This HTML5 document contains 370 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
n55	https://web.archive.org/web/20080105114624/http:/www.armenianchurch.net/worship/badarak/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n19	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n62	http://www.ocf.org/OrthodoxPage/liturgy/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
n30	http://www.arak29.am/badarak/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
n9	http://www.copticchurch.net/topics/liturgy/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n35	http://www.armeniapedia.org/
n25	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n50	http://st-takla.org/Multimedia/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n17	https://web.archive.org/web/20190831232525/http:/www.ocf.org/OrthodoxPage/liturgy/
n49	https://sites.google.com/site/
n57	https://archive.today/20140405064858/http:/analogion.gr/glt/texts/Oro/
n65	http://www.goarch.org/chapel/liturgical_texts/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n10	https://web.archive.org/web/20080704115943/http:/kidane-mehret.org/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n68	http://www.stanthonysmonastery.org/music/
n32	http://armeniangiftshop.org/en/home/
n41	https://web.archive.org/web/20120205072509/http:/www.copticchurch.net/topics/liturgy/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
n43	https://web.archive.org/web/20120402115744/http:/www.arak29.am/badarak/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n38	https://archive.today/20130217154339/http:/analogion.gr/glt/texts/Oro/
n44	https://web.archive.org/web/20070213052940/http:/en.liturgy.ru/photo/nn/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n69	https://global.dbpedia.org/id/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n12	http://www.ccel.org/ccel/schaff/
n31	https://archive.today/20130809004810/http:/analogion.gr/glt/texts/Oro/
n39	https://web.archive.org/web/20070205214308/http:/www.anastasis.org.uk/
n8	https://web.archive.org/web/20120524011900/http:/www.copticchurch.net/topics/liturgy/
n52	https://web.archive.org/web/20070115112855/http:/en.liturgy.ru/nav/liturg/
n58	https://archive.today/20140405064923/http:/analogion.gr/glt/texts/Oro/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
n27	http://users.uoa.gr/~nektar/orthodoxy/prayers/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
n33	https://web.archive.org/web/20120305010008/http:/www.copticchurch.net/topics/liturgy/
n7	https://web.archive.org/web/20091026184730/http:/www.geocities.com/dershnork/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n59	http://sor.cua.edu/Liturgy/Anaphora/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
n22	https://archive.org/details/
n56	https://archive.today/20140405064843/http:/analogion.gr/glt/texts/Oro/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item

dbr:Divine_Liturgy

rdf:type

yago:WrittenCommunication106349220 yago:Abstraction100002137 yago:Writing106362953 yago:WikicatTextsInKoineGreek dbo:Organisation yago:WikicatChristianLiturgicalTexts yago:Matter106365467 yago:Text106387980 yago:Communication100033020

rdfs:label

Свята літургія Göttliche Liturgie 聖体礼儀 Divina liturgia Divine Liturgy Divine Liturgie Divina Liturgia Liturgi Ilahi 성찬예배 Divina Liturgia Božská liturgie Dia liturgio Θεία Λειτουργία Boska Liturgia

