This HTML5 document contains 606 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n60	http://azb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n96	http://pa.dbpedia.org/resource/
n115	https://web.archive.org/web/20191025091951/http:/www.essenes.net/pdf/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n36	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-fy	http://fy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n104	https://plato.stanford.edu/entries/mysticism/
n80	http://te.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
n95	http://ur.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
n84	https://archive.org/details/teachingsofmysti00stac/page/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnb	http://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n20	https://books.google.com/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n97	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
n103	http://www.ccel.org/ccel/underhill/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
n82	http://lv.dbpedia.org/resource/
n109	http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
n100	http://www.essenes.net/pdf/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n81	http://yi.dbpedia.org/resource/
n63	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n58	http://tg.dbpedia.org/resource/
n35	https://web.archive.org/web/20190412103407/http:/buddhiststudies.berkeley.edu/people/faculty/sharf/documents/
n108	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n50	https://web.archive.org/web/20200116220519/http:/www.thezensite.com/ZenEssays/HistoricalZen/
dct	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
n48	http://www.uni-graz.at/~schulter/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
n32	https://web.archive.org/web/20161009122357/http:/www.epi.ch/_files/Artikel_Epileptologie/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n114	https://web.archive.org/web/20150518100046/http:/www.sriramanamaharshi.org/mpath/2004/october/
n40	http://dbpedia.org/resource/Wikt:
n59	http://d-nb.info/gnd/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n51	http://buddhiststudies.berkeley.edu/people/faculty/sharf/documents/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
n107	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
n92	http://www.sriramanamaharshi.org/mpath/2004/october/
n83	https://archive.org/details/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
n79	https://web.archive.org/web/20130513104227/http:/buddhiststudies.berkeley.edu/people/faculty/sharf/documents/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n112	http://kn.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n29	https://www.britannica.com/EBchecked/topic/400861/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
n86	http://bs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n44	https://web.archive.org/web/20070930061342/http:/www.uni-graz.at/~schulter/
n90	https://www.encyclopedia.com/philosophy-and-religion/other-religious-beliefs-and-general-terms/religion-general/
n24	http://dbpedia.org/resource/File:
n16	https://books.google.com/books%3Fid=pQuqAAAAQBAJ&q=the+Alchemical+Body:
n13	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
n110	http://hirr.hartsem.edu/ency/
n23	https://www.routledge.com/products/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
n62	http://www.epi.ch/_files/Artikel_Epileptologie/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-als	http://als.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
n102	http://www.worldcrunch.com/tech-science/can-epilepsy-unlock-the-secret-to-happiness-/epilepsy-happiness-brain-fabienne-picard/c4s13429/
n42	http://www.dlshq.org/download/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n45	http://bn.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
n66	https://web.archive.org/web/20100612205405/http:/dlshq.org/download/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
n56	http://www.thezensite.com/ZenEssays/HistoricalZen/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:

Statements

Subject Item

dbr:Mysticism

rdf:type

dbo:PersonFunction owl:Thing

rdfs:label

Misticismo Μυστικισμός Misticismo روحانية (ديانات) Mystik Мистицизм Misticisme Mistizismo Mistycyzm Mistikismo Mystik 신비주의 Mystiek Mystique 神秘主義 Mistica 神秘主義 Mysticism Mystika Mistisisme Містицизм

