This HTML5 document contains 327 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-dahttp://da.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-cyhttp://cy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
n45http://guindo.pntic.mec.es/jmag0042/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
n54http://hy.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
dbpedia-shhttp://sh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mshttp://ms.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ethttp://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
n12http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n30http://
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
n20http://www.theiling.de/schrift/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kkhttp://kk.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n44http://d-nb.info/gnd/
n9http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gahttp://ga.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
n56http://robert-pfeffer.net/schriftarten/englisch/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-commonshttp://commons.dbpedia.org/resource/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n24https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-nnhttp://nn.dbpedia.org/resource/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-simplehttp://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
n39http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
n58http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
n26http://www.lrb.co.uk/blog/2015/05/27/louis-mackay/negative-typecasting/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Blackletter
rdf:type
yago:Symbol106806469 yago:Type106825120 yago:Character106818970 yago:WrittenSymbol106817623 yago:WrittenCommunication106349220 yago:WikicatBlackletterTypefaces yago:Communication100033020 yago:WikicatTypefaces yago:WikicatMedievalScripts yago:Abstraction100002137 yago:Script107009946 yago:Signal106791372 yago:Writing106359877 yago:Writing106362953 yago:Font106825399 dbo:Software owl:Thing yago:Orthography106351202 yago:DramaticComposition107007684
rdfs:label
Gòtica (tipografia) Gotické písmo Écriture gothique ブラックレター Huruf patah Blackletter Gotikaj literoj Готическое письмо Gebrochene Schrift Gotische Minuskel Gotisk skrift Cló dubh Pismo gotyckie Новоготическое письмо Escritura gótica 哥特体 Scrittura gotica Готичне письмо Escrita gótica 흑자체 بلاك ليتر Gotisch schrift
rdfs:comment
A escrita ou letra gótica (ou escolástica, ant.), também conhecida como minúscula gótica, é o tipo de letra angulosa e com linhas quebradas originada entre os séculos XII e XIII a partir do fraturamento paulatino das formas manuscritas da escrita carolíngia. Foi usada na Europa ocidental desde 1150 até 1500. Este estilo caligráfico e tipográfico continuou a ser utilizado na língua dinamarquesa até 1875 e em países de língua alemã até ao século XX. ブラックレター (blackletter) はアルファベットの書体の一つ。 L’écriture gothique est une forme de l’alphabet latin apparue à la fin du Moyen Âge. Il ne faut pas confondre cette manière d’écrire l’alphabet latin avec l’alphabet gotique. Cette écriture est parfois appelée « lettre noire » (black letter ou blackletter en anglais). Les Allemands, quant à eux, parlent d’écriture « brisée » (gebrochene Schrift), car les arrondis sont brisés, évoquant les arcs de l’architecture gothique. Gotické písmo je etapa ve vývoji latinky, která se časově kryje se středověkým slohem gotikou. Na rozdíl od karolínské minuskuly a renesanční humanistické antikvy je ostře lomené a z dnešního pohledu obtížně čitelné. Nástupcem gotického písma je lomené novogotické písmo: fraktura, a kurent. 哥德體或哥德体（英語：Blackletter）是约1150年起至17世纪在西欧广泛使用的字体，特點是非常誇張華麗。在德国，哥特体沿用至二战结束。德文尖角體为哥特体的典型字体，在西方有时指代全部哥特体；有时也称为「老英文字体（Old English）」。 Pismo gotyckie – rodzina krojów pisma opartych na alfabecie łacińskim, o łamanych i bardzo ozdobnych konturach. Początki tego pisma datuje się na XI wiek, kiedy w kodeksach pochodzących z Francji północnej można zauważyć wyraźną tendencję do zaostrzania kształtów liter . W powszechnym użyciu pismo gotyckie występowało od XIII w. i używane było w Europie Zachodniej i Środkowej do późnego średniowiecza. Wyparte zostało przez tzw. pismo humanistyczne w XV wieku. Gebrochene Schrift ist eine Sammelbezeichnung für eine Reihe lateinischer Schriften bzw. Schriftarten, bei denen die Bögen eines Buchstabens ganz oder teilweise gebrochen sind, d. h. aus einer Schreibbewegung entstehen, in der ein oder mehrere erkennbare abrupte Richtungswechsel in der Strichführung einen sichtbaren Knick im Bogen hinterlassen. Zusammen bilden sie die Schriftgattung der gebrochenen Schriften. Im Gegensatz dazu stehen die runden, nicht gebrochenen Schriftarten wie die karolingische Minuskel oder die Satzschrift Antiqua, bei denen die Bögen beim Schreiben aus einer gleichmäßig fließenden Bewegung entstehen (siehe Klassifikation der Schriften). Готи́чні шрифти́ (від іт. gotico — готський) — рукописні шрифти, що виникли у Франції та Німеччині в середині ХІ століття. Сімейство почерків латинського письма епохи середньовіччя. З появою друку — набірні. Готичне письмо виникло в XI столітті, прийшовши на зміну каролінзькому унціальному листу. З початку друкарства з'явилися набірні готичні шрифти — знаменита Біблія Гутенберга була набрана варіантом текстури. