This HTML5 document contains 292 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
n37	http://zbw.eu/stw/descriptor/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
n46	https://www.amazon.com/Better-Kind-Violence-Political-Ultimate/dp/0987788078/
n38	https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/1986/
n48	http://mitpress.mit.edu/books/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n50	http://www.cambridge.org/gb/knowledge/isbn/item1140521/
skos	http://www.w3.org/2004/02/skos/core#
n11	https://web.archive.org/web/20130509183310/http:/link.springer.com/book/10.1007/978-0-387-75870-1/page/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
n9	http://lv.dbpedia.org/resource/
n51	http://d-nb.info/gnd/
n66	https://web.archive.org/web/20130605092138/http:/www.e-elgar.co.uk/
dbp	http://dbpedia.org/property/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n61	https://www.springer.com/economics/book/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n21	https://books.google.com/
n55	https://web.archive.org/web/20070314231418/http:/www.gmu.edu/centers/publicchoice/pdf%20links/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
n41	https://web.archive.org/web/20131105113916/http:/bnp.binghamton.edu/wp-content/uploads/2011/06/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n14	https://global.dbpedia.org/id/
n39	https://web.archive.org/web/20131019084807/http:/pages.uoregon.edu/cjellis/441/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
n34	http://zbw.eu/stw/mapping/dbpedia/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n58	http://dbpedia.org/resource/The_Calculus_of_Consent:
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n54	http://lt.dbpedia.org/resource/
n56	https://web.archive.org/web/20130315225156/http:/link.springer.com/book/10.1007/b108558/page/
n31	http://uncpress.unc.edu/books/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n23	https://archive.org/details/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
n24	https://link.springer.com/article/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
n42	https://web.archive.org/web/20130606170315/http:/uncpress.unc.edu/books/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Public_choice

rdf:type

yago:WikicatEconomicTheories yago:EconomicTheory105994935 yago:Message106598915 yago:Abstraction100002137 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Explanation105793000 yago:Proposition106750804 yago:PoliticalOrientation106212839 yago:WikicatEconomicsTheorems owl:Thing yago:Attitude106193203 yago:Thinking105770926 yago:Cognition100023271 yago:Statement106722453 yago:Process105701363 yago:Orientation106208021 yago:Communication100033020 yago:HigherCognitiveProcess105770664 yago:WikicatPoliticalTheories yago:Theorem106752293 yago:Theory105989479 yago:WikicatPoliticalScienceTheories

rdfs:label

نظرية الخيار العام Publiekekeuzetheorie 公共選擇理論 Teoria della scelta pubblica 公共選択論 Neue Politische Ökonomie Teoría de la elección pública Public choice Теорія суспільного вибору Escolha pública Teoria wyboru publicznego 공공선택론 Public choice Теория общественного выбора Teoria de l'elecció pública Théorie des choix publics Teorie veřejné volby

