anos luz do Sol que inclui uma estrela variável supergigante azul chamada HDE 226868 que orbita a cerca de 0,2 UA, ou 20% da distância da Terra ao Sol. Um vento estelar da estrela fornece material para um disco de acreção em torno da origem de raio-X. A matéria no disco interno é aquecida a milhões de kelvin (K), gerando os raios-X observados. Um par de jatos, perpendiculares ao disco, arremessam parte do material que está caindo para o espaço interestelar. Este sistema pode pertencer a uma associação estelar chamada Cygnus OB3, o que pode significa que Cygnus X-1 tenha cerca de 5 milhões de anos de idade e tenha se formado a partir de uma estrela progenitora que possuía mais de 40 massas solares. A maior parte da massa estelar foi perdida, provavelmente como vento estelar. Se esta estrela tivesse explodido como uma supernova, a força resultante provavelmente teria ejetado o resto do sistema. Portanto, a estrela pode ter provavelmente colapsado diretamente em um buraco negro. Cygnus X-1 foi motivo de uma amigável entre Stephen Hawking e Kip Thorne em 1974, com Hawking apostando que não se tratava de um buraco negro. Ele reconheceu que perdeu a aposta em 1990, depois de os dados observacionais fortalecerem a hipótese de haver uma singularidade gravitacional no sistema. Cygnus X-1 (Cyg X-1 bezala laburtua) Cygnus konstelazioan dagoen X izpi iturri oso distiratsu bat da. 1964an aurkitu zen White Sands Missile Rangetik jaurtitako suziri azpi orbital batean jarritako X izpi detektagailu batetik. Cyg X-1 oso aldagarria da, baina (30 KeV baino energia dutenak) zeruko iturririk distiratsuena izaten ohi da. baten eredu klasikoa da, objektu konpaktu batek, zulo beltza edo neutroi izar bat izan daitekeena eta 8,9ko itxurazko magnitudea duen HDE 226868 izar supererraldoi urdinak osatutako sistema bitar bat. X izpiko izar bitar orotan bezala, ez da zulo beltza X izpiak igortzen dituena, baizik eta bertan erortzeko zorian dagoen materia. Materia honek (gasa eta plasma) zulo beltzaren inguruan orbitatzen duen eta milioika kelvineko tenperaturara iristen den akrezio disko bat eratzen du. Sistemaren elementu orbitalen neurketa bidez objektu konpaktuaren masa gure eguzkiarena baino 7 eta 13 aldiz artekoa dela ezarri da. Neutroi izar batek izan dezakeen masarik handiena 3 eguzki masakoa denez, objektu hori zulo beltz bat dela ebazten da. Izan ere, Cyg X-1 da zulo beltz baten existentzia frogatzea lortu zen lehen kasua. ere ikus daitezke, unitate astronomiko batzuetatik zenbait parsecetaraino hedatzen direnak, non izarrarteko ingurunearekin talka egiten duen eta optikoan igorpen arku bat eratzen duena. Arku hau eratzeko, zurrustadak gure eguzkiarena baino 1000 aldiz baino handiagoa den potentzia izan behar du. Sistema Lurretik 8.000 argi-urte ingurura dago. Cygnus X-1 (abreviado como Cyg X-1)​​​ es un agujero negro que crea una fuente muy brillante de rayos X​ situada en la constelación del Cisne. Fue descubierto en 1964 desde un detector de rayos X a bordo de un cohete suborbital Aerobee lanzado desde el White Sands Missile Range.​ Cyg X-1 es muy variable pero en (rayos X con energía de más de 30 keV) suele ser la fuente más brillante del cielo.​ Es un ejemplo clásico de una Binaria de Rayos X, sistemas compuestos por un objeto compacto, que puede ser un agujero negro o una estrella de neutrones, y una estrella compañera. En el caso de Cygnus X-1, el objeto compacto es un agujero negro de 14.81±0.98​ que orbita alrededor de la estrella supergigante azul HDE 226868 de magnitud aparente 8,9. Como en toda binaria de rayos X, no es el agujero negro el que emite los rayos X, sino la materia que está a punto de caer en él. Esta materia (gas y plasma) forma un disco de acrecimiento que orbita alrededor del agujero negro y alcanza temperaturas de millones de kelvin. Cygnus X-1 constituye el primer caso en el que se pudo probar la presencia de un agujero negro.​ Se observan también chorros de materia que se extienden desde unas unidades astronómicas hasta varios pársecs, donde colisiona con el medio interestelar y da lugar a un arco de emisión en el óptico. Para generar este arco, el chorro debe tener una potencia de 20000 veces la potencia de nuestro sol.[cita requerida] El sistema se encuentra a unos 6000 años luz de la Tierra. Cygnus X-1 (pol. Łabędź X-1) – rentgenowski układ podwójny odkryty w 1964, położony w gwiazdozbiorze Łabędzia i znajdujący się 6070 lat świetlnych od Ziemi. Cygnus X-1 jest najsilniejszym źródłem promieniowania rentgenowskiego widzianym z Ziemi. Na układ składa się gwiazda będąca błękitnym nadolbrzymem oraz czarna dziura. Składniki układu podwójnego obiegają się w odległości 0,2 j.a. Masa czarnej dziury wynosi 15 M☉, wiruje ona z prędkością 800 obrotów na sekundę. Cygnus X-1 był tematem zakładu pomiędzy fizykami Stephenem Hawkingiem i Kipem Thorne’em. W 1974 Hawking założył się, że układ ten nie zawiera czarnej dziury, ale już w 1990 (jeszcze przed obserwacyjnym potwierdzeniem jej istnienia) przyznał rację Thorne'owi.
gold:hypernym
dbr:Source
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Cygnus_X-1?oldid=1119237576&ns=0
dbo:wikiPageLength
66421
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Cygnus_X-1