rdfs:comment

Mystik (senlatin theologia mystica, av latin mysticus "som hör till mysterierna", även "hemlighetsfull", från grekiska mystikos, "invigd", "som hör till mysterierna", "hemlighetsfull") betecknar en religiös eller filosofisk åskådning vars anhängare söker nå förening med det översinnliga eller gudomliga eller kännedom om den sanna verkligheten genom att kontemplativt fördjupa sig i den inre erfarenheten. Ordet används även om psykisk inriktning, om själsupplevelse och dylikt varigenom en dylik förening eller kännedom förberedes eller uppnås. Мистици́зм (от др.-греч. μυστικός — таинственный) — философское и богословское учение, а также особый способ понимания и восприятия мира, основанный на эмоциях, интуиции и иррационализме. Под мистическим опытом понимают опыт прямого личностного общения, слияния или постижения некоей абсолютной реальности и абсолютной истины, а в рамках религий часто отождествляемой с Богом или Абсолютом. В утверждении возможности непосредственного единения с Богом или Абсолютом состоит суть мистицизма. Различные мистические доктрины встречаются во всех мировых религиях и верованиях и имеют общие черты: тяготеют к интуитивизму и символизму; предполагают практику определённых психофизических упражнений или медитаций, необходимых для достижения определённого состояния разума и психики. К мистицизму относят та 神秘主義（英語：Mysticism），也有較模糊的稱為密契主義，包涵人類與神明或某種超自然力量結合為一的各種形式、經驗、體驗，並且強調這是一切宗教共有的現象。神秘主义者的基本信条是世界上存在超自然的力量或隐藏的自然力量，这种力量可以通过特殊教育或者宗教仪式获得。神祕主義的兩大特徵： * 形而上力量或日常生活不可遇的神奇事件，是存在的。 * 這種力量或事件可透過某種人為方式讓人親身體驗。 Mystika je souhrnné označení pro rozmanité duchovní zkušenosti bezprostředního a osobního setkání s božským, pro zkušenost hlubokého tajemství, jež se nedá přímo vyjádřit slovy, a pro různé cesty, jak takovou zkušenost získat. Slovem mystika se označuje: الباطنية الروحانية هي ممارسة الوجد أو النشوة الدينية، وهي تجارب دينية خلال حالات تغير الوعي، مع ما قد يتعلق بها من الأيديولوجيات، والأخلاقيات، والطقوس، والأساطير، والسحر. قد تشير أيضًا لقدرات استبصار الحقائق المطلقة أو الخفية، والتحول البشري المدعوم بممارسات وتجارب متعددة. في الزمن المعاصر، شملت الباطنية الروحانية تعريفًا محدودًا، وتطبيقات واسعة، مثل المعنى الذي يشير للوحدة مع المطلق، اللانهائي، أو الإله. يُطبق هذا التعريف المحدود على مجال واسع من التقاليد والممارسات الدينية، التي تقدر قيمة التجربة الباطنية الروحانية كعنصر أساسي في الباطنية الروحانية. Mistika edo mistizismoa gizonaren eta jainkoaren arteko batasun- eta ezagutza-maila erdiestea helburu duten sinesteen eta praktiken multzoa da; hartarako bidea intuiziozko begiespena edo estasia da eta zentzumena eta ezagupen arrazionala alde batera uzten ditu. Jainkoarekiko harreman zuzenetan sartzen dela uste duenaren egoera psikologikoa. Historian zehar jainkoaren ezagutza zuzena, zentzumenez eta ezagupen arrazionalaz haraindikoa, erlijio nagusi guztietan azaldu da: taoismoa Txinan; yoga Indian; vajrayana eta zen budismoan; sufismoa Islamen, kabala juduen artean, etab. Mysticism is popularly known as becoming one with God or the Absolute, but may refer to any kind of ecstasy or altered state of consciousness which is given a religious or spiritual meaning. It may also refer to the attainment of insight in ultimate or hidden truths, and to human transformation supported by various practices and experiences. Mistycyzm – wieloznaczny termin opisujący doświadczenie religijne, polegające na bezpośredniej, czyli niezależnej od rytuałów i obrzędów, relacji człowieka z rzeczywistością pozamaterialną, pozazmysłową lub transcendentną. Rzeczywistość ta jest różnie rozumiana przez poszczególne systemy religijno-filozoficzne. W chrześcijaństwie, judaizmie i islamie jest ona tożsama z Bogiem. W buddyzmie i hinduizmie z pozazmysłową Jednią, rozumianą panteistycznie jako prawdziwa rzeczywistość świata. U podstaw mistycyzmu leży wiara w możliwość duchowego obcowania człowieka z bóstwem, w możliwość poznania „tajemnic” bytu w drodze „objawienia” itd. La mystique ou le mysticisme est ce qui a trait aux mystères, aux choses cachées ou secrètes. Le terme relève principalement du domaine spirituel, et sert à qualifier ou à désigner des expériences intérieures de l'ordre du contact ou de la communication avec une réalité transcendante non discernable par le sens commun. Der Ausdruck Mystik (von altgriechisch μυστικός mystikós ‚geheimnisvoll‘, zu myein ‚Mund oder Augen schließen‘) bezeichnet Berichte und Aussagen über die Erfahrung einer göttlichen oder absoluten Wirklichkeit sowie die Bemühungen um eine solche Erfahrung. Das Thema Mystik ist Forschungsgegenstand innerhalb der Theologien der Offenbarungsreligionen und der Religionswissenschaften, in Kultur-, Geschichts- und Literaturwissenschaft, Philosophie und Psychologie. Allerdings besteht kein übergreifender fachwissenschaftlicher Konsens zur Begriffsbestimmung. Mistisme merupakan paham yang memberikan ajaran yang serba mistis (misal ajarannya berbentuk rahasia atau ajarannya serba rahasia, tersembunyi, gelap atau terselubung dalam kekelaman) sehingga hanya dikenal, diketahui atau dipahami oleh orang-orang tertentu saja, terutama penganutnya. Kata mistemis berasal dari bahasa Yunani mystikos yang artinya rahasia (geheim), serba rahasia (geheimzinnig), tersembunyi (verborgen), gelap (donker) atau terselubung dalam kekelaman (in het duister gehuld). La mistica, e i relativi termini misticismo e misticità, indicano quel sentimento di contemplazione, venerazione o adorazione della dimensione del sacro o della divinità, implicandone un'esperienza diretta al di là del pensiero logico-discorsivo. Questa condizione di intensa partecipazione al divino può interessare i sensi del corpo, o soltanto la sua parte immateriale e trascendente (talora chiamata anima), in forma non o sovra-razionale e talora persino in stati vicini all'incoscienza (come la trance medianica), culminando con l'estasi. La mística (del verbo griego myein, «encerrar», de donde mystikós, «cerrado, arcano o misterioso») designa un tipo de experiencia muy difícil de alcanzar en que se llega al grado máximo de unión del alma a lo Sagrado durante la existencia terrenal. Se da en las religiones monoteístas (zoroastrismo, judaísmo, cristianismo, islam), así como en algunas politeístas (hinduismo) y en religiones no teístas (budismo), donde se identifica con un grado máximo de perfección y conocimiento. Містици́зм — це пошук усвідомлення та способів єднання із вищою дійсністю, сакральним, Богом, що ґрунтується на безпосередньому досвіді переживання, інтуїції, інсайті або інстинкті. Містицизм заснований на плеканні різноманітних, містичних переживань, а отже розробці та вдосконаленні методів, які до цих переживань приводять свідомість людини.До містичних практик відносять медитативні, контемплятивні методики, а також різні форми молитви. Суттєвою рисою містичного досвіду є його індивідуальний, особистісний характер, на відміну від звичайної релігійної практики, де не обов'язково докладати надмірних зусиль, дотримуватися аскези тощо. Mystiek (bijvoeglijk naamwoord; van het Griekse μυστικός, mystikos, geheimzinnig) is het hartstochtelijk streven naar een persoonlijke vereniging van de ziel met God. De term mystiek verwijst ook naar de achterliggende leer over kennis en persoonlijke ervaringen van toestanden van bewustzijn voorbij de normale menselijke perceptie. 神秘主義（しんぴしゅぎ、英: mysticism）とは、絶対者（神、最高実在、宇宙の究極的根拠などとされる存在）を、その絶対性のままに人間が自己の内面で直接に体験しようとする哲学、ないし宗教上の思想のことである。対立的思潮・理論として理性主義などがあげられる。 英語: mysticism などが「神秘主義」と訳されているが、この mysticism の語源をたどると ギリシア語: myein（眼や口を閉じる）に由来するとされており、こうした表現が選ばれたことにより、すでに通常の表現が許されない経験が示唆されている。 Misticismo (do grego μυστικός, transliterado mystikos, "um iniciado em uma religião de mistérios") é o contato com uma verdade espiritual, divindade ou Deus através da experiência direta ou intuitiva. No livro de Jakob Böhme "O Príncipe dos Filósofos Divinos", o misticismo se define como um tipo de religião que enfatiza a atenção imediata da relação direta e íntima com Deus, ou com a espiritualidade, com a consciência da Divina Presença. É a religião em seu mais apurado e intenso estágio de vida. O iniciado que alcançou o "segredo" é chamado um "místico". Os antigos cristãos empregavam a palavra "contemplação" para designar a experiência mística. Ο όρος μυστικισμός δηλώνει την άμεση και αδιαμεσολάβητη σχέση του ανθρώπου με το θείο. Ο μυστικισμός αποτελεί ένα είδος υπερβατικής πνευματικότητας κάτω από το οποίο υπάγονται διαφορετικές ιδέες, αντιλήψεις, πνευματικές πρακτικές, ασκήσεις και μέθοδοι. Ετυμολογείται από το ρήμα «μύω» που σημαίνει «κλείνω τα μάτια ή τα χείλη». Ως εκ τούτου «μυστικιστής» είναι αυτός που κατέχει κάποια γνώση ή κάποιο βίωμα που δεν μπορεί ή δεν πρέπει να αποκαλύψει. Ο μυστικισμός εμφανίζεται με διαφορετικές μορφές σε διαφορετικά έθνη, παραδόσεις και θρησκείες. 신비주의(神秘主義, mysticism 미스티시즘[*])는 어떤 이념, 윤리, 의식, 신화, 전설, 마술 따위에 의해 의 일종인 에 드는 것이다. 그리함으로써 어떤 궁극적 지식의 통찰을 얻는 것, 그리고 다양한 행위와 실천으로써 인간이 새로이 거듭나는 것까지 가리키기도 한다. "신비(미스틱)"라는 말은 고대 그리스어 어원으로, "닫다(close)"라는 뜻의 μύω에서 비롯되었다. 광의의 신비주의는 샤머니즘 같은 민간토착종교로부터 아브라함계 종교나 인도계 종교 같은 조직적 종교, 그리고 뉴에이지나 신흥종교 같은 근대 영성운동에 이르기까지 모든 종교에서 찾아볼 수 있다. 협의의 신비주의는 중세에 기독교 수행에 있어 성경적, 전례적, 영성적, 명상적 차원을 가리키는 것이었다. 근세 시대에 신비주의의 정의는 “기이한(extraordinary) 경험과 정신의 상태”에 관한 신념과 이념들로 확장되었다. 근대에 "신비주의"는 “절대자, 무한자, 신과 합일”되는 의미로써 좁은 정의와 함께 넓은 적용례를 가지게 된다. 이 제한된 정의가 여러 다양한 종교에서 적용되면서 "신비적 체험(mystical experience)"이 신비주의의 핵심 요소로서 고평가되었다. El misticisme és la sensació que prové del convenciment que s'ha establert una unió directa entre la persona i Déu dins la via ascètica o procediment de la mística. També es refereix a la creença que es pot arribar a la intuïció o visió interior d'una veritat espiritual o realitat última. Les unions possibles amb la divinitat en religions politeistes adquireixen tons místics més lligats amb la natura i els seus cicles naturals. En el cristianisme els camins de la mística poden ser diversos tal com diu l'Evangeli «Aquí i ara, tal com mesureu sereu mesurats» (Mt 7,2). La divinitat es mostra, generalment molt a poc a poc, enmig de sofriment i goig administrats amb saviesa. Però també es pot presentar de forma sobtada essent l'èxtasi l'expressió concedida. Mistikismo (el la greka μυστικός / mustikos, t.e. inicio) estas religia aŭ filozofia doktrino kaj metodo kontraŭa al raciismo kaj ekkonanta per sento kaj imago - pli ol per intelekto - la veron. Ĝi kaŭzas en homo animtrankvilon, sed ankaŭ fervoron, ekstazon. Ĝi estiĝas spontane aŭ estas kulturata per meditado aŭ asketismo.

