This HTML5 document contains 442 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n106	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnb	http://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n104	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n56	http://new.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
n71	http://dbpedia.org/resource/File:
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n75	http://ckb.dbpedia.org/resource/
n107	http://jv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
n74	http://lv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gd	http://gd.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
n55	http://tg.dbpedia.org/resource/
n118	http://pa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-commons	http://commons.dbpedia.org/resource/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-io	http://io.dbpedia.org/resource/
dbpedia-an	http://an.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
n115	http://cv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n92	http://mrj.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
n47	http://tl.dbpedia.org/resource/
n32	http://qu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
n94	https://books.google.com/
n68	http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
n81	http://ceb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nds	http://nds.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
n27	http://or.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n103	http://tt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
n93	http://ta.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n24	http://scn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n58	http://ia.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n121	http://arz.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
n84	http://ml.dbpedia.org/resource/
n30	http://am.dbpedia.org/resource/
n46	http://mzn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
n124	http://ky.dbpedia.org/resource/
n45	http://fo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lmo	http://lmo.dbpedia.org/resource/
n99	http://uz.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
n12	http://ba.dbpedia.org/resource/
n51	http://my.dbpedia.org/resource/
n19	http://ur.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
n122	http://quantumchymist.blogspot.com.au/2014/02/
n100	http://d-nb.info/gnd/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n33	http://kn.dbpedia.org/resource/
n53	http://www.periodicvideos.com/videos/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
n102	http://mn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
n82	http://bn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
n6	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
n48	http://bs.dbpedia.org/resource/
n109	http://gu.dbpedia.org/resource/
n97	http://hy.dbpedia.org/resource/
n14	http://sa.dbpedia.org/resource/
n67	http://te.dbpedia.org/resource/
dbpedia-yo	http://yo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n52	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pms	http://pms.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item

dbr:Astatine

rdf:type

owl:Thing

rdfs:label

Astaat アスタチン Astate أستاتين Astatin Астат Astato 아스타틴 Astat Astato Astato Astaitín Άστατο Astatine Àstat Astat Astat Astato Астат Ástato Astat 砹