rdfs:comment

La Divine Liturgie est la liturgie de l'Eucharistie dans les Églises de rite byzantin. Elle est une caractéristique du christianisme oriental, qui regroupe les Églises orthodoxes et les Églises catholiques orientales. Quelques Églises des trois conciles utilisent le terme de Sainte Offrande (syriaque : ܩܘܪܒܢܐ ܩܕܝܫܐ, qûrbānâ qadîšâ, « Sainte Qurbana »). Η Θεία Λειτουργία αποτελεί το κορυφαίο λατρευτικό γεγονός Χριστιανικών Εκκλησιών και μάλιστα των περισσοτέρων ανατολικών Ομολογιών, το οποίο κορυφώνεται με την τέλεση της Θείας Ευχαριστίας. Ουσιαστικά αποτελεί το μυστήριο της Θείας Ευχαριστίας, με τη διαμόρφωση που όρισε η Εκκλησία. Η Θεία Λειτουργία για τις Ομολογίες που την τελούν, δεν αποτελεί απλώς μια κοινή προσευχή, αλλά μια Θεόδοτη απόδοση τιμών, ευχαριστιών και παρακλήσεων, με τη συμμετοχή των πιστών και των λειτουργικών πνευμάτων. Liturgi Ilahi (bahasa Inggris: Divine Liturgy) atau biasa disebut Liturgi Suci adalah sebutan untuk ibadat Ekaristi atau Perjamuan Kudus dalam liturgi Kristiani tradisi Bizantium. Oleh karena itu, sebutan Liturgi Suci digunakan dalam Gereja-Gereja Ortodoks Timur dan Gereja-Gereja Katolik Timur. Komunitas Kristen Armenia, baik yang tergabung dalam Gereja Apostolik Armenia maupun Gereja Katolik Armenia, juga menggunakan sebutan ini. Beberapa Gereja Ortodoks Oriental menggunakan istilah "Kurban Suci" (Bahasa Syria: , Bahasa Armenia: surb patarag) untuk menyebut liturgi Ekaristi. Liturgi Ekaristi Ritus Latin juga kadang-kadang disebut Liturgi Suci (Bahasa Latin: Divina Liturgia), tetapi lebih umum disebut Misa. La divina liturgia è la liturgia eucaristica del rito bizantino. Viene usata dalla Chiesa ortodossa e dalla Chiesa apostolica armena, nonché in tutte le Chiese cattoliche orientali. Alcuni ortodossi adottano invece il termine "santa offerta" (in siriaco: qurbono qadisho, in armeno: surb badarak) per le proprie liturgie eucaristiche. Alcune volte si applica questa denominazione anche alle liturgie del rito latino, benché sia prevalente l'uso del termine Messa. Die göttliche Liturgie oder heilige Liturgie (vollständig heilige und göttliche Liturgie) heißt die Feier der Eucharistie in den orthodoxen und den katholischen Kirchen des byzantinischen Ritus. Ihr Gegenstück in der römisch-katholischen Kirche ist die heilige Messe. Es sind vier Liturgieformulare in Gebrauch, drei für die volle Feier der Eucharistie sowie eine Kommunionfeier: 聖体礼儀（聖體禮儀、せいたいれいぎ、ギリシア語: Θεία Λειτουργία, ロシア語: Божественная литургия, 英語: Divine Liturgy）は正教会で最も主要な機密である聖体機密を含む、最も重要な奉神礼。 正教会において聖体礼儀は、「教会それ自体の真の本質であるたったひとつの共同の機密」「天上と地上の神の共同体としての教会の本質の一つの機密的現れ」「ハリストスの神秘的な『からだ』」「ハリストスの『花嫁』としての教会のかけがえのない機密的啓示」であるとされる。それゆえ場合によっては、単に「祈りの一つ」「機密の一つ」と捉えることを否定するのみならず、「最大の祈祷」「最高の祈祷」という表現すら（祈祷という枠組みにとどまらないのでそうした表現をさらに越えると捉えられることから）不適当であるとされることすらある。 イイスス・ハリストス（イエス・キリストのギリシャ語読み）自身により、機密制定の晩餐（最後の晩餐）において制定されたとされる。 聖体機密のみならず神品機密も聖体礼儀において行われる。 聖体礼儀をはじめとする奉神礼は教会の聖伝であり、正教会である限り聖体礼儀の構造への恣意的な変更は認められない。 