rdfs:seeAlso

dbr:Middle_Ages dbr:Western_esotericism dbr:Presectarian_Buddhism dbr:New_Age dbr:Christian_contemplation dbr:Neurotheology dbr:Hesychasm dbr:Early_modern_period

foaf:depiction

n13:Miniature_of_Guru_Nanak_from_Astronomical_treatise.jpg n13:Khagdaev1.jpg n13:Hildegard_von_Bingen_Liber_Divinorum_Operum.jpg n13:Peter_Paul_Rubens_166.jpg n13:Mevlana_Konya.jpg n13:Josep_Benlliure_Gil43.jpg n13:Abulafia.png

dct:subject

dbc:Spirituality dbc:Philosophy_of_mind dbc:Mysticism dbc:Philosophy_of_religion dbc:Christian_contemplation dbc:Nondualism dbc:New_Age dbc:Esotericism

dbo:wikiPageID

29174999

dbo:wikiPageRevisionID

1124834350

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Catherine_of_Genoa dbr:Walter_Hilton dbr:Muraqaba dbr:Tai_chi dbr:Yoga dbr:Hafez dbr:Dzogchen dbr:Romanticism dbr:Buddhism_in_Laos dbr:China dbr:Persian_language dbr:Dharma dbr:Ludus_amoris dbr:The_Cloud_of_Unknowing dbr:Hadewijch dbr:Rabbinic_literature dbr:Fourth_Way dbr:Contemplation dbr:Altered_state_of_consciousness dbr:Eastern_Orthodox_Church dbr:Nirvana dbr:Shamanism dbr:Muhammed dbr:Vishishtadvaita dbr:Healing dbr:Universe dbr:Theologia_Germanica dbr:Buddha-nature dbr:Ātman_(Hinduism) dbr:Barlaam_of_Seminara dbr:Ivan_Aguéli dbr:Spirit_(animating_force) dbr:Theosophy_(Blavatskian) dbr:Buddha dbr:Victorines dbr:Transpersonal_psychology dbr:Henry_Suso dbr:Vulgate dbr:Human_body dbr:Johannes_Tauler dbr:Occultism dbr:Teresa_of_Avila dbr:Guru_Nanak dbr:William_Blake dbr:Qi dbr:Hellenistic_civilization n24:Abulafia.png dbr:Mount_Athos dbr:Charismatic_Christianity dbr:Hesychia dbc:Spirituality dbr:Christian_contemplation dbr:Hachmei_Provence dbr:Hesychasm dbr:Bodhi dbr:Guru_Granth_Sahib dbr:Renaissance_humanism dbr:Zen dbr:Religious_Experience_Reconsidered dbr:Transcendentalists dbr:The_Imitation_of_Christ dbr:Emanuel_Swedenborg dbr:Mantra dbr:Buddhist_Paths_to_liberation dbr:History_of_the_Jews_in_Spain dbr:Mansur_al-Hallaj dbr:List_of_female_mystics dbc:Philosophy_of_mind dbr:Athens dbr:Enlightenment_(spiritual) dbr:Torah dbr:Satori dbr:Linji_Yixuan n40:Ἐλευσίς dbr:Alchemy dbr:Gnosticism dbr:Mechthild_of_Magdeburg dbr:Guru_Arjan dbr:Spirituality dbr:Contextualism dbr:Shaktism dbr:Subitism dbr:Merkabah_mysticism dbr:Kenosis dbr:Reformation dbr:Silk_road_transmission_of_Buddhism dbr:Jalaluddin_Rumi dbr:Kabbalah dbr:Symeon_the_New_Theologian dbr:Soul dbr:Idries_Shah dbr:Antinomian dbr:Spain n24:Josep_Benlliure_Gil43.jpg dbr:Classical_antiquity dbr:Sama_(Sufism) dbr:Bön dbr:Mahayana dbr:Devotio_Moderna dbr:Greco-Roman_mysteries dbr:Xian_(Taoism) dbr:Samkhya dbr:Eastern_Christianity dbr:Rabia_Basri dbr:Upanishads dbr:Dhikr dbr:Murshid dbr:Abstraction dbr:Buddhism_in_Burma dbc:Mysticism dbr:Temporal_lobe dbr:Yin_and_yang dbr:Bonaventure dbr:Quietist dbr:Moinuddin_Chishti dbr:Ancient_Greece dbr:Essence–energies_distinction_(Eastern_Orthodox_theology) dbr:Tanakh dbr:Christianity dbr:Lay_preacher dbr:Kykeon dbr:East_Asia dbr:Hindu dbr:Neo-Platonism dbr:Church_Fathers dbr:Adi_Granth dbr:Prayer dbr:Vedanta dbr:Temporal_lobe_epilepsy n40:μυστικός dbr:Brahman dbr:Spiritual_science dbr:Greek_language dbr:Inayat_Khan dbr:Bernard_of_Clairvaux dbr:Jainism dbr:Numinous dbr:Common_Era dbr:Nepsis dbr:Renunciate dbr:Fana_(Sufism) dbr:Middle_Ages dbr:Advaita_Vedanta dbr:Meister_Eckhart dbr:Dvaita dbr:Ein_Sof dbr:Lankavatara_Sutra dbr:Religious_ecstasy dbr:Consciousness dbc:Philosophy_of_religion dbr:Spanish_mystics dbr:Sacrament dbr:Mevlevi dbr:Four_stages_of_enlightenment dbr:Ritual dbr:Dionysus dbr:List_of_Christian_mystics dbr:Qalb dbr:Anthony_of_Padua dbr:Mircea_Eliade dbr:Mystical_theology dbr:The_Varieties_of_Religious_Experience dbr:Christ dbr:Ineffability dbr:John_of_the_Cross dbr:Pseudo-Dionysius_the_Areopagite dbr:D.T._Suzuki dbr:Sri_Vidya dbr:Buddhist_modernism n40:illuminatio dbr:Theophan_the_Recluse dbr:Gershom_Scholem dbr:Divination dbr:Perennial_philosophy dbr:Euripides n40:Μυστήρια dbr:Bhagat dbr:List_of_people_with_epilepsy dbr:Muhammad dbr:John_of_Ruysbroeck dbr:Jack_Kornfield dbr:Halakha dbr:Dominican_Order dbr:Contemplative_prayer dbr:Proclus dbr:Martin_Luther dbr:School_of_thought dbr:High_Middle_Ages dbr:Thomas_Merton dbr:Safed dbr:Jewish_renewal dbr:Philosophy_of_the_Unconscious dbr:Hakuin dbr:Sunyata dbr:Francis_of_Assisi dbr:Apophatic_theology dbr:Philokalia dbr:Yogacara dbr:Septuagint dbr:Adi_Shankara dbr:World_Wisdom_Books dbr:Evocation dbr:Buddhism_in_Thailand dbr:Bhagavad_Gita dbr:Parmenides n24:Khagdaev1.JPG dbc:Christian_contemplation n24:Mevlana_Konya.jpg dbr:India dbr:Buddhist dbr:Différance dbr:Guigo_II dbr:Age_of_Enlightenment dbr:Popular_piety dbr:Nyingma dbr:Moorish dbr:Cataphatic_theology dbr:Tathagata-garbha dbr:Social_constructionism dbr:Prana dbr:Sultan_Bahoo dbr:Mycenaean_Greece dbr:Islam dbr:Fariduddin_Attar dbr:Vajrayana dbr:Traditionalist_School dbr:Halaqa dbr:Two_truths_doctrine dbr:Padre_Pio dbr:Shikan-taza dbr:Martinus_Thomsen dbr:William_James dbr:Neoplatonism dbr:Contemplatio dbr:Simran dbr:Marifat dbr:Julian_of_Norwich dbr:Macrocosm_and_microcosm dbr:Neurotheology dbr:Ibn_Arabi dbr:List_of_Gnostic_sects dbr:Tibetan_Buddhism dbr:Sadhana dbr:Plotinus dbr:Nafs dbr:Eleusinian_Mysteries dbr:Macrocosm dbr:Persephone dbr:Saint_Dominic dbr:Late_Middle_Ages dbr:Trance dbr:Roman_Catholic_Church dbr:Omar_Khayyam dbr:Beguines dbr:Organized_religion dbr:Al-Ghazzali dbr:Darsanas dbr:Sikh_Guru dbc:Nondualism dbr:Heraclitus dbr:Tantra dbr:Tariqa n24:Miniature_of_Guru_Nanak_from_Astronomical_treatise.jpg dbr:Sādhanā dbr:Unitarianism dbr:Silsila dbr:Mahamudra dbr:Walter_Terence_Stace dbr:Orphism_(religion) dbr:Dervish dbr:Early_modern_period dbr:Haqiqa dbr:Symbolism_(arts) dbr:Quaker dbr:Abdul_Qadir_Jilani dbr:New_Testament dbr:Sikh dbr:Vipassana dbr:Therevada dbr:Vipassana_movement n24:Peter_Paul_Rubens_166.jpg dbr:Rene_Guenon dbr:Bahauddin_Naqshband dbr:Hildegard_of_Bingen dbr:Mind dbr:Ann_Taves dbr:Folk_religion dbr:Ten_Bulls dbr:Ignatius_Loyola dbr:Franciscan dbr:Eastern_Orthodox dbr:Sacred dbr:Bhedabheda dbr:C.G._Jung dbr:Eastern_Orthodox_Christian_theology dbr:University_of_Texas_Press dbr:Angela_of_Foligno dbr:Magic_(paranormal) dbr:Neo-Paganism dbr:Interoception dbr:Jain dbr:Morality n24:Hildegard_von_Bingen_Liber_Divinorum_Operum.jpg dbr:Ana'l_Haqq dbr:Neoshamanism dbc:New_Age dbr:Kashmir_Shaivism dbr:Theosis_(Eastern_Orthodox_theology) dbr:Evelyn_Underhill dbr:Transcendentalism dbr:Jewish_studies dbr:Joseph_Goldstein_(writer) dbr:Soul_flight dbr:Advaita_vedanta dbr:Southeast_Asia dbr:Strong's_Concordance dbr:Theravada dbr:Sayyed_Sadique_Ali_Husaini dbr:Jewish_thought dbr:Henosis dbc:Esotericism dbr:Oral_Torah dbr:Shaivism dbr:Samadhi dbr:Saadi_Shirazi dbr:Esotericism dbr:Henology dbr:Theoria dbr:Mandala dbr:Judaism dbr:Hasidic_Judaism dbr:Hinduism dbr:Neo-Vedanta dbr:Metaphysics dbr:Buddhism_in_the_United_States dbr:German_mysticism dbr:Rigpa dbr:Richard_Rolle dbr:Buddhism dbr:Buddhism_in_Sri_Lanka dbr:Quietism_(Christian_philosophy) dbr:Western_Christianity dbr:Michael_Eigen dbr:Gregory_Palamas dbr:New_Age dbr:Demeter dbr:Anterior_insula dbr:Meditation dbr:Yoga_Sutras_of_Patanjali dbr:Moksha dbr:Kensho dbr:Catherine_of_Siena dbr:Transfiguration_of_Jesus dbr:R._C._Zaehner