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися в 1473 р. (це були твори і ). Основні різновиди готичного письма: La escritura gótica es un tipo particular de escritura latina en minúscula utilizada ampliamente en Europa Occidental durante la Baja Edad Media. Desarrollado en el norte de Europa a partir del siglo XI, luego se extendió por todo el continente. El apelativo «gótico» es un término despectivo aplicado posteriormente por los humanistas del Renacimiento que quisieron indicar así su vinculación al mundo medieval de los bárbaros godos. Los contemporáneos a la escritura gótica, en cambio, la denominaban como littera textualis o textus fractus. Gotisch schrift is een verzamelnaam voor alle boekschriften gebruikt na de Karolingische minuskel (1200) en voor het humanistisch schrift (ca. 1500). Het gotische schrift overleefde in de gotische drukletter die vooral in Duitsland werd gebruikt tot in de twintigste eeuw. Gotikaj literoj estas formo de latinaj literoj, kies estiĝotempo kaj estetikaj principoj koincidas kun la gotika arta stilo. La gotikajn literojn karakterizas abundo da akraj, angulaj elementoj, similaj al la akrapintaj arkoj de la gotika arĥitekturo. Gotika skribo estis uzata en Eŭropo ekde la 13-a jc ĝis Renesanco, kiam ĝin komencas forpuŝi la renesanca klasiko. La presaĵoj Gutenbergaj estis en literoj gotikaj. Estas pluraj specoj de gotikaj tiparoj, inter ili teksturo, rondgotiko, ŝvabaĥo, frakturo. Oni nepre ne konfuzu gotikajn literojn kun la literoj de la gota alfabeto. Новоготическое, или Монашеское письмо — название письма в документах и рукописях XIII—XVI веков, происшедшего из римского письма и получившего под руками монахов более угловатый и остроконечный вид вследствие прибавления разных украшении и вычурностей; отсюда его название в дипломатике — угловатые минускулы. Красивейшие образцы встречаются в так называемых миссальных типах, применявшихся в служебниках и антифонариях; ему подражали изобретатели книгопечатания и их преемники, так что и в настоящее время известный калибр шрифта носит название миссального типа. La lletra gòtica, altrament coneguda com a cal·ligrafia gòtica, és un tipus de lletra que va ser usada a l'Europa Occidental aproximadament des de 1150 i el 1500. Va ser utilitzada en l'escriptura de l'alemany fins al segle xx. Existeixen quatre tipus de tipografia gòtica que són el Fraktur, el Schwabacher, el Rotunda i el Textualis. Blackletter (أحيانًا بالحرف الأسود )، والمعروف أيضًا باسم النص القوطي، أو القوطية الصغيرة، أو Textura، كان نصًا مستخدمًا في جميع أنحاء أوروبا الغربية من حوالي 1150 حتى القرن السابع عشر. استمر استخدامه للغة الدنماركية حتى عام 1875، وللألمانية والإستونية واللاتفية حتى الأربعينيات. هو نص بارز من هذا النوع، وأحيانًا تتم الإشارة إلى مجموعة كاملة من وجوه Blackletter بشكل غير صحيح باسم Fraktur. يُشار إلى Blackletter أحيانًا باسم الإنجليزية القديمة، ولكن لا يجب الخلط بينه وبين اللغة الإنجليزية القديمة (أو الأنجلو ساكسون)، التي سبقت Blackletter بقرون عديدة وتم كتابتها بالخط جزيري أو ب. Huruf patah (bahasa Jerman: gebrochene Schrift secara harfiah "tulisan patah"; bahasa Inggris: blackletter) atau huruf Gotik, juga dikenal di kalangan awam Indonesia sebagai huruf Jerman, adalah jenis huruf yang digunakan di Eropa Barat dari abad ke-12 hingga abad ke-17. Sementara itu, bahasa Denmark menggunakannya hingga tahun 1875 dan bahasa Jerman, Estonia dan Latvia menggunakannya hingga abad ke-20. Fraktur adalah salah satu jenis huruf patah yang sering kali dianggap mewakili keseluruhan jenis huruf patah. Huruf patah kadang kala juga disebut Old English, tetapi bukan dalam arti bahasa Inggris Kuno atau Anglo-Sakson yang lahir berabad-abad sebelumnya. Stíl scríbhneoireachta a bhí an-choitianta sa Mheánaois, bunús na samhlacha luatha do chló na gclódóirí sa Ghearmáin. Tugtar cló Gotach air. Bhí na línte is na fo-línte uile sna litreacha gar do bheith díreach. Blackletter (sometimes black letter), also known as Gothic script, Gothic minuscule, or Textura, was a script used throughout Western Europe from approximately 1150 until the 17th century. It continued to be commonly used for the Danish, Norwegian, and Swedish languages until the 1870s, and for the German language until the 1940s, when Hitler's distaste for the supposedly "Jewish-influenced" script