성찬예배(聖餐禮拜, 그리스어: θεία λειτουργία, 러시아어: Божественная литургия)는 일반적으로 비잔티움 전통 계열 기독교의 성찬 전례를 일컫는 용어이다. 동방 정교회와 동방 가톨릭교회에서는 자신들의 성찬 전례를 성찬예배라고 칭하고 있다. 아르메니아 그리스도교의 두 축을 이루는 아르메니아 사도교회와 역시 성찬예배라는 용어를 사용한다. 일부 오리엔트 정교회에서는 성찬예배라는 용어 대신 ‘거룩한 봉헌예배(고전 시리아어: qurbono qadisho, 아르메니아어: surb patarag)’라는 용어를 사용한다. 이따금씩 라틴 양식 성찬 전례를 지칭하는 미사 내지는 그리스어인 리투르기아로 언급되기도 한다. Božská liturgie je pojem, jehož východní církev, zvláště byzantského obřadu, užívá pro eucharistickou bohoslužbu. Dia liturgio estas la ĝusta nomo de la eŭkaristia liturgio laŭ la bizancia tradicio kristana. Tiu termino estas uzata de la ortodoksa eklezio kaj de la katolika eklezio, kaj same de la armenaj kristanoj kaj de tiuj de la armena apostola eklezio kaj de tiuj de la armen-katolika eklezio. Iuj ortodoksuloj, male, uzas la terminon Sankta ofero (sirie: qurbono qadisho, armene: surb badarak) por siaj eŭkaristiaj liturgioj. Fojfoje oni uzas la terminon diservo ankaŭ por la liturgioj de latina rito, sed pli ofte tiujn oni nomas meso. Divina Liturgia é como é conhecida a celebração eucarística no rito bizantino. É usada nas Igrejas orientais católicas de rito bizantino e também na Igreja Ortodoxa. Alguns Ortodoxos usam o nome de Santa oferenda. Algumas vezes, também no rito latino, usa-se esta terminologia. A Divina Liturgia possui quatro ordinários de celebração: a Divina Liturgia de São João Crisóstomo, a , e . La Divina Liturgia es la liturgia por el rito bizantino. Se usa en las Iglesias orientales de tradición bizantina, comúnmente conocidas como ortodoxas estén o no en comunión con Roma.Algunos ortodoxos usan el nombre de «Santa ofrenda». Algunas veces, también en el rito latino, se utiliza esta terminología. Divine Liturgy (Greek: Θεία Λειτουργία, translit. Theia Leitourgia) or Holy Liturgy is the Eucharistic service of the Byzantine Rite, developed from the Antiochene Rite of Christian liturgy which is that of the Ecumenical Patriarchate of Constantinople. As such, it is used in the Eastern Orthodox, the Greek Catholic Churches, and the Ukrainian Lutheran Church. Although the same term is sometimes applied in English to the Eucharistic service of Armenian Christians, both of the Armenian Apostolic Church and of the Armenian Catholic Church, they use in their own language a term meaning "holy offering" or "holy sacrifice". Other churches also treat "Divine Liturgy" simply as one of many names that can be used, but it is not their normal term. Boska Liturgia – celebracja Eucharystii w Kościołach wschodnich, głównie Cerkwi prawosławnej i Kościołach greckokatolickich. Sens i struktura Boskiej Liturgii odpowiada zachodniej Mszy Świętej. Божественна літургія або Служба Божа (грец. Θεία Λειτουργία; болг. Божествена литургия; груз. საღმრთო ლიტურგია, трансліт. saghmrto lit'urgia; пол. Boska Liturgia; чеськ. Božská liturgie; рум. Sfânta Liturghie; серб. Света Литургија — це євхаристійне богослужіння візантійського обряду, розроблене на основі Антіохійського обряду християнської літургії Вселенським Константинопольським Патріархатом.

