This HTML5 document contains 175 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-dahttp://da.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
n30http://hy.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n11http://viaf.org/viaf/
schemahttp://schema.org/
n28http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n42http://d-nb.info/gnd/
n22http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
n18https://books.google.com/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
n17http://catalog.hathitrust.org/Search/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
n44http://www.bbc.co.uk/programmes/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
n46https://global.dbpedia.org/id/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n38http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
n45https://virginia-anthology.org/spectator-11-13-march-1711-inkle-and-yarico/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
n21https://archive.org/details/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:The_Spectator_(1711)
rdf:type
wikidata:Q386724 wikidata:Q234460 yago:WikicatDefunctNewspapersOfTheUnitedKingdom yago:PrintMedia106263609 yago:Product104007894 yago:Object100002684 dbo:Magazine yago:Newspaper106267145 yago:WikicatEnglish-languageNewspapers yago:Publication106589574 dbo:WrittenWork yago:Press106263369 schema:CreativeWork yago:Artifact100021939 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Work104599396 yago:Whole100003553 yago:Creation103129123 yago:Magazine106595351 owl:Thing dbo:Work wikidata:Q1092563 yago:Instrumentality103575240 dbo:PeriodicalLiterature yago:Medium106254669 wikidata:Q41298 yago:WikicatPublicationsEstablishedIn1714 yago:WikicatPublicationsEstablishedIn1711 yago:WikicatNewspapersPublishedInTheUnitedKingdom yago:WikicatBritishMagazines
rdfs:label
The Spectator The Spectator (1711) The Spectator (1711) The Spectator (1711) Спектейтор (1711) The Spectator (1711) 스펙테이터 (신문) スペクテイター (1711年創刊の定期刊行物) The Spectator (1711) The Spectator (Zeitung) The Spectator (1711) The Spectator (1711) The Spectator (quotidiano) The Spectator (1711)
rdfs:comment
The Spectator est un journal quotidien de 1711-1712 fondé en Grande-Bretagne par Joseph Addison et Richard Steele, qui avaient fait connaissance à Charterhouse School. Eustace Budgell, un cousin d'Addison, y contribua également. «Спектейтор» («The Spectator», тобто «Глядач», «Спостерігач») — суспільно-політичний і сатиричний журнал, який видавався в Лондоні Джозефом Еддісоном і в 1711—1714 роках. Ініціатива створення журналу належала Еддісону, який вбачав завдання видання в тому, щоб «вивести Просвітництво з комірок і бібліотек, шкіл і університетів і поселити його в клубах і асамблеях, в кав'ярнях і за чайними столиками». The Spectator fue una publicación periódica fundada por Joseph Addison y Richard Steele en Inglaterra, y que duró desde 1711 a 1712. Cada número tenía aproximadamente 2.500 palabras, y la serie original tenía 555 números, iniciándose el 1º de marzo de 1711. Ocuparon siete volúmenes. La cabecera revivió al involucrarse Steele en 1714, apareciendo tres veces a la semana, durante seis meses; estos ejemplares formaron el octavo volumen. Eustace Budgell, primo de Addison, también contribuyó a la publicación. The Spectator was a daily publication founded by Joseph Addison and Richard Steele in England, lasting from 1711 to 1712. Each "paper", or "number", was approximately 2,500 words long, and the original run consisted of 555 numbers, beginning on 1 March 1711. These were collected into seven volumes. The paper was revived without the involvement of Steele in 1714, appearing thrice weekly for six months, and these papers when collected formed the eighth volume. Eustace Budgell, a cousin of Addison's, and the poet John Hughes also contributed to the publication. «Спектейтор» (англ. The Spectator — «Наблюдатель», «Зритель») — общественно-политический и сатирический журнал, издававшийся в Лондоне Дж. Аддисоном и Р. Стилом в 1711—1714 годах. Инициатива создания журнала принадлежала Аддисону, который видел задачу издания в том, чтобы «вывести Просвещённость из чуланов и библиотек, школ и университетов и поселить её в клобах и ассамблеях, в кофейнях и за чайными столиками». The Spectator var en engelsk tidskrift som utkom dagligen i perioden 1711-1712, grundlagd av Joseph Addison och Richard Steele. De båda utgivarna kände varandra sedan skoltiden, då de var kamrater i Charterhouse School. En kusin till Addison, , bidrog också till bladet. Varje blad eller 'nummer' bestod av cirka 2 500 ord, och den ursprungliga serien bestod av allt som allt 555 nummer. Det blev i en kort period om sex månader år 1714 återupplivat av Addison ensam, men då utkom det bara 3 gånger i veckan. Spectator foi um jornal inglês, que começou a circular em 1 de março de 1711, editado por Joseph Addison. Addison lançou o jornal dois meses depois que , jornal em que ele era um dos colaborares, havia terminado. Spectator foi bastante admirado e teve grande popularidade, chegando a vender exemplares por dia. O jornal terminou em 6 de setembro de 1712. Após o fim deste jornal, Addison fundou . The Spectator war eine täglich erscheinende Londoner Zeitung, die 1711 von Richard Steele gegründet und gemeinsam mit seinem Freund Joseph Addison, den er auf der Charterhouse School kennengelernt hatte, herausgegeben wurde. Die Erstausgabe erschien am 1. März 1711. Jede Nummer war etwa 2500 Wörter lang, die Originalserie (1. März 1711 bis 6. Dezember 1712) bestand aus 555 Nummern. Sie wurden in sieben Bänden gesammelt und 1712 bis 1713 in der Zusammenstellung nachgedruckt. Die 2. Serie wurde 1714 von Addison ohne Steele ab 1714 von Nummer 556 bis 635 jeweils Montag, Mittwoch und Freitag sechs Monate lang fortgesetzt und wurde anschließend 1715 als Band 8 veröffentlicht. The Spectator war der Nachfolger von The Tatler, einer Zeitschrift die Steele 1709 ins Leben gerufen hatte. Die Zeitschr The Spectator (anglès: L'espectador) va ser una revista anglesa d'aparició diària fundada per Joseph Addison i Richard Steele després que es coneguessin a la Charterhouse School. La publicació va aparèixer regularment entre 1711 i 1712. Cadascun dels exemplars (anomenats "paper" i "number", i no "issue" com en anglès contemporani) consistia d'una mitja de 2.500 paraules. Aquests números es van recopilar en un conjunt de set volums. La revista tornà a aparèixer sense la participació de Steele el 1714, apareixent tres cops per setmana durant sis mesos. Aquests papers han estat recopilat en forma del vuitè volum de la revista. , cosí d'Addison, també va col·laborar en aquesta publicació. The Spectator fu un quotidiano inglese uscito dal marzo 1711 al dicembre 1712. Fu fondato dal politico, scrittore e drammaturgo Joseph Addison, che in precedenza aveva collaborato con Richard Steele alla pubblicazione tri-settimanale The Tatler. The Spectator – pismo założone w 1711 roku w Wielkiej Brytanii. Głównymi pomysłodawcami i autorami piszącymi doń artykuły byli Richard Steele i Joseph Addison. Pismo przedstawiało wigowski pogląd na świat. Od momentu wydania pierwszego numeru datuje się często brytyjskie oświecenie jako całość. Irlandczyk Steele i Anglik Addison podejmowali głównie tematykę społeczną i czasem naukową. „The Spectator” wydawano do 1714 roku. Zgromadzone później numery w jeden gruby tom były po 1714 roku dostępne w kawiarniach-czytelniach, jakich wówczas pełno było w Londynie i w bibliotekach. 『スペクテイター (The Spectator)』は1711年から1712年にかけて発行されていたイギリスの日刊紙であり、ジョセフ・アディソンとによって創設された。各「紙」または「号」は2500語ほどの長さで、オリジナルのものは1711年3月1日から555号発行され、後に7冊の本にまとめられた。同紙は1714年にスティールの関与なしに復刻され、その後週3回のペースで6ヶ月間発行された。これらの復刻版は、上述のまとめの8冊目に収録された。アディソンのいとこであるも刊行に携わっていた。 大阪経済大学の門田俊夫（もんでん・としお）の手により、日本語に完訳されている。 스펙테이터(The Spectator)는 1711년부터 1712년까지 발행된 영국의 일간 신문이며, 조지프 애디슨과 리처드 스틸에 의해 발행되었다. 애디슨의 사촌인 도 간행에 종사하고 있었다. The Spectator was de naam van een Engels tijdschrift dat werd opgericht door Joseph Addison en Richard Steele. Van 1 maart 1711 tot 6 december 1712 verschenen 555 nummers. In 1714 blies Addison het blad nieuw leven in, en er verschenen nog 80 afleveringen. The Spectator was verwant aan het door Steele opgerichte blad The Tatler (1709-1711) waaraan Addison ook meewerkte. The Spectator is ook de naam van een conservatief Brits weekblad, opgericht in 1828.