saw it officially discontinued in 1941. Fraktur is a notable script of this type, and sometimes the entire group of blackletter faces is incorrectly referred to as Fraktur. Blackletter is sometimes referred to as Old English, but it is not to be confused with the Old English language, which predates blackletter by many centuries and was written in the insular script or in Futhorc. Along with Ita Готи́ческое письмо́ — семейство почерков латинского письма эпохи Средневековья. Было распространено в ряде европейских стран с середины XII до XVII века. С началом книгопечатания появились наборные готические шрифты — знаменитая Библия Гутенберга была набрана вариантом текстуры. В Италии первые печатные книги с готическим шрифтом появились в 1473 году (это были сочинения и Роберто Караччоло). Основные разновидности готического письма: 흑자체(blackletter)는 서부 유럽에서 12세기~16세기에 걸쳐 주로 사용되던 글꼴이다. 독일어에서의 경우는 20세기까지도 사용되었다. 프락투어(Fraktur)는 가장 널리 쓰이던 흑자체의 종류이며, 다른 종류들도 똑같이 프락투어로 불리기도 한다. 𝔄 𝔅 ℭ 𝔇 𝔈 𝔉 𝔊 ℌ ℑ 𝔍 𝔎 𝔏 𝔐 𝔑 𝔒 𝔓 𝔔 ℜ 𝔖 𝔗 𝔘 𝔙 𝔚 𝔛 𝔜 ℨ 𝔞 𝔟 𝔠 𝔡 𝔢 𝔣 𝔤 𝔥 𝔦 𝔧 𝔨 𝔩 𝔪 𝔫 𝔬 𝔭 𝔮 𝔯 𝔰 𝔱 𝔲 𝔳 𝔴 𝔵 𝔶 𝔷𝕬 𝕭 𝕮 𝕯 𝕰 𝕱 𝕲 𝕳 𝕴 𝕵 𝕶 𝕷 𝕸 𝕹 𝕺 𝕻 𝕼 𝕽 𝕾 𝕿 𝖀 𝖁 𝖂 𝖃 𝖄 𝖅 𝖆 𝖇 𝖈 𝖉 𝖊 𝖋 𝖌 𝖍 𝖎 𝖏 𝖐 𝖑 𝖒 𝖓 𝖔 𝖕 𝖖 𝖗 𝖘 𝖙 𝖚 𝖛 𝖜 𝖝 𝖞 𝖟 Gotisk skrift, gotisk stil eller munkstil, är en samlingsbeteckning för en rad medeltida handstilar som användes i handskrivna arbeten och urkunder under 1200–1500-talen. Skrivstilen utvecklades ur den karolingiska minuskeln av senmedeltidens skrivare. Den fick under intryck av gotisk arkitektur en skarpt kantig och snirkligt utsirad form. I anfangerna, begynnelsebokstäverna, tilläts stor fantasirikedom och färgprakt. I modern tid har ibland beteckningen "gotisk skrift" även använts om frakturstil. La scrittura gotica è un particolare tipo di scrittura consistente in una grafia minuscola derivata dall'alfabeto latino. Sviluppatasi nell'Europa settentrionale a partire dall'XI secolo, si diffuse poi in tutto il continente. La denominazione di scrittura gotica è dovuta agli umanisti, i quali vollero connotarla in senso dispregiativo legandola al mondo medievale dei barbari Goti. I contemporanei, invece, la definirono come littera textualis o textus fractus. Die gotische Minuskel, auch Gotica textualis oder gotische Buchschrift genannt, ist eine gebrochene Minuskelschrift, die im europäischen Mittelalter in der Kunstepoche der Gotik in Skriptorien entwickelt wurde.
dbp:name
Latin script, Blackletter hand
foaf:depiction
n12:Old_English_typeface.svg n12:Gebrochene_Schriften.svg n12:Gebrochene_Schriften_klein.png n12:Incunabulum.jpg n12:Rudolf_Koch_gebrochene_Schriften.png n12:RoyalProclamation_1715_ForArrestOf_SirWilliamWyndham_3rdBaronet.jpg n12:Fraktur_walbaum.png n12:Calligraphy.malmesbury.bible.arp.jpg n12:Fraktur_alte_schwabacher.png n12:Piers_plowman_drolleries.gif
dct:subject
dbc:Typography dbc:Blackletter dbc:Western_calligraphy dbc:Palaeography dbc:Medieval_scripts
dbo:wikiPageID
527604
dbo:wikiPageRevisionID
1121570463
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:ß dbr:Baskerville dbr:Code2001 dbr:Albrecht_Dürer n9:Rudolf_Koch_gebrochene_Schriften.png n9:Incunabulum.JPG dbr:Ascender_(typography) dbr:Ballad dbr:Très_Riches_Heures dbr:English_language dbr:Typefaces dbr:Emphasis_(typography) dbr:England dbr:Martin_Luther dbr:Rotunda_(script) dbr:Typeface dbr:Cooper_Union_for_the_Advancement_of_Science_and_Art dbr:R_rotunda dbr:Old_English dbr:Letterlike_Symbols dbr:History_of_Western_typography dbr:Germany dbr:Business dbr:Humanist_minuscule dbr:Bible dbr:John,_Duke_of_Berry dbr:Kurrent dbr:Asemic_writing dbr:Italian_cursive dbr:Minim_(palaeography) dbr:Flavio_Biondo dbr:Insular_script dbr:Proclamation dbr:Round_hand dbr:Gothic_alphabet n9:Gebrochene_Schriften.svg n9:Gebrochene_Schriften_klein.png dbr:University_of_Bologna dbr:AMS_Euler dbr:Paper dbr:Futhorc n9:Calligraphy.malmesbury.bible.arp.jpg dbr:Paleography dbr:Visigothic_script dbr:Mathematical_alphanumeric_symbols dbr:German_language dbr:Charlemagne dbr:Antiqua_(typeface_class) dbr:Western_Europe dbr:Johann_Gutenberg dbr:Roman_type dbr:Secretary_hand dbr:Handwriting dbr:Merovingian_script dbr:Hand_(writing_style) dbr:Antiqua-Fraktur_dispute dbr:Penmanship dbr:Medieval_university dbr:Latin_alphabet dbr:Statenvertaling dbr:Uncial dbr:University_of_Oxford dbr:Italian_language dbr:Court_hand dbr:Carolingian_minuscule dbr:Italy dbr:Charter dbr:Nazism dbr:Aelius_Donatus dbr:Ligature_(typography) n9:Piers_plowman_drolleries.gif dbr:Script_(styles_of_handwriting) dbr:French_language dbr:Calligraphy dbr:Horace_Walpole dbr:Book_hand dbr:Italic_script dbr:Norman_Conquest dbr:Italic_type dbr:Johann_Bämler dbr:Johannes_Gutenberg dbr:Scribal_abbreviation dbr:Schwabacher dbr:Beneventan_script dbr:Unicode dbr:Renaissance_humanism n9:Fraktur_alte_schwabacher.png n9:Fraktur_walbaum.png n9:Old_English_typeface.svg dbr:Grammar dbr:Ars_grammatica dbr:Low_Countries dbc:Typography dbr:Law dbr:Chaucer dbr:Ancient_Rome dbr:Fraktur_(typeface_sub-classification) dbc:Blackletter dbr:Ronde_script_(calligraphy) dbr:Antiqua_script dbr:Fraktur dbr:Fraktur_(typeface) dbr:Cursive dbr:History dbr:Maximilian_I,_Holy_Roman_Emperor dbr:Protestant_Reformation dbr:John_Dryden dbr:History_of_writing dbr:Gloss_(annotation) dbc:Western_calligraphy dbr:Chancery_hand dbr:Bastarda dbc:Palaeography dbr:Half_r dbr:Book_of_hours dbr:Law_hand dbc:Medieval_scripts dbr:Renaissance n9:DutchFraktur.tif dbr:Manuscript dbr:Sans-serif dbr:Apocalypse_(Dürer) dbr:Duchy_of_Burgundy dbr:Quivira_(typeface) dbr:Lombards dbr:Long_s dbr:Augsburg n9:RoyalProclamation_1715_ForArrestOf_SirWilliamWyndham_3rdBaronet.JPG dbr:Parchment dbr:France dbr:Gutenberg_Bible dbr:Act_of_Parliament_(UK) dbr:University_of_Paris dbr:Sütterlin dbr:Cursive_writing dbr:Stroke_ending_(typography)
dbo:wikiPageExternalLink
n20: n26: n30:www.bfds.org n45:LATIN_PALEOGRAPHY.pdf n56:pfeffer_simpelgotisch.html
owl:sameAs
dbpedia-id:Huruf_patah dbpedia-sl:Gotica dbpedia-nl:Gotisch_schrift wikidata:Q30894934 dbpedia-de:Gotische_Minuskel dbpedia-cs:Gotické_písmo dbpedia-es:Escritura_gótica dbpedia-zh:哥特体 dbpedia-fr:Écriture_gothique dbpedia-ja:ブラックレター n24:22VVd dbpedia-uk:Готичне_письмо dbpedia-kk:Гот_жазуы dbpedia-ca:Gòtica_(tipografia) dbpedia-da:Gotisk_(skrift) dbpedia-de:Gebrochene_Schrift dbpedia-ko:흑자체 dbpedia-ru:Новоготическое_письмо dbpedia-no:Gotisk_skrift dbpedia-it:Scrittura_gotica dbpedia-ms:Huruf_patah dbpedia-pl:Pismo_gotyckie freebase:m.02ltv8 wikidata:Q213686 n39:Gotiškas_šriftas dbpedia-ar:بلاك_ليتر dbpedia-la:Litterae_fractae dbpedia-fi:Goottilaiset_kirjaintyypit n44:7683814-6 dbpedia-sv:Gotisk_skrift dbpedia-ga:Cló_dubh dbpedia-sh:Gotica dbpedia-simple:Blackletter dbpedia-nn:Gotisk_skrift yago-res:Blackletter dbpedia-ru:Готическое_письмо n54:Գոթական_գիր dbpedia-commons:Blackletter dbpedia-eo:Gotikaj_literoj n44:4140828-7 dbpedia-pt:Escrita_gótica dbpedia-he:אותיות_גותיות dbpedia-et:Gooti_kiri dbpedia-gl:Escrita_gótica dbpedia-cy:Sgript_Gothig
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Reflist dbt:-%22 dbt:Small dbt:List_of_writing_systems dbt:Cite_book dbt:Main dbt:Short_description dbt:Authority_control dbt:Angle_bracket dbt:Wiktionary dbt:Infobox_writing_system dbt:Typography_terms dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Stack dbt:Anchor dbt:Citation_needed dbt:European_calligraphy dbt:Portal dbt:Script dbt:Commons dbt:Redirect
dbo:thumbnail
n12:Calligraphy.malmesbury.bible.arp.jpg?width=300
dbp:children
Fraktur , Kurrentschrift including Sütterlin
dbp:fam
dbr:Latin_alphabet dbr:Carolingian_minuscule
dbp:languages
Western and Northern European languages
dbp:qid
Q148443
dbp:time
12
dbp:type
Alphabet
dbp:unicode
–, with some exceptions
dbo:abstract
La escritura gótica es un tipo particular de escritura latina en minúscula utilizada ampliamente en Europa Occidental durante la Baja Edad Media. Desarrollado en el norte de Europa a partir del siglo XI, luego se extendió por todo el continente. El apelativo «gótico» es un término despectivo aplicado posteriormente por los humanistas del Renacimiento que quisieron indicar así su vinculación al mundo medieval de los bárbaros godos. Los contemporáneos a la escritura gótica, en cambio, la denominaban como littera textualis o textus fractus. No debe confundirse con la llamada escritura visigótica o toledana que se dio en España con anterioridad. Huruf patah (bahasa Jerman: gebrochene Schrift secara harfiah "tulisan patah"; bahasa Inggris: blackletter) atau huruf Gotik, juga dikenal di kalangan awam Indonesia sebagai huruf Jerman, adalah jenis huruf yang digunakan di Eropa Barat dari abad ke-12 hingga abad ke-17. Sementara itu, bahasa Denmark menggunakannya hingga tahun 1875 dan bahasa Jerman, Estonia dan Latvia menggunakannya hingga abad ke-20. Fraktur adalah salah satu jenis huruf patah yang sering kali dianggap mewakili keseluruhan jenis huruf patah. Huruf patah kadang kala juga disebut Old English, tetapi bukan dalam arti bahasa Inggris Kuno atau Anglo-Sakson yang lahir berabad-abad sebelumnya. Kelompok huruf ini dinamakan demikiran karena berisikan huruf Latin yang memiliki patahan pada lengkungan hurufnya, baik pada sebagian atau keseluruhan desain. Patahan itu timbul dari gerakan menukik tiba-tiba pada saat menulis bagian-bagian tertentu huruf. Sebagai lawannya, huruf dengan lengkungan sempurna, tidak patah, seperti Antikua, tercipta dari gerakan menulis yang lembut dan mengalir. A escrita ou letra gótica (ou escolástica, ant.), também conhecida como minúscula gótica, é o tipo de letra angulosa e com linhas quebradas originada entre os séculos XII e XIII a partir do fraturamento paulatino das formas manuscritas da escrita