foaf:depiction

n19:Meister_der_Palastkapelle_in_Palermo_003.jpg n19:Прва_Литургија_у_завршеном_храму_Св.Саве_у_Биограду,_Божић_7.1.2021.jpg

dcterms:subject

dbc:Eastern_Christian_liturgies dbc:Texts_in_Koine_Greek dbc:Christian_terminology dbc:Christian_liturgical_texts dbc:Christian_genres

dbo:wikiPageID

191634

dbo:wikiPageRevisionID

1121295015

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Severus_of_Antioch dbr:Eucharist dbr:Armenian_Catholic_Church dbr:Angels dbr:Matins dbr:Second_Coming dbr:Canon_(hymnography) dbr:Acts_of_the_Apostles dbr:Vespers dbr:Blessing dbr:Elevation_(liturgy) dbr:Incarnation_(Christianity) dbr:Ukrainian_Lutheran_Church dbr:Epiphany_(holiday) dbr:Diataxis dbr:Maundy_Thursday dbr:Theophany dbr:Antiochene_Rite dbr:Intercession dbr:Sacramental_bread dbr:Prokeimenon dbr:Coptic_Catholic_Church dbr:Feast_of_the_Cross dbc:Eastern_Christian_liturgies dbr:Nestorius dbr:Psalm_150 dbr:Saint_Thomas_Christians dbr:Absolution dbr:Holy_Spirit dbr:Memorial_service_in_the_Eastern_Orthodox_Church dbr:Byzantine_Rite dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Beatitudes dbr:Ancient_Church_of_the_East dbr:Synaxarium dbr:Annunciation dbr:Doxology dbr:Catholic_epistles dbr:Incense dbr:Coptic_language dbr:Christ dbr:Nicene_Creed dbc:Texts_in_Koine_Greek dbc:Christian_terminology dbr:Syriac_Orthodox_Church dbr:Hymn dbr:Christian_Church dbr:Liturgy_of_Saint_Mark dbr:Early_Christians dbr:Athanasius_of_Alexandria dbr:Liturgy_of_St._Basil dbr:Original_Sin dbr:Christian_liturgy dbr:Liturgy_of_St._James dbr:Pope_of_Alexandria dbr:Alexandrine_Rite dbr:Body_of_Christ dbr:Divine_Liturgy_of_Saint_James dbr:Chaldean_Catholic_Church dbr:Divine_Liturgy_of_St._Basil_the_Great dbr:Sermon dbr:Armenian_Apostolic_Church dbr:Lazarus_Saturday dbc:Christian_liturgical_texts dbr:Greek_Catholic_Church dbr:Carl_Bezold dbr:Let_all_mortal_flesh_keep_silence dbr:Passion_(Christianity) dbr:Icons n25:Meister_der_Palastkapelle_in_Palermo_003.jpg dbr:Gospel_Book dbr:Great_Lent dbr:Prothesis_(liturgy) dbr:Vestment dbr:Church_of_the_East dbr:Nicean_Creed dbr:Prosphora dbr:Easter dbr:Liturgy_of_St_Gregory_the_Theologian dbr:Kontakion dbr:Antiphon dbr:Ecumenical_Patriarchate_of_Constantinople dbr:Entrance_(Liturgical) dbr:Lord's_Prayer dbr:Ektenia dbr:Troparion dbr:The_Hallowing_of_Nestorius dbr:Assyrian_Church_of_the_East dbr:Saint dbr:Flooding_of_the_Nile dbr:Cherubikon dbr:Altar dbr:Kiss_of_peace dbr:Saint_Mark dbr:Saints dbr:Last_Judgment dbr:Trinity dbr:Irmos dbr:Alleluia dbr:Sanctus dbr:Nave dbr:Salvation_(Christianity) dbr:Penitential_Rite dbr:Christianity_in_the_5th_century dbr:Christianity_in_the_6th_century dbr:Paschal_cycle dbr:Angel dbr:Theotokion dbr:Kyrie_eleison dbr:Malankara_Rite dbr:Mass_of_the_Catechumens dbr:Anaphora_(liturgy) dbr:Vestments dbr:Armenian_rite dbr:Coptic_calendar dbr:The_Hallowing_of_Theodore_of_Mopsuestia dbr:Autocephaly dbr:Gospel dbr:Pauline_epistles dbr:Paten dbr:Christmas_Eve dbr:Epistle dbr:Holy_Saturday dbr:John_the_Baptist dbr:Theodore_of_Mopsuestia dbr:Catechumen dbr:Diptych dbr:God_the_Father dbr:Syriac_Maronite_Church_of_Antioch dbr:Sacrament dbr:Axion_Estin dbr:Internet_Archive dbr:Fraction_(religion) dbr:Oriental_Orthodox_Churches dbr:Sign_of_the_cross dbr:St._Basil dbr:St._Gregory_the_Illuminator dbr:Canonical_hours dbr:Saint_Basil dbr:Christianity_in_the_4th_century dbr:Epiclesis dbr:Anamnesis_(Christianity) dbr:Litany dbr:West_Syriac_Rite n25:Прва_Литургија_у_завршеном_храму_Св.Саве_у_Биограду,_Божић_7.1.2021.jpg dbr:Holy_Qurobo dbr:First_Council_of_Constantinople dbc:Christian_genres dbr:Words_of_Institution dbr:Syro-Malabar_Church dbr:Syro-Malankara_Catholic_Church dbr:Mount_Athos dbr:Great_Feasts dbr:O_Monogenes_Yios dbr:Christmas dbr:Little_Litany dbr:Offertory dbr:Masoretic dbr:Theotokos dbr:Liturgy_of_Preparation dbr:Liturgy_of_Saint_Basil dbr:Octoechos_(liturgy) dbr:Vesting_prayers dbr:Liturgy_of_the_Presanctified_Gifts dbr:Bible dbr:Liturgy_of_the_eighth_book_of_the_Apostolic_Constitutions dbr:Liturgy_of_St_Cyril dbr:Resurrection_of_Jesus dbr:Divine_Liturgy_of_St._John_Chrysostom dbr:Twelfth_Night_(holiday) dbr:Anaphora_of_Addai_and_Mari dbr:Christian_angelic_hierarchy dbr:Entrance_prayers dbr:Holy_Week dbr:Pentecost dbr:Saint_Stephen dbr:Table_of_Oblation dbr:Saint_Mari dbr:Deacon dbr:Blood_of_Christ dbr:Sursum_Corda dbr:Preface_(liturgy) dbr:Holy_Communion dbr:Institution_narrative dbr:Closed_communion dbr:Epiklesis dbr:Viz. dbr:Mary_(mother_of_Jesus) dbr:Trisagion dbr:Chalice_(cup) dbr:Diskos dbr:Septuagint dbr:Psalm dbr:Oblation dbr:Saint_Addai dbr:Ambon_(liturgy) dbr:Ethiopian_Orthodox_Tewahedo_Church dbr:Icon dbr:Sacramental_wine dbr:Syriac_Catholic_Church dbr:Pope_Gregory_I dbr:New_Testament dbr:Synagogue dbr:Priest dbr:Psalms dbr:Last_Supper dbr:Cambridge_University_Press dbr:Edessan_Rite dbr:Litanies dbr:Eastern_Orthodoxy dbr:Eucharistic dbr:Armenian_Rite dbr:Iconostasis dbr:Kairos dbr:High_Middle_Ages dbr:Chalice