rdfs:comment

Teoria wyboru publicznego – bada przede wszystkim proces kształtowania instytucji w sferze polityki. Można zaliczyć ją do ekonomii instytucjonalnej, a zwłaszcza do jej nurtu zwanego nową ekonomią instytucjonalną. Teoria wyboru publicznego korzysta z badań empirycznych i stanowi ważną podstawę decyzji strategicznych i planistycznych. Jest istotnym i coraz powszechniejszym źródłem wiedzy o mechanizmach i prawidłowościach funkcjonowania społeczeństwa. Znaczna część tej teorii dotyczy wyboru metod głosowania i agregacji preferencji indywidualnych. Publiekekeuzetheorie (Engels: public choice theory) is het gebruik van moderne economische instrumenten om problemen te bestuderen die zich traditioneel in het domein van politicologie bevinden. Vanuit het perspectief van de politicologie, kan het gezien worden als de deelverzameling van de die zich bezighoudt met onderwerpen waarin materiële belangen worden verondersteld de boventoon te voeren. Die Neue Politische Ökonomie (NPÖ) (auch Public Choice oder Ökonomische Theorie der Politik) umfasst jene Theorien und Forschungsgebiete, die politisches Verhalten, Entscheidungsprozesse und Strukturen mittels der Methodik der Wirtschaftswissenschaft erklären. Sie analysiert das individuelle und kollektive Handeln politischer Akteure wie Wähler, Verwaltungen, Parteien und Interessenverbände. Теория общественного выбора (англ. public choice theory) — раздел экономической теории, изучающий различные способы и методы, посредством которых люди используют государственные учреждения в своих собственных интересах. La théorie des choix publics, appelée aussi théorie des choix collectifs, est une théorie économique sur le rôle de l'État et le comportement politique des électeurs, des élus, des fonctionnaires et des groupes d'intérêts. Elle s'appuie sur une série de postulats empruntés à l'économie néoclassique (notamment celui de l'individualisme méthodologique et du choix rationnel) pour l'appliquer à la science politique : les décisions politiques ne résulteraient que de la somme de décisions individuelles, prises dans leur propre intérêt personnel par leurs auteurs. Alternativement qualifié de « théorie », d'« école » ou de « courant » de la pensée, le terme Public Choice apparu dans les années 1960, fait originellement référence à ce programme de recherche dont le texte fondateur est The Calculus نظرية الخيار العام (بالإنجليزية: Public Choice Theory)‏ هي فرع من فروع علم الاقتصاد، نشأت من دراسات الضرائب . ظهرت هذه النظرية في الخمسينات من القرن الماضي ولقيت رواجاً واسعاً عام 1986 عندما نال أحد مهندسيها وهو جيمس بوكانان جائزة نوبل في الاقتصاد. أنشأ جيمس بوكانان مركز دراسات الخيار العام في جامعة جورج ماسون وقد أصبحت هذه الجامعة أحد المراكز المهمة لأبحاث نظرية الخيار العام. A escolha pública ou teoria da escolha pública é um ramo da teoria econômica em que os conceitos da economia de mercado são aplicados à política e aos serviços públicos. Assim, na ciência política, a escolha pública critica a visão romântica de que o político é um servidor altruísta do interesse público em geral, substituindo-a por uma abordagem mais consentânea com o comportamento humano. Em vez de conceder aos políticos um tratamento especial, a escolha pública os trata como meros agentes humanos que priorizam a satisfação do seu . Tzv. teorie veřejné volby (či škola veřejné volby) je směr teoretické ekonomie zabývající se procesy kolektivního rozhodování, tj. rozhodování činěného skupinou nebo v její prospěch. Předmětem teorie veřejné volby je způsob, jakým se tato kolektivní rozhodování realizují. Většinou se tato rozhodnutí týkají způsobu alokace (rozdělení) zdrojů (důchodů, bohatství) ve společnosti. Teorií veřejné volby se zabývá či zabývala celá řada ekonomů, mezi nejvýznamnější představitele této ekonomické disciplíny patří J. K. Arrow, , J. Buchanan, G. Tullock, či W. A. Niskanen. 公共選択論（こうきょうせんたくろん、英: public choice theory）は、主として経済学における学問分野の一領域で、民主制や官僚制の下における政治過程を、ミクロ経済学的なアプローチで解く学問である。政治学と経済学の橋渡し的な分野である。特に、公共選択論では政治家や官僚を、自分の利益のために戦略的に行動するプレーヤーと捉え、彼らの社会・政治システム下での戦略的依存関係を分析する学問分野である。 ジェームズ・ブキャナンらから成るシカゴ=ヴァージニア学派を中心に、1960年代に生まれた。1980年代後半からは非協力ゲーム理論の新しい分析手法が取り入れられたことによりめざましい学術的成果を生み出し、公共選択理論は現実の政策形成に一定の説明力を発揮した。こうした背景から、今日ではこうした一連の研究が「新政治経済学 (new political economy)」などと呼ばれることも多い。さらに計量経済学を用いた実証研究を含める場合は、政治経済学と呼ばれる。また、近い分野に社会選択理論がある。 研究者としてジェームズ・M・ブキャナン、ゴードン・タロック、エリノア・オストロムらが有名。 공공선택론(公共選擇論, public choice theory)은 정치 과정을 경제학의 원리와 방법으로 분석한 이론이다. 즉, 시장에 생산자와 소비자, 고용자와 피고용자가 존재하듯이 공공부문에도 정치가, 관료, 특수이익집단, 투표자가 존재한다고 가정하고 이들의 행태를 경제학적으로 분석한 이론이다. 公共選擇理論（Public choice theory）是一種以現代經濟學分析民主立憲制政府的各種問題的學科，傳統上是屬於政治學的範疇（對此更為普遍的稱呼則是「政治經濟學」，但應該注意這不可和馬克思主義對這詞的定義混為一談）。公共選擇理論研究選民、政治人物、以及政府官員們的行為，假設他們都是出於私利而採取行動的個人，以此研究他們在民主體制或其他類似的社會體制下進行的互動。公共選擇理論也採用許多不同的研究工具進行研究，包括了研究對效用最大化的侷限、博弈論、或決策論。公共選擇理論的分析方式很大一部分是根基於實證分析的方法上（「這是甚麼」）；但卻是將此作為研究規範（「這應該是甚麼」）的工具，以探索問題的所在點、並研究如何在憲政體制內改善這些問題。公共選擇理論提出的主要基础之一是理性選擇理論（Rational choice），假設人們的行為都是出自從有限的可用手段裏挑選達成目標的途徑。另一個研究目標不同、但卻有相同研究基础的學科則是實證政治理論（Positive political theory）。而社會選擇理論（Social choice theory）也是一個相關聯的研究領域。 Теорія соціального вибору (англ. public choice theory) або соціальний вибір — теоретична основа для аналізу об'єднання індивідуальних думок, переваг, інтересів чи добробуту для досягнення колективного рішення або соціального благополуччя в деякому сенсі. Нетеоретичним прикладом колективного рішення є прийняття закону або зводу законів відповідно до Конституції. Теорія соціального вибору сходить до формулювання парадоксу Кондорсе. Книга «Суспільний вибір та індивідуальні переваги» Кеннета Ерроу (1951) і теорема Ерроу в цілому визнаються основою сучасної теорії соціального вибору. На додаток до Теореми Ерроу та парадоксу голосування, теорема Гіббард-Саттерсвейта, теорема Кондорсе про присяжних, теорема медіанного виборця і теорема Мея є одними з найбільш відомих результатів теорії соціальног Public choice, or public choice theory, is "the use of economic tools to deal with traditional problems of political science". Its content includes the study of political behavior. In political science, it is the subset of positive political theory that studies self-interested agents (voters, politicians, bureaucrats) and their interactions, which can be represented in a number of ways – using (for example) standard constrained utility maximization, game theory, or decision theory. It is the origin and intellectual foundation of contemporary work in political economy. La teoria de l'elecció o opció pública és una teoria econòmica i política que tracta de lligar l'economia amb la política a través de l'estat, entès com la suma de voluntats individuals, per saber quins són els factors que determinen quines són les polítiques que tria l'estat d'entre les diferents opcions que a aquest se li presenten. Es divideix en «elecció pública positiva», que estudia les decisions col·lectives o públiques dels agents polítics, i en «economia política constitucional», que pretén desenvolupar un marc institucional que disminueixi el poder polític davant la societat civil. La teoria della scelta pubblica (Public Choice) è una teoria nella Scienza politica elaborata negli Stati Uniti negli anni sessanta e sviluppata negli anni settanta, principalmente ad opera di James M. Buchanan che nel 1986 per questi studi vinse il Premio Nobel per l'economia. Questa teoria, impiegando gli strumenti e i metodi della scienza economica, si propone di studiare il comportamento degli attori che operano nella scena politica. Public choice är en skola inom nationalekonomi och statsvetenskap som använder en marknadsekonomisk modell för att analysera politiskt agerande i demokratier. Aktörerna ses som rationella och styrda av egenintresse. Utifrån detta för man rigorösa, formella och ofta matematiska resonemang. Modellen började utvecklas på 1960-talet av ekonomerna James M. Buchanan och Gordon Tullock. Traditionell statsvetenskap och nationalekonomi har sett statliga regleringar som medel för att korrigera brister i hur marknaden fungerar (”market failures”). Public choice-teorin har i stället koncentrerat sig på att påvisa problem med den offentliga sektorn (”government failures”). La teoría de la elección pública u opción pública (Public choice theory)​ trata de utilizar la economía para estudiar problemas típicos de ciencias políticas.​ Dentro de las ciencias políticas, es considerada parte de la elección pública positiva, la cual estudia las decisiones colectivas o públicas de los agentes políticos, y pretende desarrollar un marco institucional que aminore el poder político frente a la sociedad civil. Dentro de la ciencia económica está considerada como una subdivisión de la microeconomía, enfocada en el análisis de decisiones colectivas relacionadas con la legislación, clientelismo, elecciones y el comportamiento de los votantes.

