This HTML5 document contains 149 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-elhttp://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bghttp://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n9http://viaf.org/viaf/
schemahttp://schema.org/
n25http://dbpedia.org/resource/Wikt:
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n16http://d-nb.info/gnd/
dbphttp://dbpedia.org/property/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n34https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n39http://arz.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Antipater_of_Tarsus
rdf:type
yago:WikicatAncientGreekPhilosophers yago:WikicatHellenistic-eraPhilosophersFromAnatolia yago:WikicatHellenistic-eraPhilosophers owl:Thing yago:Wikicat2nd-centuryBCPhilosophers yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Whole100003553 yago:WikicatAncientGreekWriters yago:WikicatStoicPhilosophers yago:Writer110794014 yago:Scholar110557854 yago:WikicatAncientPhilosophers yago:Intellectual109621545 yago:Communicator109610660 yago:CausalAgent100007347 yago:Philosopher110423589 yago:Object100002684 dbo:Person yago:Wikicat2nd-centuryBCGreekPeople yago:LivingThing100004258 yago:Person100007846 yago:Organism100004475 yago:WikicatPeopleFromTarsus,Mersin yago:PhysicalEntity100001930
rdfs:label
Antipatros från Tarsos Antipater van Tarsus Antipatros de Tarse Антипатр з Тарса Antypater z Tarsu Antipater of Tarsus Antipatros von Tarsos Αντίπατρος ο Ταρσεύς Antípatro de Tarso Antipatro di Tarso Antípatro de Tarso タルススのアンティパトロス Antípatre de Tars Антипатр из Тарса
rdfs:comment
Antipatros de Tarse (connu aussi sous le nom d'Antipater de Tarse) est un philosophe, scholarque stoïcien de -150 à -129. Antipater of Tarsus (Greek: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; died 130/129 BC) was a Stoic philosopher. He was the pupil and successor of Diogenes of Babylon as leader of the Stoic school, and was the teacher of Panaetius. He wrote works on the gods and on divination, and in ethics he took a higher moral ground than that of his teacher Diogenes. Antipatros (grekiska: Ἀντίπατρος,latin: Antipater; död 130/129 f.Kr) från Tarsos war en stoisk filosof. Han var elev till Diogenes från Seleukia och efterträdde denne som skolark (föreståndare) för den stoiska skolan i Aten - och han efterträddes i sin tur av sin elev Panaitios. Han skrev avhandlingar om gudarna och spådomskonst. I etiken intog han en högre moralisk ståndpunkt än sin lärare Diogenes. Antypater z Tarsu, (gr. Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; zm. ok. 130/129 p.n.e.) – filozof wczesnego stoicyzmu, nauczyciel Panajtiosa, autor niezachowanych dzieł na temat bogów oraz wróżbiarstwa. Po śmierci Diogenesa z Babilonu, objął kierownictwo szkoły stoickiej w Atenach. Антипа́тр из Та́рса (др.-греч. Ἀντίπατρος; ок. 200 — ок. 129 до н.э.) — философ-стоик, ученик и последователь Диогена Вавилонского, учитель Панетия Родосского, Дионисия Киренского и Гая Блоссия. Он писал книги о богах и предсказаниях, в основе этики более высокая мораль, чем у его учителя Диогена. Он учил вере в Бога как «благословенного, вечного и благосклонного к людям», что отчасти противоречило концепции Хрисиппа. Покончил с собой, приняв яд. Antípatre de Tars （grec antic: Ἀντίπατρος, llatí: Antipater) fou un filòsof estoic grec deixeble i successor de Diògenes de Babilònia i mestre de Paneci de Rodes. Plutarc en parla com un dels principals estoics, juntament amb Zenó de Cítion, Cleantes i Crisip de Soli. Ciceró remarca la seva agudesa. De la seva vida no se sap res. Antípatro de Tarso (em grego: Ἀντίπατρος; morto em 130/129 a.C.) foi um filósofo estoico, discípulo e sucessor de Diógenes da Babilônia na escola estoica além de professor de Panécio de Rodes. Antípatro de Tarso (en griego, Ἀντίπατρος; muerto 130/129 a. C.