dbo:wikiPageExternalLink

n16:+Siddha+Traditions+in+Medieval+India n20:books%3Fid=Y-4QlzwhlS8C&q=stace+katz+mysticism n20:books%3Fid=I1I_euLhTP4C n23:9781138100121 n29:mysticism n32:Picard_2_14.pdf n35:Sharf1995,%20Buddhist%20Modernism.pdf n20:books%3Fid=-phoPwAACAAJ&q=science+and+mysticism+jones n42:hinduismbk.htm n44:se04_religiosity.pdf n48:se04_religiosity.pdf n50:translating_zen_phrasebook.pdf n20:books%3Fid=8pBmFhnrVfUC n51:Sharf1995,%20Buddhist%20Modernism.pdf n20:books%3Fid=n8vnvCBy2asC&q=%22ken+wilber%22+%22atman+project%22 n56:translating_zen_phrasebook.pdf n62:Picard_2_14.pdf n66:hinduismbk.htm n51:Sharf1998,%20Religious%20Experience.pdf n79:Sharf1998,%20Religious%20Experience.pdf n83:teachingsofmysti00stac%7Curl-access=registration n84:15 n84:20 n20:books%3Fid=hoCR6B-DjV8C&q=why+god+won%27t+go+away n20:books%3Fid=gYLYcvWVMnsC n20:books%3Fid=TDGFFNYvrokC&q=Jacobson+%27%27Theory+and+Practice+of+Yoga%27%27 n90:mysticism n20:books%3Fid=e9NmNkQTctQC&q=%22cosmic+consciousness%22+%22mystical+experience%22 n92:mp.swf n20:books%3Fid=RgL21NPlQQQC&q=%CE%BC%CF%8D%CF%83%CF%84%CE%B7%CF%82+initiate&pg=PA51 n20:books%3Fid=fsKv510rtg0C&q=the+expression+of+the+innate+tendency+of+the+human+spirit+towards+complete+harmony+with+the+transcendental+order%3B+whatever+be+the+theological+formula n20:books%3Fid=f4dLi6qSXTMC&q=%22why+god+won%27t+go+away%22+criticism&pg=PA122 n100:Teaching%20and%20Learning%20in%20the%20Rinzai%20Zen%20Monastery%20.pdf n20:books%3Fid=tcl1CwAAQBAJ n102: n103:mysticism.html n20:books%3Fid=P_W6uC7T_1YC n104: n20:books%3Fid=PXvICgAAQBAJ n20:books%3Fid=sM6si5Yprn0C n20:books%3Fid=tW-3ThC1vzsC&q=perennialism+mysticism n110:Mysticism.htm n114:mp.swf n115:Teaching%2520and%2520Learning%2520in%2520the%2520Rinzai%2520Zen%2520Monastery%2520.pdf n83:yogastrasofpataj0000brya