rdfs:seeAlso

dbr:Social_choice_theory

dcterms:subject

dbc:Political_science_theories dbc:Public_economics dbc:Public_choice_theory

dbo:wikiPageID

51256

dbo:wikiPageRevisionID

1113002255

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Market_failure dbr:Kenneth_J._Arrow dbr:Constituency dbr:Cato_Institute dbr:Opportunity_cost dbr:Public_good_(economics) dbr:Social_Choice_and_Individual_Values dbr:Jagdish_Bhagwati dbr:Rational_ignorance dbr:Economic dbr:Nash_equilibria dbr:Bryan_Caplan dbr:New_institutional_economics dbr:Nobel_Memorial_Prize_in_Economic_Sciences dbr:The_Theory_of_Committees_and_Elections dbr:Government dbr:New_political_economy dbr:Gary_Becker dbr:The_Calculus_of_Consent dbr:Government_failure dbr:Democracy dbr:Alistair_Cooke dbr:Pork_barrel dbr:Political_science dbr:At-will_employment dbr:Paradox_of_voting dbr:Donald_Wittman dbr:Vernon_L._Smith dbc:Political_science_theories dbr:Presidential_system dbr:Political_behavior dbr:William_H._Riker dbr:Campaign_finance dbr:Chicago_school_of_political_economy dbr:Parliamentary_system dbr:Revolution dbr:Knut_Wicksell dbr:Economic_efficiency dbr:Subsidy dbr:Rent-seeking dbr:War dbr:An_Economic_Theory_of_Democracy dbr:Social_choice_theory dbr:Econ_Journal_Watch dbr:Interest_group dbr:Sortition dbr:Quarterly_Journal_of_Political_Science dbr:Steven_Pressman_(economist) dbr:Flipism dbr:Pareto_efficiency dbr:Budget-maximizing_model dbr:William_Niskanen dbr:Morris_P._Fiorina dbr:The_Theory_of_Political_Coalitions dbr:Prisoner's_dilemma dbr:Autocracy dbr:Mancur_Olson dbr:Anthony_Downs dbr:Economic_agents dbr:Positive_political_theory dbr:Lobbyists dbr:Decision_theory dbr:John_C._Calhoun dbr:Elinor_Ostrom dbr:Utilitarianism dbr:George_Stigler dbr:Flypaper_effect dbr:Nobel_Prize_in_Economics dbr:Duncan_Black dbc:Public_economics dbr:Welfare_economics dbr:James_M._Buchanan dbr:SAGE_Publishing dbr:Abilene_paradox dbr:Positive_economics dbc:Public_choice_theory dbr:Benefit_principle dbr:Advocacy_group dbr:Median_voter_theory dbr:Amartya_Sen dbr:Realpolitik dbr:Rational_choice_theory dbr:Vincent_Ostrom dbr:William_A._Niskanen dbr:Bureaucracy dbr:Game_theory dbr:Constitution dbr:Regulatory_capture dbr:Protectionism dbr:Normative_economics dbr:Protectionist dbr:The_Myth_of_the_Rational_Voter dbr:Constitutional_economics n58:_Logical_Foundations_of_Constitutional_Democracy dbr:Geoffrey_Brennan dbr:Advocacy_groups dbr:The_American_Journal_of_Economics_and_Sociology dbr:Kenneth_Arrow dbr:Compensation_principle dbr:Lobbying dbr:Fiscal_illusion dbr:Loren_Lomasky dbr:Formal_logic dbr:Behavioral_assumption dbr:Sam_Peltzman dbr:Voting_behaviour dbr:Anne_Osborn_Krueger dbr:The_Logic_of_Collective_Action dbr:Public_economics dbr:Quid_pro_quo dbr:Tax_choice dbr:Political_economy dbr:Collective_action dbr:Socialist_calculation_debate dbr:Subsidiarity dbr:Economics_empiricism dbr:Bureaucrats dbr:Anarchy dbr:Virginia_school_of_political_economy dbr:Dennis_C._Mueller dbr:Probabilistic_voting_theory dbr:Richard_A._Musgrave dbr:Free-rider_problem dbr:Choice_modelling dbr:Agent_(economics) dbr:Alan_T._Peacock dbr:Gordon_Tullock dbr:Utility