​) fue un filósofo estoico, discípulo y sucesor de Diógenes de Babilonia como jefe de la escuela estoica, y maestro de Panecio de Rodas.​ Escribió obras sobre los dioses y sobre la adivinación. タルススのアンティパトロス（ギリシア語: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς 紀元前130/129年 没 ）は、ストア派の哲学者。 ストア派の指導者の弟子にして後継者であり、パナイティオスの師でもあった。神と占いに関する作品を書いており、倫理学では彼は師のディオゲネスよりも高い道徳的水準を要求していることに特徴がある。 たとえば、非対称性に関して、師のディオゲネスは、民法が定める範囲で売り手が情報を開示するべきだと考えた。一方アンティパトロスは、売り手が知っていて買い手が知らない情報がひとつもないよう、民法で求められていないこともすべて開示すべきだと主張した。 Antipatro di Tarso (in greco antico: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς, Antípatros ho Tarséus; II secolo a.C. – ...) è stato un filosofo greco antico di scuola stoica. Antipater van Tarsus (Oudgrieks: Ἀντίπατρος) ( ? - 137 v.Chr.) was een oud-Grieks stoïcijns filosoof. Hij was de volgeling en opvolger van Diogenes van Babylon en de leermeester van Panaetius van Rhodos. Antipatros von Tarsos (* vor 200 v. Chr. in Tarsos; † 129 v. Chr. in Athen) war ein antiker griechischer Philosoph. Antipatros wurde noch im 3. Jahrhundert geboren. Er kam nach Athen und schloss sich dort einer Philosophenschule, der Stoa, an, deren Schuloberhaupt (Scholarch) damals Diogenes von Seleukia „der Babylonier“ war. Nach dem Tod des Diogenes wurde er kurz vor 150 dessen Nachfolger. Er verteidigte die stoische Lehre in zahlreichen Schriften gegen Angriffe des Skeptikers Karneades, der damals die Platonische Akademie leitete. Einer mündlichen Auseinandersetzung mit dem gefürchteten Debattierer Karneades wich er aus. Daher erhielt er den Spitznamen „Federschreier“ (kalamoboas). Ο Αντίπατρος ο Ταρσεύς (πέθανε το 130/129 π.Χ.) ήταν στωικός φιλόσοφος. Ήταν μαθητής και διάδοχος του ως ηγετική φυσιογνωμία της στωικής σχολής και επίσης δάσκαλος του Παναιτίου. Έγραψε έργα για τους θεούς και τα μαντεία και στα περί ηθικής έδινε μεγαλύτερη βάση απ' ότι ο δάσκαλός του ο Διογένης. Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена. Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа. Наклав на себе руки, прийнявши отруту.
dct:subject
dbc:130_BC_deaths dbc:2nd-century_BC_philosophers dbc:Year_of_birth_unknown dbc:People_from_Tarsus,_Mersin dbc:Stoic_philosophers dbc:Hellenistic-era_philosophers_from_Anatolia
dbo:wikiPageID
9628831
dbo:wikiPageRevisionID
1106814975
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Zeno_of_Citium dbr:Counterfeit dbr:Platonic_Academy dbr:Divination dbr:Ethics dbc:130_BC_deaths dbr:Panaetius dbc:People_from_Tarsus,_Mersin dbr:Wine dbc:2nd-century_BC_philosophers n25:Fate dbc:Year_of_birth_unknown dbr:Carneades dbr:Misogyny dbr:God dbc:Stoic_philosophers dbr:Athens dbc:Hellenistic-era_philosophers_from_Anatolia dbr:Tarsus_(city) dbr:Athenaeus dbr:Stoicism dbr:Socrates dbr:Chrysippus dbr:Marriage dbr:Cleanthes dbr:Gods dbr:State_(polity) dbr:Diogenes_of_Babylon dbr:Plutarch dbr:Cicero
owl:sameAs