owl:sameAs

dbpedia-id:Mistisisme dbpedia-nl:Mystiek dbpedia-el:Μυστικισμός dbpedia-simple:Mysticism dbpedia-ro:Misticism wikidata:Q45996 dbpedia-da:Mystik dbpedia-kk:Мистика dbpedia-sk:Mystika dbpedia-bg:Мистицизъм freebase:m.016jc3 dbpedia-fy:Mystyk dbpedia-war:Mistisismo dbpedia-uk:Містицизм dbpedia-nn:Mystikk dbpedia-ko:신비주의 dbpedia-no:Mystikk n36:4FsnF dbpedia-vi:Chủ_nghĩa_thần_bí dbpedia-mr:गूढवाद dbpedia-ca:Misticisme dbpedia-hu:Misztika dbpedia-it:Mistica n45:রহস্যবাদ dbpedia-ru:Мистицизм dbpedia-pt:Misticismo dbpedia-zh:神秘主義 freebase:m.03bxvkz dbpedia-sq:Mistika dbpedia-tr:Mistisizm dbpedia-ja:神秘主義 dbpedia-az:Mistika freebase:m.0972s dbpedia-lb:Mystik n58:Ирфон n59:7791043-6 n60:عرفان dbpedia-de:Mystik n63:Միստիցիզմ dbpedia-mk:Мистицизам dbpedia-ka:მისტიციზმი dbpedia-he:מיסטיקה dbpedia-ms:Mistisisme dbpedia-sl:Mistika dbpedia-pnb:باطنیت dbpedia-fi:Mystiikka dbpedia-pl:Mistycyzm dbpedia-la:Mystica dbpedia-als:Mystik dbpedia-et:Müstika dbpedia-sr:Мистицизам n80:మార్మిక_వాదం n81:מיסטיק n82:Misticisms dbpedia-ar:روحانية_(ديانات) n86:Misticizam dbpedia-sv:Mystik dbpedia-eu:Mistizismo dbpedia-af:Mistisisme dbpedia-cs:Mystika dbpedia-hr:Misticizam dbpedia-gl:Misticismo n95:باطنیت n96:ਰਹੱਸਵਾਦ n97:Mistisismo dbpedia-fr:Mystique dbpedia-sh:Misticizam dbpedia-es:Misticismo dbpedia-br:Kevrinelezh dbpedia-eo:Mistikismo n59:4041003-1 n107:Mistika n108:रहस्यवाद n109:Misticismu dbpedia-fa:عرفان n112:ಅಧ್ಯಾತ್ಮಜ್ಞಾನ dbpedia-th:รหัสยลัทธิ

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Religion_topics dbt:Spirituality-related_topics dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Christian_mysticism dbt:EB1911_Poster dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Refn dbt:Theism dbt:Refbegin dbt:About dbt:Page_needed dbt:Sufism dbt:Stack_end dbt:Stack_begin dbt:Blockquote dbt:Philosophy_of_religion dbt:Philosophy_topics dbt:Spirituality_sidebar dbt:Transl dbt:See_also dbt:Commons_category dbt:Cite_journal dbt:Short_description dbt:R dbt:Citation_needed dbt:Citation dbt:Sfn dbt:Wikiquote dbt:Authority_control dbt:Main dbt:Jewish_mysticism dbt:Theology dbt:Universalism