rdfs:comment

Astato estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon At kaj la atomnumeron 85. Ĉi-tiu radioaktiva elemento okazas nature el la disfalado de uranio kaj torio. Ĝi estas la plej peza de ĉiuj halogenoj. Tamen ĝi kutime estas klasifikita kiel metaloido. Astato estas rarega en la naturo. Sciencistoj kalkulis, ke ekzistas malpli ol unu tekulero da astato sur Tero je ajna specifa tempo. Pro tio oni scias tre, tre malmulte pri ĝi kaj ĝiaj trajtoj, fakte malpli ol pri iu ajn alia elemento en naturo. L'àstat és l'element químic de símbol At i nombre atòmic 85. Forma part del grup 17 dels halògens i s'ubica al període 6, sota el iode. Aquest element radioactiu es forma de manera natural a partir de la desintegració de l'urani i el tori i és el més pesant dels halògens. Fou sintetitzat per primera vegada el 1940 per l'equip del físic italià Emilio Segrè de la Universitat de Califòrnia a Berkeley, i descobert a la naturalesa en mostres de minerals el 1943 per la física austríaca Berta Karlik. En els mamífers s'acumula a la glàndula tiroide, com el iode. S'estudia la seva aplicació en radioteràpia, ja que és un emissor de partícules alfa molt adient per destruir els tumors malignes sense afectar les cèl·lules sanes. 아스타틴(←영어: Astatine 애스터틴[*])은 화학 원소로 기호는 At(←라틴어: Astatium 아스타티움[*]), 원자 번호는 85이다. 지금까지 발견된 비금속 중에서 가장 무거운 원소이며, 우라늄이나 토륨이 붕괴하면서 생성되는 방사성 원소이다. 매우 불안정하며 30개의 동위원소가 모두 방사성 붕괴를 한다. 가장 안정한 동위 원소는 원자량이 209.987이고, 반감기는 8.3시간이다. 화학적 성질은 아이오딘과 매우 비슷하나, 화학반응 도중 아이오딘보다 전자를 잃기 쉽고, 받기는 어렵다. 과학자들은 아스타틴의 색깔을 검은색으로 짐작하고 있으나, 정확한 것은 아무도 모른다고 한다. Аста́т — химический элемент с атомным номером 85. Принадлежит к 17-й группе периодической таблицы химических элементов (по устаревшей короткой форме периодической системы принадлежит к главной подгруппе VII группы, или к группе VIIA), находится в шестом периоде таблицы. Атомная масса элемента 210 а. е. м. Обозначается символом At (от лат. Astatium). Радиоактивен. Молекула астата, по всей видимости, двухатомна (формула At2). Квантовомеханические расчёты из первых принципов предсказывают, что в конденсированном состоянии астат состоит не из молекул диастата, а образует металлический кристалл, в отличие от всех более лёгких галогенов, образующих при нормальном давлении молекулярные кристаллы из молекул димеров Hal2. O ástato (também conhecido como astatínio) é um elemento químico de símbolo At e de número atômico igual a 85 (85 prótons e 85 elétrons), com massa atômica de aproximadamente [210] u. É encontrado no Grupo 17 da classificação periódica dos elementos. À temperatura ambiente, o ástato encontra-se no estado sólido. Há atualmente cerca de 31 gramas de ástato na Terra, sendo assim o elemento mais raro de que se tem notícia. Foi sintetizado pela primeira vez em 1940 por Dale R. Corson, Kenneth Ross MacKenzie, e Emilio Gino Segrè. アスタチン（英: astatine [ˈæstətiːn, -tɨn]）は、原子番号85の元素。元素記号は At。ハロゲン元素の一つ。約30の同位体が存在するが、安定同位体は存在せず半減期も短いため、詳しく分っていない部分が多い。 L'astate est un radioélément, de symbole At et de numéro atomique 85. C'est le plus rare des éléments chimiques hors transuraniens trouvés naturellement dans la croûte terrestre, où il est produit par décroissance radioactive d'éléments plus lourds. Tous les isotopes de l'astate ont des demi-vies courtes, le moins instable est l'astate 210 avec une période radioactive de 8,1 heures. Un échantillon visible de l'élément pur n'a jamais été produit mais tout spécimen macroscopique serait rapidement vaporisé par la chaleur résultant de sa propre radioactivité. Астат, At (англ. astatine, нім. Astat) — неметалічний радіоактивний хімічний елемент, атомний номер 85, атомна маса 210. Належить до групи галогенів. Дуже нестабільний, тому у природі зустрічається лише у слідових кількостях. Астат за хімічними властивостями подібний до галогенів і до металів. Astaat is een scheikundig element met symbool At en atoomnummer 85. Het is zo zeldzaam dat het niet bekend is hoe het eruitziet; daarnaast zouden hoeveelheden die groot genoeg zijn om met het blote oog waar te nemen meteen verdampen door de intense radioactiviteit. Theoretisch zou het een metalliek zilverkleurig metalloïde kunnen zijn. De soms gebruikte naam "astatium" is een onjuiste vertaling van "astatine". Astatin adalah sebuah unsur kimia dengan lambang At dan nomor atom 85. Ia adalah unsur alami yang paling langka di kerak Bumi, hanya terjadi sebagai produk peluruhan dari berbagai unsur yang lebih berat. Semua isotop astatin berumur pendek; yang paling stabil adalah astatin-210, dengan waktu paruh 8,1 jam. Sebuah sampel astatin murni tidak pernah dibuat, karena setiap spesimen makroskopisnya akan segera diuapkan oleh panas radioaktivitasnya sendiri. Is é an t-astaitín dúil uimhir a 85, agus is í an tsiombail a sheasann dó sna foirmlí ceimiceacha ná At. Ceann de na halaiginí atá ann, ach le fírinne, is dúil éagobhsaí ghearrshaolach radaighníomhach é, agus is é is brí lena ainm