dbo:wikiPageExternalLink

n11:1 n21:books%3Fid=yxNgXs3TkJYC n23:governingcommons0000ostr n24:10.1023%2FA%3A1005033202420%3FLI=true%23page-1 n31:T-1115.html n23:logicofcollectiv00olso_0 n38:buchanan-lecture.html%23 n39:Mueller.pdf n41:Ostrom-2010-Polycentric-Governance.pdf n46:ref=sr_1_2%3Fie=UTF8&qid=1481419971&sr=8-2&keywords=filip+palda n21:books%3Fid=jEnjN7dKrzcC&printsec=find&pg=PR5%23v=onepage&q&f=false n21:books%3Fid=CdIOKZWc3oMC&printsec=Find&pg=PR7=onepage&q&f=false n48:public-finance-and-public-choice n21:books%3Fid=CdIOKZWc3oMC&printsec=Find&pg=PA774=onepage&q&f=false n21:books%3Fid=skAQQU6Vc6AC&pg=PA30&lpg=PA30&dq=%23v=onepage&q&f=false n50:%3Fsite_locale=en_GB n55:Booklet.pdf n56:1 n21:books%3Fid=GRWxNAEACAAJ&source=gbs_ViewAPI n21:books%3Fid=TS2tK4equ0YC&pg=PA3&ots=onepage&q&f=false%23v=onepage&q&f=false n21:books%3Fid=TS2tK4equ0YC&pg=PA312&ots=onepage&q&f=false%23v=onepage&q&f=false n61:978-0-7923-8607-0 n66:bookentry_mainUS.lasso%3Fid=459 n42:T-1115.html

owl:sameAs

yago-res:Public_choice dbpedia-fi:Julkisen_valinnan_teoria n9:Sabiedriskās_izvēles_teorija dbpedia-vi:Lựa_chọn_công_cộng n14:4rTGX dbpedia-de:Neue_Politische_Ökonomie dbpedia-ru:Теория_общественного_выбора dbpedia-sk:Teória_verejnej_voľby dbpedia-ko:공공선택론 freebase:m.0dj66 dbpedia-sq:Public_choice dbpedia-bg:Теория_на_обществения_избор dbpedia-fa:قضیه_انتخاب_عمومی dbpedia-fr:Théorie_des_choix_publics dbpedia-zh:公共選擇理論 dbpedia-pt:Escolha_pública dbpedia-he:תאוריית_הבחירה_הציבורית dbpedia-cs:Teorie_veřejné_volby dbpedia-pl:Teoria_wyboru_publicznego wikidata:Q674530 dbpedia-no:Public_choice dbpedia-az:İctimai_seçim dbpedia-uk:Теорія_суспільного_вибору dbpedia-ar:نظرية_الخيار_العام dbpedia-ca:Teoria_de_l'elecció_pública n51:4043214-2 n54:Viešojo_pasirinkimo_teorija dbpedia-sv:Public_choice dbpedia-es:Teoría_de_la_elección_pública dbpedia-da:Public_choice dbpedia-is:Almannavalsfræði dbpedia-nl:Publiekekeuzetheorie dbpedia-be:Тэорыя_грамадскага_выбару dbpedia-it:Teoria_della_scelta_pubblica dbpedia-ja:公共選択論