dbo:wikiPageExternalLink

n7:divine_lit.html n8:stgregory.pdf n9:stgregory.pdf n10:liturgy.html n12:anf07.xii.ii.html n17:liturgy.html n22:greekliturgies00swai n27:service_litourgy_translation.htm n30:index.php n31:Pro.uni.htm n32:32-in-remembrance-of-the-lord-biblical-introduction-historiacl-review-and-contemporary-commentary.html n33:liturgy_of_st_basil.pdf n22:collectionofprin00bret%7Cpublisher=London n35:index.php%3Ftitle=Armenian_Church_Divine_Liturgy n38:Lit_with_Deacon.uni.htm n9:liturgy_of_st_basil.pdf n9:liturgy_of_st_cyril.pdf n39:presanctified.htm n41:liturgy_of_st_cyril.pdf n43:index.php n44:photo_n2.php n49:textosliturgicosortodoxos n50:003-Masses-index.html n52: n55:badarak2a.html n56:Basil_Liturgy.uni.htm n57:Daily_Liturgy.uni.htm n58:Sun_Liturgy.uni.htm n59:index.html n62:liturgy.html n65:liturgy_hchc n65:basil n65:lentenliturgies n68:Index.html

owl:sameAs

freebase:m.01b68r wikidata:Q1076567 dbpedia-ja:聖体礼儀 dbpedia-el:Θεία_Λειτουργία dbpedia-it:Divina_liturgia dbpedia-pl:Boska_Liturgia yago-res:Divine_Liturgy dbpedia-ka:ლიტურგია dbpedia-sr:Литургија dbpedia-de:Göttliche_Liturgie dbpedia-cs:Božská_liturgie dbpedia-es:Divina_Liturgia dbpedia-id:Liturgi_Ilahi dbpedia-be:Літургія dbpedia-ro:Sfânta_Liturghie dbpedia-eo:Dia_liturgio dbpedia-he:הליטורגיה_הקדושה dbpedia-nn:Den_guddomlege_liturgien dbpedia-fr:Divine_Liturgie dbpedia-sh:Liturgija dbpedia-sw:Liturujia_ya_Kimungu dbpedia-ko:성찬예배 dbpedia-tr:Kutsal_Litürji n69:9B15 dbpedia-uk:Свята_літургія dbpedia-pt:Divina_Liturgia dbpedia-sk:Božská_liturgia

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Oriental_Orthodox_sidebar dbt:Main dbt:External_links dbt:Lang-grc-gre dbt:Reflist dbt:Anchor dbt:Short_description dbt:Commons_category dbt:Cite_book dbt:Rp dbt:Cleanup dbt:Webarchive dbt:Citation_needed dbt:Eastern_Orthodox_sidebar dbt:R dbt:Religious_books

dbo:thumbnail

n19:Meister_der_Palastkapelle_in_Palermo_003.jpg?width=300

dbp:date

2012-03-05 2012-04-02 2012-05-24 2019-08-31 July 2018 2012-02-05

dbp:reason

Mish mash of proportionate and disproportionate bits of information

dbp:url

n8:stgregory.pdf n17:liturgy.html n33:liturgy_of_st_basil.pdf n43:index.php n41:liturgy_of_st_cyril.pdf