féin ná "éagobhsaí, neamhbhuan, duthain". Is é astaitín a 210 an t-iseatóp is fadsaolaí - 8.1 uair an chloig ar leathré. Mar sin, is deacair toirt mhór astaitín a chur le chéile, agus dá n-éireodh an cleas le haon duine, ní bheadh fonn air féin dul i gcóngar na toirte sin chomh radaighníomhach is a bheadh sí. El astato es un elemento químico de la tabla periódica cuyo símbolo es At y su número atómico es 85. Es radiactivo y el más pesado de los halógenos. Se produce a partir de la degradación de uranio y torio. Es el elemento más raro de la corteza terrestre, ya que solo se encuentra en la cadena de desintegración de varios elementos más pesados. Todos los isótopos de la astatina son de vida corta; el más estable es la astatina-210, con una vida media de 8,1 horas. Nunca se ha reunido una muestra del elemento puro, porque cualquier ejemplar macroscópico se vaporizaría inmediatamente por el calor de su propia radiactividad. Astat (At, łac. astatinum z gr. άστατός 'nietrwały' od ά 'bez' i στατός 'trwały, stały') – promieniotwórczy pierwiastek chemiczny z grupy fluorowców. L'astato è l'elemento chimico di numero atomico 85 e il suo simbolo è At. Fa parte del gruppo degli alogeni. Viene prodotto in natura dal decadimento radioattivo dell'uranio e del torio ed è il più pesante degli alogeni. Ha un tempo di dimezzamento massimo di 8 ore e 30 minuti, per cui è il secondo elemento naturale più instabile dopo il francio. Το χημικό στοιχείο Άστατο ή Αστάτιο (Astatum) είναι ένα αλογόνο με ατομικό αριθμό 85 και ατομικό βάρος (210) . Έχει θερμοκρασία τήξης 302 C° και θερμοκρασία βρασμού 337 C°. Το Άστατο πρωτοπαρασκευάστηκε τεχνητά το 1940 στο πανεπιστήμιο του Μπέρκλεϋ από τον Αιμίλιο Σεγκρέ. Ήταν το προτελευταίο υποουράνιο στοιχείο που ανακαλύφθηκε. Την ονομασία του την οφείλει στο γεγονός πως είναι εξαιρετικά ασταθές με το σταθερότερο του ισότοπο, το 210At να έχει χρόνο ημιζωής μόλις 8,3 ώρες. الأستاتين عنصر كيميائي له الرمز At والعدد الذري (85) في الجدول الدوري، وهو عنصر مشع ويعد أثقل عناصر زمرة الهالوجينات التي ينتمي إليها.الأَسْتَاتِين أثقل عنصر في مجموعة الهالوجين الكيميائية وهو غير مستقر وتتفكك كل نظائره الثلاثين إشعاعيًا. والعمر النصفي لأكثر نظائره ثباتًا يبلغ ثماني ساعات، ووزنه الذري 210.والرمز الكيميائي للأستاتين At وعدده الذري 85، وتشبه خواصه الكيميائية خواص اليود، غير أن الأستاتين يفقد إلكتروناته في التفاعل الكيميائي بسهولة، مقارنة باليود، كما أنه أقل من اليود في اكتساب الإلكترونات. تم تحضير الأستاتين لأول مرة عام 1940م، والذي قام بتحضيره هو ديل ر. كورسون وك. ر. ماكينزي وإميليو سيجري في مدينة بيركلي بكاليفورنيا بالولايات المتحدة. وقد أُنتج داخل سايكلوترون بقذف البزْموت بجسيمات ألْفا ذات طاقة عالية. ورغم وجود كمية قليلة من العنصر في اليورانيوم الخام فإن كل الأستاتين تقر Astat är ett halvmetalliskt radioaktivt grundämne som tillhör gruppen halogener. Astats enda naturligt förekommande isotop är radioaktiv, med kort halveringstid på 8,3 timmar. Den totala massan av all astat som finns på jorden uppskattas till mellan några hundra milligram och 30 gram. Detta gör astat till det mest sällsynta grundämnet som förekommer på jorden, möjligtvis tillsammans med det likaledes mycket sällsynta grundämnet francium. Namnet astat kommer ifrån det grekiska ordet αστατος (astatos, som betyder "instabil"). Astat (chemická značka At, latinsky Astatinum) je druhým nejtěžším známým prvkem ze skupiny VII. A (halogeny), existuje pouze ve formě nestabilních radioaktivních izotopů. Astat [asˈtaːt] (von altgriechisch ἄστατος: „unbeständig, unstet“) ist ein radioaktives chemisches Element mit dem Elementsymbol At und der Ordnungszahl 85. Im Periodensystem steht es in der 7. Hauptgruppe bzw. der 17. IUPAC-Gruppe und zählt damit zu den Halogenen. Astat entsteht beim natürlichen Zerfall von Uran. Astat ist das seltenste natürlich vorkommende Element der Erde, das bei Bedarf künstlich erzeugt werden muss. 砹（英語：Astatine；中國大陸、港澳译为砹【拼音：ài，注音：ㄞˋ】，台灣译为砈【拼音：è，注音：ㄜˋ】；舊譯銰、鈪），是一種化學元素，其化學符號为At，原子序數为85。砈具有極高的放射性，其所有同位素的半衰期都很短，非常不穩定，其中壽命最長的是砹-210，半衰期為8.5小時。由於其極強的放射性和短暫的壽命，因此對砈的研究十分困難，目前科學家對這一元素所知甚少。砹在元素週期表中位於碘之下，為鹵素的一員，其許多性質可以從碘推算出來，推算值與砹的已知性質相符。 人們尚未觀測過砹元素的單質，因為所有肉眼能觀察到的量都會產生大量的放射性熱量，使它瞬間氣化。它的熔點很可能比碘高很多，與鉍和釙相近。砹的化學屬性與其他鹵素相似：它會與包括其他鹵素在內的非金屬形成共價化合物，估計能夠與鹼金屬和鹼土金屬形成砹化物。不過，砹正離子的化學屬性則有別於較輕的鹵素。 Astatoa elementu kimiko bat da, At ikurra eta 85 zenbaki atomikoa dituena. Elementu hau naturan agertzen da uranio-235 isotopoa uranio-238 bihurtzen denean. Halogenorik astunena da eta oso erradioaktiboa da. Astatine is a chemical element with the symbol At and atomic number 85. It is the rarest naturally occurring element in the Earth's crust, occurring only as the decay product of various heavier elements. All of astatine's isotopes are short-lived; the most stable is astatine-210, with a half-life of 8.1 hours. A sample of the pure element has never been assembled, because any macroscopic specimen would be immediately vaporized by the heat of its own radioactivity.