carolíngia. Foi usada na Europa ocidental desde 1150 até 1500. Este estilo caligráfico e tipográfico continuou a ser utilizado na língua dinamarquesa até 1875 e em países de língua alemã até ao século XX. Gotisk skrift, gotisk stil eller munkstil, är en samlingsbeteckning för en rad medeltida handstilar som användes i handskrivna arbeten och urkunder under 1200–1500-talen. Skrivstilen utvecklades ur den karolingiska minuskeln av senmedeltidens skrivare. Den fick under intryck av gotisk arkitektur en skarpt kantig och snirkligt utsirad form. I anfangerna, begynnelsebokstäverna, tilläts stor fantasirikedom och färgprakt. Gutenberg med efterföljare tog intryck av den fulländning som stilen nått i de senmedeltida mäss- och koralböckerna. De första tryckstilarna, som därför efterbildade den gotiska stilen, trängdes så småningom undan av frakturstilen och den modernare antikvan. En engelsk/nederländsk moderniserad efterbildning kallas black letters. I modern tid har ibland beteckningen "gotisk skrift" även använts om frakturstil. La lletra gòtica, altrament coneguda com a cal·ligrafia gòtica, és un tipus de lletra que va ser usada a l'Europa Occidental aproximadament des de 1150 i el 1500. Va ser utilitzada en l'escriptura de l'alemany fins al segle xx. Existeixen quatre tipus de tipografia gòtica que són el Fraktur, el Schwabacher, el Rotunda i el Textualis. Die gotische Minuskel, auch Gotica textualis oder gotische Buchschrift genannt, ist eine gebrochene Minuskelschrift, die im europäischen Mittelalter in der Kunstepoche der Gotik in Skriptorien entwickelt wurde. Gotisch schrift is een verzamelnaam voor alle boekschriften gebruikt na de Karolingische minuskel (1200) en voor het humanistisch schrift (ca. 1500). Het gotische schrift overleefde in de gotische drukletter die vooral in Duitsland werd gebruikt tot in de twintigste eeuw. ブラックレター (blackletter) はアルファベットの書体の一つ。 Pismo gotyckie – rodzina krojów pisma opartych na alfabecie łacińskim, o łamanych i bardzo ozdobnych konturach. Początki tego pisma datuje się na XI wiek, kiedy w kodeksach pochodzących z Francji północnej można zauważyć wyraźną tendencję do zaostrzania kształtów liter . W powszechnym użyciu pismo gotyckie występowało od XIII w. i używane było w Europie Zachodniej i Środkowej do późnego średniowiecza. Wyparte zostało przez tzw. pismo humanistyczne w XV wieku. W druku polskim pismo gotyckie zaczęło być zastępowane okrągłą italiką od XVI w., a w XVIII w. było stosowane tylko w tzw. . W Czechach natomiast gotyk przetrwał do XIX w. W krajach kręgu kultury niemieckiej i w samych Niemczech długo przetrwało przedłużenie pisma gotyckiego w postaci jego dziedziczki — . Pismo to było tam w powszechnym użyciu do przełomu XVIII i XIX wieku. W 1875 r. zrezygnowały z niego Dania, Norwegia i Islandia, a w 1941 r. same Niemcy, kiedy naziści zdecydowali o przejściu na antykwę, motywując to tym, że pismo neogotyckie pochodzi od Żydów. Obecnie pismo neogotyckie jest kojarzone z nazizmem. Używane jest ono do dzisiaj w niektórych kantonach Szwajcarii. 흑자체(blackletter)는 서부 유럽에서 12세기~16세기에 걸쳐 주로 사용되던 글꼴이다. 독일어에서의 경우는 20세기까지도 사용되었다. 프락투어(Fraktur)는 가장 널리 쓰이던 흑자체의 종류이며, 다른 종류들도 똑같이 프락투어로 불리기도 한다. 𝔄 𝔅 ℭ 𝔇 𝔈 𝔉 𝔊 ℌ ℑ 𝔍 𝔎 𝔏 𝔐 𝔑 𝔒 𝔓 𝔔 ℜ 𝔖 𝔗 𝔘 𝔙 𝔚 𝔛 𝔜 ℨ 𝔞 𝔟 𝔠 𝔡 𝔢 𝔣 𝔤 𝔥 𝔦 𝔧 𝔨 𝔩 𝔪 𝔫 𝔬 𝔭 𝔮 𝔯 𝔰 𝔱 𝔲 𝔳 𝔴 𝔵 𝔶 𝔷𝕬 𝕭 𝕮 𝕯 𝕰 𝕱 𝕲 𝕳 𝕴 𝕵 𝕶 𝕷 𝕸 𝕹 𝕺 𝕻 𝕼 𝕽 𝕾 𝕿 𝖀 𝖁 𝖂 𝖃 𝖄 𝖅 𝖆 𝖇 𝖈 𝖉 𝖊 𝖋 𝖌 𝖍 𝖎 𝖏 𝖐 𝖑 𝖒 𝖓 𝖔 𝖕 𝖖 𝖗 𝖘 𝖙 𝖚 𝖛 𝖜 𝖝 𝖞 𝖟 Новоготическое, или Монашеское письмо — название письма в документах и рукописях XIII—XVI веков, происшедшего из римского письма и получившего под руками монахов более угловатый и остроконечный вид вследствие прибавления разных украшении и вычурностей; отсюда его название в дипломатике — угловатые минускулы. Красивейшие образцы встречаются в так называемых миссальных типах, применявшихся в служебниках и антифонариях; ему подражали изобретатели книгопечатания и их преемники, так что и в настоящее время известный калибр шрифта носит название миссального типа. Из романских языков новоготическое письмо было вытеснено круглым римским шрифтом антиква, из немецкого, в XVI веке — ныне употребительными печатными шрифтами швабахер и фрактура. Новейшим подражанием являются английские Blackletter. Gotikaj literoj estas formo de latinaj literoj, kies estiĝotempo kaj estetikaj principoj koincidas kun la gotika arta stilo. La gotikajn literojn karakterizas abundo da akraj, angulaj elementoj, similaj al la akrapintaj arkoj de la gotika arĥitekturo. Gotika skribo estis uzata en Eŭropo ekde la 13-a jc ĝis Renesanco, kiam ĝin komencas forpuŝi la renesanca klasiko. La presaĵoj Gutenbergaj estis en literoj gotikaj. Estas pluraj specoj de gotikaj tiparoj, inter ili teksturo, rondgotiko, ŝvabaĥo, frakturo. Pli longe ol en la cetera Eŭropo la gotika skribo estis uzata en Germanio kaj en la landoj de la germana kultura