dbo:thumbnail

n13:Hildegard_von_Bingen_Liber_Divinorum_Operum.jpg?width=300

dbp:group

web

dbo:abstract

Mystiek (bijvoeglijk naamwoord; van het Griekse μυστικός, mystikos, geheimzinnig) is het hartstochtelijk streven naar een persoonlijke vereniging van de ziel met God. De term mystiek verwijst ook naar de achterliggende leer over kennis en persoonlijke ervaringen van toestanden van bewustzijn voorbij de normale menselijke perceptie. Mistycyzm – wieloznaczny termin opisujący doświadczenie religijne, polegające na bezpośredniej, czyli niezależnej od rytuałów i obrzędów, relacji człowieka z rzeczywistością pozamaterialną, pozazmysłową lub transcendentną. Rzeczywistość ta jest różnie rozumiana przez poszczególne systemy religijno-filozoficzne. W chrześcijaństwie, judaizmie i islamie jest ona tożsama z Bogiem. W buddyzmie i hinduizmie z pozazmysłową Jednią, rozumianą panteistycznie jako prawdziwa rzeczywistość świata. U podstaw mistycyzmu leży wiara w możliwość duchowego obcowania człowieka z bóstwem, w możliwość poznania „tajemnic” bytu w drodze „objawienia” itd. Religijne doświadczenie mistyczne różni się od ezoteryki, która mówi o specyficznym poznaniu pozazmysłowym, jak telepatia, jasnowidzenie, odbiór kosmicznej energii itp. La mystique ou le mysticisme est ce qui a trait aux mystères, aux choses cachées ou secrètes. Le terme relève principalement du domaine spirituel, et sert à qualifier ou à désigner des expériences intérieures de l'ordre du contact ou de la communication avec une réalité transcendante non discernable par le sens commun. « Mystique » vient de l'adjectif grec μυστικός (mustikos). C'est un mot de la même famille que le verbe μυέω (muéô) qui signifie « initier, enseigner », et que le nom μυστήριον (mustérion) qui a donné « mystère ». Bien qu'il remonte à l'Antiquité, le terme mystique n'est employé comme substantif (« la mystique ») que depuis le XVIIe siècle. Avant cela, il n'existe que comme adjectif : est mystique ce qui relève de la connaissance du mystère ou d'un mystère. La notion de mystique a été développée dans le christianisme en rapport avec une conception biblique et plus particulièrement paulinienne du mystère selon lequel ce dernier s'identifie avec la révélation de Dieu en Jésus-Christ. Avec le sens que l'adjectif mystique reçoit de cette conception du mystère, c'est le christianisme dans son ensemble qui peut être considéré comme mystique. Le christianisme apparaît dans un contexte gréco-romain marqué par la présence de nombreux cultes à mystères dont la dimension initiatique trouve des échos dans l'initiation chrétienne par les sacrements (mystérion en grec) et dans la catéchèse « mystagogiques » des premiers temps du christianisme. Par ailleurs, la théologie des Pères de l'Église relève largement des options de la philosophie néoplatonicienne dans laquelle la connaissance de Dieu est apophatique. Le traité De la théologie mystique rédigé en grec au VIe siècle par le pseudo-Denys l'Aréopagite s'inscrit dans cette tradition. À partir du XIIe siècle, il a une influence considérable sur les auteurs latins. Au XVe siècle, des débats sur ce traité donnent lieu à une « théorie de La théologie mystique » notamment de la part de Jean de Gerson. Au XVIIe siècle Jean-Joseph Surin envisage la mystique comme une science, fournissant des considérations qui comptent parmi les premières sur ce qui s'appelle depuis « la mystique ». La mystique a commencé à être objet de défiance et de rejet dans le christianisme dès qu'elle y a été identifiée comme une forme particulière de l'expérience religieuse[pas clair]. La réflexion sur la mystique s'est poursuivie du XVIIe au XXe siècle en débordant largement son tropisme chrétien. Considérée non plus seulement comme une théologie au sein du christianisme, elle est pensée comme un phénomène universel. Depuis la fin du XIXe siècle, dans l'étude comparée des religions, la mystique se définit à partir de courants identifiés comme tels sur la base de comparaisons avec la mystique dans le monde chrétien : il peut dès lors être question de mystique pour le brahmanisme de l'Inde, la kabbale dans le judaïsme, le taoïsme en Chine, etc. Le soufisme a été considéré d'abord comme le mysticisme de l'islam, faute de traduction occidentale, puis après compréhension de celui ci, le monde occidental a admis que le soufisme différait du mysticisme. Les tentatives de décrire et éventuellement d'expliquer ce phénomène sont nombreuses dans la première moitié du XXe siècle, où la mystique est objet de différentes théories en anthropologie, en psychologie, en sociologie et en philosophie. Dans la seconde moitié du XXe siècle, de nombreuses œuvres d'auteurs chrétiens du XIIe au XVIe siècle sont traduites, publiées et étudiées : les mystiques rhénans, Saint Jean de la Croix, Sainte Thérèse d'Avila, etc., ce par quoi l'intérêt pour « la mystique » s'est élargi à l'étude de la tradition intellectuelle et religieuse qui l'a précédée. À partir des années 1920 a commencé à se poser la question de savoir si la mystique pouvait être athée. Jean-Claude Bologne, qui se définit comme athée, affirme avoir eu des expériences mystiques. Pour Michel Hulin, des expériences mystiques peuvent se produire hors de tout cadre religieux défini. Dans La mystique sauvage, il analyse les expériences mystiques non comme un aspect du phénomène religieux mais pour elles-mêmes, sans limiter le sujet en fonction des découpages catégoriels fondés sur l'une ou l'autre conception de la religion, ni à ce qui relève des religions habituellement reconnues ou identifiées comme telles. La mystique relève pour lui d'états modifiés de conscience « à la faveur desquels le sujet éprouve l'impression de s'éveiller à une réalité plus haute, de percer le voile des apparences, de vivre par anticipation quelque chose comme un salut ». Des études ont été faites en neurosciences depuis les années 1950 pour tenter d'expliquer le phénomène de l'expérience mystique. Mysticism is popularly known as becoming one with God or the Absolute, but may refer to any kind of ecstasy or altered state of consciousness which is given a religious or spiritual meaning. It may also refer to the attainment of insight in ultimate or hidden truths, and to human transformation supported by various practices and experiences. The term "mysticism" has Ancient Greek origins with various historically determined meanings. Derived from the Greek word μύω múō, meaning "to close" or "to conceal", mysticism referred to the biblical, liturgical, spiritual, and contemplative dimensions of early and medieval Christianity. During the early modern period, the definition of mysticism grew to include a broad range of beliefs and ideologies related to "extraordinary experiences and states of mind." In modern times, "mysticism" has acquired a limited definition, with broad applications, as meaning the aim at the "union with the Absolute, the Infinite, or God". This limited definition has been applied to a wide range of religious traditions and practices, valuing "mystical experience" as a key element of mysticism. Since the 1960s scholars have debated the merits of perennial and constructionist approaches in the scientific research of "mystical experiences". The perennial position is now "largely dismissed by scholars", most scholars using a contextualist approach, which considers the cultural and historical context. الباطنية الروحانية هي ممارسة الوجد أو النشوة الدينية، وهي تجارب دينية خلال حالات تغير الوعي، مع ما قد يتعلق بها من الأيديولوجيات، والأخلاقيات، والطقوس، والأساطير، والسحر. قد تشير أيضًا لقدرات استبصار الحقائق المطلقة أو الخفية، والتحول البشري المدعوم بممارسات وتجارب متعددة. لمصطلح الباطنية الروحانية أصول يونانية قديمة والعديد من المعاني التاريخية المحددة. اشتقاقًا من الكلمة اليونانية (μύω múō)، التي تعني الإقفال أو الإخفاء، تشير