foaf:depiction

n6:Hydrogen-astatide-calculated-3D-sf.svg n6:Astatine-iodide-3D-vdW.svg n6:Decay_Chain(4n+1,_Neptunium_Series).svg n6:Periodic_table_by_Mendeleev,_1871.svg n6:Cercle_rouge_100�vg n6:Segre.jpg

dcterms:subject

dbc:Chemical_elements dbc:Astatine dbc:Halogens

dbo:wikiPageID

901

dbo:wikiPageRevisionID

1124188184

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Radon-222 dbr:Boron dbr:Radon_difluoride dbr:University_of_California,_Berkeley dbr:Cyclotron dbr:British_India dbr:Vapor_pressure dbr:Hydrogen_astatide dbr:Fluorine dbr:Electron_affinity dbr:Mendeleev's_predicted_elements dbr:Nitrogen dbr:Electron_capture dbr:Chelating_agent dbr:Bismuth-209 dbr:Diatomic dbr:Uranium dbr:Metalloid dbr:Amphoterism dbr:Tellurium dbr:Sanskrit dbr:Silver dbr:Coordination_complex dbr:Electronegativity dbr:The_Periodic_Table_of_Videos dbr:Nuclear_medicine dbr:Nitrogen_gas dbr:Analytical_chemistry dbr:Band_gap dbr:Emilio_G._Segrè dbr:Non-coordinating_anion dbr:Pyridine dbr:Lanthanum dbr:Volatilization dbr:Uranium_ore dbr:Selenourea dbr:Mass_spectrometry dbc:Chemical_elements dbr:Emilio_Segrè dbr:Francium dbr:Chalcogen dbr:Thorium_series dbr:Palladium dbr:Dmitri_Mendeleev dbr:Bisphosphonates dbr:Oxidation_state dbr:Neutron dbr:Octreotide dbr:Sputtering dbr:Herbert_G._MacPherson dbr:Dibutyl_ether dbr:Fred_Allison dbr:Allred–Rochow_scale dbr:Naturally_occurring_element dbr:Cold_trap dbr:Coprecipitation dbr:Horia_Hulubei dbr:Isotope dbr:Somatostatin_receptor dbr:Sodium_persulfate dbr:Bromine dbr:Dehalogenation dbr:Isopropyl_ether dbr:Bromide dbr:Kenneth_Ross_MacKenzie dbr:Iodate dbr:Metal dbr:Liver dbr:Excited_state dbr:Melanoma dbr:Noble_metal dbr:Neutral_solution dbr:Ancient_Greek dbr:Semiconductor dbr:Helium dbr:Proton dbr:Microgram dbr:Radioactive_tracer dbr:Monatomic_cation dbr:Radon dbr:Alpha_decay dbr:Auburn_University dbr:Sulfur dbc:Astatine dbr:EDTA dbr:Radiolysis dbr:Nanogram dbr:Dale_R._Corson dbr:Boiling_point dbr:Halogen dbr:Nuclear_isomer dbr:Interpolation dbr:Benzene dbr:Bismuth_nitrate dbr:Berkelium dbr:Methylene_blue dbr:Methanol dbr:Dhaka dbr:Bismuth_trioxide dbr:Metastability dbr:Nitrogen_oxide dbr:Electronvolt dbr:Iodide dbr:Iodine dbr:Spin–orbit_interaction dbr:Friedrich_Paneth dbr:Isotopes_of_astatine n71:Hydrogen-astatide-calculated-3D-sf.svg dbr:Half-life dbr:Bangladesh dbr:Nitric_acid dbr:Alpha_particle dbr:Superconductor dbr:Extrapolation dbr:Radium dbr:Iodine-131 dbc:Halogens dbr:Radiochemistry dbr:Orbital_hybridisation dbr:Monoclonal_antibody dbr:Magic_number_(physics) dbr:Nonmetal dbr:Nitrate dbr:Internal_energy dbr:Dative_covalent_bond dbr:Atomic_orbital dbr:Symbol_(chemistry) dbr:Yvette_Cauchois dbr:Walter_Minder dbr:Iodine_monobromide dbr:Bismuth dbr:Radiation_protection dbr:Isobar_(nuclide) dbr:Sorption dbr:Ionisation_energy dbr:International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry dbr:Radiopharmaceuticals dbr:Bone_metastasis dbr:Adenocarcinoma dbr:Perchloric_acid dbr:Thallium n71:Segre.jpg dbr:Heat_of_vaporization dbr:Ground_state dbr:Liquid–liquid_extraction dbr:Perchlorate dbr:Polonium dbr:Chemical_compound dbr:Polonium-210 dbr:Chemical_element dbr:Thiosemicarbazide dbr:Potassium_hydroxide dbr:Ionic_compound dbr:Berta_Karlik dbr:Precipitation_(chemistry) dbr:Dichromate dbr:Electroplating dbr:Picometer dbr:Dividing_line_between_metals_and_nonmetals dbr:Chlorine dbr:Atomic_number dbr:Middle_ultraviolet dbr:Nature_(journal) dbr:Oxidation_(chemistry) dbr:Anion dbr:Electron_configuration dbr:Selenium dbr:Radium_series dbr:Atomic_electron_transition n71:Decay_Chain(4n+1,_Neptunium_Series).svg dbr:Base_(chemistry) dbr:Beta-stable dbr:Cancer dbr:Silver_iodide dbr:Earth's_crust dbr:Nanosecond dbr:Cathode dbr:World_War_II dbr:Thyroid_gland dbr:Room_temperature dbr:Xenon_difluoride dbr:Absorption_spectrum n71:Astatine-iodide-3D-vdW.svg dbr:Radioactive_decay dbr:Colloid dbr:Positron_emission dbr:Becquerel dbr:Mass_excess dbr:Niels_Bohr dbr:Giga- dbr:Beta_decay dbr:Periodic_table dbr:Sodium_hydroxide dbr:Decay_product dbr:Cubic_close_packed dbr:Orthorhombic_crystal_system dbr:Bismuth_oxide dbr:Chloroform dbr:Periodate dbr:Interhalogen_compound dbr:Decay_chain dbr:Neptunium-237 dbr:Thorium dbr:Pauling_scale dbr:Dysplasia dbr:Antibody dbr:Nucleon dbr:Targeted_alpha-particle_therapy dbr:Melting_point

dbo:wikiPageExternalLink

n53:085.htm n94:books%3Fid=0skQvMEa8EYC n122:astatine-halogen-or-metal-part-1.html

owl:sameAs

dbpedia-ja:アスタチン dbpedia-ro:Astatin n12:Астат dbpedia-da:Astat n14:एस्टाटिन dbpedia-br:Astat dbpedia-pt:Ástato n19:عیسٹاٹین dbpedia-bg:Астатий dbpedia-eu:Astato dbpedia-nl:Astaat dbpedia-el:Άστατο n24:Astatu dbpedia-io:Astato dbpedia-an:Astato n27:ଆଷ୍ଟାଟାଇନ dbpedia-he:אסטטין dbpedia-pms:Astat n30:አስታታይን dbpedia-ru:Астат n32:Astatu n33:ಆಸ್ಟಟೈನ್ dbpedia-zh:砹 dbpedia-nds:Astat dbpedia-th:แอสทาทีน dbpedia-cy:Astatin dbpedia-ka:ასტატი dbpedia-ko:아스타틴 dbpedia-de:Astat dbpedia-ms:Astatin dbpedia-mk:Астат n45:Astat n46:استاتین n47:Astato n48:Astat dbpedia-yo:Astatínì dbpedia-ar:أستاتين n51:အက်စ်တက်တိုင်း n52:ऐस्टाटीन dbpedia-nn:Astat n55:Астат n56:एस्टाटिन dbpedia-hu:Asztácium n58:Astato dbpedia-is:Astat dbpedia-vi:Astatin dbpedia-sq:Astati dbpedia-kk:Астат dbpedia-tr:Astatin dbpedia-sk:Astát dbpedia-ga:Astaitín dbpedia-sh:Astat n67:ఆస్టాటీన్ n68:Astatu dbpedia-af:Astaat dbpedia-lb:Astat dbpedia-pnb:ایسٹاٹین dbpedia-commons:Astatine n74:Astats n75:ئەستاتین wikidata:Q999 dbpedia-be:Астат dbpedia-et:Astaat dbpedia-id:Astatin dbpedia-fa:استاتین n81:Astato n82:এস্টাটিন dbpedia-sv:Astat n84:ആസ്റ്ററ്റീൻ dbpedia-uk:Астат dbpedia-gd:Astatain dbpedia-simple:Astatine dbpedia-pl:Astat dbpedia-ca:Àstat dbpedia-hr:Astat dbpedia-az:Astat n92:Астат n93:அசுட்டட்டைன் dbpedia-oc:Astat dbpedia-war:Astato n97:Աստատ freebase:m.027t9kn n99:Astat n100:4143236-8 dbpedia-mr:अ‍ॅस्टाटिन n102:Астат n103:Астат n104:57nJf dbpedia-it:Astato n106:Astatis n107:Astatin dbpedia-gl:Ástato n109:એસ્ટાટીન dbpedia-fr:Astate dbpedia-cs:Astat dbpedia-lmo:Astato dbpedia-no:Astat dbpedia-sw:Astatini n115:Астат dbpedia-fi:Astatiini dbpedia-sl:Astat n118:ਐਸਟਾਟੀਨ dbpedia-eo:Astato dbpedia-la:Astatium n121:استاتين dbpedia-es:Astato n124:Астат dbpedia-sr:Астат