foaf:name
The Spectator
dbp:name
The Spectator, Volumes 1, 2 and 3: With Translations and Index for the Series
foaf:depiction
n28:Spectator.jpg n28:The_Spectator_1788.jpg
dcterms:subject
dbc:Publications_disestablished_in_1712 dbc:Publications_disestablished_in_1714 dbc:1714_establishments_in_England dbc:1714_disestablishments_in_Great_Britain dbc:Defunct_newspapers_published_in_the_United_Kingdom dbc:1712_disestablishments_in_Great_Britain dbc:Publications_established_in_1711 dbc:Publications_established_in_1714 dbc:1711_establishments_in_England
dbo:wikiPageID
2235118
dbo:wikiPageRevisionID
1110279580
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Public_sphere dbc:Publications_disestablished_in_1712 dbc:Publications_disestablished_in_1714 dbr:Eustace_Budgell n22:The_Spectator_1788.jpg dbr:C._S._Lewis dbc:1714_establishments_in_England dbr:Jürgen_Habermas dbr:Inkle_and_Yarico dbr:Joseph_Addison dbr:Age_of_Enlightenment dbr:John_Hughes_(poet) dbr:Richard_Steele dbr:The_Spectator dbr:British_Whig_Party dbr:The_Norton_Anthology_of_English_Literature dbc:1714_disestablishments_in_Great_Britain dbc:Defunct_newspapers_published_in_the_United_Kingdom dbc:1712_disestablishments_in_Great_Britain dbr:Grolier_Club dbr:Sir_Roger_de_Coverley dbc:Publications_established_in_1711 dbc:Publications_established_in_1714 dbc:1711_establishments_in_England dbr:Bully_Dawson dbr:James_Madison dbr:Benjamin_Franklin
dbo:wikiPageExternalLink
n17:Home%3Flookfor=%22Addison,_Joseph,_1672-1719.%22&type=author&inst=all n18:books%3Fid=E2sjXzOtysoC&pg=PA94 n21:cu31924091319503 n44:b00tdqbs n45:
owl:sameAs
dbpedia-de:The_Spectator_(Zeitung) dbpedia-da:The_Spectator_(1711) dbpedia-ru:Спектейтор_(1711) n11:188570032 dbpedia-no:The_Spectator_(1711) dbpedia-uk:The_Spectator_(1711) dbpedia-fr:The_Spectator_(1711) dbpedia-sv:The_Spectator_(1711) dbpedia-ko:스펙테이터_(신문) dbpedia-pt:The_Spectator_(1711) dbpedia-pl:The_Spectator dbpedia-es:The_Spectator_(1711) n30:The_Spectator_(1711) dbpedia-it:The_Spectator_(quotidiano) yago-res:The_Spectator_(1711) dbpedia-ca:The_Spectator_(1711) dbpedia-nl:The_Spectator_(1711) dbpedia-la:The_Spectator_(1711) n38:द_स्पेक्टेटर_(1711) wikidata:Q581322 dbpedia-ja:スペクテイター_(1711年創刊の定期刊行物) n42:4200727-6 freebase:m.06y3hr n46:4mZ1Q
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Italic_title dbt:ISBN dbt:Circa dbt:Infobox_magazine dbt:Short_description dbt:Start_date_and_age dbt:Cite_ODNB dbt:Reflist dbt:Gutenberg dbt:Cite_book dbt:Authority_control dbt:Use_dmy_dates
dbo:thumbnail
n28:Spectator.jpg?width=300
dbp:finalnumber
635
dbp:firstdate
1711-03-01
dbp:founder
dbr:Joseph_Addison dbr:Richard_Steele
dbp:frequency
1711
dbp:imageAlt
0001-06-07
dbp:imageCaption
0001-06-07
dbp:imageFile
Spectator.jpg
dbp:no
12030
dbp:title
The Spectator
dbo:abstract
The Spectator fue una publicación periódica fundada por Joseph Addison y Richard Steele en Inglaterra, y que duró desde 1711 a 1712. Cada número tenía aproximadamente 2.500 palabras, y la serie original tenía 555 números, iniciándose el 1º de marzo de 1711. Ocuparon siete volúmenes. La cabecera revivió al involucrarse Steele en 1714, apareciendo tres veces a la semana, durante seis meses; estos ejemplares formaron el octavo volumen. Eustace Budgell, primo de Addison, también contribuyó a la publicación. The Spectator, estableció como su objetivo, dar vida a la moralidad con el ingenio, y moderar el ingenio con la moralidad...trayendo la filosofía fuera de cubículos y bibliotecas, escuelas y cátedras, para que morara en clubes y asambleas, en cafés y salones de té. Una de sus funciones fue