dbo:abstract

La divina liturgia è la liturgia eucaristica del rito bizantino. Viene usata dalla Chiesa ortodossa e dalla Chiesa apostolica armena, nonché in tutte le Chiese cattoliche orientali. Alcuni ortodossi adottano invece il termine "santa offerta" (in siriaco: qurbono qadisho, in armeno: surb badarak) per le proprie liturgie eucaristiche. Alcune volte si applica questa denominazione anche alle liturgie del rito latino, benché sia prevalente l'uso del termine Messa. Η Θεία Λειτουργία αποτελεί το κορυφαίο λατρευτικό γεγονός Χριστιανικών Εκκλησιών και μάλιστα των περισσοτέρων ανατολικών Ομολογιών, το οποίο κορυφώνεται με την τέλεση της Θείας Ευχαριστίας. Ουσιαστικά αποτελεί το μυστήριο της Θείας Ευχαριστίας, με τη διαμόρφωση που όρισε η Εκκλησία. Η Θεία Λειτουργία για τις Ομολογίες που την τελούν, δεν αποτελεί απλώς μια κοινή προσευχή, αλλά μια Θεόδοτη απόδοση τιμών, ευχαριστιών και παρακλήσεων, με τη συμμετοχή των πιστών και των λειτουργικών πνευμάτων. Divina Liturgia é como é conhecida a celebração eucarística no rito bizantino. É usada nas Igrejas orientais católicas de rito bizantino e também na Igreja Ortodoxa. Alguns Ortodoxos usam o nome de Santa oferenda. Algumas vezes, também no rito latino, usa-se esta terminologia. A Divina Liturgia possui quatro ordinários de celebração: a Divina Liturgia de São João Crisóstomo, a , e . La Divina Liturgia es la liturgia por el rito bizantino. Se usa en las Iglesias orientales de tradición bizantina, comúnmente conocidas como ortodoxas estén o no en comunión con Roma.Algunos ortodoxos usan el nombre de «Santa ofrenda». Algunas veces, también en el rito latino, se utiliza esta terminología. 聖体礼儀（聖體禮儀、せいたいれいぎ、ギリシア語: Θεία Λειτουργία, ロシア語: Божественная литургия, 英語: Divine Liturgy）は正教会で最も主要な機密である聖体機密を含む、最も重要な奉神礼。 正教会において聖体礼儀は、「教会それ自体の真の本質であるたったひとつの共同の機密」「天上と地上の神の共同体としての教会の本質の一つの機密的現れ」「ハリストスの神秘的な『からだ』」「ハリストスの『花嫁』としての教会のかけがえのない機密的啓示」であるとされる。それゆえ場合によっては、単に「祈りの一つ」「機密の一つ」と捉えることを否定するのみならず、「最大の祈祷」「最高の祈祷」という表現すら（祈祷という枠組みにとどまらないのでそうした表現をさらに越えると捉えられることから）不適当であるとされることすらある。 イイスス・ハリストス（イエス・キリストのギリシャ語読み）自身により、機密制定の晩餐（最後の晩餐）において制定されたとされる。 聖体機密のみならず神品機密も聖体礼儀において行われる。 聖体礼儀をはじめとする奉神礼は教会の聖伝であり、正教会である限り聖体礼儀の構造への恣意的な変更は認められない。 聖体にかかる礼拝という点ではカトリック教会のミサ、聖公会およびプロテスタントにおける聖餐式に相当するが、正教会の聖体礼儀とカトリック教会のミサとは形式は全く異なるものであり、聖体礼儀をミサと呼ぶのは誤りである。 Divine Liturgy (Greek: Θεία Λειτουργία, translit. Theia Leitourgia) or Holy Liturgy is the Eucharistic service of the Byzantine Rite, developed from the Antiochene Rite of Christian liturgy which is that of the Ecumenical Patriarchate of Constantinople. As such, it is used in the Eastern Orthodox, the Greek Catholic Churches, and the Ukrainian Lutheran Church. Although the same term is sometimes applied in English to the Eucharistic service of Armenian Christians, both of the Armenian Apostolic Church and of the Armenian Catholic Church, they use in their own language a term meaning "holy offering" or "holy sacrifice". Other churches also treat "Divine Liturgy" simply as one of many names that can be used, but it is not their normal term. The Greek Catholic and Orthodox Churches see the Divine Liturgy as transcending time and the world. All believers are seen as united in worship in the Kingdom of God along with the departed saints and the angels of heaven. Everything in the liturgy is seen as symbolic, but not merely so, for it makes present the unseen reality. According to Eastern tradition and belief, the liturgy's roots go back to the adaptation of Jewish liturgy by Early Christians. The first part, termed the "Liturgy of the Catechumens", includes like a synagogue service the reading of scriptures and, in some places, perhaps a sermon/homily. The second half, added later, is based on the Last Supper and the first Eucharistic celebrations by Early Christians. Eastern Christians believe that the Eucharist is the central part of the service in which they participate, as they believe the bread and wine truly become the real Body and Blood of Christ, and that by partaking of it they jointly become the Body of Christ (that is, the Church). Each Liturgy has its differences from others, but most