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Portal dbt:Authority_control dbt:Val dbt:Chem2 dbt:Chem dbt:Use_dmy_dates dbt:Sister_project_links dbt:Sfn dbt:Cite_journal dbt:Quote_box dbt:Cite_book dbt:Clear dbt:Longitem dbt:Infobox_astatine dbt:Image_frame dbt:Transliteration dbt:Featured_article dbt:Ntsh dbt:Nts dbt:Notes dbt:Periodic_table_(navbox) dbt:Superimpose dbt:Reflist dbt:Efn dbt:Main dbt:Subscription_required

dbo:thumbnail

n6:Hydrogen-astatide-calculated-3D-sf.svg?width=300

dbp:align

left

dbp:b

no

dbp:bgcolor

Lightyellow

dbp:commons

Astatine

dbp:n

no

dbp:q

no

dbp:quote

Astatine ... [is] miserable to make and hell to work with.

dbp:s

no

dbp:source

P Durbin, Human Radiation Studies: Remembering the Early Years, 1995

dbp:style

padding:10px;

dbp:v

Astatine atom

dbp:width

300 220

dbp:wikt

astatine

dbo:abstract

L'astato è l'elemento chimico di numero atomico 85 e il suo simbolo è At. Fa parte del gruppo degli alogeni. Viene prodotto in natura dal decadimento radioattivo dell'uranio e del torio ed è il più pesante degli alogeni. Ha un tempo di dimezzamento massimo di 8 ore e 30 minuti, per cui è il secondo elemento naturale più instabile dopo il francio. Astatine is a chemical element with the symbol At and atomic number 85. It is the rarest naturally occurring element in the Earth's crust, occurring only as the decay product of various heavier elements. All of astatine's isotopes are short-lived; the most stable is astatine-210, with a half-life of 8.1 hours. A sample of the pure element has never been assembled, because any macroscopic specimen would be immediately vaporized by the heat of its own radioactivity. The bulk properties of astatine are not known with certainty. Many of them have been estimated from the element's position on the periodic table as a heavier analog of iodine, and a member of the halogens (the group of elements including fluorine, chlorine, bromine, and iodine). However, astatine also falls roughly along the dividing line between metals and nonmetals, and some metallic behavior has also been observed and predicted for it. Astatine is likely to have a dark or lustrous appearance and may be a semiconductor or possibly a metal. Chemically, several anionic species of astatine are known and most of its compounds resemble those of iodine, but it also sometimes displays metallic characteristics and shows some similarities to silver. The first synthesis of the element was in 1940 by Dale R. Corson, Kenneth Ross MacKenzie, and Emilio G. Segrè at the University of California, Berkeley, who named it from the Ancient Greek ἄστατος (astatos) 'unstable'. Four isotopes of astatine were subsequently found to be naturally occurring, although much less than one gram is present at any given time in the Earth's crust. Neither the most stable isotope astatine-210, nor the medically useful astatine-211, occur naturally; they can only be produced synthetically, usually by bombarding bismuth-209 with alpha particles. Astat [asˈtaːt] (von altgriechisch ἄστατος: „unbeständig, unstet“) ist ein radioaktives chemisches Element mit dem Elementsymbol At und der Ordnungszahl 85. Im Periodensystem steht es in der 7. Hauptgruppe bzw. der 17. IUPAC-Gruppe und zählt damit zu den Halogenen. Astat entsteht beim natürlichen Zerfall von Uran. Astat ist das seltenste natürlich vorkommende Element der Erde, das bei Bedarf künstlich erzeugt werden muss. Astatoa elementu kimiko bat da, At ikurra eta 85 zenbaki atomikoa dituena. Elementu hau naturan agertzen da uranio-235 isotopoa uranio-238 bihurtzen denean. Halogenorik astunena da eta oso erradioaktiboa da. Astato estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon At kaj la atomnumeron 85. Ĉi-tiu radioaktiva elemento okazas nature el la disfalado de uranio kaj torio. Ĝi estas la plej peza de ĉiuj halogenoj. Tamen ĝi kutime estas klasifikita kiel metaloido. Astato estas rarega en la naturo. Sciencistoj kalkulis, ke ekzistas malpli ol unu tekulero da astato sur Tero je ajna specifa tempo. Pro tio oni scias tre, tre malmulte pri ĝi kaj ĝiaj trajtoj, fakte malpli ol pri iu ajn alia elemento en naturo. L'astate est un radioélément, de symbole At et de numéro atomique 85. C'est le plus rare des éléments chimiques hors transuraniens trouvés naturellement dans la croûte terrestre, où il est produit par décroissance radioactive d'éléments plus lourds. Tous les isotopes de l'astate ont des demi-vies courtes, le moins instable est l'astate 210 avec une période radioactive de 8,1 heures. Un échantillon visible de l'élément pur n'a jamais été produit mais tout spécimen macroscopique serait rapidement vaporisé par la chaleur résultant de sa propre radioactivité. Les