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Politics_sidebar dbt:Webarchive dbt:ISBN dbt:Cite_journal dbt:Schools_of_economic_thought dbt:Cite_encyclopedia dbt:Anchor dbt:Short_description dbt:For dbt:Libertarianism dbt:Reflist dbt:Wikiquote dbt:Authority_control dbt:See_also dbt:Cols dbt:Jstor dbt:Colend dbt:Chiconomists dbt:Economics_sidebar

dbp:date

2013-06-06

dbp:url

n42:T-1115.html

dbo:abstract

La teoria de l'elecció o opció pública és una teoria econòmica i política que tracta de lligar l'economia amb la política a través de l'estat, entès com la suma de voluntats individuals, per saber quins són els factors que determinen quines són les polítiques que tria l'estat d'entre les diferents opcions que a aquest se li presenten. Es divideix en «elecció pública positiva», que estudia les decisions col·lectives o públiques dels agents polítics, i en «economia política constitucional», que pretén desenvolupar un marc institucional que disminueixi el poder polític davant la societat civil. Partint de l', sosté la premissa que el comportament dels buròcrates i polítics és maximitzador del pressupost públic, atès que principalment tracten de satisfer els seus propis interessos, i després cerquen el benestar social. A més, estudia les eleccions fora del mercat, és a dir, eleccions com a procés social que involucra els individus, independentment de la seva voluntat per prendre decisions col·lectives i públiques. En general, estudia les "errades del govern" com una resposta davant d'aquells que sostenen que el govern ha d'intervenir davant de les denominades fallades de mercat; així, postula que l'evidència assenyalaria el govern -i no al mercat- com l'ens que ha de ser limitat o reduït pel benestar de la societat. Die Neue Politische Ökonomie (NPÖ) (auch Public Choice oder Ökonomische Theorie der Politik) umfasst jene Theorien und Forschungsgebiete, die politisches Verhalten, Entscheidungsprozesse und Strukturen mittels der Methodik der Wirtschaftswissenschaft erklären. Sie analysiert das individuelle und kollektive Handeln politischer Akteure wie Wähler, Verwaltungen, Parteien und Interessenverbände. 공공선택론(公共選擇論, public choice theory)은 정치 과정을 경제학의 원리와 방법으로 분석한 이론이다. 즉, 시장에 생산자와 소비자, 고용자와 피고용자가 존재하듯이 공공부문에도 정치가, 관료, 특수이익집단, 투표자가 존재한다고 가정하고 이들의 행태를 경제학적으로 분석한 이론이다. A escolha pública ou teoria da escolha pública é um ramo da teoria econômica em que os conceitos da economia de mercado são aplicados à política e aos serviços públicos. Assim, na ciência política, a escolha pública critica a visão romântica de que o político é um servidor altruísta do interesse público em geral, substituindo-a por uma abordagem mais consentânea com o comportamento humano. Em vez de conceder aos políticos um tratamento especial, a escolha pública os trata como meros agentes humanos que priorizam a satisfação do seu . Publiekekeuzetheorie (Engels: public choice theory) is het gebruik van moderne economische instrumenten om problemen te bestuderen die zich traditioneel in het domein van politicologie bevinden. Vanuit het perspectief van de politicologie, kan het gezien worden als de deelverzameling van de die zich bezighoudt met onderwerpen waarin materiële belangen worden verondersteld de boventoon te voeren. In het bijzonder wordt het gedrag van politici en ambtenaren bestudeerd als hoofdzakelijk door eigenbelang gedreven agenten, waarbij hun interacties in het sociale systeem, hetzij hieraan voldoen of anders aan alternatieve grondwettelijke regels. Deze kunnen op een aantal manieren worden weergegeven, waaronder standaard ingeperkte maximalisatie van nut, speltheorie, of beslissingstheorie. Publiekekeuzeanalyse heeft haar wortels in van de ("wat is"), maar wordt vaak gebruikt voor normatieve doeleinden ("wat zou moeten zijn"), om een probleem te identificeren of vast te stellen hoe een systeem kan worden verbeterd door veranderingen in de grondwettelijke regels door te voeren. Een verwant onderzoeksgebied is de socialekeuzetheorie. 公共選擇理論（Public choice theory）是一種以現代經濟學分析民主立憲制政府的各種問題的學科，傳統上是屬於政治學的範疇（對此更為普遍的稱呼則是「政治經濟學」，但應該注意這不可和馬克思主義對這詞的定義混為一談）。公共選擇理論研究選民、政治人物、以及政府官員們的行為，假設他們都是出於私利而採取行動的個人，以此研究他們在民主體制或其他類似的社會體制下進行的互動。公共選擇理論也採用許多不同的研究工具進行研究，包括了研究對效用最大化的侷限、博弈論、或決策論。公共選擇理論的分析方式很大一部分是根基於實證分析的方法上（「這是甚麼」）；但卻是將此作為研究規範（「這應該是甚麼」）的工具，以探索問題的所在點、並研究如何在憲政體制內改善這些問題。公共選擇理論提出的主要基础之一是理性選擇理論（Rational choice），假設人們的行為都是出自從有限的可用手段裏挑選達成目標的途徑。另一個研究目標不同、但卻有相同研究基础的學科則是實證政治理論（Positive political theory）。而社會選擇理論（Social choice theory）也是一個相關聯的研究領域。 