proveer a los lectores de herramientas para que se manejaran de forma adecuada y educada en conversaciones e interacciones sociales, así como dotarlos de temas de conversación cultos. Alineado con los ideales de la Ilustración, los autores pretendían promover la familia, el matrimonio y la cortesía. Fue un importante documento en la divulgación de los conceptos del Siglo de las Luces, y ampliamente imitado en toda Europa. Aunque su circulación diaria era relativamente modesta, en torno a 3.000 copias, The Spectator fue muy leído. Sus lectores procedían de muchas y diversas capas sociales, pero tuvo sus principales seguidores en la emergente mesocracia inglesa de comerciantes y mercaderes. El conocido filósofo Jürgen Habermas ve The Spectator como verdaderamente importante en la transformación estructural de la esfera pública que ocurrió en la Inglaterra dieciochesca. Sostiene que tal cambio sucedió y benefició fundamentalmente a la clase media. Si bien The Spectator siempre afirmó ser neutral políticamente, es ampliamente considerado un defensor y promotor de los valores asociados al partido Whig. En The Spectator apareció un personaje de ficción llamado a ser muy popular en el Reino Unido: sir Roger de Coverley, gentilhombre de la reina Ana Estuardo, "más digno de afecto que de aprecio" según sus creadores.​ Fue considerada por Mariano José de Larra como cuna británica del «essay or sketch of manners» (escenas de costumbres).​ The Spectator was de naam van een Engels tijdschrift dat werd opgericht door Joseph Addison en Richard Steele. Van 1 maart 1711 tot 6 december 1712 verschenen 555 nummers. In 1714 blies Addison het blad nieuw leven in, en er verschenen nog 80 afleveringen. The Spectator was verwant aan het door Steele opgerichte blad The Tatler (1709-1711) waaraan Addison ook meewerkte. The Spectator werd voornamelijk gevuld door de vrienden Addison en Steele, maar er waren ook bijdragen van anderen, onder wie Alexander Pope. Het blad werd uitgegeven als het werk van een kleine club van representatieve heren uit verschillende sociale klassen. Het blad was vernieuwend van karakter, werd veel gelezen en had veel invloed. Het behandelde zaken als esthetiek, literaire stijlen en het stadsleven. Het vond navolging in andere landen: in Frankrijk ontstond en in Nederland de Hollandsche Spectator van Justus van Effen (1731-1735). The Spectator is ook de naam van een conservatief Brits weekblad, opgericht in 1828. The Spectator (anglès: L'espectador) va ser una revista anglesa d'aparició diària fundada per Joseph Addison i Richard Steele després que es coneguessin a la Charterhouse School. La publicació va aparèixer regularment entre 1711 i 1712. Cadascun dels exemplars (anomenats "paper" i "number", i no "issue" com en anglès contemporani) consistia d'una mitja de 2.500 paraules. Aquests números es van recopilar en un conjunt de set volums. La revista tornà a aparèixer sense la participació de Steele el 1714, apareixent tres cops per setmana durant sis mesos. Aquests papers han estat recopilat en forma del vuitè volum de la revista. , cosí d'Addison, també va col·laborar en aquesta publicació. The Spectator est un journal quotidien de 1711-1712 fondé en Grande-Bretagne par Joseph Addison et Richard Steele, qui avaient fait connaissance à Charterhouse School. Eustace Budgell, un cousin d'Addison, y contribua également. The Spectator was a daily publication founded by Joseph Addison and Richard Steele in England, lasting from 1711 to 1712. Each "paper", or "number", was approximately 2,500 words long, and the original run consisted of 555 numbers, beginning on 1 March 1711. These were collected into seven volumes. The paper was revived without the involvement of Steele in 1714, appearing thrice weekly for six months, and these papers when collected formed the eighth volume. Eustace Budgell, a cousin of Addison's, and the poet John Hughes also contributed to the publication. 