are very similar to each other with adaptations based on tradition, purpose, culture and theology. Dia liturgio estas la ĝusta nomo de la eŭkaristia liturgio laŭ la bizancia tradicio kristana. Tiu termino estas uzata de la ortodoksa eklezio kaj de la katolika eklezio, kaj same de la armenaj kristanoj kaj de tiuj de la armena apostola eklezio kaj de tiuj de la armen-katolika eklezio. Iuj ortodoksuloj, male, uzas la terminon Sankta ofero (sirie: qurbono qadisho, armene: surb badarak) por siaj eŭkaristiaj liturgioj. Fojfoje oni uzas la terminon diservo ankaŭ por la liturgioj de latina rito, sed pli ofte tiujn oni nomas meso. Liturgi Ilahi (bahasa Inggris: Divine Liturgy) atau biasa disebut Liturgi Suci adalah sebutan untuk ibadat Ekaristi atau Perjamuan Kudus dalam liturgi Kristiani tradisi Bizantium. Oleh karena itu, sebutan Liturgi Suci digunakan dalam Gereja-Gereja Ortodoks Timur dan Gereja-Gereja Katolik Timur. Komunitas Kristen Armenia, baik yang tergabung dalam Gereja Apostolik Armenia maupun Gereja Katolik Armenia, juga menggunakan sebutan ini. Beberapa Gereja Ortodoks Oriental menggunakan istilah "Kurban Suci" (Bahasa Syria: , Bahasa Armenia: surb patarag) untuk menyebut liturgi Ekaristi. Liturgi Ekaristi Ritus Latin juga kadang-kadang disebut Liturgi Suci (Bahasa Latin: Divina Liturgia), tetapi lebih umum disebut Misa. Dalam tradisi Kristiani Timur, khususnya tradisi Gereja Ortodoks Timur, Liturgi Suci dipandang melampaui waktu dan dunia. Seluruh umat beriman diyakini dipersatukan dalam penyembahan di dalam Kerajaan Allah bersama-sama dengan orang-orang kudus yang telah berpulang, dan malaikat-malaikat di surga. Dari sudut pandang ini, segala sesuatu dalam Liturgi Suci dilihat sebagai lambang, tetapi juga tidak sekadar perlambang belaka, akan tetapi menjadikan realitas yang tak kasatmata itu mewujud nyata. Menurut tradisi dan keyakinan Kristiani Timur, Liturgi Suci berakar pada peribadatan Agama Yahudi dan adaptasi dari ibadat Agama Yahudi oleh umat Kristiani perdana. Hal ini dapat dilihat pada bagian pertama Liturgi Suci, yakni "Liturgi Sabda" yang meliputi pembacaan ayat-ayat kitab suci dan khotbah/homili. Bagian keduanya diyakini ditambahkan berdasarkan Perjamuan Terakhir dan perayaan-perayaan ekaristi pertama oleh umat Kristiani purba. Umat Kristiani Timur yang turut serta dalam Liturgi ini secara tradisi juga percaya bahwa Ekaristi adalah bagian terpenting dari peribadatan tersebut, karena mereka percaya bahwa Ekaristi sungguh-sungguh menjadi Tubuh dan Darah sejati dari Kristus, dan dengan mengambil bagian dalam Ekaristi, mereka memandang diri mereka bersama-sama menjadi Tubuh Kristus (yakni, Gereja). Tiap Liturgi berbeda-beda satu sama lain, tetapi sebagian besar sangat mirip satu dengan yang lain dengan penyesuaian-penyesuaian berdasarkan tradisi, tujuan, budaya, dan teologi. Božská liturgie je pojem, jehož východní církev, zvláště byzantského obřadu, užívá pro eucharistickou bohoslužbu. Die göttliche Liturgie oder heilige Liturgie (vollständig heilige und göttliche Liturgie) heißt die Feier der Eucharistie in den orthodoxen und den katholischen Kirchen des byzantinischen Ritus. Ihr Gegenstück in der römisch-katholischen Kirche ist die heilige Messe. Es sind vier Liturgieformulare in Gebrauch, drei für die volle Feier der Eucharistie sowie eine Kommunionfeier: Божественна літургія або Служба Божа (грец. Θεία Λειτουργία; болг. Божествена литургия; груз. საღმრთო ლიტურგია, трансліт. saghmrto lit'urgia; пол. Boska Liturgia; чеськ. Božská liturgie; рум. Sfânta Liturghie; серб. Света Литургија — це євхаристійне богослужіння візантійського обряду, розроблене на основі Антіохійського обряду християнської літургії Вселенським Константинопольським Патріархатом. Греко-католицька та православна церкви вбачають, що Божественна Літургія перевершує час і світ. Усі віруючі є об'єднаними в поклонінні в Царстві Божому разом з відійшовшими святими та ангелами небесними. Усе в літургії розглядається як символічне, але не просто так, оскільки воно представляє невидиму реальність. Відповідно до східних традицій та вірувань, коріння літургії сягає