La théorie des choix publics, appelée aussi théorie des choix collectifs, est une théorie économique sur le rôle de l'État et le comportement politique des électeurs, des élus, des fonctionnaires et des groupes d'intérêts. Elle s'appuie sur une série de postulats empruntés à l'économie néoclassique (notamment celui de l'individualisme méthodologique et du choix rationnel) pour l'appliquer à la science politique : les décisions politiques ne résulteraient que de la somme de décisions individuelles, prises dans leur propre intérêt personnel par leurs auteurs. Alternativement qualifié de « théorie », d'« école » ou de « courant » de la pensée, le terme Public Choice apparu dans les années 1960, fait originellement référence à ce programme de recherche dont le texte fondateur est The Calculus of Consent publié en 1962 par James M. Buchanan (« Prix Nobel » d'économie 1986) et Gordon Tullock. La politique y est expliquée à l'aide des outils développés par la microéconomie. Les hommes politiques et fonctionnaires se conduisent comme le feraient les consommateurs et producteurs de la théorie économique, dans un contexte institutionnel différent : entre autres différences, l'argent en cause n'est généralement pas le leur (cf. le problème principal-agent). La motivation du personnel politique est de maximiser son propre intérêt, ce qui inclut l'intérêt collectif (du moins, tel qu'ils peuvent le concevoir), mais pas seulement. Ainsi, les hommes politiques souhaitent maximiser leurs chances d'être élus ou réélus, et les fonctionnaires souhaitent maximiser leur utilité (revenu, pouvoir, etc.) Par ailleurs, les biais cognitifs et émotionnels propres à l'économie comportementale que l'on constate au niveau du marché se retrouvent aussi au niveau des décisions publiques, bien que ces biais soient moins soumis à des mécanismes auto-correcteurs naturels. نظرية الخيار العام (بالإنجليزية: Public Choice Theory)‏ هي فرع من فروع علم الاقتصاد، نشأت من دراسات الضرائب . ظهرت هذه النظرية في الخمسينات من القرن الماضي ولقيت رواجاً واسعاً عام 1986 عندما نال أحد مهندسيها وهو جيمس بوكانان جائزة نوبل في الاقتصاد. أنشأ جيمس بوكانان مركز دراسات الخيار العام في جامعة جورج ماسون وقد أصبحت هذه الجامعة أحد المراكز المهمة لأبحاث نظرية الخيار العام. تأخذ نظرية الخيار العام نفس مبادئ علم الاقتصاد في تحليل رغبات الناس عند دخولهم الأسواق للشراء، وتطبق ذلك على تحليل رغبات الناس عند اتخاذ القرار الجمعي. فالاقتصاديون الذين يدرسون سلوك الناس في الأسواق يفترضون أن دافع الإنسان هو تحقيق رغباته الذاتية المحضة. وعلى الرغم من أن أكثر الناس يبنون أفعالهم في الأسواق على أساس الاهتمام بالآخرين إلا أن أفعالهم في السوق، سواء كانوا أرباب عمل أو مستخدمين أو مستهلكين هي في النهاية لخدمة أغراضهم الذاتية. فنظرية الخيار العام تتبع نفس المنحنى عند تحليل تصرف الناس في سوق السياسة أو العمل العام، فالناس سواء كانوا سياسيين أو ناخبين أو مراكز ضغط يدّعون أنهم يعملون من أجل الآخرين، لكن في النهاية مطمحهم الأساسي هو تحقيق رغباتهم. وفق جيمس بوكانان، فإن هذه النظرية «تزيل الأفكار الرومانتيكية والأوهام عن أفعال الحكومات، بأفكار تعزز الكثير من الشك فيها». في الماضي جادل الاقتصاديون بأن خير وسيلة لكبح «فشل السوق» كالاحتكار مثلاً هو ضرورة تدخل الحكومة. لكن اقتصاديو «الخيار العام» ارتأوا أن ذلك إنما يقود إلى «الفشل الحكومي»، ودللوا على أن التدخل الحكومي كان أحد الأسباب في عدم الوصول إلى أي نتائج إيجابية لكبح الاحتكار. فالكونغرس الأمريكي على سبيل المثال أجاز كثيراً من القوانين التي من المفترض أن تؤدي إلى حماية الناس من التلوث البيئي، لكن دراسة قام بها روبرت كراندال من مركز «دراسات الخيار العام»، أثبتت أن ممثلي الكونغرس في الولايات الشمالية الصناعية، استخدموا تعديلات قانون الهواء النظيف لعام 1977 لضرب منافسيهم في منطقة في الغرب الأوسط الأمريكي. Tzv. teorie veřejné volby (či škola veřejné volby) je směr teoretické ekonomie zabývající se procesy kolektivního rozhodování, tj. rozhodování činěného skupinou nebo v její prospěch. Předmětem teorie veřejné volby je způsob, jakým se tato kolektivní rozhodování realizují. Většinou se tato rozhodnutí týkají způsobu alokace (rozdělení) zdrojů (důchodů, bohatství) ve společnosti. Příznačné pro teorii veřejné volby je to, že používá ekonomické metody pro analýzu „netržního“ rozhodování. Všeobecně bývá označována za ekonomickou analýzu politiky - zkoumá politiku za použití metodologických nástrojů teoretické ekonomie. Teorií veřejné volby se zabývá či zabývala celá řada ekonomů, mezi nejvýznamnější představitele této ekonomické disciplíny patří J. K. Arrow, , J. Buchanan, G. Tullock, či W. A. Niskanen. K zřejmě nejznámějším závěrům teorie veřejné volby patří tzv. Arrowův teorém nemožnosti, tzv. teorém středního voliče a teorie existence tzv. politických cyklů. Теория общественного выбора (англ. public choice theory) — раздел экономической теории, изучающий различные способы и методы, посредством которых люди используют государственные учреждения в своих собственных интересах. La teoría de la elección pública u opción pública (Public choice theory)​ trata de utilizar la economía para estudiar problemas típicos de ciencias políticas.