스펙테이터(The Spectator)는 1711년부터 1712년까지 발행된 영국의 일간 신문이며, 조지프 애디슨과 리처드 스틸에 의해 발행되었다. 애디슨의 사촌인 도 간행에 종사하고 있었다. The Spectator – pismo założone w 1711 roku w Wielkiej Brytanii. Głównymi pomysłodawcami i autorami piszącymi doń artykuły byli Richard Steele i Joseph Addison. Pismo przedstawiało wigowski pogląd na świat. Od momentu wydania pierwszego numeru datuje się często brytyjskie oświecenie jako całość. Irlandczyk Steele i Anglik Addison podejmowali głównie tematykę społeczną i czasem naukową. „The Spectator” wydawano do 1714 roku. Zgromadzone później numery w jeden gruby tom były po 1714 roku dostępne w kawiarniach-czytelniach, jakich wówczas pełno było w Londynie i w bibliotekach. Przedtem gazety były właściwie jedynie biuletynami informacyjnymi, nie wyrażały żadnej opinii i nie miały ambicji ulepszania społeczeństwa. „The Spectator” był pierwszy.Ideę naśladowano w wielu krajach; Niemczech, Francji i Włoszech („Osservatore”).Pod koniec XVIII wieku Stanisław August Poniatowski, wielki anglofil patronował stworzeniu polskiego odpowiednika – „Monitora”. Pismo ośmieszało elementy magiczne w życiu Anglików; wiarę w czary, alchemię, odczynianie, klątwy i legendy. Jednocześnie przedstawiając wiele możliwości rozumnego postępowania i popularyzując teorie filozoficzne przedstawione prostymi słowami. The Spectator był obok broszur, które wydawał 70 lat potem Thomas Paine największym sukcesem wydawniczym XVIII wieku. Neil Postman szacował, że z jego treścią mogła być obeznana nawet 1/4 mieszkańców 600-tysięcznego Londynu, gdyż był dostępny w kawiarniach i barach za darmo. Jednoczesny nakład dochodził do 50 tys. egzemplarzy, co było fenomenem w czasach, gdy nawet dzieła Paine’a były drukowane w ok. 20 tys. egz., podobnie jak powiastki Voltaire’a. Taki sam tytuł („The Spectator”) nosi dziś magazyn założony przez braci Berclay na początku XIX wieku. The Spectator var en engelsk tidskrift som utkom dagligen i perioden 1711-1712, grundlagd av Joseph Addison och Richard Steele. De båda utgivarna kände varandra sedan skoltiden, då de var kamrater i Charterhouse School. En kusin till Addison, , bidrog också till bladet. Varje blad eller 'nummer' bestod av cirka 2 500 ord, och den ursprungliga serien bestod av allt som allt 555 nummer. Det blev i en kort period om sex månader år 1714 återupplivat av Addison ensam, men då utkom det bara 3 gånger i veckan. The Spectators fastställda mål var att "levandegöra moraliserande med humor, och att ta udden av humorn med moraliserande ... att föra filosofin ut ur bokskåpen och biblioteken, skolorna och universiteten, att få den till att frodas i klubbarna och samlingarna, vid teborden och i kaffehusen." Bladets eget påstående att läsarna borde uppfatta bladet som "en del av te-tillbehöret" och inte lämna hemmet om morgonen utan att ha läst det blev berömt i samtiden. En av bladets viktigaste funktioner var att ge läsarna lärda, välgenomtänkta samtalsämnen, och att ge goda råd i hur man skulle uppföra sig när man skulle genomföra samtal och social samvaro i dåtidens bornerade stil. Författarna av The Spectator vidareförde den engelska upplysningens idéer genom att förespråka familj, äktenskap och artighet. The Spectator blev läst vitt och brett trots att upplagan var blygsamma 