propriétés de l'astate en tant que matériau ne sont donc pas connues avec certitude. Nombre d'entre elles ont été estimées à partir de la position de l'élément dans la table périodique, l'astate étant vu comme un analogue chimique plus lourd de l'iode, et un membre du groupe des halogènes. Un échantillon d'astate serait probablement sombre et pourrait être un semi-conducteur, ou peut-être un métal ; il aurait probablement une température de fusion plus élevée que l'iode. Chimiquement, plusieurs espèces anioniques de l'astate sont connues et la plupart de ces composés ressemblent à ceux de l'iode. L'élément se comporte également à plusieurs points de vue comme un métal, il est notamment capable de former un cation monoatomique stable en solution aqueuse (contrairement aux halogènes plus légers). L'élément a été découvert lors de sa première synthèse, effectuée en 1940 par Dale R. Corson, Kenneth Ross MacKenzie et Emilio G. Segrè, à l'université de Californie à Berkeley. L'équipe a suggéré de le nommer astatine en anglais, du grec άστατος / ástatos, « instable ». Quatre isotopes de l'astate ont depuis été identifiés dans la nature mais dans des quantités si faibles qu'il ne s'en trouve que de l'ordre du gramme dans la croûte terrestre à chaque instant. Ni l'isotope avec la demi-vie la plus longue, l'astate 210, ni l'isotope le plus médicalement prometteur, l'astate 211, ne se trouvent dans la nature ; ils sont synthétisés en cyclotron, généralement en bombardant de particules alpha une cible de bismuth 209. O ástato (também conhecido como astatínio) é um elemento químico de símbolo At e de número atômico igual a 85 (85 prótons e 85 elétrons), com massa atômica de aproximadamente [210] u. É encontrado no Grupo 17 da classificação periódica dos elementos. À temperatura ambiente, o ástato encontra-se no estado sólido. Há atualmente cerca de 31 gramas de ástato na Terra, sendo assim o elemento mais raro de que se tem notícia. Foi sintetizado pela primeira vez em 1940 por Dale R. Corson, Kenneth Ross MacKenzie, e Emilio Gino Segrè. アスタチン（英: astatine [ˈæstətiːn, -tɨn]）は、原子番号85の元素。元素記号は At。ハロゲン元素の一つ。約30の同位体が存在するが、安定同位体は存在せず半減期も短いため、詳しく分っていない部分が多い。 Аста́т — химический элемент с атомным номером 85. Принадлежит к 17-й группе периодической таблицы химических элементов (по устаревшей короткой форме периодической системы принадлежит к главной подгруппе VII группы, или к группе VIIA), находится в шестом периоде таблицы. Атомная масса элемента 210 а. е. м. Обозначается символом At (от лат. Astatium). Радиоактивен. Молекула астата, по всей видимости, двухатомна (формула At2). Квантовомеханические расчёты из первых принципов предсказывают, что в конденсированном состоянии астат состоит не из молекул диастата, а образует металлический кристалл, в отличие от всех более лёгких галогенов, образующих при нормальном давлении молекулярные кристаллы из молекул димеров Hal2. Астат — самый редкий природный элемент периодической системы, поэтому он был синтезирован искусственно до того, как обнаружен в природе. Во всей земной коре его насчитывается не более 1 грамма. Из-за сильной радиоактивности его не удаётся получить в макроскопических количествах, достаточных для глубокого изучения свойств. 砹（英語：Astatine；中國大陸、港澳译为砹【拼音：ài，注音：ㄞˋ】，台灣译为砈【拼音：è，注音：ㄜˋ】；舊譯銰、鈪），是一種化學元素，其化學符號为At，原子序數为85。砈具有極高的放射性，其所有同位素的半衰期都很短，非常不穩定，其中壽命最長的是砹-210，半衰期為8.5小時。由於其極強的放射性和短暫的壽命，因此對砈的研究十分困難，目前科學家對這一元素所知甚少。砹在元素週期表中位於碘之下，為鹵素的一員，其許多性質可以從碘推算出來，推算值與砹的已知性質相符。 人們尚未觀測過砹元素的單質，因為所有肉眼能觀察到的量都會產生大量的放射性熱量，使它瞬間氣化。它的熔點很可能比碘高很多，與鉍和釙相近。砹的化學屬性與其他鹵素相似：它會與包括其他鹵素在內的非金屬形成共價化合物，估計能夠與鹼金屬和鹼土金屬形成砹化物。不過，砹正離子的化學屬性則有別於較輕的鹵素。 美國柏克萊加州大學的戴爾·科爾森（Dale R. Corson）、肯尼斯·羅斯·麥肯西（Kenneth Ross MacKenzie）和埃米利奧·塞格雷在1940年利用迴旋加速器首次合成出砹元素。由於產物極不穩定，所以他們根據希臘文「αστατος」（astatos，意為「不穩定」）將其命名為「astatine」。三年後，該元素被發現存在於大自然中，作為更重元素的衰變產物痕量存在，是在地殼中豐度最低的非超鈾元素，任一時刻在地殼中的總量不到1克。自然界中的重元素經各種衰變途徑一共會產生4種砹的同位素，質量數分別為215、217、218和219，半衰期都不超過1分鐘，而最穩定的兩種同位素砹-210和砹-211都不存在於自然界中，只能以人工合成的方式生成。雖然砹-210在所有砹同位素中具有最長的半衰期，但壽命第二長的砹-211是唯一一種具有商業應用的砹同位素，目前在醫學中用作α粒子射源，以診斷及治療某些疾病。由於放射性極強，所以砹的使用量非常低。 아스타틴(←영어: Astatine 애스터틴[*])은 화학 원소로 기호는 At(←라틴어: Astatium 아스타티움[*]), 원자 번호는 85이다. 지금까지 발견된 비금속 중에서 가장 무거운 원소이며, 우라늄이나 토륨이 붕괴하면서 생성되는 방사성 원소이다. 매우 불안정하며 30개의 동위원소가 모두 방사성 붕괴를 한다. 가장 안정한 동위 원소는 원자량이 209.987이고, 반감기는 8.3시간이다. 화학적 성질은 아이오딘과 매우 비슷하나, 화학반응 도중 아이오딘보다 전자를 잃기 쉽고, 받기는 어렵다. 과학자들은 아스타틴의 색깔을 검은색으로 짐작하고 있으나, 정확한 것은 아무도 모른다고 한다. 아스타틴은 1940년에 미국의 캘리포니아 대학교 버클리에서 코슨, 매켄지, 세그레가 입자가속기를 써서, 에너지가 높은 알파 입자, 즉 헬륨을 비스무트에 충돌시켜 만들어냈다. 자연 상태로는 우라늄광석에 적은 양이 들어 있지만, 대부분은 인공적으로 합성한다. 자연상에서는 가장 희귀한 원소중 하나이며 전체 지구지각에서 30그램(1온스)이하 정도만 존재한다. 그리고 매일 같은 양이 존재하지 않는데 그 이유는 반감기가 매우 짧기 때문이기도 하지만 광대한 양의 우라늄과 토륨의 느린 방사성 붕괴로 인해 계속 새로운 아스타틴이 공급되기 때문이기도 하다. 