​ Dentro de las ciencias políticas, es considerada parte de la elección pública positiva, la cual estudia las decisiones colectivas o públicas de los agentes políticos, y pretende desarrollar un marco institucional que aminore el poder político frente a la sociedad civil. Dentro de la ciencia económica está considerada como una subdivisión de la microeconomía, enfocada en el análisis de decisiones colectivas relacionadas con la legislación, clientelismo, elecciones y el comportamiento de los votantes. La teoría parte del individualismo metodológico, y sostiene la premisa de que el comportamiento de los burócratas y políticos no es diferente al de otros actores económicos, y lo que busca es maximizar el presupuesto público, principalmente en busca de cumplir sus propios intereses y solo como objetivo secundario busca el bien social. Además, estudia las elecciones fuera del mercado, es decir, elecciones como proceso social que involucra a los individuos independientemente de su voluntad para tomar decisiones colectivas y públicas. En general, estudia los fallos del Estado provocados por un intento de solucionar los fallos de mercado. Así, postula que la evidencia científica señalaría al Gobierno, y no al mercado, como el ente que debe ser limitado o reducido por el bienestar de la sociedad. Teoria wyboru publicznego – bada przede wszystkim proces kształtowania instytucji w sferze polityki. Można zaliczyć ją do ekonomii instytucjonalnej, a zwłaszcza do jej nurtu zwanego nową ekonomią instytucjonalną. Teoria wyboru publicznego wykorzystuje wiele osiągnięć z zakresu normatywnej teorii wyboru społecznego, która rozwija się głównie w kierunku teorii opisowo-wyjaśniającej i predykcyjnej. Posługuje się ona tymi samymi prawami, jakich ekonomiści używają do analizy ludzkich zachowań na rynku. Ekonomiści ci zakładają, że ludzie motywowani są tylko przez swój własny interes. I chociaż czasami działają w pewien sposób w trosce o dobro innych ludzi, dominującym bodźcem zachowania są własne interesy. Nie ma znaczenia, czy chodzi o pracownika, pracodawcę, czy konsumenta. Ekonomiści badający teorię wyboru publicznego przyjmują to samo założenie – nawet ludzie zajmujący się polityką, mimo że mają na celu dobro innych, w głównej mierze i tak myślą tylko o swoim interesie. Teoria wyboru publicznego korzysta z badań empirycznych i stanowi ważną podstawę decyzji strategicznych i planistycznych. Jest istotnym i coraz powszechniejszym źródłem wiedzy o mechanizmach i prawidłowościach funkcjonowania społeczeństwa. Znaczna część tej teorii dotyczy wyboru metod głosowania i agregacji preferencji indywidualnych. Mając podstawy w ekonomii neoklasycznej, znalazła szerokie zastosowanie m.in. w socjologii. Teorię tę uważa się za szczególną postać teorii racjonalnego wyboru. 公共選択論（こうきょうせんたくろん、英: public choice theory）は、主として経済学における学問分野の一領域で、民主制や官僚制の下における政治過程を、ミクロ経済学的なアプローチで解く学問である。政治学と経済学の橋渡し的な分野である。特に、公共選択論では政治家や官僚を、自分の利益のために戦略的に行動するプレーヤーと捉え、彼らの社会・政治システム下での戦略的依存関係を分析する学問分野である。 ジェームズ・ブキャナンらから成るシカゴ=ヴァージニア学派を中心に、1960年代に生まれた。1980年代後半からは非協力ゲーム理論の新しい分析手法が取り入れられたことによりめざましい学術的成果を生み出し、公共選択理論は現実の政策形成に一定の説明力を発揮した。こうした背景から、今日ではこうした一連の研究が「新政治経済学 (new political economy)」などと呼ばれることも多い。さらに計量経済学を用いた実証研究を含める場合は、政治経済学と呼ばれる。また、近い分野に社会選択理論がある。 研究者としてジェームズ・M・ブキャナン、ゴードン・タロック、エリノア・オストロムらが有名。 Теорія соціального вибору (англ. public choice theory) або соціальний вибір — теоретична основа для аналізу об'єднання індивідуальних думок, переваг, інтересів чи добробуту для досягнення колективного рішення або соціального благополуччя в деякому сенсі. Нетеоретичним прикладом колективного рішення є прийняття закону або зводу законів відповідно до Конституції. Теорія соціального вибору сходить до формулювання парадоксу Кондорсе. Книга «Суспільний вибір та індивідуальні переваги» Кеннета Ерроу (1951) і теорема Ерроу в цілому визнаються основою сучасної теорії соціального вибору. На додаток до Теореми Ерроу та парадоксу голосування, теорема Гіббард-Саттерсвейта, теорема Кондорсе про присяжних, теорема медіанного виборця і теорема Мея є одними з найбільш відомих результатів теорії соціального вибору. Соціальний вибір поєднує в собі елементи економіки добробуту і теорії голосування. Вона методологічно індивидуалістична, оскільки об'єднує переваги і поведінку окремих членів суспільства. Використовуючи елементи формальної логіки для узагальнення, аналіз виходить з набору аксіом соціального вибору, що здаються розумними для формування функції соціального забезпечення (або конституції). Результати розкрили логічну несумісність різних аксіом, як в теоремі Ерроу, розкриваючи проблему агрегації і пропонуючи переформулювання або теоретичне сортування в відкиданні деяких аксіом. У більш пізніх роботах також розглянуті підходи до компенсації і