الباطنية الروحانية للأبعاد الإنجيلية، والطقسية، والروحية، والتأملية للمسيحية المبكرة والمتوسطة. خلال الحقبة الحديثة المبكرة، تنامى مصطلح الباطنية الروحانية ليشمل مجالًا واسعًا من المعتقدات والأيديولوجيات المتعلقة بالتجارب الخارقة وحالات العقل. في الزمن المعاصر، شملت الباطنية الروحانية تعريفًا محدودًا، وتطبيقات واسعة، مثل المعنى الذي يشير للوحدة مع المطلق، اللانهائي، أو الإله. يُطبق هذا التعريف المحدود على مجال واسع من التقاليد والممارسات الدينية، التي تقدر قيمة التجربة الباطنية الروحانية كعنصر أساسي في الباطنية الروحانية. وبتعريف أشمل، توجد الروحانية في كافة التقاليد الدينية، من الديانات المحلية والديانات الشعبية كالشامانية، حتى الديانات المنظمة مثل الأديان الإبراهيمية والأديان الهندية، والروحانية المعاصرة، وحركات العصر الجديد والحركات الدينية الجديدة. ناقش الباحثون منذ ستينيات القرن التاسع عشر مزايا مناهج الخلود والبناء في البحث العلمي المتعلق بالتجارب الباطنية الروحانية. يرفض الباحثون اليوم فكرة الخلود بشكل كبير. ويستخدم معظم الباحثين المنهج السياقي، الذي يأخذ السياق الثقافي والتاريخي بالحسبان. Mystik (senlatin theologia mystica, av latin mysticus "som hör till mysterierna", även "hemlighetsfull", från grekiska mystikos, "invigd", "som hör till mysterierna", "hemlighetsfull") betecknar en religiös eller filosofisk åskådning vars anhängare söker nå förening med det översinnliga eller gudomliga eller kännedom om den sanna verkligheten genom att kontemplativt fördjupa sig i den inre erfarenheten. Ordet används även om psykisk inriktning, om själsupplevelse och dylikt varigenom en dylik förening eller kännedom förberedes eller uppnås. Ordet betecknar också erfarenheter av sådana möten med en yttersta verklighet tolkade som gudomlig eller en personlig, andlig relation till det absoluta eller gudomliga. Ofta beskrivs detta som den mystika enhetsupplevelsen. En drivkraft bakom mystiken är att sökaren inte anser att den traditionella religionens vägar och breda allmänna förklaringsmodeller räcker till. Man vänder sig från "det yttre" mot kontemplation som direkt, oförmedlat, omedelbart, anses kunna ge kunskap eller enhetsupplevelse. Mystik är inte detsamma som en fördjupning i jaget. Man skiljer ibland mellan en extrovert (utåtvänd) mystik – riktad mot den yttre världen och en introvert (inåtvänd) mystik – riktad från den yttre världen. Mystik anses förekomma i alla världsreligioner, även om relationen till institutionaliserad religion ibland kan vara ansträngd. Mistika edo mistizismoa gizonaren eta jainkoaren arteko batasun- eta ezagutza-maila erdiestea helburu duten sinesteen eta praktiken multzoa da; hartarako bidea intuiziozko begiespena edo estasia da eta zentzumena eta ezagupen arrazionala alde batera uzten ditu. Jainkoarekiko harreman zuzenetan sartzen dela uste duenaren egoera psikologikoa. Historian zehar jainkoaren ezagutza zuzena, zentzumenez eta ezagupen arrazionalaz haraindikoa, erlijio nagusi guztietan azaldu da: taoismoa Txinan; yoga Indian; vajrayana eta zen budismoan; sufismoa Islamen, kabala juduen artean, etab. Mendebaldeko filosofian, mistizismoaren eragin zuzena Plotinoren neoplatonismoan agertu zen lehenik; gero, Agustin Hiponakoaren eta Dionisio Areopagokoaren bidez eragin handia izan zuen Erdi Aroko kristautasunean (San Bernardo Clairvauxkoa, San Frantzisko Asiskoa). XIV. eta XV. mendeetan Meister Eckhart, , Jan van Ruysbroek, Johannes Tauler, Katalina Sienakoa eta Thomas à Kempis mistikoak nabarmendu ziren. XVI. mendean espainiar poeta mistikoak nabarmendu ziren, batez ere, Joan Gurutzekoa eta Teresa Avilakoa. Bestalde, filosofian Spinozak eta literaturan Goethek unibertsoaren egiturekin eta bideekin bat egiten duen mistizismo kosmikoaren alde egin zuten. Містици́зм — це пошук усвідомлення та способів єднання із вищою дійсністю, сакральним, Богом, що ґрунтується на безпосередньому досвіді переживання, інтуїції, інсайті або інстинкті. Містицизм заснований на плеканні різноманітних, містичних переживань, а отже розробці та вдосконаленні методів, які до цих переживань приводять свідомість людини.До містичних практик відносять медитативні, контемплятивні методики, а також різні форми молитви. Суттєвою рисою містичного досвіду є його індивідуальний, особистісний характер, на відміну від звичайної релігійної практики, де не обов'язково докладати надмірних зусиль, дотримуватися аскези тощо. Містицизм не обов'язково властивий винятково традиційним, , а присутній у всіх релігіях, наприклад, кабала в юдаїзмі, суфізм в ісламі, рух бхакті в індуїзмі. часто ґрунтується на аскетизмі і може включати видіння, транси й екстази; багато релігійних традицій описують техніки медитації і споглядання для досягнення містичних видінь. Християнські церкви розходяться в поглядах на містицизм; деякі приймають його, вважаючи, що містицизм є особливою формою пізнання Бога, інші ж відкидають його, як небезпечне відхилення, що межує з єрессю. Mistisme merupakan paham yang memberikan ajaran yang serba mistis (misal ajarannya berbentuk rahasia atau ajarannya serba rahasia, tersembunyi, gelap atau terselubung dalam kekelaman) sehingga hanya dikenal, diketahui atau dipahami oleh orang-orang tertentu saja, terutama penganutnya. Kata mistemis berasal dari bahasa Yunani mystikos yang artinya rahasia (geheim), serba rahasia (geheimzinnig), tersembunyi (verborgen), gelap (donker) atau terselubung dalam kekelaman (in het duister gehuld). Misticismo (do grego μυστικός, transliterado mystikos, "um iniciado em uma religião de mistérios") é o contato com uma verdade espiritual, divindade ou Deus através da experiência direta ou intuitiva. No livro de Jakob Böhme "O Príncipe dos Filósofos Divinos", o misticismo se define como um tipo de religião que enfatiza a atenção imediata da relação direta e íntima com Deus, ou com a espiritualidade, com a consciência da Divina Presença. É a religião em seu mais apurado e intenso estágio de vida. O iniciado que alcançou o "segredo" é chamado um "místico". Os antigos cristãos empregavam a palavra "contemplação" para designar a experiência mística. "O místico é aquele que aspira a uma união pessoal ou a unidade com o Absoluto, que ele pode chamar de Deus, Cósmico, Mente Universal, Ser Supremo, etc. (Lewis, Ralph M)" El misticisme és la sensació que prové del convenciment que s'ha establert una unió directa entre la persona i Déu dins la via ascètica o procediment de la mística. També es refereix a la creença que es pot arribar a la intuïció o visió interior d'una veritat espiritual o realitat última. Les unions possibles amb la divinitat en religions politeistes adquireixen tons místics més lligats amb la natura i els seus cicles naturals. En el cristianisme els camins de la mística poden ser diversos tal com diu l'Evangeli «Aquí i ara, tal com mesureu sereu mesurats» (Mt 7,2). La divinitat es mostra, generalment molt a poc a poc, enmig de sofriment i goig administrats amb saviesa. Però també es pot presentar de forma sobtada essent l'èxtasi l'expressió concedida. Der Ausdruck Mystik (von altgriechisch μυστικός mystikós ‚geheimnisvoll‘, zu myein ‚Mund oder Augen schließen‘) bezeichnet Berichte und Aussagen über die Erfahrung einer göttlichen oder absoluten Wirklichkeit sowie die Bemühungen um eine solche Erfahrung. Das Thema Mystik ist Forschungsgegenstand innerhalb der Theologien der Offenbarungsreligionen und der Religionswissenschaften, in Kultur-, Geschichts- und Literaturwissenschaft, Philosophie und Psychologie. Allerdings besteht kein übergreifender fachwissenschaftlicher Konsens zur Begriffsbestimmung. Im alltäglichen Sprachgebrauch sowie in populärer Literatur versteht man unter Mystik meist spirituelle Erlebnisse und Aussagen, die als solche wissenschaftlich nicht objektivierbar sind („echte“ mystische Erfahrung). Die Literatur, in der der Ausdruck Mystik auch in unterschiedlichem Sinne verwendet wird, ist vielfältig. Trotz aller definitorischen Unklarheiten lassen sich charakteristische Merkmale bestimmen. Ο όρος μυστικισμός δηλώνει την άμεση και αδιαμεσολάβητη σχέση του ανθρώπου με το θείο. Ο μυστικισμός αποτελεί ένα είδος υπερβατικής πνευματικότητας κάτω από το οποίο υπάγονται διαφορετικές ιδέες, αντιλήψεις, πνευματικές πρακτικές, ασκήσεις και μέθοδοι. Ετυμολογείται από το ρήμα «μύω» που σημαίνει «κλείνω τα μάτια ή τα χείλη». Ως εκ τούτου «μυστικιστής» είναι αυτός που κατέχει κάποια γνώση ή κάποιο βίωμα που δεν μπορεί ή δεν πρέπει να αποκαλύψει. Ο μυστικισμός εμφανίζεται με διαφορετικές μορφές σε διαφορετικά έθνη, παραδόσεις και θρησκείες. 