아스타틴은 암을 위한 방사선 치료법으로 사용하기 위해 연구되고 있기도 하다. Астат, At (англ. astatine, нім. Astat) — неметалічний радіоактивний хімічний елемент, атомний номер 85, атомна маса 210. Належить до групи галогенів. Дуже нестабільний, тому у природі зустрічається лише у слідових кількостях. Астат за хімічними властивостями подібний до галогенів і до металів. Astat är ett halvmetalliskt radioaktivt grundämne som tillhör gruppen halogener. Astats enda naturligt förekommande isotop är radioaktiv, med kort halveringstid på 8,3 timmar. Den totala massan av all astat som finns på jorden uppskattas till mellan några hundra milligram och 30 gram. Detta gör astat till det mest sällsynta grundämnet som förekommer på jorden, möjligtvis tillsammans med det likaledes mycket sällsynta grundämnet francium. Namnet astat kommer ifrån det grekiska ordet αστατος (astatos, som betyder "instabil"). L'àstat és l'element químic de símbol At i nombre atòmic 85. Forma part del grup 17 dels halògens i s'ubica al període 6, sota el iode. Aquest element radioactiu es forma de manera natural a partir de la desintegració de l'urani i el tori i és el més pesant dels halògens. Fou sintetitzat per primera vegada el 1940 per l'equip del físic italià Emilio Segrè de la Universitat de Califòrnia a Berkeley, i descobert a la naturalesa en mostres de minerals el 1943 per la física austríaca Berta Karlik. En els mamífers s'acumula a la glàndula tiroide, com el iode. S'estudia la seva aplicació en radioteràpia, ja que és un emissor de partícules alfa molt adient per destruir els tumors malignes sense afectar les cèl·lules sanes. Astat (At, łac. astatinum z gr. άστατός 'nietrwały' od ά 'bez' i στατός 'trwały, stały') – promieniotwórczy pierwiastek chemiczny z grupy fluorowców. Astat (chemická značka At, latinsky Astatinum) je druhým nejtěžším známým prvkem ze skupiny VII. A (halogeny), existuje pouze ve formě nestabilních radioaktivních izotopů. Is é an t-astaitín dúil uimhir a 85, agus is í an tsiombail a sheasann dó sna foirmlí ceimiceacha ná At. Ceann de na halaiginí atá ann, ach le fírinne, is dúil éagobhsaí ghearrshaolach radaighníomhach é, agus is é is brí lena ainm féin ná "éagobhsaí, neamhbhuan, duthain". Is é astaitín a 210 an t-iseatóp is fadsaolaí - 8.1 uair an chloig ar leathré. Mar sin, is deacair toirt mhór astaitín a chur le chéile, agus dá n-éireodh an cleas le haon duine, ní bheadh fonn air féin dul i gcóngar na toirte sin chomh radaighníomhach is a bheadh sí. Ba iad Dale R. Corson, Emilio Segrè agus Kenneth Ross McKenzie a shintéisigh an chéad eiseamal astaitín sa bhliain 1940. Ba iadsan a d'ainmnigh an dúil freisin. Roimhe sin, bhí eolaithe eile cinnte go raibh siad tar éis dúil uimhir a 85 a aithint. Sa bhliain 1931, thug Fred Allison in Institiúid Pholaiteicniúil Alabama alabaimín ar an dúil seo, ach sa deireadh tháinig chun solais nach raibh a fionnachtain déanta aige ar aon nós. Bhí an ceimiceoir Rajendralal De ag obair in Dhaka san India (inniu, an Bhanglaidéis), agus sa bhliain 1937, mhol an ceimiceoir seo daicín mar ainm don dúil, ó cheap sé go raibh sí faighte aige. Mhol an ceimiceoir Walter Minder an t-ainm heilvéitiam, a bhí bunaithe ar ainm Laidine a thíre dúchais, an Eilvéis. Sa bhliain 1943, d'aithin Berta Karlik agus Traude Bernert go bhfuil iarsmaí beaga astaitín ar fáil sa dúlra mar thoradh idirmheánach don mheath radaighníomhach. Ní bhíonn ach adamh anseo agus adamh ansiúd ann, áfach, chomh gearrshaolach is a bhíonn na hiseatóip go léir. Mar sin, tá ár n-eolas ar an astaitín tearc tanaí, agus ni féidir mórán leasa a úsáid as ach an oiread. Tá an chuma ar an scéal go bhfuil sé sách cosúil leis an iaidín ó thaobh na ceimice de, agus is dócha gur féidir comhdhúile astaitín a úsáid i radaiteiripe - is é sin, le cealla ailse a mharú le radaíocht. Astatin adalah sebuah unsur kimia dengan lambang At dan nomor atom 85. Ia adalah unsur alami yang paling langka di kerak Bumi, hanya terjadi sebagai produk peluruhan dari berbagai unsur yang lebih berat. Semua isotop astatin berumur pendek; yang paling stabil adalah astatin-210, dengan waktu paruh 8,1 jam. Sebuah sampel astatin murni tidak pernah dibuat, karena setiap spesimen makroskopisnya akan segera diuapkan oleh panas radioaktivitasnya sendiri. Sifat sebagian besar astatin tidak diketahui dengan pasti. Banyak dari sifat tersebut berasal dari perkiraan dari posisi astatin pada tabel periodik sebagai analog iodin yang lebih berat, dan anggota halogen (kelompok unsur yang berisikan fluorin, klorin, bromin, dan iodin). Namun, astatin juga berada di sepanjang , sehingga beberapa perilaku logam juga telah diamati dan diprediksi untuknya. Astatin cenderung memiliki penampilan gelap atau berkilau dan mungkin sebuah semikonduktor atau mungkin sebuah logam. Secara kimia, beberapa