dbpedia-es:Antípatro_de_Tarso n9:61941147 freebase:m.02pmd4w dbpedia-bg:Антипатър_от_Тарс dbpedia-hu:Tarszoszi_Antipatrosz dbpedia-fr:Antipatros_de_Tarse dbpedia-uk:Антипатр_з_Тарса n9:297947031 n16:102380082 wikidata:Q581732 n9:64151776733718010912 dbpedia-it:Antipatro_di_Tarso dbpedia-el:Αντίπατρος_ο_Ταρσεύς dbpedia-ja:タルススのアンティパトロス dbpedia-pt:Antípatro_de_Tarso dbpedia-nl:Antipater_van_Tarsus yago-res:Antipater_of_Tarsus dbpedia-pl:Antypater_z_Tarsu dbpedia-de:Antipatros_von_Tarsos dbpedia-ca:Antípatre_de_Tars n34:4mUxx dbpedia-sv:Antipatros_från_Tarsos dbpedia-ru:Антипатр_из_Тарса dbpedia-fi:Antipatros_Tarsoslainen n39:انتيپاتير_اوف_تارسوس
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:S-end dbt:S-bef dbt:SmithDGRBM dbt:S-ttl dbt:S-start dbt:Stoicism dbt:Authority_control dbt:Short_description dbt:S-aft dbt:Reflist
dbp:pages
203
dbp:title
Antipater, of Tarsus Leader of the Stoic school
dbp:years
145
dbo:abstract
Antipatros von Tarsos (* vor 200 v. Chr. in Tarsos; † 129 v. Chr. in Athen) war ein antiker griechischer Philosoph. Antipatros wurde noch im 3. Jahrhundert geboren. Er kam nach Athen und schloss sich dort einer Philosophenschule, der Stoa, an, deren Schuloberhaupt (Scholarch) damals Diogenes von Seleukia „der Babylonier“ war. Nach dem Tod des Diogenes wurde er kurz vor 150 dessen Nachfolger. Er verteidigte die stoische Lehre in zahlreichen Schriften gegen Angriffe des Skeptikers Karneades, der damals die Platonische Akademie leitete. Einer mündlichen Auseinandersetzung mit dem gefürchteten Debattierer Karneades wich er aus. Daher erhielt er den Spitznamen „Federschreier“ (kalamoboas). Antipatros starb 129 v. Chr., indem er einen Giftbecher trank. Sein bedeutendster Schüler und Nachfolger als Scholarch der Stoa war Panaitios. Antypater z Tarsu, (gr. Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; zm. ok. 130/129 p.n.e.) – filozof wczesnego stoicyzmu, nauczyciel Panajtiosa, autor niezachowanych dzieł na temat bogów oraz wróżbiarstwa. Po śmierci Diogenesa z Babilonu, objął kierownictwo szkoły stoickiej w Atenach. タルススのアンティパトロス（ギリシア語: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς 紀元前130/129年 没 ）は、ストア派の哲学者。 ストア派の指導者の弟子にして後継者であり、パナイティオスの師でもあった。神と占いに関する作品を書いており、倫理学では彼は師のディオゲネスよりも高い道徳的水準を要求していることに特徴がある。 たとえば、非対称性に関して、師のディオゲネスは、民法が定める範囲で売り手が情報を開示するべきだと考えた。一方アンティパトロスは、売り手が知っていて買い手が知らない情報がひとつもないよう、民法で求められていないこともすべて開示すべきだと主張した。 Antipatros (grekiska: Ἀντίπατρος,latin: Antipater; död 130/129 f.Kr) från Tarsos war en stoisk filosof. Han var elev till Diogenes från Seleukia och efterträdde denne som skolark (föreståndare) för den stoiska skolan i Aten - och han efterträddes i sin tur av sin elev Panaitios. Han skrev avhandlingar om gudarna och spådomskonst. I etiken intog han en högre moralisk ståndpunkt än sin lärare Diogenes. Antipater of Tarsus (Greek: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; died 130/129 BC) was a Stoic philosopher. He was the pupil and successor of Diogenes of Babylon as leader of the Stoic school, and was the teacher of Panaetius. He wrote works on the gods and on divination, and in ethics he took a higher moral ground than that of his teacher Diogenes. Antípatre de Tars （grec antic: Ἀντίπατρος, llatí: Antipater) fou un filòsof estoic grec deixeble i successor de Diògenes de Babilònia i mestre de Paneci de Rodes. Plutarc en parla com un dels principals estoics, juntament amb Zenó de Cítion, Cleantes i Crisip de Soli. Ciceró remarca la seva agudesa. De la seva vida no se sap res. Les poques cites existents de les seves doctrines filosòfiques no són prou per atribuir-li una gran reputació, si no fos per les opinions posteriors. Sembla que va prendre el lideratge en les discussions