rondo. En Pollando ĝi estis uzata ĝis la 18-a jc; en Ĉeĥio, ĝis la 19-a jc. En la jaro 1875-a ĝin forlasis Danio; kaj en la jaro 1941-a ĝin forlasis Germanio mem, deklarante ke «la literoj gotikaj devenas de la judoj». Malgraŭ tio iuj malĝuste kaj kontraŭfakte asocias la gotikan skribon kun la nazioj. Oni nepre ne konfuzu gotikajn literojn kun la literoj de la gota alfabeto. La germana parto de la Fundamento de Esperanto estas kompostita en frakturo. Stíl scríbhneoireachta a bhí an-choitianta sa Mheánaois, bunús na samhlacha luatha do chló na gclódóirí sa Ghearmáin. Tugtar cló Gotach air. Bhí na línte is na fo-línte uile sna litreacha gar do bheith díreach. Blackletter (أحيانًا بالحرف الأسود )، والمعروف أيضًا باسم النص القوطي، أو القوطية الصغيرة، أو Textura، كان نصًا مستخدمًا في جميع أنحاء أوروبا الغربية من حوالي 1150 حتى القرن السابع عشر. استمر استخدامه للغة الدنماركية حتى عام 1875، وللألمانية والإستونية واللاتفية حتى الأربعينيات. هو نص بارز من هذا النوع، وأحيانًا تتم الإشارة إلى مجموعة كاملة من وجوه Blackletter بشكل غير صحيح باسم Fraktur. يُشار إلى Blackletter أحيانًا باسم الإنجليزية القديمة، ولكن لا يجب الخلط بينه وبين اللغة الإنجليزية القديمة (أو الأنجلو ساكسون)، التي سبقت Blackletter بقرون عديدة وتم كتابتها بالخط جزيري أو ب. 哥德體或哥德体（英語：Blackletter）是约1150年起至17世纪在西欧广泛使用的字体，特點是非常誇張華麗。在德国，哥特体沿用至二战结束。德文尖角體为哥特体的典型字体，在西方有时指代全部哥特体；有时也称为「老英文字体（Old English）」。 Gebrochene Schrift ist eine Sammelbezeichnung für eine Reihe lateinischer Schriften bzw. Schriftarten, bei denen die Bögen eines Buchstabens ganz oder teilweise gebrochen sind, d. h. aus einer Schreibbewegung entstehen, in der ein oder mehrere erkennbare abrupte Richtungswechsel in der Strichführung einen sichtbaren Knick im Bogen hinterlassen. Zusammen bilden sie die Schriftgattung der gebrochenen Schriften. Im Gegensatz dazu stehen die runden, nicht gebrochenen Schriftarten wie die karolingische Minuskel oder die Satzschrift Antiqua, bei denen die Bögen beim Schreiben aus einer gleichmäßig fließenden Bewegung entstehen (siehe Klassifikation der Schriften). Gebrochene Schriften verwenden als Zierabschlüsse an den Enden der Buchstabenschäfte keine Serifen, sondern sogenannte Quadrangel. Blackletter (sometimes black letter), also known as Gothic script, Gothic minuscule, or Textura, was a script used throughout Western Europe from approximately 1150 until the 17th century. It continued to be commonly used for the Danish, Norwegian, and Swedish languages until the 1870s, and for the German language until the 1940s, when Hitler's distaste for the supposedly "Jewish-influenced" script saw it officially discontinued in 1941. Fraktur is a notable script of this type, and sometimes the entire group of blackletter faces is incorrectly referred to as Fraktur. Blackletter is sometimes referred to as Old English, but it is not to be confused with the Old English language, which predates blackletter by many centuries and was written in the insular script or in Futhorc. Along with Italic type and Roman type, blackletter served as one of the major typefaces in the history of Western typography. Готи́чні шрифти́ (від іт. gotico — готський) — рукописні шрифти, що виникли у Франції та Німеччині в середині ХІ століття. Сімейство почерків латинського письма епохи середньовіччя. З появою друку — набірні. Готичне письмо виникло в XI столітті, прийшовши на зміну каролінзькому унціальному листу. З початку друкарства з'явилися набірні готичні шрифти — знаменита Біблія Гутенберга була набрана варіантом текстури. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися в 1473 р. (це були твори і ). Саму назву (від «варварського» народу готський, насправді не має жодного стосунку до цього шрифту) запропонували в XV столітті діячами італійського відродження, що вважали такі шрифти «варварськими» і протиставляли їх давньоримській писемності. У романських і східноєвропейських країнах антиква прийнялась відразу, однак у німецьких народів (а також у народів, що перебували під культурним домінуванням останніх — фінів, естонців, латишів і т. д.) як «варварський шрифт» з тих же причин стала застосовуватися фрактура (різновид готичного письма), при цьому вона чітко протиставлялася антикві як відмінна система писемності і ніколи не вживалася для письма мовами, де вона не використовувалася (наприклад, німецько-латинські, німецько-французькі чи німецько-чеські тексти (словники, білінгви або глоси) писалися фрактурою для німецької та антиквою для латинської, французької або чеської). Надалі відмову від фрактури було пов'язано (частково) з буржуазними революціями — голландці відмовилися від фрактури під час нідерландської революції, англійці і шотландці під час англійської революції, шведи під час у середині XVIII століття, в Норвегії та Данії фрактура до кінця XIX століття, в Німеччині до середини XX століття, хоча антиква