справедливості, свободи і права, аксіоматичні домену обмежень на переваги з агентів, змінна популяцій, стратегії, захист соціально-вибір механізмів, природних ресурсів, можливості і функції, і добробуту, справедливості, і злиднів. Теорія соціального вибору і теорія суспільного вибору можуть перетинатися, але не збігатися, якщо їх тлумачити вузько. Класифікаційні коди журналу економічної літератури поміщають соціальний вибір під мікроекономіку в JEL D71 (з клубами, комітетами і асоціаціями), тоді як більшість підкатегорій суспільного вибору знаходяться в JEL D72 (економічні моделі політичних процесів: пошук ренти, вибори, законодавчі органи і поведінку під час голосування). Public choice är en skola inom nationalekonomi och statsvetenskap som använder en marknadsekonomisk modell för att analysera politiskt agerande i demokratier. Aktörerna ses som rationella och styrda av egenintresse. Utifrån detta för man rigorösa, formella och ofta matematiska resonemang. Modellen började utvecklas på 1960-talet av ekonomerna James M. Buchanan och Gordon Tullock. Traditionell statsvetenskap och nationalekonomi har sett statliga regleringar som medel för att korrigera brister i hur marknaden fungerar (”market failures”). Public choice-teorin har i stället koncentrerat sig på att påvisa problem med den offentliga sektorn (”government failures”). Public choice kan ses som en undergrupp av rational choice. Teorin är ett exempel på hur marknadsekonomiskt tänkande har vunnit insteg inom andra forskningsfält än nationalekonomi. Public choice, or public choice theory, is "the use of economic tools to deal with traditional problems of political science". Its content includes the study of political behavior. In political science, it is the subset of positive political theory that studies self-interested agents (voters, politicians, bureaucrats) and their interactions, which can be represented in a number of ways – using (for example) standard constrained utility maximization, game theory, or decision theory. It is the origin and intellectual foundation of contemporary work in political economy. In popular use, "public choice" is often used as a shorthand for components of modern public choice theory that focus on the ways in which elected officials, bureaucrats and other government agents can be influenced by their own perceived self-interest when making decisions in their official roles. Economist James M. Buchanan received the 1986 Nobel Memorial Prize in Economic Sciences "for his development of the contractual and constitutional bases for the theory of economic and political decision-making" in this space. Public choice analysis has roots in positive analysis ("what is") but is often used for normative purposes ("what ought to be") in order to identify a problem or to suggest improvements to constitutional rules (i.e., constitutional economics). Public choice theory is also closely related to social choice theory, a mathematical approach to aggregation of individual interests, welfares, or votes. Much early work had aspects of both, and both fields use the tools of economics and game theory. Since voter behavior influences the behavior of public officials, public-choice theory often uses results from social-choice theory. General treatments of public choice may also be classified under public economics. Public choice, building upon economic theory, has some core tenets that are largely adhered to. The first is the use of the individual as the common decision unit. Due to this there is no decision made by an aggregate whole. Rather, decisions are made by the combined choices of the individuals. The second is the use of markets in the political system, which was argued to be a return to true economics. The final is the self-interested nature of all individuals within the political system. However, as Buchanan and Tullock argued, "the ultimate defense of the economic-individualist behavioral assumption must be empirical...The only final test of a model lies in its ability to assist in understanding real phenomena". La teoria della scelta pubblica (Public Choice) è una teoria nella Scienza politica elaborata negli Stati Uniti negli anni sessanta e sviluppata negli anni settanta, principalmente ad opera di James M. Buchanan che nel 1986 per questi studi vinse il Premio Nobel per l'economia. Questa teoria, impiegando gli strumenti e i metodi della scienza economica, si propone di studiare il comportamento degli attori che operano nella scena politica.

skos:closeMatch

n37:10975-4

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Public_choice?oldid=1113002255&ns=0

dbo:wikiPageLength

46081

dcterms:isPartOf

n34:target

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Public_choice