entre la seva pròpia escola i l'Acadèmia, encara que es diu que, com que no podia rebatre les argumentacions dels seus oponents, es va limitar a escriure; per això Plutarc l'anomena καλαμοβόας ('el que crida escrivint'). Segurament va escriure un tractat sobre els déus, i dos llibres sobre endevinació, un tema comú entre els estoics, on demostrava la veritat de la ciència del coneixement i la benevolència de la divinitat. Deia que els somnis eren premonicions del futur, i va recopilar anècdotes sobre aquest tema atribuïdes a Sòcrates. Segons Estobeu, Antípatre deia que el destí era un déu, encara que no està clar què volia dir realment. Ateneu de Nàucratis li atribueix un tractat titulat Περὶ Δεισιδαιμονίας ('sobre les supersticions'). Antipatros de Tarse (connu aussi sous le nom d'Antipater de Tarse) est un philosophe, scholarque stoïcien de -150 à -129. Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена. Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа. Наклав на себе руки, прийнявши отруту. Серед іншого, його робота відома тим, що вона є першоджерелом слова мізогінія (μισογυνία, misogunia). У своєму моральному трактаті, відомому як «Про шлюб» (бл. 150 р. до н. е.). Антипатр стверджує, що шлюб є основою держави, і вважає, що він заснований на божественному (політеїстичному) постанові. Він використовує слово мізогунія, щоб описати тип письма, якого трагік Евріпід уникає, заявляючи, що він «відкидає ненависть до жінок у своїх творах» (ἀποθέμενος τὴν ἐν τῷ γράφειν μισογυνίαν). Потім він наводить приклад цього, цитуючи втрачену п’єсу Евріпіда, в якій вихваляються заслуги сумлінної дружини. Antípatro de Tarso (en griego, Ἀντίπατρος; muerto 130/129 a. C.​) fue un filósofo estoico, discípulo y sucesor de Diógenes de Babilonia como jefe de la escuela estoica, y maestro de Panecio de Rodas.​ Escribió obras sobre los dioses y sobre la adivinación. Ο Αντίπατρος ο Ταρσεύς (πέθανε το 130/129 π.Χ.) ήταν στωικός φιλόσοφος. Ήταν μαθητής και διάδοχος του ως ηγετική φυσιογνωμία της στωικής σχολής και επίσης δάσκαλος του Παναιτίου. Έγραψε έργα για τους θεούς και τα μαντεία και στα περί ηθικής έδινε μεγαλύτερη βάση απ' ότι ο δάσκαλός του ο Διογένης. Antipatro di Tarso (in greco antico: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς, Antípatros ho Tarséus; II secolo a.C. – ...) è stato un filosofo greco antico di scuola stoica. Антипа́тр из Та́рса (др.-греч. Ἀντίπατρος; ок. 200 — ок. 129 до н.э.) — философ-стоик, ученик и последователь Диогена Вавилонского, учитель Панетия Родосского, Дионисия Киренского и Гая Блоссия. Он писал книги о богах и предсказаниях, в основе этики более высокая мораль, чем у его учителя Диогена. Он учил вере в Бога как «благословенного, вечного и благосклонного к людям», что отчасти противоречило концепции Хрисиппа. Покончил с собой, приняв яд. Antipater van Tarsus (Oudgrieks: Ἀντίπατρος) ( ? - 137 v.Chr.) was een oud-Grieks stoïcijns filosoof. Hij was de volgeling en opvolger van Diogenes van Babylon en de leermeester van Panaetius van Rhodos. Antípatro de Tarso (em grego: Ἀντίπατρος; morto em 130/129 a.C.) foi um filósofo estoico, discípulo e sucessor de Diógenes da Babilônia na escola estoica além de professor de Panécio de Rodes.
gold:hypernym
dbr:Philosopher
schema:sameAs
n9:61941147
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Antipater_of_Tarsus?oldid=1106814975&ns=0
dbo:wikiPageLength
5621
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Antipater_of_Tarsus