神秘主義（英語：Mysticism），也有較模糊的稱為密契主義，包涵人類與神明或某種超自然力量結合為一的各種形式、經驗、體驗，並且強調這是一切宗教共有的現象。神秘主义者的基本信条是世界上存在超自然的力量或隐藏的自然力量，这种力量可以通过特殊教育或者宗教仪式获得。神祕主義的兩大特徵： * 形而上力量或日常生活不可遇的神奇事件，是存在的。 * 這種力量或事件可透過某種人為方式讓人親身體驗。 Mystika je souhrnné označení pro rozmanité duchovní zkušenosti bezprostředního a osobního setkání s božským, pro zkušenost hlubokého tajemství, jež se nedá přímo vyjádřit slovy, a pro různé cesty, jak takovou zkušenost získat. Slovem mystika se označuje: 1. * v užším slova smyslu náboženská praxe, která se odpoutává od smyslového vnímání a všech rušivých představ a směřuje ke zkušenosti setkání, sjednocení nebo dokonce splynutí s Bohem nebo božským; 2. * v širším smyslu i jiné cesty k vnitřní duchovní zkušenosti, směřující k osobním zkušenostem hloubky a transcendence; 3. * v moderní době nejrůznější způsoby vytržení nebo vybočení z účelové každodennosti, k prožitkům zklidnění, hloubky, celistvosti a podobně; 4. * často pejorativně (mysticismus) – zastírání nevědomosti nebo zatemňování skutečnosti předstíraným tajemstvím. Мистици́зм (от др.-греч. μυστικός — таинственный) — философское и богословское учение, а также особый способ понимания и восприятия мира, основанный на эмоциях, интуиции и иррационализме. Под мистическим опытом понимают опыт прямого личностного общения, слияния или постижения некоей абсолютной реальности и абсолютной истины, а в рамках религий часто отождествляемой с Богом или Абсолютом. В утверждении возможности непосредственного единения с Богом или Абсолютом состоит суть мистицизма. Различные мистические доктрины встречаются во всех мировых религиях и верованиях и имеют общие черты: тяготеют к интуитивизму и символизму; предполагают практику определённых психофизических упражнений или медитаций, необходимых для достижения определённого состояния разума и психики. К мистицизму относят тантризм (индуистский и буддийский, или ваджраяну), дзэн, каббалу, розенкрейцерство, хасидизм, гностицизм, исихазм, суфизм и некоторые другие учения. 神秘主義（しんぴしゅぎ、英: mysticism）とは、絶対者（神、最高実在、宇宙の究極的根拠などとされる存在）を、その絶対性のままに人間が自己の内面で直接に体験しようとする哲学、ないし宗教上の思想のことである。対立的思潮・理論として理性主義などがあげられる。 英語: mysticism などが「神秘主義」と訳されているが、この mysticism の語源をたどると ギリシア語: myein（眼や口を閉じる）に由来するとされており、こうした表現が選ばれたことにより、すでに通常の表現が許されない経験が示唆されている。 신비주의(神秘主義, mysticism 미스티시즘[*])는 어떤 이념, 윤리, 의식, 신화, 전설, 마술 따위에 의해 의 일종인 에 드는 것이다. 그리함으로써 어떤 궁극적 지식의 통찰을 얻는 것, 그리고 다양한 행위와 실천으로써 인간이 새로이 거듭나는 것까지 가리키기도 한다. "신비(미스틱)"라는 말은 고대 그리스어 어원으로, "닫다(close)"라는 뜻의 μύω에서 비롯되었다. 광의의 신비주의는 샤머니즘 같은 민간토착종교로부터 아브라함계 종교나 인도계 종교 같은 조직적 종교, 그리고 뉴에이지나 신흥종교 같은 근대 영성운동에 이르기까지 모든 종교에서 찾아볼 수 있다. 협의의 신비주의는 중세에 기독교 수행에 있어 성경적, 전례적, 영성적, 명상적 차원을 가리키는 것이었다. 근세 시대에 신비주의의 정의는 “기이한(extraordinary) 경험과 정신의 상태”에 관한 신념과 이념들로 확장되었다. 근대에 "신비주의"는 “절대자, 무한자, 신과 합일”되는 의미로써 좁은 정의와 함께 넓은 적용례를 가지게 된다. 이 제한된 정의가 여러 다양한 종교에서 적용되면서 "신비적 체험(mystical experience)"이 신비주의의 핵심 요소로서 고평가되었다. 1960년대부터 학자들은 "신비적 경험"을 과학적으로 연구하여 그 영원적, 구성주의적 접근의 유효성을 논하기 시작했는데, 영원적 접근은 현재 학자들에게 거의 기각되고 있으며, 대부분의 학자들은 역사적 문화적 맥락을 중시하는 적 접근을 취하고 있다. Mistikismo (el la greka μυστικός / mustikos, t.e. inicio) estas religia aŭ filozofia doktrino kaj metodo kontraŭa al raciismo kaj ekkonanta per sento kaj imago - pli ol per intelekto - la veron. Ĝi kaŭzas en homo animtrankvilon, sed ankaŭ fervoron, ekstazon. Ĝi estiĝas spontane aŭ estas kulturata per meditado aŭ asketismo. La mística (del verbo griego myein, «encerrar», de donde mystikós, «cerrado, arcano o misterioso») designa un tipo de experiencia muy difícil de alcanzar en que se llega al grado máximo de unión del alma a lo Sagrado durante la existencia terrenal. Se da en las religiones monoteístas (zoroastrismo, judaísmo, cristianismo, islam), así como en algunas politeístas (hinduismo) y en religiones no teístas (budismo), donde se identifica con un grado máximo de perfección y conocimiento. Según la teología, la mística se diferencia de la ascética en que esta ejercita al espíritu para la perfección, a manera de una propedéutica para la mística, mediante dos vías o métodos, la purgativa y la iluminativa, mientras que la mística, a la cual solo pueden acceder unos pocos, añade a un alma perfeccionada por la gracia o por el ejercicio ascético la experiencia de la unión directa y momentánea con Dios, que solo se consigue por la vía unitiva, mediante un tipo de experiencias denominadas visiones o éxtasis místicos, de los que son propios una plenitud y conocimiento tales que son repetidamente caracterizados como inefables por quienes acceden a ellos. El misticismo está generalmente relacionado con la santidad (Rudolf Otto en su obra Das Heilige, "Lo santo", 1917, lo denomina "lo numinoso": una «experiencia no-racional y no-sensorial o un presentimiento cuyo centro principal e inmediato está fuera de la identidad»). En el caso del cristianismo puede ir acompañado de manifestaciones físicas sobrenaturales denominadas milagros, como por ejemplo los estigmas y los discutidos fenómenos parapsicológicos de bilocación y percepción extrasensorial, entre otros. Por extensión, mística designa además el conjunto de las obras literarias escritas sobre este tipo de experiencias espirituales, en cualquiera de las religiones que poseen escritura. El misticismo, común a las tres grandes religiones monoteístas, pero no restringido a ellas (hubo también una mística pagana, por ejemplo), pretende salvar ese abismo que separa al hombre de la divinidad para reunificarlos y acabar con la alienación que produce una realidad considerada injusta, para traer, en términos cristianos, el Reino de los Cielos a la Tierra. Los mecanismos son variados: bien mediante una lucha meditativa y activa contra el ego (budismo) o como en el caso del sufismo musulmán, bien mediante la oración y el ascetismo en el caso cristiano, o bien a través del uso de la cábala en las corrientes más extendidas del judaísmo. La mistica, e i relativi termini misticismo e misticità, indicano quel sentimento di contemplazione, venerazione o adorazione della dimensione del sacro o della divinità, implicandone un'esperienza diretta al di là del pensiero logico-discorsivo. Questa condizione di intensa partecipazione al divino può interessare i sensi del corpo, o soltanto la sua parte immateriale e trascendente (talora chiamata anima), in forma non o sovra-razionale e talora persino in stati vicini all'incoscienza (come la trance medianica), culminando con l'estasi. Un'illustrazione di Gustave Doré del paradiso dantesco, che raffigura la visione mistica delle anime beate. Come il credo spirituale e la pratica religiosa al quale sono collegate, resta oggettivamente difficile proporre una definizione sintetica e onnicomprensiva delle possibili esperienze mistiche, così come delle relative condizioni in grado di determinarle o predisporle. L'esperienza mistica è in genere ritenuta possibile soltanto col necessario intervento di Dio, angeli, demoni, o di una qualche entità non umana o soprannaturale; alcune dottrine professano tuttavia che il singolo essere umano possa giungervi da solo mediante un cammino di ascesi, ed un sufficiente potenziamento delle proprie conoscenze e capacità magiche.

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Mysticism?oldid=1124834350&ns=0

dbo:wikiPageLength

118359

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Mysticism