адаптації єврейської літургії ранніми християнами. Перша частина, що отримала назву «Літургія катехуменів», включає, як службу в синагозі, читання Писань і, місцями, можливо, проповідь / проповідь. Друга половина, додана пізніше, базується на Тайній вечері та перших євхаристійних святкуваннях перших християн. Східні християни вірять, що Євхаристія є центральною частиною богослужіння, в якому вони беруть участь, оскільки вони вірять, що хліб і вино справді стають справжніми Тілом і Кров'ю Христа, і що приймаючи їх, вони разом стають Тілом Христовим є Церква). Кожна Літургія має свої відмінності від інших, але більшість дуже схожа одна на одну з пристосуваннями, заснованими на традиціях, цілях, культурі та теології. Boska Liturgia – celebracja Eucharystii w Kościołach wschodnich, głównie Cerkwi prawosławnej i Kościołach greckokatolickich. Sens i struktura Boskiej Liturgii odpowiada zachodniej Mszy Świętej. La Divine Liturgie est la liturgie de l'Eucharistie dans les Églises de rite byzantin. Elle est une caractéristique du christianisme oriental, qui regroupe les Églises orthodoxes et les Églises catholiques orientales. La Divine Liturgie porte différents noms selon les pays : arménien : Սուրբ Պատարագ, Sowrb Patarag ; bulgare : Божествена литургия, Bozhestvena liturgiya ; géorgien : საღმრთო ლიტურგია, saghmrto lit’urgia ; grec ancien : Θεία Λειτουργία, Theía Leitourgía ; roumain : Sfânta Liturghie ; russe : Божественная литургия, Bozhestvennaja liturgija ; serbe : Света Литургија, Sveta Liturgija, turc : Kutsal Litürji.L'Église apostolique arménienne et l'Église catholique arménienne utilisent le même terme. Quelques Églises des trois conciles utilisent le terme de Sainte Offrande (syriaque : ܩܘܪܒܢܐ ܩܕܝܫܐ, qûrbānâ qadîšâ, « Sainte Qurbana »). Dans la tradition orientale — celle des Églises orthodoxe et catholique de rite byzantin — la Divine Liturgie est considérée comme transcendant le temps et le monde. Dans le culte, tous les croyants sont censés être unis dans le Royaume de Dieu avec les saints défunts et les anges célestes. Pour cela, tous les actes de la liturgie sont symboliques en ce qu'ils rendent manifeste une réalité invisible. Selon la tradition orientale, les racines de la liturgie remontent au culte juif et en sont une adaptation par le christianisme ancien. Cette filiation apparaît dans la première partie de la liturgie, appelée Liturgie du Verbe, comportant la lecture des Écritures et l'homélie. La seconde partie aurait été adjointe en rappel de la Cène et de l'eucharistie des premiers chrétiens. Les fidèles orientaux croient traditionnellement que l'eucharistie est le moment central du culte ; que les offrandes deviennent réellement le corps du Christ et le sang du Christ et qu'en les partageant, ils deviennent tous le corps du Christ, c'est-à-dire l'Église. Chacune des liturgies a ses particularités, issues de la tradition, mais toutes sont très semblables. 성찬예배(聖餐禮拜, 그리스어: θεία λειτουργία, 러시아어: Божественная литургия)는 일반적으로 비잔티움 전통 계열 기독교의 성찬 전례를 일컫는 용어이다. 동방 정교회와 동방 가톨릭교회에서는 자신들의 성찬 전례를 성찬예배라고 칭하고 있다. 아르메니아 그리스도교의 두 축을 이루는 아르메니아 사도교회와 역시 성찬예배라는 용어를 사용한다. 일부 오리엔트 정교회에서는 성찬예배라는 용어 대신 ‘거룩한 봉헌예배(고전 시리아어: qurbono qadisho, 아르메니아어: surb patarag)’라는 용어를 사용한다. 이따금씩 라틴 양식 성찬 전례를 지칭하는 미사 내지는 그리스어인 리투르기아로 언급되기도 한다. 동방 교회, 특히 동방 정교회에서는 전통적으로 성찬예배는 시간과 공간을 초월한다고 가르친다. 성찬예배를 통해 모든 신자는 현세를 떠난 성인들과 천상의 천사들과 더불어 하느님의 나라에서 하느님에 대한 경신례를 바침으로써 하나가 된다고 믿는다. 동방 교회의 전승에 따르면, 성찬예배는 본래 유다교의 경신례에서 유래한 것으로서 초기 그리스도인들에 의해 그리스도교의 가르침에 맞게 변경되었다고 전해진다. 이는 성찬예배의 첫 번째 부분으로서 성경 봉독과 강론을 포함한 ‘말씀 전례’에서 그 흔적을 엿볼 수 있다. 성찬예배의 두 번째 부분인 ‘성찬 전례’는 최후의 만찬과 초기 그리스도인들이 거행한 최초의 성찬식에 의거해 추가된 것으로 추정된다. 성찬예배에 참여하는 동방 그리스도교도들은 전통적으로 성찬전례가 예배의 중심임을 믿는데, 성찬전례는 빵과 포도주가 축성을 통해 그리스도의 몸과 피로 성변화한다는 믿음을 골자로 하고 있다. 그리고 신자들이 이 빵과 포도주를 먹고 마심으로써 그리스도의 몸, 곧 교회의 일부가 된다고 믿고 있다. 교파별로, 또 전례시기에 따라 각 성찬예배는 다소 차이점이 존재하지만, 기본적으로는 서로 유사한 점이 많다. 다만 각자 전통과 목적, 문화 및 신학적 방향에 입각하여 전례에 적용시켰을 뿐이다.

gold:hypernym

dbr:Service

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Divine_Liturgy?oldid=1121295015&ns=0

dbo:wikiPageLength

43195

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Divine_Liturgy