3 000 exemplar. Addison antog själv att varje nummer lästes av 60 000 av Londons invånare, vilket var ungefär en tiondedel av stadens befolkning. Nutida litteraturhistoriker anser att denna uppskattning är sannolik, då de flesta av dåtidens läsare inte var fasta abonnenter, utan gäster på de talrika kaffehusen, som höll alla de populäraste tidskrifterna och tidningarna. Dessa läsare tillhörde alla samhällsskikt, men bladet var först och främst riktat till Englands hastigt växande medelklass - köpmän och handelsmän, stora som små. Jürgen Habermas anser att The Spectator var ett viktigt redskap för den "strukturella transformation av det offentliga rummet" som skedde i England på 1700-talet. Även om The Spectator förklarade sig själv för politiskt neutral ansågs dess uppfattningar vara representativa för whigs. The Spectator lästes under hela 1700-talet och långt in på 1800-talet. Den fick stor betydelse för utvecklingen av engelska språket, och dess kombination av moraliserande och underhållning gjorde den också till en klassiker för senare tider. Den danska litteraturhistorikern Hakon Stangerup betecknar Spectator-litteraturen som början till utvecklingen av den moderne romanen. Före Spectator-tidskrifterna var barockromanen, med dess sagoaktiga och ofta övernaturliga handling, den mest utbredda formen av läsning. Men med den nya riktningen introducerades samtiden och personer som var tagna från läsarnas egen vardag i litteraturen. De senare grundläggarna av den engelska romanen, Henry Fielding och Oliver Goldsmith har själva flera gånger erkänt inspirationen från Addisons och Steeles tidskrift. Ursprungligen var planen att bladet skulle vara en engelsk efterbildning av den franske filosofen och essäisten Jean de La Bruyères verk Caractères från 1688, men bladet utvecklade snart sin egen stil och genre, inte minst på grund av de många fiktiva personer som skapades till tidskriften. Utöver Mr. Spectator själv kan nämnas sir Roger de Coverley, Will Honeycomb och Andrew Freeport. Spectatorbladen blev snart kända också i Skandinavien. Ludvig Holberg nämner dem i sina brev, som bland annat är inspirerade av dem i sin essäistiska stil. I både Sverige och Danmark utkom såväl översättningar som efterapningar. The Spectator fu un quotidiano inglese uscito dal marzo 1711 al dicembre 1712. Fu fondato dal politico, scrittore e drammaturgo Joseph Addison, che in precedenza aveva collaborato con Richard Steele alla pubblicazione tri-settimanale The Tatler. The Spectator war eine täglich erscheinende Londoner Zeitung, die 1711 von Richard Steele gegründet und gemeinsam mit seinem Freund Joseph Addison, den er auf der Charterhouse School kennengelernt hatte, herausgegeben wurde. Die Erstausgabe erschien am 1. März 1711. Jede Nummer war etwa 2500 Wörter lang, die Originalserie (1. März 1711 bis 6. Dezember 1712) bestand aus 555 Nummern. Sie wurden in sieben Bänden gesammelt und 1712 bis 1713 in der Zusammenstellung nachgedruckt. Die 2. Serie wurde 1714 von Addison ohne Steele ab 1714 von Nummer 556 bis 635 jeweils Montag, Mittwoch und Freitag sechs Monate lang fortgesetzt und wurde anschließend 1715 als Band 8 veröffentlicht. The Spectator war der Nachfolger von The Tatler, einer Zeitschrift die Steele 1709 ins Leben gerufen hatte. Die Zeitschrift wurde mehrfach neu aufgelegt. Die Beiträge wurden angeblich von einem Autor namens „Mr. Sectator“ verfasst, der als Betrachter der Londoner Szene dargestellt wurde und hinter dem sich Steele, Addison und , ein Cousin von Addison, verbargen. «Спектейтор» («The Spectator», тобто «Глядач», «Спостерігач») — суспільно-політичний