активно використовувалася з кінця XIX століття. З XVI століття готичне письмо поступово заступалося шрифтами на основі антикви, близькими до сучасних; найдовше (до 1918 і почасти до 1945) готичний шрифт зберігався в Німеччині і в Латвії (латиська мова офіційно була переведена з готичного шрифту на антикву в 1926 році, а німецькі видання в Латвії та Естонії продовжували друкуватися готичним шрифтом і після цього). Широко вживався в Німеччині перед XX століття. У Німеччині вживалися майже до середини XX століття. Зараз готичні шрифти використовуються в декоративних цілях, а також для деяких математичних позначень. Загальний вигляд готичних символів визначається використанням приборів для писання гусячими перами, обрізаними по діагоналі. Друкарська кромка в більшості випадків розташовується під кутом 45 ° до базової лінії рядка. Букви розташовані дуже щільно і ширина штрихів близька до ширини міжштрихових проміжків — це пояснюється необхідністю економії дорогого пергаменту (звідси англійська назва готичного письма — Blackletter). Широко використовуються лігатури і скорочення. Вирізняються особливим способом написання латинських літер. Існує багато варіантів, проте основні характерні особливості — це незграбна й подовжена форма, широкі штамби, сильна контрастність. Такі якості (видовженість та «ламаність») в часи виникнення забезпечували економію місця при письмі на пергаменті, що тоді був доволі дорогим. Не слід плутати готичне письмо з готським письмом, а також із шрифтами без зарубок (такими як Century Gothic), які також інколи називають готичними. Основні різновиди готичного письма: 1. * Текстура (нім. Textur, лат. Textualis) — гостре письмо; 2. * Фрактура (нім. Fraktur) — гостре письмо з ламаними обрисами; 3. * Швабахер (нім. Schwabacher), або — ламане письмо із заокругленими контурами деяких букв; 4. * Ротунда або круглоготичне (італ. Rotunda, нім. Rundgotisch) — перехідний вид письма від готичного до антикви. 5. * (готичний курсив). З початку 20 ст. як стандартний готичний курсив прийнятий , de:Sütterlinschrift. Готи́ческое письмо́ — семейство почерков латинского письма эпохи Средневековья. Было распространено в ряде европейских стран с середины XII до XVII века. С началом книгопечатания появились наборные готические шрифты — знаменитая Библия Гутенберга была набрана вариантом текстуры. В Италии первые печатные книги с готическим шрифтом появились в 1473 году (это были сочинения и Роберто Караччоло). Само название (от «варварского» народа готов, в действительности не имевшего прямого отношения к этому шрифту) было предложено в XV веке деятелями итальянского Возрождения, считавшими такие шрифты «варварскими» и противопоставлявшими их древнеримской письменности, что послужило толчком к разработке новых шрифтов, напоминающих древнеримское начертание. Так появилась антиква, которая в романских и восточноевропейских западнохристианских странах на замену готическому письму была принята сразу, однако у германских народов (а также у народов, находившихся под культурным доминированием последних — финнов, эстонцев, латышей и т. д.) по тем же причинам стала применяться фрактура, представлявшая собой дальнейшее развитие готического письма, при этом фрактура чётко противопоставлялась антикве как иная система письменности. Встречающиеся в немецком тексте отдельные слова из латинского и романских языков долгое время (примерно до второй половины XIX века) набирались в антикве, тогда как слова из германских языков, как и основной текст — в гарнитуре фрактура или швабахер. (Ср. применение азбуки катакана в японском письме). Польские и венгерские имена, названия и неосвоенные заимствования оформлялись ломаным шрифтом со вставкой национальных букв (как правило, по техническим причинам — из антиквы). В дальнейшем отказ от фрактуры был связан отчасти с буржуазными революциями — голландцы отказались от фрактуры во время нидерландской революции, англичане и шотландцы окончательно в ходе английской революции, шведы во время «эры свобод» в середине XVIII века, в Норвегии и Дании фрактура частично применялась до конца XIX века, в Германии господствовала до середины XX века, хотя антиква активно использовалась с конца XIX века. С XVI века готическое письмо постепенно вытеснялось шрифтами на основе антиквы, близкими к современным; дольше всего (до 1918 и отчасти до 1945) готический шрифт сохранялся в Германии и в Латвии (латышский язык официально был переведён с готического шрифта на антикву в 1926 году, а немецкие издания в Латвии и Эстонии продолжали печататься готическим шрифтом и после этого). Готические шрифты широко употреблялись в Германии до начала XX века, но некоторые из них были запрещены во времена нацистской Германии в 1941 году. Сейчас шрифты на основе готического начертания используются в декоративных целях, а также для некоторых математических обозначений. Общий вид готических символов определяется использованием в качестве пишущих приборов гусиных перьев, обрезанных по диагонали. Пишущая кромка в большинстве случаев располагается под углом 45° к базовой линии строки.