spesies anionik astatin telah diketahui dan sebagian besar senyawanya mirip dengan iodin, tetapi terkadang juga menunjukkan karakteristik logam dan menunjukkan beberapa kesamaan dengan perak. Penyintesisan pertama unsur ini dilakukan pada tahun 1940 oleh , , dan Emilio G. Segrè di Universitas California, Berkeley, yang menamakannya dari bahasa Yunani Kuno ἄστατος (astatos) 'tidak stabil'. Empat isotop astatin kemudian ditemukan terjadi secara alami, meskipun jauh lebih sedikit dari satu gram hadir pada waktu tertentu di kerak Bumi. Baik isotop astatin-210 yang paling stabil, maupun astatin-211 yang berguna secara medis, tidak terjadi secara alami; mereka hanya dapat diproduksi secara sintetis, biasanya dengan membombardir bismut-209 dengan partikel alfa. الأستاتين عنصر كيميائي له الرمز At والعدد الذري (85) في الجدول الدوري، وهو عنصر مشع ويعد أثقل عناصر زمرة الهالوجينات التي ينتمي إليها.الأَسْتَاتِين أثقل عنصر في مجموعة الهالوجين الكيميائية وهو غير مستقر وتتفكك كل نظائره الثلاثين إشعاعيًا. والعمر النصفي لأكثر نظائره ثباتًا يبلغ ثماني ساعات، ووزنه الذري 210.والرمز الكيميائي للأستاتين At وعدده الذري 85، وتشبه خواصه الكيميائية خواص اليود، غير أن الأستاتين يفقد إلكتروناته في التفاعل الكيميائي بسهولة، مقارنة باليود، كما أنه أقل من اليود في اكتساب الإلكترونات. تم تحضير الأستاتين لأول مرة عام 1940م، والذي قام بتحضيره هو ديل ر. كورسون وك. ر. ماكينزي وإميليو سيجري في مدينة بيركلي بكاليفورنيا بالولايات المتحدة. وقد أُنتج داخل سايكلوترون بقذف البزْموت بجسيمات ألْفا ذات طاقة عالية. ورغم وجود كمية قليلة من العنصر في اليورانيوم الخام فإن كل الأستاتين تقريبًا يحضر صناعيًّا. El astato es un elemento químico de la tabla periódica cuyo símbolo es At y su número atómico es 85. Es radiactivo y el más pesado de los halógenos. Se produce a partir de la degradación de uranio y torio. Es el elemento más raro de la corteza terrestre, ya que solo se encuentra en la cadena de desintegración de varios elementos más pesados. Todos los isótopos de la astatina son de vida corta; el más estable es la astatina-210, con una vida media de 8,1 horas. Nunca se ha reunido una muestra del elemento puro, porque cualquier ejemplar macroscópico se vaporizaría inmediatamente por el calor de su propia radiactividad. Las propiedades de la astatina no se conocen con certeza. Muchas de ellas se han estimado basándose en la posición del elemento en la tabla periódica como un análogo más pesado del yodo, y un miembro de los halógenos (el grupo de elementos que incluye el flúor, el cloro, el bromo y el yodo). Sin embargo, el astato también se encuentra aproximadamente en la , y también se ha observado y predicho cierto comportamiento metálico para él. Es probable que el astato tenga un aspecto oscuro o lustroso y puede ser un semiconductor o posiblemente un metal. Desde el punto de vista químico, se conocen varias especies aniónicas del astato y la mayoría de sus compuestos se parecen a los del yodo, pero a veces también presenta características metálicas y muestra algunas similitudes con la plata. La primera síntesis del elemento fue realizada en 1940 por Dale R. Corson, Kenneth Ross MacKenzie, y Emilio G. Segrè en la Universidad de California (Berkeley), quienes lo nombraron a partir del griego astatos (ἄστατος), que significa «inestable». Posteriormente se descubrió que hay cuatro isótopos de astatina que se producen de forma natural, aunque hay mucho menos de un gramo presente en cualquier momento en la corteza terrestre. Ni el isótopo más estable, la astatina-210, ni la astatina-211, de gran utilidad médica, se encuentran en la naturaleza; solo pueden producirse sintéticamente, normalmente bombardeando bismuto-209 con partículas alfa. Astaat is een scheikundig element met symbool At en atoomnummer 85. Het is zo zeldzaam dat het niet bekend is hoe het eruitziet; daarnaast zouden hoeveelheden die groot genoeg zijn om met het blote oog waar te nemen meteen verdampen door de intense radioactiviteit. Theoretisch zou het een metalliek zilverkleurig metalloïde kunnen zijn. De soms gebruikte naam "astatium" is een onjuiste vertaling van "astatine". Το χημικό στοιχείο Άστατο ή Αστάτιο (Astatum) είναι ένα αλογόνο με ατομικό αριθμό 85 και ατομικό βάρος (210) . Έχει θερμοκρασία τήξης 302 C° και θερμοκρασία βρασμού 337 C°. Το Άστατο πρωτοπαρασκευάστηκε τεχνητά το 1940 στο πανεπιστήμιο του Μπέρκλεϋ από τον Αιμίλιο Σεγκρέ. Ήταν το προτελευταίο υποουράνιο στοιχείο που ανακαλύφθηκε. Την ονομασία του την οφείλει στο γεγονός πως είναι εξαιρετικά ασταθές με το σταθερότερο του ισότοπο, το 210At να έχει χρόνο ημιζωής μόλις 8,3 ώρες.

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Astatine?oldid=1124188184&ns=0

dbo:wikiPageLength

81613

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Astatine