і сатиричний журнал, який видавався в Лондоні Джозефом Еддісоном і в 1711—1714 роках. Ініціатива створення журналу належала Еддісону, який вбачав завдання видання в тому, щоб «вивести Просвітництво з комірок і бібліотек, шкіл і університетів і поселити його в клубах і асамблеях, в кав'ярнях і за чайними столиками». Цей модний журнал, що виходив практично щодня з березня 1711 по грудень 1712 року представляв читачам не тільки політичні новини, літературні новинки, огляди останніх віянь в світі моди, але й серйозні критичні розбори. Видавці прагнули не тільки потурати смакам публіки, скільки піднімати її рівень. Перед читачами «Спостерігача» проходили галереї модних диваків, супроводжувані кумедними карикатурами. Особливим успіхом користувалися щотижневі есе Еддісона про Мільтонів «Втрачений рай» — твір, в той час майже забутий. Щодня по Лондону розходилося до 3000 примірників «Спостерігача», що на ті часи було рекордом, а після закриття журналу його 555 номерів були перевидані в семи книжках. У 1714 році Еддісон за сприяння двох помічників склав і видав ще 80 номерів «Спостерігача». «Спектейтор» (англ. The Spectator — «Наблюдатель», «Зритель») — общественно-политический и сатирический журнал, издававшийся в Лондоне Дж. Аддисоном и Р. Стилом в 1711—1714 годах. Инициатива создания журнала принадлежала Аддисону, который видел задачу издания в том, чтобы «вывести Просвещённость из чуланов и библиотек, школ и университетов и поселить её в клобах и ассамблеях, в кофейнях и за чайными столиками». Этот модный журнал, выходивший практически ежедневно с марта 1711 по декабрь 1712 г., представлял читателям не только политические новости, литературные новинки, обзоры последних веяний в мире моды, но и серьёзные критические разборы. Издатели стремились не столько потакать вкусам публики, сколько возвышать их уровень. Перед читателями «Наблюдателя» проходили галереи модных чудаков, сопровождаемые забавными карикатурами. Особенным успехом пользовались еженедельные эссе Аддисона о мильтоновском «Потерянном рае» — произведении, в то время почти забытом. Ежедневно по Лондону расходилось до 3000 экземпляров «Наблюдателя», что по тем временам было рекордом, а после закрытия журнала его 555 номеров были переизданы в семи книжках. В 1714 г. Аддисон при содействии двух помощников сочинил и издал ещё 80 номеров «Наблюдателя». На протяжении всего XVIII века издание Аддисона и Стила оставалось образцом общественно-публицистического журнала — ему подражали во Франции, России и других уголках Европы. 『スペクテイター (The Spectator)』は1711年から1712年にかけて発行されていたイギリスの日刊紙であり、ジョセフ・アディソンとによって創設された。各「紙」または「号」は2500語ほどの長さで、オリジナルのものは1711年3月1日から555号発行され、後に7冊の本にまとめられた。同紙は1714年にスティールの関与なしに復刻され、その後週3回のペースで6ヶ月間発行された。これらの復刻版は、上述のまとめの8冊目に収録された。アディソンのいとこであるも刊行に携わっていた。 大阪経済大学の門田俊夫（もんでん・としお）の手により、日本語に完訳されている。 Spectator foi um jornal inglês, que começou a circular em 1 de março de 1711, editado por Joseph Addison. Addison lançou o jornal dois meses depois que , jornal em que ele era um dos colaborares, havia terminado. Spectator foi bastante admirado e teve grande popularidade, chegando a vender exemplares por dia. O jornal terminou em 6 de setembro de 1712. Após o fim deste jornal, Addison fundou .
dbp:paidCirculation
3000
gold:hypernym
dbr:Publication
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:The_Spectator_(1711)?oldid=1110279580&ns=0
dbo:wikiPageLength
11766
dbo:date
1711-03-01
dbo:depictionDescription
The Spectator from 7 June 1711
dbo:founder
dbr:Richard_Steele dbr:Joseph_Addison
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:The_Spectator_(1711)