Буквы расположены очень плотно, и ширина межштриховых промежутков близка к ширине штрихов — это объясняется необходимостью экономии дорогостоящего пергамента (отсюда английское название готического письма: англ. blackletter). Широко используются лигатуры и сокращения. Основные разновидности готического письма: 1. * текстура (нем. Textur, лат. textualis) — острое письмо; 2. * фрактура (нем. Fraktur) — острое письмо с ломаными очертаниями; 3. * швабахер (нем. Schwabacher) или — ломаное письмо с округлёнными очертаниями некоторых букв; 4. * ротунда (итал. rotunda или круглоготическое нем. Rundgotisch) — переходный вид письма от готического к антикве; 5. * куррент — готический курсив; с начала XX в. в качестве стандартного готического курсива принят шрифт Зюттерлина. Gotické písmo je etapa ve vývoji latinky, která se časově kryje se středověkým slohem gotikou. Na rozdíl od karolínské minuskuly a renesanční humanistické antikvy je ostře lomené a z dnešního pohledu obtížně čitelné. Nástupcem gotického písma je lomené novogotické písmo: fraktura, a kurent. Karolínská minuskula začala ztrácet pevnou formu s úpadkem franské říše po smrti Karla Velikého v roce 814, boji mezi jeho nástupci a nájezdy Normanů. Na konci 9. století ve švýcarském klášteře sv. Havla v St. Gallenu vyvinuli úspornou techniku psaní: kondensované a kompaktní písmo. Během 12. století (někde už i v 11. století) je karolinské písmo naplno vytlačováno písmem gotickým. Konečné prosazení gotického písma souvisí s rozvojem clunyjského hnutí. Přechodným prvkem se stává tzv. a navazující , jež má tři typy: základní, dekorativní (textura) a zběžnější. Vedle gotické minuskuly vzniká také potřeba po dalším typu písma, které by lépe vyhovovalo daným společenským potřebám rychlého psaní, vytváří se tedy , taktéž odvozující původ z karolinské minuskuly. Lze rozlišit následné typy kurzívy: bastardní písmo (prosazující se od 14. století), kaligrafická polokurzíva a běžná polokurzíva. Písmo je silně nakloněné, využívá různých ligatur, spojování písmen smyčkami a tahy. Humanisté považovali gotické písmo za úpadkové a barbarské. Nedokázali se však rozhodnout, zda restaurovat antické majuskule či karolínskou minuskulu. Nakonec tento problém vyřešili tak, že zavedli psaní velkých písmen na počátku vět a vlastních jmen. Tento jev je ve světovém měřítku poměrně neobvyklý; z podobných důvodů jej sdílí pouze řecké písmo a cyrilice. Zatímco latinské texty antických autorů byly prakticky od počátku vynálezu knihtisku tištěny renesančním písmem, církevní a právnické texty byly až do 16. století tištěny novogotickým švabachem a později frakturou; v českých zemích téměř veškeré texty povětšinou do roku 1848, v Německu až do druhé světové války. L’écriture gothique est une forme de l’alphabet latin apparue à la fin du Moyen Âge. Il ne faut pas confondre cette manière d’écrire l’alphabet latin avec l’alphabet gotique. Cette écriture est parfois appelée « lettre noire » (black letter ou blackletter en anglais). Les Allemands, quant à eux, parlent d’écriture « brisée » (gebrochene Schrift), car les arrondis sont brisés, évoquant les arcs de l’architecture gothique. Les caractères gothiques ont longtemps été en concurrence avec les caractères dits « latins » ou « romains », notamment en Allemagne, où le débat (appelé querelle Antiqua-Fraktur) occupa tout le XIXe siècle et la première moitié du XXe. L’écriture gothique — qu'Émile Javal a qualifiée de « détestable» — n’est plus guère utilisée aujourd’hui qu’à des fins ornementales ou publicitaires, notamment dans des enseignes, ainsi que dans les manchettes et logos de certains quotidiens, surtout de langues anglaise et allemande. On n’y utilise jamais uniquement les lettres capitales, contrairement aux autres écritures (voir le dernier paragraphe de la section ci-dessous). La scrittura gotica è un particolare tipo di scrittura consistente in una grafia minuscola derivata dall'alfabeto latino. Sviluppatasi nell'Europa settentrionale a partire dall'XI secolo, si diffuse poi in tutto il continente. La denominazione di scrittura gotica è dovuta agli umanisti, i quali vollero connotarla in senso dispregiativo legandola al mondo medievale dei barbari Goti. I contemporanei, invece, la definirono come littera textualis o textus fractus.
dbp:iso
Latf
dbp:sample
Calligraphy.malmesbury.bible.arp.jpg
gold:hypernym
dbr:Script
dbp:wordnet_type
n58:synset-font-noun-1
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Blackletter?oldid=1121570463&ns=0
dbo:wikiPageLength
32680
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Blackletter